То я думаю, що не тільки цікаво, а ще й весело. Та от біда, сам не вживаю, а друзі такі лініві, що на двадцять метрів до лопати не наблизяться.
тоді прийдеться знов камрада Бек накачувати. так що терміново вирушайте до нього та проводьте експеремент.
Як ви можете, тож своя людина, копарь, а ви його з бодуна, та в яму. Не шкода ? Тут хтось чужий потрібний.
але тут суцільний зиск, п'є не багато, тож не треба моцно витрачатися, любе копати, та і стати зіркою райберта теж приемно. отакоєот. а ви кажете
Все то казочки дідуса Панаса . Якщо дійсно добре перебрав , для мене це було десь із 0,7 горілки в одне горло із закуски тільки насіння чи сухарики і водичка ( моя вага десь 78 - 80 кг ) - то допоможе тільки одне . Перед тим як лягати спати випити розчину марганцівки і добряче проблюватися ( вибачайте за мій хранцузький ) . Бо якщо я ляжу спати в такому стані то буду боліти десь до самого вечора і ніц нічого не допомагає ні каблєткі ні компреси ні ванни і масажі . Експеременти проводити не згоден бо вже 3 роки не вживаю горілки геть - бо "переродився" . От раніше бувало , собливо у студентські часи - прокидаєшся , а голова в тумбочці . Копати в такому стані це смерть - хіба що хтось лупитиме канчуком по спині , та й то не допоможе .
Ну, то правильний та радикальний спосіб. Але ж так не цікаво. Копати на ранок - дійсно смерть. Але мається на увазі більше прогулянка, аніж сам коп. Воно важко, безумовно, однак дуже гарно виганяє всю ту гидоту. Дві годинки повмирав, а далі як огірочок. Варіант перевірений. Щоправда, я не копом з бодуна займався, а кидав пісок у бетономішалку і носив готовий цементний розчин. Але різниця думаю несуттєва.
До речі про випивку. До цього часу не можу знайти келишок під назвою "наперсток" з якого пили мої предки століття назад - коли йшов до армії то вперше попробував з нього горілки. Точно пам'ятаю, що на 100 грамовий стакан йшло рівно 5 "наперстків".
На жаль не маю. Розміром від був десь на половину стограмівки, але з дуже товстого скла, тому і такого малого об'єму. Загубився він десь в середині 90-х - мама нібито винесла на горище, а коли я ним зацікавився так і не змогли знайти. Колись такі "наперстки" виробництва місцевих склянних гут були дуже популярними. А зараз мені попадались тільки частини таких посудин, але більшого об'єму. Якщо не забуду то постараюся у вихідні знайти і сфотографувати.
І правильно роблять . Бо може прийти і в душу заглядати Он влітку коли гостював в батьків , по сусідству схопив чоловік білку . То із середини хати пробив здоровенну дірку в стіні на вулицю . Потім його жінка розповідала що йому чулися голоса якоїсь дівчини замурованої в стіні - то він її визволяв . Отак-то .
Колись мій дід був великим любителем посидіти за чаркою. До нього, колишнього австрійського фельдфебеля, любили приходити ті з ким разом воювали. Півлітри зазвичай вистачало для 3-4 чоловік на 2 дні.
Буває. У мене сусід смикав нитки з килиму на підлозі, та розповідав, що то він гусінь збирає, яка до хати наповзла.
То добре що так перемкнуло , а якби йому жінка стала схожа на чорта . То вже сидів би . Колись по місцевому каналу показували нашу лікарну 2Б . То лікар розповідав різні цікаві речі . Особливо запам"ятав із розповіді , що один пацієнт в стані білої гарячки відрубав собі сокирою дві ноги . Бо йому причудилося що ноги стали гадюками . Шукав в гуглі то не знайшов . Але знайшов його колегу з Волині http://president.org.ua/news/news-141840/ . І що дивно не вмер ні той наш ні цей Волинський , ні від шоку ні від крововтрати .
