Помогите советом. Дитя девяностых. Военного билета нету. К сожалению имею 3 группу инвалидности.(немного контузия)правая рука немного не работает, но с левой могу всьо. Понимаю что с добробатами покончено... Вопрос как нам таким попасть реально на фронт.(более нету сил пользоваться засадами.) Прошу реальный совет. Потому что реально отсылали по инвалидности и немного по потому что такого не бывает. Могу водить авто, трактор и тд. Могу искать мину... даже свой прибор... Могу за Родину (своих близких людей наверное на многое) С ув. Виталий
Дякую друже. Так і жив. Чесно кажучи останнім часом уже з мене волонтер став ніякий (а побиратись не вмію) . І кричати слава -РОШЕН, не буду от і прошу доброії породи виконати свій громадський обовязок перед Богом і дітьми.
Так розумію як кажуть добробатовці- що можеш не добігти, не докинуть, тобто підвести своїх, воєнком твердитить сиди і радуйсь. Але в 43 році годились усі. І була наша перемога.
Шо вы там на фронте делать собрались то? Охранять сепаров от того шоб их местное население случайно не порезало на ремни? Живу почти на линии разграничения и поверьте шо сепаров здесь именно охраняют а не воюют с ними...
І не писав би, і поради не просивби якби не рознарядка з Києва про підняття патріотичного виховання підростаючого покоління на термін цілих пять років. Але у нас на Київщині і так все добре з патріотикою. Можливо тільки рошенівським курвам не вистачає кількості для ... хвилі мобілізації. То друзі і прошу поради доброї як і куди потрапити людям які хоч трохи бачилии життя заради тих патріотичних дітей.
Отсутствие ВБ говорит как я понимаю об полном отсутствии военной подготовки??А проблемы со здоровьем подставят не только Вас-они подставят подразделение в которое Вы может быть и попадете.И не исключено что люди погибнут из-за того что-ну Вы сами все написали.И кому это надо??Без обид,но ТАМА нужен боец а не патриот-инвалид.
Работа здесь вам нашлась бы. дрова рубать не успеваем, морозы -27 нет рабсилы. по поводу рулить техникой не советую садиься за эти зломки, будете день ездить три ремонтировать, идите добровольцем в военкомат, кашу сварить сможете? говорите что поваром будете, а там по ходу дела научитесь.
ТАМА есть ещё подразделения обеспечения в коих навыки спецназа не обязательны . Если камрад желает и есть возможность посильно участвовать в освобождении востока - то его обязаны все поддерживать . А то прям пришёл к Леониду Эфиальт и просит взять его в бой , а тот ему - не умеешь держать строй " 300 спартанцев "
Камраде, я вас розумію дуже добре, тому що сам в такій ситуації. Маю інвалідність і серйозне захворювання суглобів. Знятий з військового обліку ще в 98-му. Але на речі дивлюсь тверезо і у відчай не падаю. Повірте, можна суттєво допомагати війську і знаходячись в тилу- було б бажання (а воно у вас є). Знайдіть волонтерський центр у вашому місті, вони підкажуть, куди докласти руки. З повагою.
Согласен . Но волонтёрские центры есть далеко не везде . В небольших городках и на перефирии их может не быть . А если до ближайшего 70-80-100 км ? Есть ли возможность у камрада ? Та же финансовая , каждый день или через день мотаться туда - сюда ? Я так понял что личного средства передвижения у камрада нет...
Я навів приклад. Якщо є бажання допомогти, то це вже півсправи. Мій батько мені завжди казав : "Той, хто хоче щось зробити - шукає можливості, а хто не хоче - шукає причини". Навіть піти і дров нарубати матері бійця - це вже плюс в карму, і солдатику легше буде, знаючи, що про його сім"ю хтось подбає.
Та же фигня-суставы,кости,2-ая группа.Пробовал как то сетку плести-долго не вывез.По возможности как появляется свободная копейка,то там на карточку кину,то там.Как говорится-шо могу,от души.
… І кричати слава -РОШЕН, не буду. Извините комрад Мишель 777, имелось ввиду образно конечно. И с каждым новым "наступником" МЫ становимся лучше «А вас ни кто об этом не просит. Начали за здравие - кончили за упокой...» Собственно МЫ пока особо и не начинали, а когда начнем и будет упокой ворогам и политычным повиям.
Щиро дякую комради за моральну підтримку і реальні поради. Скромно зобов’зуюсь зреалізувати Вашу моральну підтримку в реальні справи. 1. Від несистемної допомоги воїнам перейти до дієвого волонтерського руху. 2. В силу своїх можливостей, зреалізувати ідею – Надійний тил українському воїну (Вибачте але дійсно в сільській місцевості все виглядає набагато банальніше і рідні які залишились на певний час без чоловічої підтримки потребують допомоги – дрова, оранка городу, доїзд в поліклініку і т.д. Звичайно це поле діяльності для тисяч небайдужих. 3. По можливості і за потреби звичайно стану воїном. Вибачте, але на правах автора теми, прошу не перетворювати тему в політичний … Добра. Удачі. Перемоги. З повагою
