Будні і побут копаря

От чого нема того нема, да і тошнить мене ще від зброї

 

А вы що не знали???

 

так хіба то зброя? то витвори мистецтва тим більш раритетні. то воно тілько вигляд зброї має от і все

 

Пуги в мене якісь всі якісь прості , селянські , валяються в сараї в бляшанці від краски , є там і берданівські кулі і якісь кулі як шарики то можу вислать якшо треба .

 

А вот другой взгляд ,а правда где то посередине.

 

Неа-не ту прохвесію вибрали.мать бути-Реставраторсадист<таке наніч постить!прям п. О!>.ну і як мені завтрі на роботі бути?вже через ті дищі сниться шо монетоси жменями находжу.мать шось з нервами.шо там в нас за задоволення відповідає-допамін?ква!при такій погоді навіть хрущів на грядці не шукаю)))(((((!

 

Я оти кули на брухт сдаю.

 

о!. от як гарно що ви про це самі нагадали. ану ж покажіть свою колекцію ґудзиків.

 

Пане Грінго, крестовіків маю два, но неоднакового року, а пятак Катькин Вам нетреба, ну и там денежка полушка теж Катькі ?

 

кляті румуни

 

Пане К, Я вже показував, що маю на рамках, а от по коробочках багато чого ще, фото зараз неможливо завантажити, інет дохлий.

 

Доречі, такі кулі потрібно?

Є ще бердана у відмінному стані.

 

Та да,я ніц не кажу А ще наші Марамурещина,Сучавщина тай увесь Банат,як на мою думку
Шевченківські дні у Сучавському повіті
2016-03-31 13:30:00

З 18 по 24 березня 2016 року в Сучавському повіті, де проживає значна українська громада, мали місце кілька урочестих заходів, присвячених вшануванню пам'яті Тараса Шевченка з нагоди 202-ої річниці з дня його народження.


З 18 по 24 березня 2016 року в Сучавському повіті, де проживає значна українська громада, мали місце кілька урочистих заходів, присвячених вшануванню пам'яті Тараса Шевченка з нагоди 202-ої річниці з дня його народження. Йде мова про панахиду відправлену в церкві села Негостина, де більшість населення складають етнічні українці, покладання квітів до погруддя Кобзарю, розташованому в центрі села, концерт у Негостинській школі, святковий концерт у місті Радівці та літературна конференція "Тарас Шевчено у віршах та піснях", організована Кафедрою української мови Сучавського Університету "Штефан чел Маре".



Негостинський вчитель, фольклорист, письменник та громадсько-культурний діяч, палкий любитель творчості Швеченка Іван Кідещук взяв участь у заходах присвячених великому поету та поділився своїми враженнями: "Українці Буковини завжди вшановують Тараса Шевченка, українського генія і вірного сина українського народу, який кожного березня завітає до нас із "Саду божественних пісень" - царства найбільших митців світу, поетів романтиків та малярів таких як: Віктор Юго, Байрон, Шіллер, Шекспір, Лермонтов, Міцкевич, Брюлов та інші, на щорічній зустрічі з своїми побратимами - буковинцями. Святкові події відбулися 18-24 березня, за сприянням Союзу українців Румунії. До нас завітали почесні гості із України: заслужений артист України, заступник голови Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка Іван Дерда, викладач Кафедри музики Чернівецького університету, його дочка Мирослава Дерда, асистент на тій же кафедрі і троє дівчат із Києва, підготовлені народним артистом України Мар'яном Гаденком та Іваном Дердою. Ми були раді брати участь в святкових подіях, так званих уроках Шевченківської поезії та пісні. Подія почалася, покладанням квітів до погруддя Кобзарю, розташованому в центрі села, панахидою та концертом у Негостинській школі, де учні, викладачі, жителі села мали нагоду побачити надзвичайний концерт. Цю зустріч зорганізував Борислав Петрашук, інженер за фахом, який нещодавно заснував у Сучавському повіті Культурне освітянське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Були присутні також Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Теофіл Рендюк, депутат української меншини Іван Марочко, які у своїх виступах привітали негостинців та всіх українців Буковини за те, що кожного року вшановують пам'ять великого Шевченка в Негостині, тому що Шевченко є нашим сучасником і об'єднує духовно весь українських світ. Перед гостями Шевченківського свята мені пощастило представити найбільший мій подарунок на пам'ять сина українського народу, Тараса Шевченка, а саме книгу "Шевченко у піснях", яку я видав у співпраці з покійним композитором і фольклористом Андрієм Клішкою а також мою власну книгу "Наш Шевченко" видану 2015 року Чернівецьким видавництвом "Букрек"."


Святкові заходи присвячені Тарасу Шевченку продовжилися того ж дня з надзвичайним концертом у Будинку культури міста Радівці. Іван Кідещук: "Привітав присутніх Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Теофіл Рендюк, який у своїй промові сказав, що кожен народ вшановує своїх національних поетів, в тому числі Україна та українці, які потребують зараз Шевченка як символ і невтомленного борця за правду, волю, єдність та братолюбство. Потім на сцені виступили народні артисти з України, гурт "Оберіг" з міста Заставна, "Червона калина" із Негостини, "Надія" із Келіменешть-Купаренку та вокальні гурти з Мілішівців та Радівців, які виконали пісні на вірші Шевченка народні пісні й танці. Виступили також народні солісти: Фелічія Облежнюк та отець Михайло Кобзюк. Всі були обдаровані квітами та грамотами. Концерт відбувся у прекрасних умовах."


Остання подія Буковинської Шевченкіади, а саме літературна конференція «Тарас Шевченко у віршах та піснях», відбулася 24 березня у Сучавському університеті "Штефан чел Маре". Деталі подає Іван Кідещук: "Організаторами виступили Кафедра української мови Сучавського університету "Штефан чел Маре", на чолі з професором доктором Володимиром Антофійчуком та лектором Анною Герцану, також Сучавська філія СуР-у, на чолі зі заступником голови Іваном Боднарем, інспектор Лучія Мігок, голова культурного освітянського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка Борис Петрашук. У відкритті професор Володимир Антофійчук представив короткий синтез про діяльність буковинських письменників, тому що Буковина має цілу когорту письменників, які кохають літературне слово. Я та вчитель Євсебій Фрасенюк влаштували виставку про творчість Тараса Шевченка. У моєму слові я підкреслив, що румунська Шевченкіана збагатилася дуже багато останнім часом завдяки дослідникам і спеціалістам, таких як: Магдалина Ласло-Коцюк, Іван Ребошапка, Стеліан Груя Яцентюк, поет перекладач Йон Козмей та інші цінителі українського слова і творчості Шевченка. Присутні зацікавилися моєю книгою "Шевченко у пісня", куди ввійшли пісні на слова Тараса Шевченка, а також народні й авторські пісні про Кобзаря, які співають в Румунії та Україні. Книга, яка прекрасно оформлена була підготовлена до друку в видавництві "Букрек", але через фінансові причини була видана 2015 року Сучавським видавництвом "Лідана". Також я представив книгу "Наш Шевченко", яку видало видавництво "Букрек" у 2016 році. Цей том зацікавив присутніх своєю тематикою. Я заявив, що книга старається дати відповіді на повсякденні питання Шевченка - мученика, пророка, хранителя рідної мови, поета правди, волі та любові символ українського народу. Далі взяли слово Євсебій Фрасенюк, Іван Боднар, Лучія Мігок, Борислав Петрашук, які підкреслили, що насправді, Шевченко для нас залишається найвірнішим сином українського народу, він є нашим сучасником і треба нам всім вивчати його твори і слідувати за ним бо він насправді є світоч української духовності. Було наголошено на потребі відновлення конкурсу "Декламування поезії Шевченка". Євсебій Фрасенюк продекламував вірш "Саул" Тараса Шевченка. В кінці гурт "Негостинські голоси" заспівав кілька пісень із творчості Тараса Шевченка, а вчитель Петро Шойман та соліст Дмитро Федюк заспівали в дуеті "Заповіт", який зворушив всіх присутніх. Тарас Шевченко своїми віршами своїм святим словом, якого він любив понад все доказує, що його поезія, є поезія пісні, яку тільки серцем треба слухати. Ми подарували Сучавському університету книги, а студентам кілька примірників "Українська літературна газета", Національної спілки письменників України, а також календарі. Ця подія, яка відбулася у дружній атмосфері разом з молодим поколінням, завершила незабутній тиждень Шевченкіани на Буковині. "

 

Крестовик любого року,а решту фото завтра в особисті можно?

 

Піду я,трохи дрімкну

 

Австрия.

 

щось я не пам'ятаю коли це ви показували. нагадайте де воно щоб подивитись.
а з світлинами я не тороплю, як буде час. натхнення та інет не плужитиме то покажіть

 

моська чи манлихер?

 

Я так розумию крейцерив вам не треба?

 

Толь мені кулі не потрібні, я мав на увазі пуги-кулі, цельнолітие, ранніе гусарскіе.

 

неможна!!! нам теж цікаво

 

Можу подарувати и то и инше.Я жеж вам в обоймах видсилав.Чи вже постриляли?

 

А навіщо вони мені? Я гудзики збираю.