Использование армейских патронов? Как законно?

Был на выходных на одном из стрельбищ г. Киева увидел у ребят боевые патроны на калаш 7,62Х39.
Патроны были разные: бронебойно зажигательные (конец пули черно-красный), трассирующие (зеленка на конце), дозвуковые (зелено-черный). Возникает вопрос законно ли их использовать, а также перевозить или хранить? На мой вопрос, они ответели, что все в соответствие с инструкцией и законом, разрещение то есть!

 

Ну для початку треба знати що то за хлопці були. Якщо силовики так хто ж їх посадить. А в загальному, правило "Don't ask, don't tell" для законослухняних громадян має бути залогом спокійного сну.

 

Чимало людей просто страх втратили або не усвідомлюють можливі наслідки у всіх барвах,тож і можливо вирішили що на теє зараз ніхто не зверне увагу. А дарма. Теж регулярно відмічаю подібні явища, не кажучи вже про свіжі гільзи таких набоїв під ногами. Але кожний ССЗБ - сам собі злісний буратино. Не ризикуйте, бо на кону може стояти все. Доки законодавство у цьому питанні не помінялося і армійські набої заборонені до цивільного обігу - забавки з армійськими набоями то шлях в один кінець.

 

До речі, колись вирішив знайти хоч один документ де б заборонялось мати/відстрілювати набої армійських зразків власникам мисливської зброї відповідного калібру. І НЕ знайшов такого! Хоча сам пам'ятаю як на кожному кроці багато років поспіль нагадували "вилучено з цивільного обігу", "заборонено", "заборонено використання на полюванні" тощо...
Так от питання - ДЕ міститься ця заборона? Хотілося б побачити пряме посилання на чинний документ.

PS щоб не провокувати дурні думки - сам таких набоїв не маю, оскільки вони на полюванні, за відгуками, зовсім "ніякі" (це м'яко кажучи...)

 

а если от обратного, откуда они у гражданского могут взяться????

 

Ішов-ішов, бачить щось блестить... ну і тд.

 

советские запасы.
в СССР армейские патроны были в продаже.

 

почитал 622 приказ, как-то нет конкретики по этому вопросу, либо не нашел. вот коссвенно, опять же а что под охотничьими понимается непонятно:

8.8.2. Мисливська зброя повинна відповідати таким вимогам:
для стрільби зі зброї використовуються мисливські патрони
відповідного калібру;

 

Я это всё прекрасно понимаю! Но если чел сделает "морду кирпичём" и тупо скажет - "а хто його зна, було в мене, давно вже... і не пам'ятаю звідки". Тогда что???
Т.е. все вроде и в курсе, что "низзя", а где содержится данный запрет?

Я и 622 читал, и про "мисливське господарство" и кучу разной другой сопутки (типа комментированных статей УК) - и не нашёл ровным счётом ничего!
Подозреваю, что или не там искал, или нормы уже отменены/изменены в сегодняшней редакции.

 

Краще почитати кримінальні справи, що були початі через зберігання їх фігурантами цих армійських набоїв. Думаю там більш точне тлумачення буде.

 

А от там інша "засада" - найчастіше їх зберігали взагалі без дозволу на будь-яку зброю! Тобто чиста 263 ст.

 

Взагалі це питання розглядає 262 та деякою мірою 410 статті, вони ближче. Подивіться коментарі та пояснення судів вищих інстанцій.
А втім, весь корінь питання "можна чи не можна",на мою думку, лежить у ціні набоїв.
Коли в країні війна і вся преса верещить про насичення чорного ринку дешевою зброєю та набоями з фронту. І з другого боку - ціна набою у магазині 1$ за паршивенької якості поляка. То пересічний власник оцивільненого калашмата автомашнікова і замислюється,чим йому дешевше стріляти.
Уявіть собі,якби цивільні набої були суттєво дешевші за військові на тому несвітлому ринку - кому б тоді взагалі було треба підіймати це питання.
Просто альтернативи зараз такі.

Тож кожному,хто намірився отак економити,варто поцікавитися умовами побуту та якістю харчування в острогу. Особливо у де-факто військовий час, коли питань про походження та мету зберігання може вилізти за рамки тлумачення 262 та 263. Щоб уникнути шансу дачі пояснень, що ці набої були потрібні для зекономити на полігоні, а не наприклад захопити місцеву раду аби утворити "народну республіку". Час такий.
Картинок "звідти" в інеті доста, щоб не виникало бажання пограти в гру з державою.

 

Щодо практичної сторони питання, то давайте міркувати логічно та послідовно.
Ось є громадянин Х, який "знайшов у кущах" пачечку набоїв з чорним кінчиком, що зовсім випадково підійшли до його легального карабіна. І так сталося, що до цієї людини прийшли і вилучили ці набої.
Перше питання - як встановити що це саме те, чого не можна? Не по фарбуванню ж.
Може у людини хист такий, лаком для нігтів кулі розфарбовувати як ті крашанки. Он же хтось на фронті гранати до Великодня розмалював)))
Тож відповідь дає експерт ДНДЕКЦ. Він розпилює кулю посередині і дає висновок, що осердя - сталеве (або несталеве). На підставі чого стоїть вимога це з'ясувати? Є певний ГСТУ(ГОСТ).
На який цей експерт посилається. І на це посилання зважають потім всі інші дієві особи. Отже, заборона лежить у ГСТУ на мисливські та спортивні набої, якими користується ДНДЕКЦ МВС.
Тож шукаємо ті ГСТУ і читаємо у них, що присутність сталевого осердя у набоях для мисливської зброї заборонена. Конкретно номерта підпункт не вкажу, бо мені ті сталевоосердні і даром не треба. Та шлях загалом такий, воно десь там.
Ось перелік ГСТУ що діють в цій країні.
Назва 35.2. Набої до вогнепальної мисливської та спортивної зброї
Код ДКПП 29.60.14
Код УКТЗЕД 9306 21 00 00
НД щодо сертифікації ГСТУ 78-41-007-99
ГСТУ 78-41-008-99
ГОСТ 20808-75
ГОСТ 20809-75
ГОСТ 21169-75
ГОСТ 23128-78
Нормативний документ на конкретний вид продукції
НД щодо обов'язкових вимог ГСТУ 78-41-007-99
ГСТУ 78-41-008-99
ГОСТ 20808-75, п. 2; 3
ГОСТ 20809-75, п.2; 3
ГОСТ 21169-75, п.2; 3
ГОСТ 23128-78, п.2.4-2.11

 

(Наказ|Інструкція, МВС, від 21.08.1998, № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів").
8.9. Боєприпаси - спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту.
До бойових припасів належать патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони до гладкоствольних мисливських рушниць, мисливський порох і капсулі.

 

Тобто уточнень немає зараз мисливські чи військові? А якщо військовим замінити кульку на мисливську це щось легалізує. Чи пришиють релоад?

 

В инструкции ничего не сказано про армейские патроны, вообщим ни чего не понятно.

 

А давайте не будем "міркувать логічно та послідовно" а попробуем на практике пободатся с ментами и судом..результат предскажу-посадят,да ещё по двум статьям+хищение боеприпасов.Так что лучше не испытывать судьбу.

 

Пімпф, цей коментар який сенс несе? Те що саджають за армійські набої то всі знають,вище про те кілька раз сказано. І про не зв'язуватися з цими набоями - також.

Ви читаєте далі першого рядка?

Запереченням потреби мислити та аналізувати Ви лише показуєте свій шаблонний поліцейський підхід "не можна бо не можна".
Питання стояло ЧОМУ САМЕ не можна. Про що і йде мова.

 

Нет у меня "полицейского"подхода,во всех темах всегда стоял за либерализацию оружейного законодательства.Поясню свою позицию подробнее-армейские патроны,не находящиеся в гражданском обороте,являются армейским имуществом.Тоесть субъект,нашедший их "в кустах"(на афтобусной останофке)и не сдавший их в установленном порядке является соучастником преступления,не потому что это патроны,а потому что это-ИМУЩЕСТВО(чужое).Согласен,что само государство спровоцировало эту ситуацию,распродав народу боевые автоматы и др.Но почему не возникает вопросов по краденому из ВСУ топливу,запчастям?Какая разница?По какой причине "запрещены" армейские патроны-могу только догадываться как и Вы.По крайней мере со стальным сердечником-думаю вопрос с пулями БЗ и ПЗ ни у кого не возникает.Ещё и моральный имеется,пока не буду про него.

 

А я видел ребят с зарегистрированными автоматами(неогражданенными с авт. огнём)у нас страна больших возможностей..а чего им можно?Две детальки всего...

 

Сказано - мисливські. Если патроны не охотничьи, то юридически а) у вас боеприпас, на который нет разрешения. То, что калибр совпадает, дело десятое. б) раскручивается вопрос откуда он у вас взялся. Законно - никак не мог. Потому или хищение, или присвоение, а может и скупка краденого. В любом случае эти качели-карусели не стоят экономии, даже при высокой цене сегодняшних патронов.

 

Питав у одного знайомого головного районного єгєря про це. Теза "главне шоб кастюмчік сідєл" - тобто головне, щоб калібр підходив. Але це можна списати на прівілейований стан районного єгеря. Бо у нього купа знайомих. Це зайвий раз показує "несостоятєльность" як нашого наказу 622, зокрема, так і законодавства взагалі.

 

Получается так, что можно все что не запрещено законом. А оно и не запрещено, выходит так?

 

виходить що так, але все залежить від наглості, зв"язків, грошей...

 

Какая 622, при чем тут она вообще???
Уголовный Кодекс в руки!
И история знает примеры, когда у дяди, имевшего разрешение на нарезняк, нашли штук 5 армейских патронов. Того же калибра, под его же СКС.
Итог - уголовное дело, суд.
Кто настаивает - даже первоисточник найду.

У вас есть разрешение на ОХОТНИЧЬЕ оружие, господа. И ОХОТНИЧЬИ же боеприпасы.
А так - статья 263 УК вам в руки. От 3 до 7 лет.