Шоу з ямою. У будинку №3 в Голещихинському провулку пропала вода. Приїхав екскаватор, викопав у дворі яму два метри висотою, шукав труби, але не знайшов. Робітники подивилися до ями, трохи розстроїлись, плюнули і вирішили зав'язати з археологією до ранку. Пізно ввечері дядько Мітя йшов додому і впав до ями. Він не знав, що вона є у дворі, просто йшов навмання і знайшов її. Правда, робітники залишили огорожу в двох місцях - з переднього боку ями, і із заднього, ніхто ж не припускав, що дядько Мітя зайде з флангу. Опинившись внизу, дядько Мітя захотів вибратися на волю, в пампаси, але потерпів фіаско. Дядько Мітя почав голосно кричати те, що належить кричати при падінні до ями. Ви знаєте усі ці слова, я їх не перераховуватиму. Від звуків рідної мови прокинулися сусіди, вийшли на балкони, усім хотілося знати джерело трансляції. Жива істота, що потрапила до ями, завжди викликає живий інтерес у своїх побратимів. Всім цікаво, як вона звідти видиратиметься. Якщо істота уміє ще і матюкатися, то від цього шоу тільки виграє. Потім з будинку вийшов дядько Боря, протягнув страждальцю руку допомоги. Дядько Мітя потягнув його за цю руку і кинув вниз на себе. Обидва стали кричати вже дуетом, хоча і без синхронності. Дядько Мітя звинувачував дядька Борю в нестійкості. Дядько Боря теж знайшов якісь аргументи, і дуже переконливі, в основному такі, що відносилися до генетичної неповноцінності дядька Міті. Потім вони якось порозумілися, один підсадив іншого, і мало-помалу обоє вибралися на поверхню планети. Глядачі на балконах, що чекали більшого напруження драми, розійшлися розчаровані. Наступного дня, ближче до вечора, робітники з екскаватором повернулися назад. Виявилось, що вчора копали не в тому місці і стало ясно, чому нічого не знайшли. Яму у дворі закопали, і викопали нову, цього разу з боку вулиці. Вже на глибині півтора метра стали зустрічатися ознаки похованої цивілізації, зокрема телефонний кабель. Кабель пав жертвою розкопок перш, ніж його встигли помітити. Після короткої наради було прийнято рішення зупинитися на досягнутому і піти. Був вечір, а складні рішення краще приймати на свіжу голову. Ну що, ви вже здогадалися, так? Пізно увечері дядько Мітя йшов додому. Він пам'ятав, що у дворі будинку в земній корі зяє двометровий отвір, і вирішив обійти будинок з іншого боку. Уранці, коли він виходив з дому, яма у дворі ще була, а на вулиці ями не було. Дядько Мітя не знав, що в його відсутність приходили робітники і поміняли ями місцями. Він впав вниз до ями і знайшов там порваний телефонний кабель. Якщо хто не знає, у момент виклику напруга в телефонній лінії досягає 110 вольт, в цьому криється розгадка таємниці, чому зв'язківці не люблять зачищати дроти зубами. Дядько Мітя в падінні намацав кабель руками. Так співпало, що якраз у цей момент хтось намагався додзвонитися до будинку № 3 в Голещихинському провулку. Кабель був пошкоджений, до телефонного апарату виклик не дійшов. Виклик прийняв дядько Мітя. Колись дуже давно дядько Мітя отримав освіту електрика в ПТУ, там йому розповіли, що робити, якщо сталося коротке замикання людини з електрикою. Тепер отримана освіта йому згодилася. Дядько Мітя видав звуки злиття людини зі збудженою телефонною лінією. Цього разу йому не знадобилася допомога дядька Борі, щоб вибратися з ями. Отримавши заряд бадьорості, дядько Мітя одним стрибком отримав переконливу перемогу над гравітацією. Мушу сказати, що у попередній ямі йому було набагато комфортніше. Опинившись зовні ями, дядько Мітя наклав на археологів таке витіювате прокляття, що Тутанхамон помер би від заздрості ще раз. Увесь подальший шлях до квартири дядько Мітя пройшов, тримаючись однією рукою за стіну, а ногами промацуючи ґрунт перед собою. Навіть у під'їзді він про всяк випадок перевіряв на дотик кожну сходинку. Він вже ні в чому не був упевнений. На наступний ранок, відразу після обіду, до будинку № 3 в Голещихинському провулку повернулися робітники. Хотіли засипати вчорашню яму, але в ній сиділи зв'язківці запропонували робітникам шукати свої труби у іншому місці. Дуже сердиті. Стався конфлікт і зв'язківці запропонували робітникам шукати свої труби у іншому місці, недалеко від фаллопієвих. Робітники так далеко йти не стали, просто викопали ще один шурф, п'ятьма метрами лівіше за попередній. Цього разу труби знайшлися. Робітники зраділи, дуже захопилися і прорили траншею, довгу, як добротний пітон. Траншея перетнула тротуар і захопила навіть трохи проїжджої частини. Для зручності пішоходів через неї був перекинутий місток з трьох дощок. Внизу, під дошками, хлюпався біломорканал. Як завжди, пізно увечері дядько Мітя йшов додому. Взагалі-то будні електрика закінчуються рівно в шість-нуль-нуль, і після шести дядько Мітя вільний, як Анджела Девіс. Але так сталось, що в понеділок дядькові Міті видали зарплату. Електрик теж людина, він слабкий. Він не може довго впиратись спокусі купити півлітру і спожити її внутрішньоутробно. Тому дядько Мітя повертався додому пізно. Була відьмина година, на небі світив місяць, і в місячному світлі прямо перед дядьком Мітьою несподівано з'явилась траншея. Станься це днем раніше, він не задумуючись впав би в неї. Але сьогодні усі почуття дядька Міті були загострені, він знав про підступність трубокопачів і був морально готовий до траншей. Дядько Мітя пройшов по містках дуже граційно, як міс Всесвіту по подіуму, тільки неголена і з перегаром. Виявившись на іншій стороні подіуму, дядько Мітя вигукнув: - Ха! З'їли, землерийки? Колись, коли мудрий цар Соломон говорив: "Гордість передує падінню", він мав на увазі саме дядька Мітю. Засліплений гординею, дядько Мітя зробив декілька кроків, і впав до ями з телефонним кабелем. Буквально через декілька секунд про цю його пригоду дізнався весь будинок. Падаючи, дядько Мітя зламався в крихкому місці, і у свій крик вклав усю експресію, на яку тільки здатний сорокарічний електрик. На балкони вийшли заінтриговані сусіди. По окремих звуках і словосполученнях їм вдалося вловити суть того, що відбувається, хтось викликав швидку допомогу. Поки вона їхала до Голещихинського провулку, дядько Мітя встиг збагатити російську мову шістьма новими віддієслівними прикметниками і провідміняти слово "яма" одинадцятьма різними способами. Приїхав лікар, посвітив до ями фарами, здивувався, як низько може впасти людина. Дядька Мітю витягнули з ями і красиво оформили в гіпс. Наступні два місяці дядько Мітя своїми білими округлими формами нагадував порцелянового кота. Перший тиждень йому дуже хотілось випити, а решту часу- він провів, мріючи почухатися. Під гіпсом дядько Мітя зрісся на славу, коли його вийняли звідти назовні, він відразу пішов і купив півлітру. Накопичилося багато справ, він прагнув надолужити. А через тиждень у будинку № 7 в Голещихинському провулку теж пропала вода. Приїжджав екскаватор, шукав труби. Не знайшов. Женя Луценко (переклад на українську- мій).
Чесно не чув. А ле оповідання смішне. Сам працюю в комунгоспі та знаю що таке копати ями по дворах, та знаю що в житті буває всяке.
