(...) Украинские националисты тоже вели борьбу за умы украинцев. (...)Руководство ОУН старалось вести пропаганду и в радиоэфире, пытаясь привлечь внимание не только украинцев, но и народов СССР и Западной Европы. Осенью 1943 года начало свою работу радио Самостійна Україна. Подпольная "студия" разместилась возле села Ямельница Сколевского района на Львовщине. Обслуживанием радиостанции занимались от 20 до 25 человек, в том числе подразделение службы безопасности ОУН. Руководил ими сотрудник референтуры пропаганды Ярослав Старух, уже успевший побывать в гестаповской тюрьме и освобождённый своими соратниками. Редакторами и ведущими передач стали люди с высшим или неоконченным высшим образованием. Среди них были и иностранцы: так, передачи на английском, французском и немецком вёл выпускник Антверпенского университета Альберт Газенбрукс — бельгиец, сбежавший из немецкого плена и попавший в УПА. Круглосуточно вещать на оккупированной территории было, конечно же, нереально. Поэтому украинские повстанцы выходили в эфир несколько раз в день, а передачи длились от нескольких минут до получаса. Ведущие успевали не только передавать новости с фронта и Украины, но и работать "диджеями" — для слушателей включали украинские песни, записанные на патефонные пластинки. Радиостанция Самостійна Україна находилась под постоянной угрозой уничтожения. В июле 1944 года в Ямельнице высадился советский парашютный десант и попытался демонтировать оборудование. Но повстанцам удалось отстоять своё радио. С приходом Красной армии националисты решили сделать перерыв в работе станции. Но уже в конце 1944-го в эфире снова зазвучали позывные Самостійної України. А спустя несколько месяцев, в апреле 1945-го, новые власти таки вышли на след подпольного радио. Два подразделения НКВД взяли станцию с боем, уничтожив всё оборудование, но живым сумели взять лишь одного человека — того самого Газенбрукса. Домой, в Бельгию, он вернулся лишь в июне 1953 года, отсидев почти 10 лет в советских лагерях. Но на родине этот "послужной список" ни на кого впечатления не произвёл: Газенбрукса ещё долго считали советским шпионом.(...) (Полностью - http://korrespondent.net/ukraine/ev...uiro-kak-deistvovala-propahanda-vo-vremia-vov)
Известны ли технические данные передатчика этой станции? Его происхождение, мощность, от чего он питался и т.д.
Аппаратуру закупили от польского подполья 45000 злотых и сложным путем переправили на Стрыйщине в село Ямельница. Передатчик не отвечал потребностям радиостанции другой достать не было возможности, поэтому модифицировали то, что работал. Для проверки радиостанции осуществлялись пробные передачи, которые в отдаленных местах на определенной волны принимали подпольщики. Подтверждение о приеме поступало каналами связи ОУН и требовало определенного времени. Когда мощность и качество сигнала были недостаточными, передатчик совершенствовали искали другие комплектующие, проводили новые испытания. Чтобы радиостанция могла передвигаться, Михаил Бираковський похитил у немцев 3 мотора и 300 литров бензина и завез все это в с. Крушельница. Как выяснилось, для этого нужны были другие двигатели. Вскоре удалось их получить, а также наладить стабильные поставки топлива и масел. Мотор располагали глубже под землей, чтобы шум не обличал радиостанцию и не препятствовал вещанию. С помощью мотора динамо-машины вырабатывали ток, необходимый для работы передатчика. Вероятно, со временем двигатель работал на карбиде, поскольку при ликвидации "Афродиты" было изъято баллоны с кислородом Вещание началось в октябре 1943 года. Передачи выходили на волнах 41-43 метра три-четыре раза в день, длились по 30 минут и велись на четырех языках: украинском, русском, английском и французском. Впоследствии режим работы менялся, также иногда велись передачи на немецком языке. Летом 1944 года подпольная газета «Ежедневные вести Украинской информационной службы» подала такое объявление о работе радиостанции: «Радиовисильня Украинский революционного освободительного движения -" Самостоятельная Украина "высылает ежедневно ряд радиопередач на украинском, русском, французском и английском языках. Отбор - на коротких волнах в полосе 45-46 метров. Часы радиопередач на украинском языке: 6.30, 12.30, 16.30 и 20.30, на русском языке 21.00, на французском языке: 22.00, на английском языке: 22.30. Организуйте единичное и групповое слушания передач радиовисильни "Самостоятельная Украина" и распространяйте в массах ее содержание ».
Керівник підпільної радіостанції УПА - "Афродіта" бельгієць Альберт Газенбрукс (псевдо «Шпак», був заарештований, відсидів у в’язниці) та повстанець Василь Ільків (вбитий) Бельгієць Альберт Газенбрукс Представник посольства України в Королівстві Бельгія вручає орден «За заслуги I ступеня» доньці Газенбрукса Орден «За заслуги» І ступеня (і орденська книжка до нього), вручений доньці і внукам Газенбрукса Синьо-жовті стрічки і вінок пам'яті на могилі добродія Газенбрукса _______________________________________________________ Документ радянських спецслужб про захоплення Газенбрукса (правопис збережено): Акт 1945 года Апреля месяца 7 дня. Мы, нижеподписавшиеся Начальник отделения ББ Сколевского РО НКВД - капитан Шелест А. П., командир резервной роты 330 полка войск НКВД л-т Шпак И. А., командир 1-го взвода рез-роты младший л-т Архипов, составили настоящий в нижеследующем: В 13.20 7-4-45 года по оперативным данным РО НКВД гор. Сколе оперативная группа в составе резервной роты произвела операцию по ликвидации банд у.п.а. в Орувском лесу, западнее села Орув - 7 кил, и восточнее села Емельниц - 2 клм. В результате произведенной операции разгромлен штаб с рацией в котором был убит полковник «Шах» и с ним 3и бандита У.П.А которые находились в доте, кроме этого один бандит ранен который бросив оружие, скрылся в лес и один взят в плен по национальности «бельгиец» который являлся радистом разгромленного штаба банды У.П.А. При операции по разгрому штаба и склада У.П.А взяты следующие трофеи: 1) телефонных аппаратов - 3; 2) динамомашин - 4; 3) мотор 4х цилиндровый - 1; 4) кислороду - 2 балл.; 5) радиоприемник - 1; бумаги - 400 кгр.; канвертов - 500 шт.; патефон - 1; винтовок «Маузер» - 4; автоматов ППШ - 2; гранат - 50 шт.; пистолет «Маузер» - 1; ручпулемет М. Г. - 1; патрон - 5000 винт.; револьвер Наган - 1; и разная кухонная посуда. (Уничожена радиостанция при штурме дота) и продовольственный склад. Перечисленные трофеи находятся на складе 330 полка. На что и составлен настоящий акт. Обкладинка справи на Газенбрукса з архіву СБУ. Організатора «Афродити» Івана Клима в січні 1944-го повісили у Дрогобичі німці. Через рік і два місяці чотирьох працівників радіостанції убили енкаведисти Документ із текстом франкомовної програми «Афродити» з архіву Центру досліджень визвольного руху
Интересно, на кого были рассчитаны передачи??? Вряд ли у населения тогда были прыймачи. Даже если они не были изъяты при советской власти в начале войны, то уж немцы точно подчистили. За найденный прыймач они обычно расстреливали.
Хазенбрукс (Газенбрукс) Альберт (Albertus Gustavus Franciscus Hasenbroekx). Народ. 22.01.1915, м. Остенде, Бельгія – пом. 7.09.1979, Брюгге, Бельгія. - працівник радіостанції УПА "Афродіта". Псевдонім - "Західний". Закінчив гімназію в Остенде (1932, за ін. даними – інтернат в м. Юї (Huy), Вищу комерційну школу в Антверпені (1936). Призваний до армії в 1936 р., проходив службу в 4-му лінійному піхотному полку (4th Line Infantry regiment). У 1937 отримав звання сержанта. Влітку 1937 р. пішов у неоплачувану відпустку, з якої повернувся у вересні 1938. Показати повністю.. 28.03.1940 переведений до 58 піхотного навчального полку, що невдовзі переформований у Центр комплектування і підготовки (Centre de Recrutement et d'Instruction (1 CRI). Навесні ці частини відправилися до Франції на навчання. Під час франко-німецької війни потрапив у травні (або червні) 1940 р. у німецький полон, де пробув три місяці. Утримуався в таборі для військовополонених Savenay (West-Lager, на хуторі La Berthelais біля La Chapelle-Launay, французький департамент Loire-Inférieure). 22.07.1940 випущений на волю, повернувся в м. Брюгге, де до війни проживала його родина і був звільнений з військової служби. У 1942 р. був вивезений на роботу в Берлін на завод «Dreilinden Maschinenbau GmbH», що виробляв запчастини для літаків. При спробі втечі затриманий на кордоні окупованої Бельгії. Утік удруге і влаштувався нелегальним працівником на німецьку будівельну фірму “Папорт”. Потрапивши до Рівного на Волині, кинув роботу і пішки збирався дійти до Румунії, а звідти – повернутися в Бельгію до дружини і доньки. У січні 1943 р біля м. Дубно Рівненської обл. потрапив до українського підпілля. Вступив в ОУН, отримав псевдонім “Західний”. Був прилучений до чоти азербайджанців. Згодом якийсь час працював у референтурі пропаганди, опрацьовуючи радіовісті з Заходу. Під час перебування на Конференції поневолених народів, що проходила 21-22.11.1943 р. на Волині, Роман Шухевич наказав перевести А. Газенбрукса на роботу в радіостанцію «Вільна/Самостійна Україна» (кодова назва «Афродіта») у с. Ямельниця неподалік м. Сколе Львівської обл. (діяла з жовтня 1943 р. по квітень 1945 р. на хвилях 45–46 метрів) . Показати повністю.. Працював із грудня 1943 р. , вів радіопередачі французькою і англійською мовами, вивчив українську. Заарештований під час ліквідації радіостанції 7.04.1945 р. На допитах він приховав справжній характер своєї роботи в підпіллі. Звинувачувався за ст.ст. 54-2 і 54-11 КК УРСР. Влітку 1945 р. після кількох місяців допитів у Дрогобичі без суду відправлений до Воркутинських таборів. Там він потрапив до табірного оркестру, чим врятувався від каторжної праці. Справу двічі повертали на дорозслідування через плутанину в іноземних географічних назвах та іменах родичів підсудного, бо малограмотні слідчі та секретарі ніяк не могли правильно їх записати. Тому суд відбувся аж через два роки – 24.04.1947 р. А. Хазенбрукс не мав паспорта, тому був засуджений як особа без громадянства (архівна кримінальна справа П-36153.,62 арк. зберігається в архіві Управління Служби безпеки України у Львівській обл.). Мав адвоката й отримав “усього” десять років таборів. Із них відсидів вісім у Воркуті (1945—47), Сталінську (Новокузнецьк), Верхоянську; вийшов на волю 3.06.1953 р. У жовтні 1953 р. був доставлений у Москву, де зустрівся із 11 своїми земляками, яких теж звільнили. Повернувся додому через Східний і Західний Берлін 31.10 того ж року . 1.11.1953 р. повернувся в м. Брюгге, де його чекали мати, дружина і 15-літня донька. 29.10.1967 р. виступав з промовою (українською і французькою мовами) на святкуванні 25 річниці УПА в м. Льєж (текст друкувався в торонтському часописі «Гомін України»: Газенбрукс А. Моє перебування в УПА // Гомін України. (Торонто) – 1968. – 10 серпня., також опублікований у збірнику «Визвольний рух» № 3). На початку лютого 1968 р. отримав Золотий Хрест Заслуги від Головної управи бувших вояків УПА (Нью-Йорк). Помер у м. Брюгге (фр.Bruges/нід. Brugge) . 29.05.1995 реабілітований прокуратурою Львівської області. Указом Президента України від 08.02.2010 р. А. Хазенбрукса нагороджено орденом «За заслуги» І ступеня (посмертно). Л-ра: 1.JOHN STIENEN The “Western” voice of the Ukrainian Insurgent Army (http://marichka2.multiply.com/journal/item/110/110) 2.Мороз В. технічні засоби пропаганди в діяльності ОУН // Визвольний рух. Збірник 3. – Львів, 2004. – с. 205 – 234. (таж сама стаття – http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/vypusk6/end4.htm) 4.http://uk.wikipedia.org/wiki/Газенбрукс_Альберт 5.http://reibert.info/forum/showthread.php?t=25949
Свидетельство о передаче радиостанции в Европе найти довольно трудно. Известно лишь несколько фактов. Так, справочник "Швейцарский лексикон" (Цюрих, 1950) предоставлял сведения об УПА, ссылаясь на радиостанцию "Свободная Украина" . В декабре 1943 нелегальная французская газета Национального совета сопротивления "Либерасьон" опубликовала сообщение о Конференции порабощенных народов Восточной Европы и Азии, ссылаясь на ту же радиостанцию . Интересно проследить оперативность информационных сообщений. Конференция завершила свою работу 22 ноября; известие о ней прошла каналами подпольного связи с Волыни в Карпаты, была передана "Афродитой", принятая во Франции и напечатана 12 декабря в нелегальной газете сопротивления. Владимир Макар уже в эмиграции он сделал выписку из австрийской прессы: "Лондонская радиовисильня подала в своей вечерней авдиции польском языке следующее сообщение:" От ряда дней Красная армия стоит в кровавых и очень богатых потери для нее боях с УПА, которая в последнее время скрепила свою боевую деятельность и акцию сопротивления против коммунистического режима ... Бдительным и терпеливым радиослушателям в Западной Европе время от времени удается поймать поздним вечером или ночью передачу подпольной радиовисильни УПА на волне 41-43 м, время на волнах между 450-550 м, а некоторые утверждает, что и на волнах киевской радиостанции (1200- [120] 5 м) ... "
Працівник радіостанції "Афродіта" бельгієць А.Хазенбрукс (третій зліва) святкує Різдво 1953 р. Бельгія.
Бойовик ОУН, Богдан Казанівський, у своїх спогадах пише, про те,звідки в ОУН взялась радіоапаратура : "Тут варто згадати ще одну історію з радіовисильнею, яку транспортували поліцисти у Львові. Організація закупила від польського підпілля радіовисильню за суму 45 тисяч злотих. Було це кілька тяжких скринь вантажу, які поляки доставили на Бернадинську площу до одної крамниці. Звідтам треба було той товар швидко відставити на вул. Бляхарську на призначену квартиру. До мене звернувся 3. Матла, щоб я зайнявся тим транспортом. Ішло про те, щоб радіостанція була доставлена на призначене місце за всяку ціну. Я викликав хорунжого А. М., і ми обговорили плян транспорту. Небезпека полягала в тому, що яканебудь німецька поліційна стежа могла на вулиці стримати транспорт, тоді все пропало б. У такому випадку треба було ліквідувати стежу. А М. узяв собі до помочі ще одного поліциста і втаємничив його у справу. Найняли якогось дроворуба з візком на двох колесах, який під'їхав на площу Бернадинську, й ми завантажили скрині на візок. Візник мав переконання, що в скринях була горілка, тож ми його підозріння потвердили й рушили в напрямі Ринку. Поліцисти ішли близько візка, а ми хідником. Ще ми не доїхали до Ринку, як із бічної вулички вийшло троє німецьких жандармів у шоломах і з металевими бляхами на грудях. Німці твердо ступали хідником, звертаючи в наш бік. Хорунжий А. М. голосно крикнув німецькою мовою до візника, щоб скорше тягнув візок, а три кроки перед німецькими жандармами поздоровив їх по-військовому. Жандарми й собі піднесли праву руку вгору з окликом Гайль Гітлер, скоса подивилися на завантажений візок і пройшли попри нього з переконанням, що українська поліція щось зареквірувала, або транспортує власний товар. Ми з полегшею відітхнули і звільнили стиснені рукояті пістолів у кишенях. Я був переконаний, що коли б не допомога української поліції, радіостанція могла попасти німцям до рук, або міг вив'язатися бій і не знати, який був би його кінець. З вул. Бляхарської перевезено радіостанцію у Стрийщину, складав її один українець, інженер із Кракова. Такий початок відомої радіостанції Афродіти, якою користувалася ОУН-УПА в Карпатах довгі роки. Функціонуванням радіостанції дуже цікавився Климів і допомагав у тому. В технічному звені для інформації і пропаганди було кілька фахівців жидів, які обслуговували друкарню в бункері і друкували підпільну літературу. Був теж один професор-жид, який знав добре французьку мову й перекладав різні меморіяли."(с) Богдан Казанівський "Шляхом Легенди"
