вчера сирийский конфликт немного притушил..Вован начал віпендриватся,,,поставил на место ,но.............текст потерян.
О пиве. Как по мне, то из настоящих в Украине только Бердичевское, ну похоже ИМХО ! Частные мини-пивоварни, тоже не плохие. А вот в Европе, если его делают из порошка, почему же оно такое вкусное, и нет такого жёсткого бодуна, как после Чернигова? Наверное порошки тоже разные?
Як на мене краще рідше брати в приватних пивоварнях дорожче ніж часто травитись дешевим з заводів. А взагалі пиво не люблю. Краще горілочка.
Такая же х. Бывает конечно с утра (опосля) хочется от жажды. Но я не ленюсь и ищу Шпатен, Будвайзер, или т.п. И не более одной. Ведь лучше одну, чем четыре Бурдюса местного брать. Исключение - это баня. А если уж охота выпить - то 100 гр.
Дело в том что Европа Европе рознь....От того и пиво разное....как и дело к подходу производства....а вкусовые качества пива (любого продукта) можно улучшить благо "порошков" разных много....
И так Доброе утро в малую пятницу этого чудесного Третьего дня. У нас вроде солнышко но снега нет. Чтоб день был удачным желаю всем.....
Морозний ранок освіжав обличчя, але в той же час щипав за руку, яка зжимала ще теплий батон. Іншу руку гріла тепла рука дружини. Його безшумні, роками натреновані кроки, десонували з дзвінким цоканням підбор коханлї. Свинцева гладь озера була все ближче. Пальці автоматично почали розминаи батон, але здивовано закляки. Зіниці розширились та бігали по водоймі. Де качки? питали вони. Німе запитання повторювалось на губах. Жінка благально глянула на нього, але відповіді не отримала. - Мабуть полетіли (через хвилину видавив з себе Шеріф), будемо чекати їх весною, люба. Чоловік обійняв тендітну постать. Пара постояла так якусь хвильку, благально вдивляючись в неживу воду, та швидко зникла в салоні від"їзджаючого ФіДжіКрузера. - Мабуть полетіли! Повторила фразу з-за очерету кремезна постать незнайомця. Велетенська рука хімічним олівцем пройшлась безапеляційно по "качки Малдера" та наблизившись до "Патрік Гундлаха" зупинилась. Як морозно в цих непрвітних краях, промайнуло в синьовкрашеній голові, плечі зжались в шерстяному піджачку Фюрера, що тріщав по швах. Під чоботами руйнувалось замерзле, немов цукрове листя, на грудях звисала напівспорожніла бандольєра, стволи повільно відпускали жар смерті, чималенька в"язка пернатих щедро дарувала красне жовтому-білому осінньому простирадлу...
После 0.8 с спатки??? Ну извините. Я после 0.8, три баяна порву , но гитару оставлю.. А Вы кажете спатки .
