Фашиствующие венгры были, в своей дикости,намного страшнее,чем большинство немцев в военных мундирах,Это мнение моих родственников-очевидцев,которым врать небыло никакого резона.Можно не акцентировать,но помнить надо...
Обсасывали феномен "дикости" венгров страниц на надцать в этой теме - а помнить надо, это факт. И когда Украина в Европу войдёт помнить надо будет ещё крепче - ибо венгры по сути своей вряд ли изменились, если немцы "озверели" на почве идиологии - то у мадьяр это "нечеловеческое" поведение похоже на генетическом уровне.
Наши сильно мадяр ненавидели Дед покойный рассказывал про 10е апреля 44 года в Одессе,ему тогда было 13 лет ..на молдаванке-говорит уже все знали что наши войска в городе,и вылавливают не убежавших немцев..слышит длинная очередь с автомата,через пол минуты пара одиночных,высунулся изза угла-стоит наша женщина в военной форме,с ппш в руках,под стенкой 6 трупов 2 еще пузыри пускают. говорит моему деду -Вишь как я лихо мадяров постреляла.. и одному который задыхается в пене кровавой на горло кирзой наступает.. говорит -смотри как эти твари дохнут..я их ненавижу.
Все познается в сравнении т.к. Вы не вдаетесь в подробности насчет славян у которых "в пушку" - предположу что имеете ввиду все же не массовые случаи. Тогда как для венгров садистское измывательство над мирным (безоружным !) населением носило массовый - и в отличие от немцев - идеологически неоправданный характер. Для меня это сравнимо по массовости и жестокости разве что с поведением японцев в Китае - ну там это хотя бы "об"яснимо" азиатским менталитетом, хотя мадьяры в Европе народ "чужой" и тоже кстати из Азии.....
Насчет массового характера не соглашусь, да были и весьма нередкие случаи. К примеру на тер-ии Беларуси были эпизоды (именно эпизоды), хотя тут венгров было много и против партизан на Полесье они задействованы были постоянно в операциях. На Брянщине да, чаще случалось....
Согласен, если опираться на факты и свидетельства - то в Белоруси венгры "не шибко безобразничали", в основном они "отличились" именно на севере Украины и Воронежской обл. России. Но мы же говорим с вами не о частностях - а о самой проблеме "поведения" венгров выполнявших по сути полицейские функции, например те же румыны, выполнявшие те же полицейские функции - так себя не вели (во всяком случае в "венгерских масштабах").
а вот и фото по теме интересное.. "Axis Hungarian soldiers force Russian civilians in the small village of Polnikovo to dig their own graves before being summarily executed as other villagers are forced to watch the proceedings. Polnikovo, Ukolovskogo District, Voronezh Oblast (now, Krasnensky District, Belgorod Oblast), Russia, Soviet Union. July 1942."
Где,то была статья по этой фотке.Там вроде,если не ошибаюсь,двух венгров убили(фотка могилы была с крестами и фамилиями).За это были казнены схваченные подозреваемые. Есть и такая фота.
Доброго Камрады Ну все как по плану Пуги Пряжки ножы тдд и тп А вот такое НЕ видел Может кто подскжет Всем Спасибо
По венграм Здесь фото венгерской пилотки https://reibert.info/media/cimg0706-jpg.430254/ И еще мой фотоальбом из венгерского военно-исторического музея в Будапеште. https://reibert.info/media/albums/vengerskij-voennyj-muzej-v-budapeshte-avgust-2010.9571/
На очередной рекон,с оригинального полкового значка(фото1)замутили себе копию значка на пилотку и такую майку.Огромное спасибо за помощь в мадьярской грамматике нашему форумчанину.
Стрілець УПА Іван Дмитрик згадує у своїй книзі, як відбувалась співпраця з мадярами на практиці : "Тим часом від курінного Рена прийшли зв'язкові з вісткою, що на пропозицію мадярського штабу, Головне Командування УПА уклало з ним договір, на підставі якого наші відділи повинні пропускати мадярські частини, які відходили з нашої території до своєї країни. В заміну за це вони зобов'язались не грабувати українське населення і доставляти нам зброю та полонених українців з Червоної Армії. Зразу після підписання договору до сіл Дверничок, Дверник, Лютовиська та інших почали прибувати вантажні авта з амуніцією, кулеметами, рушницями та іншою зброєю, здебільша радянської продукції. Один такий транспорт наша сотня перебрала у Ступосянах. Там було й кілька гарматок."(с) Потім був ще такий епізод : " На другий день до Гульського під'їхали три мадярські танки і затрималися біля перших хат над Сяном. Ми сховалися в кущах уздовж потоку, який випливає з-під гори Столи. Мадяри повиходили з танків і в крайній хаті почали розпитувати господарів, хто квартирує в селі. Тому що господарі не розуміли ані мадярської, ані німецької мов, мадяри почали показувати руками, що вони є приятелями УПА. Господарі мовчали, бо не знали чи можна мадярам вірити. Тим часом сотенний вислав до хати кількох стрільців, що знали мадярську і німецьку мови. Стежа увійшла до хати із зброєю напоготові. Мадярські офіцери вхопили автомати, але їх стримали господарі. Тоді один із стрільців, що знав мадярську мову, сказав, що село і околиця є під контролем УПА. Вони зраділи, бо шукали зв'язку з нами. Виявилося, що вони дістали завдання підготовити терен до переходу більших мадярських військових сил. Стежа завела їх до сотенного Веселого, і вони з ним обговорили всі справи та поінформували про шлях переходу їхнього війська. Один із залоги танків виніс скриньку ґранат і роздав їх стрільцям, інший подарував нам кілька картонів мадярських цигарок "Гонвед". Незабаром мадяри від'їхали в напрямі Лютовиськ."(с) Дмитрик І. В лісах Лемківщини. Нью-Йорк, 1976. Видавництво “Сучасність”
