Всім роздав спасибки, та побачів, що без мене цицьок мало було -(((, ну то і добре, бо більше робили та більше заробили, хто грощі, а хто, може, й геморой -))) ... Припхався годину тому. За цей час встиг побувати в плавнях, хлопці намагаись ловити карасів, але вдень нічого не клювало, а зранку, коли я прокинувся, виявилось, що вони й не лягали, гомоніли усю ніч ні про що, та трохи натягали карасів , бо клювало тільки з другої до четвертої ранку. Тучі крутило, трохи був дощік, а в Запоріжжі була злива та град, коли жінки почали по черзі дзвонити (в залежності від покриття районів дощем) то не могли повірити що в нас ніц нема ні дощу ні граду ні вітру, тільки маленьки краплі, котрі ми майже не помічали, бо вже роздавили першу трехлітрачку ельціна... Наступного дня, по дорозі додому, ми з сином вирішили заіхати покопати корчму, бо щось знайшлось, а може й ні... Доїхали якось в те місце, почали копати. Першою вийшла якась прикраса, совкова, далі пішов якийсь шмурдяк. Переїхали на другий край яру, нічого не знайшли окрім осколочного шмурдяка, Нагодували комарів та почали збиратися додому, бо вже вечоріло, та й набридло вештатись повз лапухів поколіно (добрє, що в мене були з собою гумові чоботи, бо штовхав від берега човна). На зворотній дорзі вирішили зрізати по полях, бо дуже хотілось додому. Після чергового повороту дорога пішла вниз, я набрав швидкості, але чую, що щось іде не так як треба. На ті поля, куди ми випхались нападав учьорашній дощ, дорога розкисла й автівку почало кидати зі сторони в сторону. Звіснож я уключив режим "драйв по говнах", де першим завданням є не скидати швидкість, бо буде звіздець. Отже, так як дорога була між полями, то її встигли розбити трахтористи своїми коліями, і тут неочікувано виявилось, що клюренс в мене не зовсім трахтурний, м*яко кажучі, зловивши чергову колію, сідаю не "пузо" та починаю тихесенько офуївати ... Добре, що я не перевзувся з чобіт в свої улюблені кедики, бо одразу їх би втопив у тому лайні, що намісилось на дорозі. Взяв фіскарь, та почав розкидувати лайно з під пуза, мостити гілки та траву, так потроху і виїхав десь через двойко годин. Приїхали додому всі чумазі, автівка закидана глиною, коротше кажучі, відмивав її десь годину. Отак і зрізав по полях, витратив лише 3 години свого життя -)))))))) Звітціля висновок: наікоротший шлях той, який ти вже добре знаїш, бо ним їхав !!! отакеєот, а ви кажете ... _))))))))))))))
Та не встигне,сьогодні вже циганва вийшла на ісходні позиції,за пару днів напакують мішки канафет,наженуть самогону і буде гуляти незабутній та неповторний циганський єтнос
Туфта этот поисковик.Пробил деда и двух его братьев.Дед пропал без вести в 1942году,хотя довоевал до конца войны,братья-один военврач,второй летчик вообще не значатся.
Отут я щось не зрозумів. Пан К. вже встановив плату за кожен вихід? Швидше за все - ніде. Особливо, якщо розбомбили десь у полі, і там же поховали місцеві. Дивитися треба. Пишіть, подивлюся, безумовно. Все що завгодно бути може. Хоча, Старий (він же Похабний) дещо перебільшує мої здібності. Мені дуже далеко до багатьох гуру документального пошуку, які тут є. Найкращий варіант - створити тему отут: https://reibert.info/forums/propavshie-bez-vesti.69/ Там вказати максимум наявних даних. ФІО, рік народження, місце призову, якщо була похоронка чи листи - викласти скани. Чим більше даних - тим більше шансів. В ОБД дуже часто зустрічаються варіанти неправильного написання прізвища, імені і т.д. Крутити треба різні варіанти. Та й ОБД не єдиний ресурс, який дивитися треба.
Я про тих, котрі не числяться. Чи вони війну пережили? Якщо так - їх там і не буде. Там лиш втрати. Жівих в інших місцях дивитися треба. На "Подвиг народа", наприклад.
Не можу сказати. Дивитися треба. Швидше за все, було помилкове повідомлення про загибель. Там у списках (чи що там) має бути помітка "жив" чи № вхідного дописаний від руки. Списки загиблих після війни перевіряли ретельно, адже це пенсія сім"ї і виплати. Інколи народ судили, бо знаючи, що людина жива, приховували це і отримували пенсію як за вбитого. Викладали якось такий вирок у темі "То, что встречается при поиске в ОБД Мемориал".
І що тут дивного? Відстав від частини, чи потрапив у оточення, от і написали "безвісти". Правильно написали, послали повідомлення. А потім відшукався. Ну і дякувати Богу. Враховуйте, що в ОБД далеко не всі донесення, які є в архіві. База поповнюється постійно. Можливо, наступні донесення (там є такі, про тих, хто виявився живим), іще не виклали.
У мене та ж сама єрунда. Видало, що дід пропав безвісти в 44-му. Хоча пройшов всю війну, дійшов до Берліна, був командиром зенітки.
Доброго ранку панове, +15С, дощить, неділя, іду по сало.Куплю форму СС 200 у.е. куплю Газ 21 або Бмв 316.
Доброго дня,накінецьто в нас пішов дощ хто скаже як його на кілька днів припнути шоб нікуди не втік і води підігнав
таке зустрічалося часто. Велика страшна війна. Людей клали без рахунку. Ванька ротний гинув частенько самий перший. Штабні "фронтовики" , які сиділи за кілометрів 5 від передка писали що хотіли. Почитайте Шумилина " Ванька- ротний" . дуже всім рекомендую. Вся побєдоносія і ура ура пропаде. Вся грязь війни описана і хто нагороди получав і хто голодний на висотку йшов на штурм. От з за цього я іх і шукаю. Забутих, кинутих на убой, ненагороджених, заритих як непотріб...
Дид розповидав и у телевизор плювався,коли оти вэтэрани яки типа вид москви до Берлина в пэхоте на передке без единого ранения воювали.-Казав_Пехотинец в атаку ходил один,максимум два рпза,а дальше либо ранение,либо похоронка.