Перезахоронения. Великий Букрин. (Букринский плацдарм)

Наче і так, але не так.
Думаю, у наші розрахунки закралася помилка. Ми вважали, що 210 ТБ 7-го ТК наступав з боку Балико-Щучинки на Ходорів.
А ось карта:



Бачимо, що підрозділи 7-го ТК були з різних боків Ходорова, і наступати вони могли в різних напрямках.

А от дислокація батальйону на 16.10.43-го. В лісі міх Букрином та Ромашками, бойові порядки на південь, у бік Дударів.



А оце донесення на ранок 22.10.43-го.
КП біля Ходорівського кладовища, а передові загони тільки в 4.00 22.10.43 вийшли до В.Дубрави (тобто 21.10.43-го йшли десь з боку Ромашок), планують наступати на Липовий Ріг.



Тобто, наступ йшов якось отак, що вкладається у версію поховання в трикутнику Ромашки-Ходорів-Дударі.



@aksinya , а у Вас фото інших донесень немає, з того журналу? За попередні дні?

У журналі втрат по 210 ТБ бачу за 21.10.43 один вбитий - наш Яковлєв, і двоє безвісти.
Хто з ним похований?

Якщо люди з донесення ОБД, то вони теж в Дударях увічнені:

 

"

"Ми" - Ви маєте на увазі і мене? Я так не вважав з самого початку, можливо, тому ми не розуміли одне одного. Я думаю, що наступали в бік Уляників і Липового Рогу через В. Дуброву від Ходорова, зокрема, по дорозі, 21.10 пройшли висоту 169,4, дійшли до лісу східніше В. Дуброви (тут загинув Яковлєв), де й застрягли на деякий час - 22-23.10.

"Ломая сопротивление врага, наши части медленно продвигались вперед. К исходу 23 октября дивизия вышла на подступы к населенным пунктам Веселая Дубрава и Первомайский, но овладеть ими не смогла. По приказу командования она, как и другие соединения армии, стала закрепляться на достигнутом рубеже. Здесь, под Первомайским, погиб командир 575-го полка майор В. И. Луночкин. В командование вступил подполковник М. О. Литвинов."

Це відстежується за нагородними листами, які я викладав вище - https://reibert.info/threads/pereza...ukrinskij-placdarm.551947/page-2#post-6326734 Штаб за оперзведенням - 500 м північно-західніше кладовища.



А з Вашої карти потрібний шматок якраз цьому не суперечить. "Наше" місце - червоний прямокутник - приблизно Улянівка, Липовий Ріг, Весела Дуброва, Первомайський

 

Так саме їх мав на увазі. Дякую!

 

Тут з самого початку були розбіжності між даними ОБД, та братською могилою в Дударях і даними місцевого пошуковця з Грушева, про поховання танкістів між Ромашками та Дударями.
Якщо наступали з боку Ромашок, то Яковлєв міг загинути в будь-якому місці на цьому відрізку.
А вже потім могилу перенесли в Дударі, що і вказано в паспорті поховання.

 

У Вашу версію не вписується Первомайський, який часто фігурує у зв'язці з Веселою Дубровою, крім того у деяких донесеннях про Велику Дуброву йдеться саме як про населений пункт, а не просто ліс.

А ще почитайте оперзведення за 22.10. Там все розписано саме так, як я міркую. Між Ромашками і Веселою Дубровою - 4 дні, нічого дивного в такому переміщенні не бачу.

 

Міг загинути і там де Ви вказуєте, але не 21-го, на мою думку. Між Ромашками і Дударями могли бути поховані й інші танкісти, але у Яковлєва чітко прив'язане місце поховання.

 

А що з Первомайським не так? Він між Канадою та с. Весела Дубрава, це все в тому районі. Гляньте по карті, це зовсім поряд.

Всяк могло бути. Там є ділянки, де неможливо МД відстроїти від грунту, наскільки осколків багато в землі.
Я влітку був у тому лісі, де 16.10.43 стояв 210-й ТБ. Там перекопано руками і снарядами все. І багато солдатів досі там, і наших і їхніх.

 

Первомайський випадає з трикутника Ромашки-Ходорів-Дударі. Адже Ваш товариш вказував на поховання саме в цьому трикутнику.

 

Так радянських військ до 4.00 год. 22.10.43 біля Первомайського і не було. 21.10., коли загинув Яковлєв, вони якраз наступали з боку Ромашок-Ходорова. Причому, 210 ТБ наступав на південну околицю Ходорова, де і зайняв дорогу на Первомайський, тобто напрямок наступу був навіть південніше, ніж я малював.
Все нормально сходиться, і викладені документи доповнюють картину.


Завтра постараюся знайти фото з тих місць, якраз у трикутнику між Ромашками -Ходоровом-Дударями, десь у мене були.

З.І. Танкісти і з інших підрозділів там були, могилка на першій сторінці цієї теми тому підтвердження.

 

Это все сводки, которые есть? Более интересны сводки за 21.10.

Вот эта фраза откуда? И нет ли ошибки в дате?

 

О боях на Букрине (71 мехбр 1 УкрФ).

"В качестве комсорга я участвовала в форсировании Днепра и обороне Букринского плацдарма (Днепр в районе Букрина был форсирован мехбригадой 3-й Гв. ТА 22-го сентября 1943-го года; к 24-му сентября плацдарм был расширен до 20-ти километров, на него были переправлены части 40-й, 27-й и 3-й танковых армий, им противостояло до 10-ти немецких дивизий. - Артем Драбкин). Там было очень страшно. Нас там просто бросили, чтобы мы оттянули от Киева части немцев и позволили взять город к 7-му ноября. Мы вышли к Днепру в конце сентября. На правый берег нам удалось переправить только пехоту, поскольку понтонов у нас не было. Мы смогли закрепиться и закопаться в отвесных склонах берега, что нас и спасло. У нас не было никакой поддержки, никаких продуктов. Когда плацдарм расширили, мы нашли какой-то сарай, где был заготовлен мак, и с голоду наелись этого мака и заснули, а тут немцы... ужасная была история... кто-то успел выскочить, а кто-то так и спал...
На Букринском у нас впервые появились заградотряды - специальные большие, хорошо вооруженные подразделения. Там же мы первый раз встретились с "Катюшами", о которых слышали, но ничего не знали. Они стояли на высоком берегу, а мы были в овраге, и они стреляли через нас. Опасности для нас не было, но этот грохот, этот огонь над головой - это ужас. Бомбили нас там целыми днями, небо было черное от самолетов. Наша авиация? Да мы ее и не видели, только уже к концу войны. Это странно, но когда видишь летящую бомбу, то ощущение, что она летит на тебя. Ведь она, правда, над тобой летит, а упасть она может, конечно, куда угодно. Поэтому большинство людей падали ничком и закрывали голову, а я всегда лежала пузом кверху, потому что я должна была видеть. Мне казалось, что так безопасней. На Букринском было очень много погибших. У меня был приятель из соседнего батальона, у них был выпуск 280 человек курсантов, после Букринского плацдарма осталось 16, и это при том, что их готовили... А пополнение у нас было такое: из окрестных сел собрали всех ребят от 16 лет - необстрелянных, ничего не умеющих, всего боящихся - вот это и было пополнение."
http://army.lv/ru/Peshkova-Natalya-Nikitichna-(gvardii-starshiy-leytenant).-Intervyu./1076/2518

Наградной рассказчицы на КЗ, тоже за бои на букринском плацдарме - http://www.podvignaroda.ru/?n=20694275

 

Я так розумію, що прізвища Яковлєва немає на плитах?

 

Схоже, він. 55 тбр.
http://www.obd-memorial.ru/html/sea...21.10.1943&entity=000000000000001&entities=19

Для нас цікавий цей запис - http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=3135591

Фамилия Алешин
Имя Александр
Отчество Яковлевич
Дата рождения/Возраст __.__.1916
Место рождения Карело-Финская ССР, ст. Петрозаводск, д. 134, кв. 16
Последнее место службы 113 танк. бр.
Воинское звание гв. лейтенант
Причина выбытия убит
Дата выбытия 21.10.1943
Первичное место захоронения Украинская ССР, Киевская обл., Ржищевский р-н, с/з В.-Дубрава, восточнее, 500 м, братская могила

З назвою бригади оператор ОБД налажав.

 

Читабельні фото плит є в Електронній книзі пам"яті. На другій сторінці теми про те йшла мова:

 

Так, це рідні Альошина вже самі ставили. Вони його шукали з 75-го року. Шукали в районі Ведмедівка-село Весела Дубрава. Знайшли в Дударях.

А зірка... Мудаки, алкаші та наркомани є скрізь, на жаль.

 

У списках? Підтвердження перепоховання не було?

 

З Альошиним там велика історія. Мені обіцяли і фото (воно в музеї, в Грушеві), і похоронку, і все, що є. Як дадуть - викладу, безумовно.
За Альошина відразу була розмова, бо перша могила (первинне поховання) в тому ж місці вказана, що і Яковлєва. Його шукали і, начебто, знайшли.
Його прізвища, до речі, теж на плитах БМ в Дударях немає.

Я не хочу багато писати, бо з чужих слів важко переповідати, крім того, існує дуже велика можливість неправильного сприйняття інформації. То я не хочу додумувати і придумувати. Ігор сказав, що в нього є телефон рідних Альошина (вони в Києві живуть), і вони можуть приїхати в Дударі коли потрібно (наприклад, коли приїде aksinya).

Фото місцевості між Ходоровом та Дударями:

 

Альошин служив у 55 тбр, Яковлєв - у 54 тбр. У нагородному листі, який я викладав вище, є інфа, що 54 тбр пішла у прорив слідом за 55 тбр, тобто діяли вони одночасно приблизно в одному місці.

 

Прийшло трохи матеріалів на Альошина.

Копія похоронки:



Його фото:



Фото, як я розумію, підписане дочці Альошина колишнім командиром 55-ї бригади Драгунським Д.А. ( https://ru.wikipedia.org/wiki/Драгунский,_Давид_Абрамович , помер у 1992-му)

 

Вказане Вами донесення:

Фамилия Денежкин
Имя Герман
Отчество Иванович
Дата рождения/Возраст __.__.1925
Место рождения Ивановская обл., Тейковский р-н, с. Колобово
Дата и место призыва Шуйский РВК, Ивановская обл., Шуйский р-н
Последнее место службы 70 мех. Бр.
Воинское звание сержант
Причина выбытия убит
Дата выбытия 15.10.1943
Первичное место захоронения Украинская ССР, Киевская обл., Мироновский р-н, с. Великий Букрин
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=54811975

В цьому донесенні вказано, що вбитий у Малому Букрині:

Фамилия Денежкин
Имя Герман
Отчество Иванович
Последнее место службы 70 МБр.
Воинское звание сержант
Причина выбытия убит
Дата выбытия 15.10.1943
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=62836489

Він у списку братки у Великому Букрині. Записаний з помилками. Список викладав @Allex761 тут - https://reibert.info/threads/pereza...krin-bukrinskij-placdarm.551947/#post-5858652


https://reibert.info/attachments/spisok-do-kartki5-920-jpg.4124909/

На плиті теж з помилкою.



http://www.memory-book.com.ua/gallery/albums/22629/images/23338
http://www.memory-book.com.ua/gallery/albums/22629