Будні і побут копаря

Не поможе - Брайлю "не обучен".

 

Бида,а як ваши ночни покапушки?Ви знаэте ви неодин такий,э в мене товариш - директор крупной агрофирми,теж по ночах копаэ.Каже вдень багато роботи,але я думаю встидаэ пидлеглих.

 

Це якась цитата?

 

В темряві бачу нормально, а от при слабкому освітленні гірше - "курячі сліпоти" чи що? У директора напевне ті ж проблеми , що і у мене - будуть вважати його копачем-"мільярдером". Мене вже колись звинувачували в тому, а я ще тоді МД і в очі не бачив.

 

Ото доспівалася;відкрила рота,аж на сраці шкіра уверх полізла разом із платтям.(Всім доброго вечора,вибачаюсь,що одразу не привітався)

 

Частина коломийки.

 

Ну то ...м!сам собі...м!на мозоль не станеш)))))))))))во!

 

і як? цікаво написано. і хоч про що тая книга?
З.І. обережно з мандаринами бо алергія може бути якщо вживати їх в необмеженій кількості.

 

У мене подібного не спостерігалося, хоч я їх і жеру, буває центнерами.

 

Цікаво! Як і всі інші книги В. Шкляра.
Як і в Чорному Воронові події відвуваються в період визвольної боротьби українського народу.Головна героїня, в якої три брата Соколовські були по черзі отаманами і були вбиті,козаки обрали отаманшою її,дівчину 20 років,ох вона і москаликів з Нагана лупила!

 

А мандарини то я зачитався. Я більше яблука люблю,а ще краще САЛО!

 

дякую. тре і собі купити.

 

а от сало з яблуками ще смачніше. особливо коли теє сало на яблуневих гілочках коптити.

 

Так, книжечка хороша, автор пише що на реальних подіях, що ще більше додає інтересу.

 

Печінку,моркву тре їсти.а в директора то таке.ви ж самі видите-копар є і директор,і адвокат,і роботяґа.шо там стидатись.хоббі в людини.і юшт!

 

Кого ви слухаэте,вин книжками сало коптить.

 

але моркву тре' тільки з маслом або сметаною їсти. бо без жиру каротін не розщепляється і ніякої користі очам не приносе

 

що до копчення на різному непотребі.
приходе якось кума, сіли за стіл і щось розмова пішла за копчене сало. от кума і розповіла що в неї на праці якась тітка з чоловіком поїхали оце у село та почали там порядки наводити. те спалили се викинули. багаття велике вийшло,жару багато.то вона ізапропонувала сала закоптити ну підвісили сало та і пішли далі своє робити. згодом вирішили вони теє сало скуштувати, от ітлько не пам'ятаю чи вони в селі його спробували чи на працю притягнули. коротше до сала а воно ганчіррям та іншим непотрібом смердить, все те що вони спалювали тим сало і тхне. отакоєот а ви кажете на книжках коптити.

 

Чекісти ще до 70 років минулого століття приходили до родичів Марусі.Документально не підтверджено її загибелі.Ті хто живе на Житомирщині.шукайте 3 вози золота.що Маруся забрала в кацапів.

 

це яка маруся? бо їх у ті часи чи то три чи то більше було. сама відома то маруся нікіфорова, але її у криму білі вбили. про інших мені мало відомо. тілько те що були та отаманили. і все

 

Гілочки геть не впливають на смак сала.на смак впливає чи сало куплене(ЦІНА).чи отримане за відсотки(НА *ШАРУ).

 

Про яку Василь Шкляр написав книгу.

 

Саша Соколовська, це вона пізніше взяла псевдонім Маруся.

 

Бачу пан в курсі. Підкажіть що ще цікавого по тому періоду почитати.

 

йоп...тр -м,а я не сказав?сало тре регулярно розщеплювати<а то ще мона мацкальом стат))))))>а моркву не дуже вживати,бо мо пожовтіти<не жарт.перенасичення.і.во свіжий діагноз-жовтуха.симптоми всі на лиці.колись з таким стикавсь>