До 65-ої річниці початку створення дивізії...

Интересно бы у кого-нибудь из присутствующих уточнить по эстонцам.Когда читал роман О.Лысяка "За стілецький звичай",то там автор упоминает,что из прорыва под Бродами дивизионщикам выходить помогали эстонские танкисты.Какое эстонское подразделение было под Бродами?

 

Никакого.

 

ну, тоді й не потрібно було видавати інфу через треті руки, а перепровірити все по книжці В. Вериги...

...і немає там фрази про "галицьких есесівців" стосовно Гути-Пеняцької; звідки ж М. Логуш це взяв?

??????????
ми, напевно, говоримо про різні книги; в німецькомовному виданні Р. Міхаеліса взагалі 127 с. (в польськомовному - менше), а в А. Боляновського зараз точно не пам'ятаю, але більше 400 с. - це точно...
...і ще раз наголошую, що вони були видані в один рік...

а в мене саме з таких-от нюансів і складається загальне враження про автора і його працю...

1) стосовно М. Хронов'ята - це не спогади, а звіт (документ внутрішнього користування ВУ), брехати чи фантазувати в такому випадку йому просто не було сенсу...
2) значить, ви спогадів поляків-очевидців знищення Гути-Пеняцької не маєте, не читали і не бачили? тоді навіщо було писати - "да и плевать собственно на показания выживших, ну зачем это. И вообще жаль, что они выжили, след оставили в допросных листах"?

і я про та ж саме...

 

друже фото сделано, когда они оба служили уже в дивизии, ИМХО

 

сумніваюсь в цьому; думаю, сфотографовані були тоді, коли О. Вехтер з іншими брав участь у похоронах О. Бобака і Р. Андрійчука на поч. березня 1944 р.

 

на обох фото Андрій Питляр; народився у 1916 р. в Тернополі; з 1940 р. служив у вермахті; згодом перейшов до дивізії "Галичина"; після битви під Бродами командував 9-ю ротою 3-го батальйону 30-го полку; загинув 8 квітня 1945 р. в бою під Фельдбахом; похований там же...

зі спогадів П. Смілки - "хор. Питляр наказав нам тримати вогонь, а сам повернув направо і, рачкуючи, попрямував до третьої чоти. Але до мети йому не довелось дійти. Дві ворожі гранати гримнули якраз у те місце, де просувався хор. Питляр, і вони перервали не тільки його стежку до третьої чоти, але і ввесь його життєвий шлях. Це сталось таки на наших очах, і в кожного з нас блиснула думка, що ми вже не маємо сотенного. В наших рядах настала паніка. Одні кинулись до хор. Питляра, інші перестали стріляти, а деякі слабші духом почали відступати. Вогонь, яким, згідно з наказом сотенного, мав не припинятись, раптом почав слабнути, зате ворог засипав нас своїми стрільнами із гранатометів чим раз то густіше"...

 

особливо нейтрально і правдиво виглядають наступні фрази з цієї статті:
- "Дивизия "Галиция" "прославилась" прежде всего своими карательными акциями против партизан, польского и еврейского населения. Так 29-й и 30-й полки дивизии были подчинены не военному, а полицейскому командованию немцев, в частности высшему руководителю СС и полиции генерал-губернаторства. В феврале 1944 они были направлены для борьбы с советскими и польскими партизанами. 29-й полк дивизии принял участие в уничтожении польского села Гута Пеняцька..."
- "В архиве дивизии содержатся свидетельства об уничтожении украинскими эсэсовцами польских деревень, в том числе Беняки, о сожжении гражданского польского населения Тернополя в костёле, расстрелах членами дивизии советских военнопленных во Львове..."
- "Польские историки Ричард Торчеси и Анджей Жеба отметили участие подразделений дивизии в подавлении восстания в Варшаве"...
згаданий тут "Ричард Торчеси" - це насправді Р. Торжецький, сучасний польський історик, який ніколи такої фігні не написав би...
- "28 сентября 1944 года боеспособное соединение дивизии (29-й полк и 1 батальон и части обеспечения) под командой Беерсдорфа были переброшены для подавления Словацкого восстания (KG Beyersdorff). К середине октября 1944 туда были переброшены все части дивизии действовавшие в составе боевых групп Виттенмайр (KG Wittenmayer) и Вильднер (KG Wildner)..."
- "В январе 1945 дивизию перебрасывают на Австро-Словенскую границу в район Штирии и Каринтии, где она с конца февраля ведёт борьбу с югославскими партизанами Тито при поддержке четников..."
- "Весь перечень "доблестных сражений" СС "Галиции" ограничился тремя днями 15-18 июля 1944 года..."
вам самому не смішно????????????????????????

 

Возможно, просто насколько я знаю Вехтер не посещал полицейские полки.

 

на цьому похороні двох українців з 4-го поліцейського полку (якщо я не помиляюсь, це було 2 березня 1944 р. в Бродах) він точно був; є фото...

 

"Згідно з воєнним уставом, до Дивізії приділено близько 50 собак, витренованих для охорони й гонки. Для їхньої обслуги відкомандировано вояків Дивізії на так звану "Дослідну станцію для поштових голубів і собак". У пізніших діях, особливо у важкопрохідних і малопроглядних місцевостях, ці собаки ставали часто у великій потребі"...
Гайке В.-Д. Українська дивізія "Галичина". Історія формування і бойових дій у 1943-45 роках. - Торонто; Париж; Мюнхен: Накладом Братства кол. Воякiв 1-ої УД УНА, 1970. - С. 114.
...і кілька питань з цього приводу:
- що це за "Дослідна станція для поштових голубів і собак"?
- де вона знаходилась?
- до якого підрозділу дивізії цих собак і їх "обслугу" було приділено? до дивізіону зв'язку?

 

- до якого підрозділу дивізії цих собак і їх "обслугу" було приділено? до дивізіону зв'язку?

- V Kombatanti davno bachyv foto odnogo dyvizijnyka jakyj jakraz za golubamy z poshtovoji sluzhby i slidyv, jogo zvaly "Golubynyj Bat'ko". Foto i biografija buly v sektsii de pyshut' pro pomerlyh.

 

Скорее всего так оно и есть. В любом случае фото сделано до 1 июня 1944 года. На снимках из этой же серии присутствует оберфюрер СС Карл Бурк, глава частей пограничной охраны HSSPF "Ost", этот пост он и занимал до 1 июня 1944 года.

 

Нет Гунчака под рукой, не могу проверить дату расформирования полицейских полков

 

обидва фото і датування з польськомовного видання книги Р. Міхаеліса...
- О. Вехтер на похоронах О. Бобака і Р. Андрійчука в Бродах (2 березня 1944 р.);
- він же з В. Віклюком і В. Вілецьким в Кам'янці Струмиловій (квітень 1944 р.)...

P. S.: 4-й і 5-й поліцейські полки були остаточно розформовані в червні 1944 р.

блін, ніяк не можу викласти ці фотки - формат, ніби-то, не той(((((((((((((

 

ще до теми про козаків і дивізію "Галичина"; зі спогадів про перебування в американському полоні в долині р. Вайган (автор "О. Гор."): "до нас причалила, покликаючись на якісь там пропозиції ген. Шандрука, ще й тридцятка якоїсь донсько-козачої частини під проводом Комарова; їх недавнього минулого ніхто дочовпатися не міг: оповідали, ніби вони були лиш пожежниками в Берліні під час альянтських бомбардувань, більшість однак згадувала італійське Удіне, як місце постою напередодні капітуляції. Свого ж швидкого причеплення до „українських есесів" згодом гірко жаліли, як дістали в лоб усі „паролі" про недалеку протисовєтську війну, а надії на швидке звільнення американцями чужинців танули. Надокучувало постійне прохання про звільнення тих ніби „випадкових напівцивільних" і німецьким штабам і американським вартовим. А треба було їм і ті безнадійні подання писати і служити за перекладачів аж до часу, поки прийшла формальна заборона від американського штабу надокучати вартовим воякам такою настирливістю. У внутрішньому житті дивізійників ці „пожежники" трималися завжди осторонь, щоб їх, бува, не зарахували до „колишніх вояків". Зустріла їх згодом гірка доля: дехто з-поміж них добровільно зголосився на „родіну" (мовляв, і 1920 року потримали лиш зо дві зими дроворубами у смоленських лісах добровільних поворотців із Ґалліполі) і всіх же їх як задекларованих совєтських громадян повели перед емведівську комісію, — а тих, хто признався до ранішої служби в ЧА, американці силоміць видали на провесні 1946 р. большевикам у Вайдені. Дехто на еміґрації включився в донсько-козачий рух (брати Комарови)"...

 

http://mikle1.livejournal.com/10591.html#cutid1 декілька фото. Частина з них відома але деякі (принаймні я) бачу вперше.

 

Абсолютно нет. Ведь многим не смешно когда кричат Слава Украине в теме посвященной дивизии.
Не смешно. Это оборотная сторона медали = ереси, которую сейчас несут на Украине. Только ересь в этот раз красная. Обычно она двухцветная.

Ошибся с годом. Я имею виду книгу Боляновского Українські військові формування в Збройних Силах Німеччини
Простите я опять не соглашусь. Реестр сей неправильный - очень не правильный. И согласитесь факт опубликования "филькиной" грамоты не означает "вот же публиковали".
В отличии от Михаэльса конечно подробнее, но неточнее. У Михаэльса только на зиму 44-45

Я думаю, что основной перечень командиров должен содержать командиров отдельных батальонов - дивизионного подчинения

 

А что тем,кто пишет про Третий Рейх надо регулярно ездить в Германию и желательно жить там???
Я выразился в том же духе "Да Бабий Яр был и там стреляли украинцы в украинцев, но Слава Украине". То есть да это ересь, но ересь для меня, как не несущая ничего нового. Все факты, и правильные и неправильные, имели место, просто в статье они интерпретированы по разному. И никакой агрессивной и оскорбительной риторики не несут.

.

Вы опять не видете что я пишу. В вашем же скане виден один источник на французском языке с которого Боляновский и взял реестр.Какие разные источники
Нет, он передер - только позднейшие реестры.

.

Ну был и что - факт то что он 3 года был в на фронте в войсках СС. Имел опыт формирования боевых единиц с нуля.
Зато большинство авторов любят Байерсдорфа, который в плену "плюнул" на украинцев и заботился только о немцах.




.

Вы скан свой посмотрите, который выкладывали.

 

для тих, хто пише про Третій Рейх бажано багато часу проводити в Німеччині, хоча б для того, аби опрацювати матеріали тамошніх архівів; ви написали, що в сучасній Україні пишуть "ересь" (брехню, неправду, фальсифікат) про дивізію "Галичина" - я і запитав що ви маєте на увазі (книги, автори, концепції)...
щодо іншого, то я мало зрозумів, що ви хотіли сказати - до чого тут Бабин Яр? як "неравильные" факти можуть мати місце (приміром, що відомо про участь членів дивізії "Галичина" в "сожжении гражданского польского населения Тернополя в костёле" чи "расстрелах членами дивизии советских военнопленных во Львове")?
так, для мене образливо, коли люди від політики лізуть в історію (науку!) і пишуть відверту неправду, намагаючись видати її за реальні факти...
разом з тим, я зовсім не акцентував увагу на ідеологічних чи світоглядних позиціях автора, а звертаю увагу лише на фактологічні помилки чи відверте перекручування реальних подій...

можете не хвилюватись - я дуже уважно читаю те, що ви пишете:
- по-французьки там нічого немає; є тільки по-німецьки і українськи...
- різні джерела - це ще й спогади Д. Феркуняка і спогади зі збірника "Броди..."
- звинувачуючи кого-небудь у плагіаті ("передер"), наводьте звідки цю інфу взято; в даному випадку, звідки А. Боляновський "передер... позднейшие реестры"?

ну подивився і що? там М. Губер і запасний полк взагалі не згадується...

 

Я опять таки имею ввиду Боляновского Украинские Войсковые формирования. Там Боляновский ссылается на французский источник. Для того чтобы мне тут сравнительно показать что "передернуто" нужно время, коего пока я не имею. Причины узнаете позднее.

 

справа в тому, що Головна управа Братства кол. Вояків 1-ої УД УНА власного архіву немає; з тої книги М. Логуша, що є в мене видно, що він посилається в більшості на "Вісті Братства кол. Вояків 1-ої УД УНА" і на "Вісті Комбатанта", а також на спогади безпосередніх очевидців (приміром, Ю. Тис-Крохмалюк, В. Верига), з якими, як я зрозумів, він мав особисті зустрічі...

щодо Є. Побігущого, то я це речення пропустив(((
але справа в тому, що його спогади про службу в дивізії "Галичина" взагалі якісь дивні, особистих вражень дуже мало (якщо порівняти, наприклад, зі спогадами про ДУН); складається враження, що він їх переписував з інших книжок... в інших авторів я все ж зустрічав негативні відгуки про Ф. Баєрсдорфа...

Музей 1-ої УД УНА у Львові до Браства ніякого відношення не має...

значить НАРА; я про це і запитував...
там де М. Логуш пише про штаб, то, здається, і посилається на спогади Д. Феркуняка...

вибачаюсь, але я не бачив, щоб ви писали, що М. Мельник не володіє укр. мовою; я це знаю з його об'яви в "Вістях Комбатанта", де він просить ветеранів поділитись спогадами, але на англ. мові; про те, що для нього був зроблений окремий переклад мемуарів Д. Феркуняка написано у виданні їх українською...

інфа зі спогадів Д. Феркуняка...

 

книжка Р. Ландвера в мене є - по-суті нічого особливого...
В. Вериги яка книга?

 

Странно, в сборнике "Броди" Роман Долинский вспоминал о нем именно в этом контексте. Значит украинцы в дивизии сами не знали, кто на каком посту.

 

Действительно Логуш ссылается на Феркуняка и Крохмалюка.

Ему писать было особо нечего. Он ведь при запасном полку был офицером при штабе. Даже не командиром батальона. Имея чин подполковника - ваффен -оберштурмбанфюрера, он не занимал командного поста. Он много приводит чужих воспоминаний.

Ок перечитаю сегодня.

 

Книга честно говоря не моя - мне ее дали почитать -
За Ридний Край, за нарид свий
або хто таки дивизийники?
Ландвер неплох в части Бродских боев, кроме того у него много выдержек из мемуаров.