"Шо ви звіздите, діду? Раньше, раньше... Шо за ностальгія, чого вам щас не хвата, тюрми"? (с) Ви хочете увімкнути його аж до вечора? Я не спеціаліст, але наскільки розумію, такі малі предмети вмикають ненадовго, і постійно за ними слідкувати треба.
Згадав свого діда, так він завжди , а особливо на святу вечерю тільки і розмов про те як же зарас прекрасно жити, і їсти є що і вдягнутися. З якою ж відразою він згадує совєтскую жізнь!
Це, я так зрозумів, стосується мене. Що зробиш - різноманітність діалектів призводить до того, що час від часу приходиться чути якісь нові слова, які як правило, означають добре відомі речі
В нас буває, що навіть в одному селі різні родини називають речі по своєму. Очевидно це пов'язано з тим, що в різні часи в Карпатах осідало багато втікачів з різних земель, які старалися зберегти свої діалекти.
Не знаю, як у Карпатах, але доводилося бувати в Хустському районі Закарпаття. Там чи не в кожному селі взагалі своя мова. Бо села українські, угорські, румунські і т.д.
В нас принципі національних сіл нема - всі ніби-то українці. А от окремі представники різних націй, які з часом зукраїнізувалися (чи то пак погуцулилися) зустрічаються часто. Про це свідчать і прізвища і головне прізвиська. Ну а часто і зовнішній вигляд (навіть не завжди європейський). Скажем про одну із моїх прабабусь сказали, що схожа на бурятку:
На якій мові п.Опришок розмовляє, його можна зрозуміти чи брати місцевого "переводчика" Судячи по світлинах , він живе там, і на полонину не знижується?
В Опришка як і в мене (і взагалі на території Галицької Гуцульщини) тільки українські села. На території Буковини (Чернівецька область) зустрічаються румунські села. Найбільш багатонаціональне Закарпаття.
Жителі всіх тих сіл, безумовно, не є якимось закритими общинами, і змішуються між собою. Та все ж дуже багато сіл, де представники якоїсь однієї національності переважають. А звідси величезне розмаїття мов та діалектів у закарпатських селах.
