Зудари боївок ОУН, відділів УПА з загонами військ НКВД-МВД-МГБ-МВД СССР.

Версія УПА по другому документу:
4-7 листопада - рейд сотні УПА-Південь (80 воїнів, командир Лис-Ластівка) по території Кам'янець-Подільської області:
... 06.11 – розстріляні голова колгоспу і 3 військовослужбовця РККА, знищені документи сільради й телефонний зв'язок, конфісковані гроші й продукти з колгоспу в селищі Куява; знищений телефонний зв'язок в селищі Жиженці, роззброєний 1 боєць «істрєбітєльного батальйону» в селищі Кузьмін Ярмолинецького району
Про майора нічого немає.
У першому документі передостання графа - місце поховання?

 

Так, чи у Львові чи в Скала-Подільському районі

 

У Львові на Клепарівському цвинтарі. І доля нажсміхалася над окупантським майором наостанок: в останній графі "кому повідомити" - адреса дружини Сєкрєта, яка квартирувала на тій же Клепарівській за кілька будинків від поховання

 

Бійці частини "58-й отдельный Изъяславский дивизион бронепоездов" загиблі в боях з УПА

 

Ще два майори, правда НКГБ, загиблі в серпні 1945 року в боях з УПА. Із звіту 52 армії. Причому загиблі під час однієї операції.

 

20 серпня
захоплення НКВС (50 військовослужбовців) криївки-штабу облпровідника ОУН-Львів Зіновія Тиршаковця-Федора біля села Веринь Миколаївського району Львівської області (знищені 5 осіб, у т.ч. начальник 6-го відділення 2-го відділу облуправління НКДБ майор Осадчий, неназваний майор НКВС, начальник Миколаївського райвідділу НКДБ майор держбезпеки Гудков Г.М., 2 бійця «істрєбітєльного батальона», захоплені 300 тисяч радянських рублів, два мішка документів штабу, друкарська машинка, 4 радіостанції, 5 партбілетів ВКП(б), у т.ч. на капітана 201-го зенітного батальону Шевченко І.Н., уповноваженого Комарновського райвідділу НКВС Курдеса Ф.М., лейтенанта РСЧА Осіпова Н.І., три билети ВЛКСМ)
ДАЛО, ф.5001, оп.8, спр.265, арк.138; оп.6, спр.46. арк.251

 

Це всього один боєць був

 

Зате який боєць - сам Тершаковець!
Поки охорона відстрілювался з бункера, він вийшов через вихід за півсотні метрів і розстріляв з тилу впритул все керівництво операції. Поки інші оговталися - зник.
Це він сам собі так подарунок на день народження (19 серпня) зробив
Після цього його ловили особливо ретельно і вбили традиційною підлотою:
3 листопада 1948 року
зіткнення ОУН з МВС у лісі біля села Любінь Великий Городоцького району Львівської області (загинув крайпровідник ОУН-Львів Зиновій Тершаківець-Федір і 4 бойовика охорони)
Офіційна радянська версія:
… Bo втopoй половинe oктябpя УMГБ Львoвскoй oблacти был apeстoвaн oтeц pукoвoдитeля кpaевoгo провода ОУH пo кличкe «Фёдop» – Пepшaкoвeц [Тершаковець] Гpигopий, кoтopый в peзультaтe проведения специальных aгeнтуpных мepoпpиятий c использованием aгeнтуpнo-бoeвoй гpyппы oблacтнoгo Упpaвлeния MГБ ''Тaйфун'' дaл пoкaзaния o тoм, чтo oн в сeнтябpe 1948 гoдa дважды встpeчaлся с «Фёдopoм» нa територии Дрогобычской и Львoвскoй oблacтeй. Пepшaкoвeц Гpигopий также дал пoкaзaния, … чтo сын нaмepeвaлся устpoить eгo нa житeльствo в oдном из cёл Гopoдoкскoгo paйoнa Львoвскoй oблacти. Этo дaлo основание пoлaгaть, чтo «Фёдop» зиму 1948-1949 гoдa сoбиpaлcя пpoвoдить в указанном месте. Пoдтвepждeниeм являeтcя и тo, чтo зa последee вpeмя в Гopoдoкскoм paйoнe был oтмeчeн pяд peзких бaндитских пpoявлeний террористического характера над лицами, которых оуновское подполье зaпoдoзpилo в cвязи c opгaнaми MГБ. … paзpaбoтaли специальные мероприятия по розыску и захвату для ликвидации в Городокском paйoнe руководителя Львoвскoгo Kpaeвoгo провода ОУH «Фёдopа». B чaстнoсти, былa сoздaнa чeкистскo-вoйскoвaя группa под руководством заместителя начальника отделения Упpaвлeния 2-H MГБ УCCP в coстaвe стapшeгo лeйтeнaнтa Бeлячeнкo, уполномоченногo Львoвскoгo oблyпpaвлeния MГБ стapшeгo лeйтeнaнтa Пeтpeнкo, зaмeститeля нaчaльникa Городокскoгo paйoтделa MГБ Фeдючoк. K этoй гpуппe былa придaнa спeциaльнaя aгeнтуpнaя бoёвкa УMГБ Львoвскoй oблaсти «Тaйфyн» вo глaвe с опытным агентом-бoeвиком УMГБ Львовскoй oблaсти «Maлым». B peзyльтaтe проведения агентурно-восковых мероприятий в лесном массиве 4 нoя6pя былa oбнapужeнa группa бaндитoв в кoличecтвe 5 чeлoвeк. Пpинятыми мepaми бaндгpyппa былa ликвидиpoвaнa – 4 бaндитa убиты, один из бaндитoв, будучи раненым, пользуясь тeмнoтoй, скрылся. У бaндитoв зaхвaчeны 4 aвтoмaтa, 5 пиотoлeтoв, 10 гpaнaт, дo 500 пaтpoнoв и бoльшoe количество важных ОУHoвских документов, которые изучаются. Должное следут воздать при пpoвeдении этoй oпepaции aгeнтy-бoeвикy «Maлoму», данные которого умелo были иcпoльзoвaны т.Белячeнкo.
… Cpeди yбитыx бaндитoв также oпoзнан извeстньlй ОУHoвский тeppopист Бopeцкий Poмaн Baсильeвич, рождения 1927 г., уpoжeнeц c.Любин-Beликий Гopoдoкскoгo paйoнa пoд кличкoй «Poмкo». Остaльныe двa убитыx бaндитa, в том числе одна женщина, пока не опознаны. Пpиняты меры к их опознанию. Чeкистскo-вoйскoвыe мepoпpиятия нa стыке Дрогобычской и Львoвскoй oблacтeй продолжаются. Однoвpeмeннo c этим cooбшaю, чтo послe oсвoбoждeния Львoвскoй oблaсти oт немецких оккупантов opгaнaми MГБ ликвидиpуeтся 5-й сoстaв руководства кpaeвoгo провода ОУH.
Оекpeтapь Львoвскoгo oбкoмa KП(б)У (Гpyшeцкий)
Пepeдaнo из п Львoвa пo BЧ. 5.XI.1948 г.
ЦДAГО, ф.1, oп.23, спp.5046, apк.73-77. Оpигiнaл.
Версія батька Григорія Тершаківця
(арештований вперше 1939, звільнений 5 вересня 1948, прибув на Львівщину 8 жовтня 1948, арештований повторно 19 жовтня, засуджений 5 лютого 1949 до 10 років за «попустительство банде украинских буржуазных националистов», звільнився в 1956):
… Есть сведения, что в сентябре 1948-го дважды тайно встречался с сыном. Конечно же, за ним пристально следили, чтобы выйти на след сына.
… Якобы Григория Тершакивця перевозили из одной тюрьмы в другую. По дороге в лесу на машину напали бандеровцы и в результате короткого боя освободили узника. ("Ользю, я видел кровь!" - безнадежно говорил старик дочери). Узнав, кого захватили, спасатели очень обрадовались, обнаружили большую осведомленность в делах отца и сына. Убедили отправляться к сыну, потому что где же теперь, после побега из тюрьмы, прятаться. Бережно предложили свою охрану. И когда отец с эскортом "бандеровцев" подошел к бункеру, сын все понял и на глазах у отца и "бандеровцев" подорвал себя гранатой. А охрана погибла в бою...
http://komarno.in.ua/publ/istorija/chastina_5/2-1-0-15

 

Підполковник, командир 341 полка, який загинув від ран після обстрілу УПА.

 

Цікавий момент з останнього періоду життя Романа Шухевича із показів однієї з його звьязкових :

"Далее КОНЮШИК показала, что в январе 1950 года укрывавшийся у нее на квартире ШУХЕВИЧ тщательно готовился к отчету, проверяя наличие денег,находившихся у него в распоряжении и пересматривал разные организационные письма.
Всю ету подготовку, как показала КОНЮШИК, ШУХЕВИЧ проводил к 19 января 1950 года, т. к. к тому времени должен был прийти вышестоящий "проводник" и проверить его работу .
На встречу к указаному выше "проводнику" 15,16, и 17 января ШУХЕВИЧ трижды посылал свою связную "СТЕФУ" которая ходила в сторону села Зимновка и только лишь 18 января 1950 года, ШУХЕВИЧ, взяв с собой две полевые сумки с документами и вместе со "СТЕФОЙ встретился с "проводником". Место етой встречи КОНЮШИК якобы не известно"(с)

джерело : "Роман Шухевич у документах радянських органів державної безпеки (1940-1950)" Том 2, с.483

У мене виникло питання : кому міг звітувати Шухевич ? (він же на той чвас обіймав всі ключові пости в підпіллі)

 

Майор 14 ПО НКВД загиблий у боях з УПА 29 квітня 1945 року. Похований у Болехові

 

Почитав ту книгу, там в основному наркоманський брєд про снайперів УПА з ядовитими кулями, та є такий цікавий момент

гідна відплата за знищення старшинської школи "Олені" у селі Липа, де вони були задіяні
http://militera.lib.ru/memo/russian/vasiliev_fp/index.html

Потім командир 14 ПО. Більше даних не знайшов

 

До речі памятник Зубка зберігся на зло рашкінській пропаганді

 

Щось з цим майором негаразд ...
По моїх записах нічого подібного наприкінці квітня-травня 1945 не відбувалося. Штаб 14-го ПЗ у 1945 знаходився у Берегово (Закарпатська область), а окремі команди ПЗ приймали участь у блокаді Чорного лісу ("21.3.45 группой прочёски 5 ПК 14 ПО в Чёрном лесу найден автомобиль «Форд-5». Машина доставлена в отряд». РГВА: ф. 41182, оп. 1, д. 35. л. 55.). Сам Васильєв хизується участю 14 ПЗ у боях з УПА 5-6 жовтня і 15 жовтня 1944. Щоправда, москаль без брехні не москаль, то й 5-6 жовтня погранці воюють на Станіславщині з командиром "Горлорізом", який завжди був на ... Львівщині. Це командир сотні "Жубри-1" Миколаївського куреня Петро Чемерис-Горлоріз, він же Дир після наказу ЦП про зміни псевдо на більш ідеологічно витримані. Зі школою УПА біля села Липа - така сама "ліпа" (http://deratisator.livejournal.com/170230.html)
Але про постать Зубко. Ось тут (http://www.warheroes.ru/main.asp/page/7/l/9) його немає. Коли він став Героєм? Якщо до загибелі - історія була б відома з радянських і оунівських джерел, якщо після - за що дали?. Цікаво...

 

Напутав той писака. Він загинув 2 червня 1945

 

Помітив у загальних звітах втрат радянської сторони, що там присутня цифра убитих, та пропавших безвісті.
А така цифра як полонені, роззброєні та відпущені відсутня. А це була вагома частка радянських втрат, зокрема серед стрибків.

 

Іще один майор,прикордонних військ, загиблий в 1948 році. Місце поховання скоріш за все не є місцем бою, помітив що прикордонників ховали тільки в визначених для частини місцях

 

Ні, він і загинув у тих місцях:
Версія УПА
22 липня 1948
зіткнення бойового роя УПА-Захід з ПВ в селі Малнівська Воля Мостиського району Дрогобицької області (знищений майор прикордонних військ)

 

Вдалося звантажити книгу пам'яті прикордонних військ СРСР. Правда частинами і вони не хочуть вантажитись, так як це 3 хтмл документи по 100 мегабайт. Але все ж дещо вдалося відсортувати. Потрохи буду тут викладати.

Наприклад 11 листопада 1944 року 14 погранотряд НКВД мав втрати 16 загиблих, не менше, загинули в районі Болехова.

 

Однак тут цікаво те, що поховані в Болехові тільки 9 бійців, а решта невідомо де, цілком можливо що полонені-пропавші безвісті.

 

Вдалось найти книзі памяті прикордонних військ загиблих в якомусь бою 27 листопада 1944 року бійців 87 прикордонного отряда. Зокрема майор, капітан, старший лейтенант, 6 лейтенантів, та рядові.

 

Вони поховані у Верховині.

 

Всього виходить 16 загиблих, і один пропавший безвісті лейтенант Смирнов, якого немає у списку поховань. Але крім цього суперечлива дата бою. Так як зустрічаються дані що деякі загиблі загинули 27 грудня 1944 року.

 

Те що був дійсно бій, а не інша причина смерті, вказують ось ці документи

 

Якщо листопад, то найвірогідніші це було ось тут:
24 листопада 1944
… оперативно-войсковая группа 87-го погранотряда, преследуя банду, совершившую нападение на райцентр Солотинск Станиславской области убила 66 и захватила 18 бандитов. Взяты трофеи: пулеметов – 4, винтовок – 13, автоматов – 2, гранат – 10, патронов – 2 тыс.
ГА РФ. Ф. Р-9401. Оп. 2. Д. 68. Л. 128–132. Заверенная копия.
Але з цим нападом знову якісь радянські "нєпоняткі" аж у 4 версіях:
http://deratisator.livejournal.com/205903.html
Зверніть увагу: ні нарком ВС Рясний, ні секретар обкому Слонь, ні сам Берія не повідомляють про радянські втрати. От не було, та й все!
У той же день була ще засідка чоти Сокола сотні ВО-4 УПА-Захід "Журавлі" (командир Грізний) між селами Жакля-Людвиківка Долинського району Станіславської області (знищені 7 і поранені 3 військовослужбовця НКВС, загинув 1 воїн УПА)
Якщо грудень, то найвірогідніше це було ось де:
25 грудня 1944
оборонний бій сотні ВО-4 УПА-Захід "Журавлі" (командир Грізний) з НКВС у селі Максимівка Долинського району Станіславської області (бій з 07.00 до 17.00, знищені 17 військовослужбовців НКВС, загинув 1 і поранено 5 воїнів УПА)