Тааак,чия прапрабабуся працювала у Кирика Васецького? У самого казначея Нестора Махна? - Чули пане Консерватор? Га?
Пане Вінтер, здавайтеся, хто нащадок Нестора? Бо ж, може, якісь сімейні перекази людина знає, хоче десь копнути в правильному місці, а соромиться запитати. А той же пан К., наприклад, давно хоче щось відкопати. Та я і готовий зробити це зараз, поки сніг не глибокий, а не коли морози вдарять.
Та не нащадок але.. Майже.. То я сплутав.. Скопыюю слова його покйного батька --- я знаю син необразиться бо з батьком ми були дуже близькими друзями.. ------- Хортиця то своєрідна колиска ендемічної природи , мабуть єдине місце в Запоріжжі де ще збереглися тварини . Діткам там буде цікаво , але потрібно їхати не на один день аби познайомитись з усіма визначними пам'ятками . Але коли маєте змогу - краще їхати в Карпати , бо там найкраще . Музей Махна знаходиться в Гуляйполі , там доречі мешкають мої родичі , а от в Запоріжжі є окрема зала в краєзнавчому музеї , котра присвячена Махну . Про Махна знаю досить багато з перших вуст - мої бабуся працювали нянькою у Кирика Васецького ( то був місцевий гуляйпільський куркуль та головний казначей Нестора Махна ) , а бабусині два брати служили в армії Махна - одного було вбито десь в Криму , а інший втік в Іран .
Шкода що батька вже нема... ще одна із переписок.. Золото може й було , але ... Досить багато свідків "достеменно" знали де , скільки та коли Махно ховав чи передавав комусь на зберігання , звісно кількість відверто перебільшувалась - але всі знають що часом армія Махна нараховувала до десяти тисяч бійців , котрих треба було якось "спонукати" та "заохочувати" , отже скарби були . За легендою основний скарб було заховано в Дібрівському лісі близько 35-40 км від Гуляйполя - там скарби шукали тисячі охочих . Доречі в тому самому лісі зараз знаходиться один з тренувальних таборів ДУКу ПС - так що справжні "сіроманці" можуть також пошукати золото ( жартую звісно ) . За життя Махна його боялися й вкрасти з його скарбнички могли або відчайдухи , або телепні - отож золото пропало вже опісля втечі його за кордон . Мої бабуся на власні очі бачили як Махно власноруч зарубав шаблею того самого Васецького за розтрату частини грошей , а потім наказав три доби не забирати мерця з перехрестя - і ніхто не насмілився поховати тіло , лише вночі на третю добу жінка Васецького з доньками поховали небіжчика в садку під вишнями . Що до скрині з золотом - то такі легенди існували в усі часи , наприклад Олекса Довбуш також в скелях заховав досить багато цінностей ( колись і я навіть вірив що можна знайти і нишпорив з друзяками стежками опришків та шукав таємні печери , але марно ... ) .
Вітаю товариство ! То все так , але не кровні родичі ми в своїй великій сім'ї ( питання особисте та обноворенню не підлягає ) , хоч бабуся й були в наймитках у головного казначея махновського Кирика Васецького , а дідів брат був жонатий на якійсь махновиній родичці - від того й постраждав та як вражескій елємєнт був "командірований" в харківську турму , по дорозі втік і пощез ( казали покійна бабуся по мамі шо він втік з іншими недоколєктівізованими куркулями до Ірану , та й відверто кажучи бабуся засуджувала того бо казали шо він власноруч вбив якогось червоного партійця в бою біля Хвалібоговки хоч знав його особисто давно , а той краснопузий був колишнім вчителем з дівчачої гімназії та паралельно їхнім кумом . Вважалося неприйнятним вбивство знайомого та щей такого грамотного та колись поважного інтелігента , котрий так вдало перефарбувавсь та вибився в червоні командири ) . Але то все давні події , ще й до того ж я відношусь до того неоднозначно бо чув ці розповіді від бабусів та тіток - а жінкам я не довіряю бо вони можуть так брехати та перекручувати на свою користь факти , що навіть дідько всі кінцівки зламає , а правди так і не взнає .
Не, набагато гірше - шин, як кажуть у тутешній місцині. А по простому, по хлопацьки шматочку зд рейки хочу додати непритаманних ій властивостей як ото бути не лише засобом для розтрощення пальців а і зтискання . Інакше кажучи прилаштовую малесенькі ліщата.
ДСВ. 1924-1941 всього 17 років. По Кіровоградщині йшли німці, мадяри, румуни. В кого хочеш могли бути монетки хранцузькі. Пи.Си. Особисто я школу закінчив в 1993 році, один однокласник в 1995 з сім'єю виїхав в Лондон, другий в Німеччину на заробітки, потім там і залишився. 2 роки назад була зустріч 20 років після школи, вони приїжджали, "сорілі своімі дєньгамі в шалманах і генделиках". А ви кажете про 1924 рік і франки.
Думаю, якщо хто і знайшов, то навряд чи розповідав про те. Також, якось дивився про Льову Задова. Там розглядали версію, що він відкупився від більшовиків якраз показавши деякі із сховків скарбів Махна. Як на мене, версія цілком правдоподібна. Тож, швидше всього, давно немає того золота.
( в нас ще буде час про все поговорити) Але ти брате не крути фактами як циган сонцем,давай кажи де золото Махно? ))
Часи були різні. Родичі моїх сусідів за кілька знайдених у них в 1948 році американських довоєнних доларів (7 чи 8) отримали "путівку" в Омську область.
