Ситуація в Україні. Новини

Мій внутрішній ватник, або Подорож туди, звідти, і знову туди
Олександр Демченко


…День за днем я вирощую свого внутрішнього ватника. Мені потрібно зрозуміти, як сталося, що українці вбивають одне одного.
Моє нове альтер-его, якщо бути точним – не зовсім ватник. Зовсім не ватник. Це типовий мешканець Донбасу, з тієї більшості, що асоціює себе із Україною, але не прийняла нову владу.
Щирого ватника зрозуміти навіть легше. Немає проблем і з російським іредентистом.
Зрозуміти більшість Донбасу нам набагато важче: ну як можна водночас і бути за єдину Україну, і схвалювати політику Путіна?
А при цьому не помітити загрози у російських бойовиках, та й досі вважати їх менш небезпечними ніж нацгвардія – як це можливо?
А ця відома загадка: чому вони вважають, що ополчення було створено для захисту від нацгвардії, яка атакувала міста Донбасу, коли насправді українські силовики прийшли туди саме через те, що там з'явилося озброєні люди, які спробували захопити владу?
У цьому конфлікті зрозуміти іншу сторону – дуже важко. Навіть не через відданість своїй стороні, а просто через те, що ти не розумієш, як можна мислити так, як це робить протилежна.
Тут варто не відволікатися на те, що інша сторона вірить у пропагандистську брехню.
Нам також хотілося б вірити, наприклад, у те, що в Одесі люди загинули не з вини майданівців. Але важливіше тут те, як ми пояснюємо суть конфлікту в Одесі, і на яких переконаннях ґрунтуються наші пояснення.
Після того, як ти зміг зайняти протилежну позицію – передати її "своїм" також складно.
Написати пояснення від імені свого "ватника"? Не вийде передати усі підґрунтя того, що він думає. Це буде просто черговий текст з "тієї" сторони.
Віддзеркалити ситуацію, написати про те, як українська столиця залишилася у Харкові, і там у 2006 році східняки скидають Ющенка? Повної аналогії не вийде: по-перше, у нас з ними різні переконання, по-друге, багато деталей у дзеркалі не вдасться зробити пізнаваними.
Описати погляди донбасців з позиції стороннього спостерігача? Все одно не вийде: не буде емпатії, необхідної для розуміння. Скажуть "ну вони й дурні", та й годі.
Спробую, як зможу. Але від читача потрібна співпраця.
Головне тут – докласти зусиль, щоби стати на позицію іншого, і спробувати зрозуміти, як так можна думати, навіть якщо спочатку цей спосіб мислення здався неможливим.
Зусилля виправдають себе: нерозуміння одне одного – необхідна умова цієї війни.
Туди
Тож, мій внутрішній ватник – з донбаської більшості. Вважає, що Україні варто дружити з Росією, але жодним чином не думав про приєднання до неї.
Любить Україну, голосував за Януковича. Можливо, голосував за нього навіть із тими емоціями, з якими ви голосували б за Балогу, якби альтернативою був Медведчук.
"Янукович – крадій, але хіба Тимошенко менша крадійка? Та важливіше, що оті хочуть здати Україну в рабство Заходу, посварити її з Росією, а чому ми маємо розлучатися країною, з якою пов'язані найтісніше? І заради кого – заради тих, хто не хоче нас бачити в Євросоюзі?"
Уявили позицію?
Тепер переносимось у часи Майдану: "Хай був би мирний протест, хай би вирішували долю країни на виборах, але це ж напад на міліцію, спроба перевороту!"
Ви обурюєтеся все більше і більше, вам страшно за країну, яку майданівці тягнуть у прірву. Міліція дуже стримано реагує на те, що її атакують, намагаючись прорватися до урядових будівель задля захоплення влади.
Наприкінці лютого відбувається цей жахливий розстріл. Нагадую, ми схильні шукати пояснення подій, які виправдовують нашу сторону. Тож, після розстрілу стається державний переворот.
Можете уявити, що б ви відчули, якби у 2006 році – хай в результаті зради депутатів "Батьківщини" – в.о. президента став би Медведчук, прем'єром – Царьов, найімовірнішим претендентом на президентство – Ахметов, а Ющенко та Тимошенко утекли би до Польщі.
Так, після емоційних гойдалок останніх місяців важко згадувати себе тодішніх. Але спробуйте уявити. Це те, що відчув Донбас наприкінці лютого 2014 року.
Мало того, що президент, за якого ви голосували, виявився боягузом, ще й депутати з партії, яку ви обрали, взяли участь у перевороті.
Рядові учасники перевороту починають ходити по містах зі зброєю. З автоматами вони вриваються до держустанов, депутати-заколотники б'ють когось із телебачення. Україна перетворюється на Сомалі.
Скажіть, що ви б не боялися, якби законна і обрана вами влада була би скинута, а озброєні загони радикалів з числа ваших політичних опонентів руйнували б залишки державних структур, – хай би як вони не запевняли вас у своїй миролюбності.
До нас звертається мер Львова, ще хтось записує відеозвернення. Обіцяють російську мову, разом будувати нову країну. Але вони говорять так, наче звертаються до дітей, наче розмовляють із недоумками.
В країні – повне беззаконня та безвладдя, у кріслі президента замість вашого законного вибранця тепер сидить сірий кардинал однієї із партій ваших супротивників. Прем'єр – один з їхніх спритних хлопців, в парламенті – заколотники та зрадники з вашої партії. Нас не спитали, наш голос не чують.
Країна йде до повної катастрофи.
Крим збирається втекти від цього безладу. Жахливо, що країна розпадається, але ви розумієте кримчан.
Злітає вгору курс долара. Ви були праві: усе руйнується на очах, цей переворот зруйнував країну.
Важливий момент: ви голосували за свого президента у тому числі й через те, що він обіцяв стабільність. Ви були праві: його скинули, і прийшов безлад – саме те, чого ви боялися.
Ви прагнете порядку, і скидання законно обраної влади ніколи не входило до вашого уявлення про дозволене.
Тим часом заколотники оголошують мобілізацію. Ви боїтеся: війни ніде немає, невже вони спрямують війська на вас?
Про всяк випадок до кордонів Росія підводить свої війська, і ви вдячні їм: наші друзі захистять нас, якщо розпад країни продовжиться. А може, і натиснуть погрозами на заколотників, щоби ті хоч якось привели справи до ладу.
На площах вашого міста починають збиратися люди, які хочуть чи то федералізації, чи то щоби Росія захистила, чи то щоби ваш регіон приєднався до Росії, як це зробив Крим.
Так, протестувати проти цього жаху варто, але від'єднатися від решти України... Та ні, це занадто. Ви хочете, щоби Україна залишилася цілісною. Може, і так усе налагодиться?
Ще один момент: досвіду громадської діяльності у вас немає, немає й освіченого класу з вашими поглядами, який би підказав, що робити.
Штурмують будівлі – це вам не дуже подобається, але хай. Так ці всі органи підпорядковуються заколотникам, а так там наші хлопці будуть. Десь і росіяни якісь приїздять допомагати.
Хтось із ваших сусідів будує барикаду на в'їзді до міста.
Ви усе більше цікавитеся тим, що відбувається у країні. Ви сподіваєтеся, що чутки про Правий Сектор, який влаштує терор на Донбасі – це неправда.
Ви вирішуєте перевірити – почитати в інтернеті, що пишуть ті, хто захопив владу. У новинах, які ви читаєте, найгірші чутки виявилися правдою. Вони дійсно хочуть нас вбивати, і радіють нашим смертям.
Заходите до сусіда, який без зброї – як і інші місцеві – стояв на блокпосту на околиці міста, щоби пересвідчитися, що він живий.
Він живий: мабуть це було деінде. Ви розповідаєте сусідові про те, як в інтернеті молода політик – здавалося б, людина як людина – радіє тому, що вбили нас, колорадів. Тих, хто просто вийшов захищати місто, щоби до нього не приїхав Правий Сектор. Чому їм можна будувати барикади, а нам – ні?
У те місто, куди приїхали росіяни, вводять "танки". Уявіть – танки заколотників-узурпаторів на вулицях сусіднього міста.
Були праві ті, хто казав, що нацгвардія прийде із каральною місією. Тепер вона тут, вбиває тих, хто ледве встиг підготуватися до оборони.
В Одесі майданівці спалюють наших. Затримані – тільки з нашого боку. В інтернеті знову радіють нашим смертям. Тепер нас можна вбивати безкарно.
Українське ТБ сказало, що вони самі себе спалили. Пізніше воно ще скаже, що в Луганську люди самі себе постріляли з ПЗРК. А там же видно, що на площі розірвалося кілька бомб. По українському телебаченню – цинічна брехня.
Російські канали, звісно, прибріхують, перегинають з емоціями – але, головне, говорять ту правду, яку ми бачимо на власні очі.
Референдум про самовизначення, про який вони так добре розповідають, здається виходом із цього жахливого становища. Але після нього нічого не змінюється.
Втім, набагато кращою агітацією за референдум було не телебачення, а Одеса, Маріуполь та Красноармійськ.
Ви ходите по українських сайтах, там пишуть, що ми – ті, хто живе на Донбасі – бидло, і нас треба чи то відокремити, чи то вислати до Росії, чи то первиховувати. Решта Україна нас ненавидить і не вважає за рівних їм людей.
Слов'янськ обстрілюють із артилерії. Помирають люди, які там жили. Якщо раніше ви обурювалися київською владою, то тепер ви починаєте її ненавидіти.
ДНР теж виявилися ще тими дурниками. Але є різниця між тими, через кого у місті небезпечно, та тими, хто зрівняє з землею ваш квартал і скаже, що ви самі себе підірвали.
Чутки про злочини нацгвардії стають все жахливішими.
У будь-якому разі, зараз найбільше ви хочете миру. І коли нарешті стали стріляти менше, почалися перемовини, з'явилася надія на мир – з Києва знову надійшла команда: воювати.
Звідти
Приблизно так розвивалися погляди більшості мешканців Донбасу. Принаймні, таку картину вдалося реконструювати.
Я дивився на їхню реакцію на ключові події у тих блогах, де не повторювали пропагандистські кліше, а намагалися висловити власні почуття, перепитував, знайомився з поглядами в інтерв'ю, порівнював із результатами соцопитувань – та намагався поставити себе на їхнє місце.
Оскільки конфлікт зайшов далеко, для того щоби зрозуміти протилежну систему поглядів, мені знадобилося й справді забути те, що я знав.
І коли я повертався з чергової уявної подорожі на той бік, мене раптом шокувало, що я зміг повірити у те, що на Донбасі – каральні місії.
Це нісенітниця, але так вважали мільйони українців. Це варто розуміти.
Але є і речі, що не позбавлені сенсу.
Усунення Януковича від влади було, звісно, політичним, а не суто юридичним рішенням. З цим рішенням, в принципі, погодилися усі політсили, окрім комуністів. Однак значна частина виборців біглого президента не прийняла зміни влади.
Гнучкість регіоналів залишилася незрозумілою для донбасців. Мужики не поняли. Так не поступают.
Невизнання влади – це сильна штука. Згадаймо, навіть під час Майдану більшість киян чи західняків вважали Януковича владою. Ненавиділи, але усе ж таки думали про нього, як про президента.
Обурення зміщенням обраної ними влади – цілком природня реакція. Не менш природнім є страх, коли ніким не контрольовані радикальні політичні опоненти ходять зі зброєю.
Але пропаганда за три місяці Майдану роздула ці емоції до велетенських розмірів. Захоплені власними змінами, ми не помітили, що ця зима змінила не тільки нас.
Тому зміна влади виглядала справжньою катастрофою для найвідданіших прихильників Януковича. Втеча Януковича та "зрада" регіоналів залишила Донбас без хоча б такого політичного представництва на піку його емоцій.
Це – розгадка для відомої загадки, звідки цей несамовитий страх у донбасців.
Додайте до цього те, що обурені – це, в основному, люди без вищої освіти, без досвіду політичної діяльності, а бодай трохи відповідальних ЗМІ на тому боці немає.
За умови достатньої політичної культури це обурення каналізувалося б у процес відновлення політичного представництва Донбасу.
Це – розгадка для відомої загадки, чому донбасці обурюються тим, що "їх не спитали", що "їх голос не чують", але не можуть висловити своїх вимог.
Але росіяни та регіонали зробили донбасцям найзлішу послугу з усіх можливих. Вони каналізували обурення у сепаратизм та військовий конфлікт. Створення озброєних підрозділів для них було легітимізоване наявністю таких у політичних опонентів. Для захисту від них потрібна й наша самооборона.
Вони боялися, що ці загони нападуть на них – і вони дійсно напали. Навіть гірше: до цього нападу залучили армію, військову техніку.
Це – розгадка відомої загадки, чому донбасці вважають, що це не російські диверсанти першими напали на Україну, а українські силовики першими атакували мирні міста Донбасу.
"Так, у цих містах була самооборона, але ж вона була по всій Україні".
Такої речі, як російський диверсант, для Донбасу не існує. Це учасник самооборони з іншої країни. "На Майдані були, а чому нам не можна? Так, через напад нацгвардії самооборона переросла у ополчення".
Те, у чому ми бачимо боротьбу із російською агресією та корупційною системою, вони сприймають як громадянський конфлікт.
Варто зрозуміти, що вони інтерпретують події саме в рамках концепції політичного конфлікту, який переростає у громадянську війну.
Ми раділи, що загроза того, що ця війна перекинеться ще й на Одесу, зменшилася.
Вони у одеських подіях побачили безкарне вбивство активістів з їхньої сторони політичного конфлікту. Хоч більшість з них і не підтримує сепаратизм, ці активісти для них – їхня, антимайданівська сторона конфлікту.
У нашій радості вони побачили зловтіху з приводу того, що вбивають таких, як вони – чи то за політичними поглядами, чи то просто за те, що вони – східняки, "совкове бидло". Одеса, до речі, стала одним із поворотних пунктів у свідомості дончан.
З'явилося дві альтернативні картини цієї війни.
Наша: Росія напала на Україну, захопила Крим, закинула диверсантів на Донбас, українські силовики дають їм відсіч, а через те що міліція виявляється неспроможною виконувати свої функції, доводиться долучатися й добровольцям.
Їхня: У країні відбувся переворот, наступив хаос, радикали з їхнього боку озброїлися, заради захисту почали озброюватися і наші, і не дарма: на нас дійсно напали, і навіть не тільки радикали, але й армія з важкою технікою.
Скільки людей з такою точкою зору в Україні? Ну, можна судити за непрямими даними: 16%, 7 мільйонів, добре ставилися до Путіна, 21%, 10 мільйонів, надавали перевагу Митному союзу перед ЄС. На Донбасі таких абсолютна більшість: 66% за Путіна, 68% – за МС.
Вони не помітили російсько-української війни, а ми прогледіли громадянський конфлікт.
Ескалації можна було би запобігти, якби принаймні значна частина з нас розуміла би й іншу точку зору. Тоді б ми діяли інакше.
Гібридна війна була б приречена на швидку поразку, якби вдалося б залагодити політичний конфлікт між громадянами.
І знову туди
Якби ми знали, що ключ до розуміння настроїв на Донбасі – обурення незаконною зміною влади, наші звернення до східняків, мабуть, втратили б поблажливий тон, і ми змогли би говорити конструктивно про те, що розуміємо їхнє обурення, і хочемо домовитися про їхнє політичне представництво.
Можливо, ми могли би подбати про політичну каналізацію протестних настроїв, не дали би їх перехопити купці політдиверсантів.
Можливо, ми би змогли навіть знайти російських партнерів, які б допомогли сформувати нове політичне представництво Донбасу, висловити причини обурення і розробити програму відновлення легітимності влади за участі східняків.
Можливо, ми змогли би подбати й про те, щоби джерелом інформації для людей з цими поглядами стали не російські ЗМІ, а щось більш правдиве.
Ми могли би пам'ятати про те, що радість з приводу успіхів АТО, тим більше "народної АТО", – мільйони українців сприймають як підтвердження того, що ми бажаємо їм смерті через їхні політичні погляди.
Ми пам'ятали би, як сприймаються "танки" у місті, як сприймаються слова міністра оборони про "надійну фільтрацію" тих, хто виїздить з Донбасу.
Українські ЗМІ та речники пам'ятали би, що навіть натяк на заангажованість мільйони українців сприймають як підтвердження того, що брешуть вони, принаймні, не менше за російські.
Якби подібні речі вдалися б у повній мірі, чисельність "Народного ополчення Донбасу" навряд чи би сильно перевищила кількість людей, які прибули з Гіркіним з Росії.
Я не знаю, що могло би переломити громадську думку зараз. Але можу сказати кілька простих речей.
Повномасштабне АТО, можливо, скине бойовиків у Росію – але змусить Донбас ненавидіти Київ іще сильніше.
Не знаю, що такого зможуть робити українські силовики, чого вони ще не робили досі, якщо буде введений військовий стан, – але я впевнений, що його введення остаточно перелякає регіон.
Використання авіації та артилерії у населених пунктах і навіть просто польоти військових літаків над містами лякають донбасців.
Якби українські ЗМІ та речники були б цілковито віддані істині, не надавали би зайвої уваги малоймовірним версіям, це могло би стати кроком до відновлення довіри до них на Донбасі.
Важливо почати діалог у звільненій частині Донбасу.

 

На військовому параді до Дня незалежності США їхало авто з українським тризубом



фото:http://vidia.org/

У передмісті Чикаго відбувся урочистий парад з нагоди Дня Незалежності США, у якому проїхав американський військовий автомобіль з великим українським тризубом на борту


Автомобіль з українським гербом потрапив у новини популярного місцевого телеканалу NBC5, який висвітлював цю подію, передає Еспресо.TV з посиланням на VIDIA.


Прямі включення також робили всі інші головні місцеві телеканали.


У параді брали участь губернатор штату Іллінойс Пет Квинн та кандидат на цю посаду від Республіканської партії Брюс Раунер.

 

В ближайшие 48 часов в Кремле может быть решен вопрос о начале «миротворческой операции» в Украине

Канцлер Германии Ангела Меркельи президент США Барак Обама призвали российское правительство способствовать прекращению огня на востоке Украины. В состоявшемся вчера телефонном разговоре они подчеркнули важность скорейшего установления перемирия между противоборствующими сторонами. Об этом сообщил официальный представитель федерального правительства Германии Штеффен Зайберт. Он также добавил, что немецкий канцлер и американский президент считают долгом России оказать влияние на сепаратистов для соблюдения условий прекращения боевых действий.

По словам Зайберта, Меркель и Обама сошлись во мнении, что шанс на установление перемирия не может быть вновь упущен. Глава правительства ФРГ и президент США потребовали остановить проникновение в Украину оружия и боевиков с российской территории. При этом они подчеркнули, что вопрос введения новых санкций в отношении России остается открытым.

Об этом же заявил министр иностранных дел Великобритании Уильям Хейг в телефонном разговоре с главой МИД Украины Павлом Климкиным.

«Я заверил господина Климкина в полной поддержке Британией права и решимости Украины обеспечить свою территориальную целостность перед лицом российской агрессии, — подчеркнул британский министр. — Великобритания стоит плечом к плечу с европейскими партнерами в совместных усилиях по прекращению насилия в Украине дипломатическими методами. Совет Европы дал ясно понять, что мы готовы ввести дальнейшие санкции в отношении России в том случае, если она не использует необходимые шаги для прекращения военного противостояния… Совет Европы не поверит, что Россия не в состоянии обеспечить контроль на собственной границе, чтобы положить конец потоку оружия и боевиков в восточную часть Украины».

Хейг дал понять, что решение о введении новых санкций может быть принято уже 16 июля на очередном заседании Совета Европы.

Президент Украины Петр Порошенков телефонном разговоре с вице-президентом США Джо Байденом заявил, что готов к началу содержательных политических переговоров по урегулированию ситуации в Донецкой и Луганской областях без каких-либо дополнительных условий.

«Петр Порошенко отметил, что готов вернуться к режиму прекращения огня, как только будет подтверждение о его соблюдении в двустороннем формате, а также при освобождении всех заложников и установлении контроля над границей при мониторинге ОБСЕ»,— говорится в сообщении пресс-службы президента Украины.

В свою очередь Джо Байдензаверил, что США разделяют и поддерживают подход президента Украины к урегулированию ситуации в это непростое для страны время и готовы приложить усилия для достижения мира в государстве.

Тем временем в Москве в ближайшие 48 часов может быть решен вопрос о начале «миротворческой операции» на востоке Украины. Российское интернет-издание znak.com, ссылаясь на свои источники в МИД России, заявило: «Миротворческая операция со стороны России готова; если она состоится, то несколько российских частей просто возьмут в кольцо охраны крупные города, чтобы обеспечить безопасность мирным жителям».

В Москве о возможной «миротворческой операции» заговорили сразу после того, как президент Украины Петр Порошенко заявил о возможности возобновления перемирия без каких-либо дополнительных условий.

 

Где то прочёл, что если в сопредельную страну прибыл 1 % беженцев от общего числа жителей то вводить миротворческие войска можно без мандата ООН. Но мне кажется Путин не решиться, ему кроме бесплатной Крымской парковки ничего не надо.

 

Не слушайте вы сайт Континент, братья, ничего кроме баек он не плетет. Кто знает - с него новости не перепечатывает. Да и разрешение СФ РФ на ввод войск отозвано. Ну, и попутно, войска после учений у границы вернулись по домам. Естественно, бросив технику на произвол судьбы. Якобы, железнодорожные платформы вовремя не подвезли. А приказ эвакуироваться срочный был. НАТО и ЕС на пятки наступало.
Такие дела, братья.

 

Что дешевле - строить мост в Крым или создать союзное "государство", через которое в дальнейшем осуществлять все коммуникации к полуострову?

 

"Союзное государство" прос*ано. Живите, как хотите. Ну, а мы вслед за вами подтянемся. Но после Пу.

 

Неплохо бы, но боюсь "миротворческого" контингента, в последний момент.

 

Памятаєте такого реконструктора що косив під Сталіна?

Экс-зама Захарченко отправили под домашний арест
4 июля 2014,


Сергей Лекарь
Фото: mvs.gov.ua

Сергей Лекарь организовал поставки из РФ спецсредств для разгона Майдана.

Печерский райсуд Киева 3 июля избрал для экс-замминистра внутренних дел-руководителя аппарата Сергея Лекаря меру пресечения в виде домашнего ареста с ношением электронного браслета.

Об этом сообщается на сайте ГПУ.

"Установлено, что по поручению бывшего министра внутренних дел Украины Виталия Захарченко его заместитель - руководитель аппарата Сергей Лекарь в январе 2014 года организовал незаконные поставки специальных средств производства Российской Федерации для их использования во время силового разгона протестующих в Киеве", - сказано в сообщении.

Эти спецсредства не имели заключений соответствующих ведомств о безопасности и допустимости их использования, и фактически представляли угрозу жизни и здоровью граждан, отмечает надзорное ведомство. Несмотря на это, 22 января Лекарь внес на рассмотрение правительства проекты изменений в Правила применения специальных средств при охране общественного порядка. В этот же день указанные правила, которыми разрешалось использование специальных средств из РФ, были приняты на заседании правительства.

Таким образом, Лекарь совершил преступление, предусмотренное ч. 3 ст. 365 (превышение власти или служебных полномочий работником правоохранительного органа) Уголовного кодекса Украины. 2 июля ему было сообщено о подозрении в совершении преступления.

Сейчас досудебное расследование продолжается, проводятся следственные действия.

Напомним, ранее Генпрокуратура представила схему организации убийств на Майдане.

 

Якщо хтось ще хотсь вірив в квітневі заяви Путіна що вся укр. техніка і кораблі будуть передані Україні

РФ приостановила передачу Киеву вооружений из Крыма
5 июля 2014,


Новости
МИД РФ требует полного прекращения огня на востоке украинскими силовиками.

Россия приостанавливает передачу Киеву вооружений и техники из Крыма, принадлежащих вооруженным силам Украины, заявил в субботу, 5июля, МИД РФ.

"Принято решение о приостановлении процесса передачи официальному Киеву вооружения, военной техники и материальных средств вооруженных сил Украины с территории Республики Крым Российской Федерации. Данное решение будет действовать до полного прекращения украинскими силовиками боевых действий на востоке Украины и урегулирования ситуации мирным путем", — говорится в сообщении МИД, распространенном в субботу.

В российском внешнеполитическом ведомстве уточнили, что эта мера принята в связи с продолжающимися активными действиями украинских силовиков на востоке Украины с применением тяжелого вооружения и боевой авиации, в результате которых якобы гибнут мирные граждане, в том числе дети, а также разрушаются объекты гражданской инфраструктуры населенных пунктов Донецкой и Луганской областей.

Напомним, антитеррористическая операция на Донбассе продолжается с апреля 2014 года.

 

В связи с освобождением Славянска у роспропаганды появилась проблема - блогер



У российской пропаганды теперь проблема: как говорить теперь о том, что "ополченцы" сбежали из ‪#‎Славянск‬'а и не забрали с собой всё мирное население, чтобы тех не растерзали "каратели". Российские журналюшки всюду акцентировали же, что именно для защиты мирного населения от "киевских карателей" они их защищают. Что это местные мужчины, у которых за спиной жены и дети, взялись за оружие. Теперь так получается, что мужики оставили своих жен на растерзание фашистам? А теперь в Славянске наступит полностью мирная жизнь, восстановительные работы, психологическая помощь и т.д. — как это освещать? Получается, что пока бойцы ДНР там находились — была война, но пришли "каратели" и вместе с ними — волонтеры, психологи, врачи, строители и МЧС с гуманитарной помощью... Какие же это каратели? Но сдается мне, что террористическая организация "Кремль" покажет стандартый фокус: изменение повестки для. Для этого нужен очень серьезный информационный повод. Например, террористы могут повесить на себя и на свою бронетехнику украинские флаги и целенаправленно стрелять на Донбассе, в тех местах, где они еще контролируют ситуацию, по мирным кварталам (не дай Бог). Это событие может заслонить собой все остальные новости.

 

Краматорчане, славянцы - с освобождением вас. Именно - вы, наши украинские люди, заставляли наше государство биться. биться не за земли, заводы, газ и уголь -а за вас, наших. Простите, братья, что долго не было украинской власти. Думаю, закончится АТО - и ресурсы волонтеров будут брошены на помощь вам. И никакие европы - сша не сделают того, что мы сделаем с вами для возрождения вашего края.

 

Ох, как приятно стало читать "антиквариат ру"

http://forum-antikvariat.ru/topic/2...аины-и-все-остальное-что-трево/page__st__3950

Статья. что отлично поясняет "загадочную русскую душу"

Страна Гиберболея
http://inliberty.ru/blog/karmodi/3888/

Отрывок оттуда

Из всего вышеизложенного может создаться ложное впечатление, что если человек гиперболически дисконтирует время, он вообще не думает о будущем. Это, конечно, неверно. Жители Гиперболеи о будущем думают. Просто они делают это не так, как все остальные. Поскольку будущее не имеет для них ценности, они не станут тратить серьезные усилия на анализ долговременных последствий собственных действий. Да и польза такого анализа весьма сомнительна — невозможно предсказывать будущее, когда никто вокруг ничего не планирует хотя бы на два хода вперед. Поэтому для гиперболейца будущее равно настоящему. Жизнь в его представлении движется линейно: то, что происходит сейчас, магическим образом будет происходить и завтра, и послезавтра и еще через много лет.

Именно поэтому россияне так склонны к переменам настроения. Любой тактический успех они воспринимают как знак близкой и окончательной победы. Если хорошо реконструировали парк, значит Москва с минуты на минуту станет вровень с Лондоном и Парижем. Если на митинг протеста вышло 50 тысяч человек, значит правительство со дня на день падет. Если удалось быстро присоединить Крым, значит к концу лета присоединим Новороссию, а через год-другой и Аляску. Верно и обратное — любое тактическое поражение воспринимается как конец света.

Другое следствие гиперболического временнóго дисконтирования — готовность пожертвовать важными долгосрочными планами ради краткосрочных. Один из примеров — люди, годами рассуждающие о том, что необходимо ехать, но снова и снова откладывающие этот отъезд до завершения бизнес-проекта, окончания учебы детей или еще чего-нибудь в этом роде, жертвуя (по крайней мере, потенциально) целой будущей жизнью ради пары ближайших лет. Еще один пример — всегдашняя готовность схватить кусок пожирнее, даже ценой потери репутации и будущих прибылей. К этому последнему случаю относится и мартовская история с Крымом.

Теми же причинами объясняется и любовь к политической «стабильности». Люди надеются, что стабильность во власти внесет в окружающий хаос хоть один элемент определенности. К сожалению, они не учитывают того, что политики, не боящиеся потерять свое кресло, могут позволить себе гораздо более резкие шаги, чем политики, которых можно сменить. Не говоря уже о том, что правители — плоть от плоти своего народа, и точно так же не любят и не умеют планировать хотя бы на пару ходов вперед. Из-за этого якобы более «стабильная» авторитарная система является гораздо менее стабильной и предсказуемой, чем устоявшиеся демократии.

Нестабильность эта может проявляться в самых разных местах, порой весьма неожиданных. Многие крупные российские политики и предприниматели вывозили капиталы на Запад, туда, где деньгам ничего не угрожает. Теперь эти люди, наверное, плохо спят. Стабильность обернулась для них нестабильностью, потому что они не смогли предвидеть некоторых последствий собственных действий.

 

Над Краматорском украинский флаг!!!

 

http://www.finobzor.com.ua/novosti/nid/14440
В Конгрессе США прошел второе чтение законопроект под названием «Акт предотвращения агрессии России 2014» (BILL) № 2277

. В случае принятия он подвергнет Россию жестким санкциям того уровня, который применялся в разное время Соединенными Штатами против Ливии, Ирана, Сирии и Судана.

Инициатором законопроекта выступил сенатор-республиканец от штата Теннеси Боб Коркер (Bob Corker), высокопоставленный член Сенатского комитета по иностранным делам, в соавторстве с сенаторами-однопартийцами Марко Рубио, Александром Ламаром и всем известным Джоном Маккейном.
Законопроект Коркера налагает запреты на въезд и замораживание активов членов российского правительства, российских чиновников и сотрудников госкорпораций. Санкции включают как самого президента Владимира Путина, так и премьер-министра Дмитрия Медведева, вице-премьеров и министров российского правительства. Они будут направлены также против таких столпов российской экономики, как «Сбербанк», «ВТБ», «Внешэкономбанк», «Газпромбанк», «Газпром», «Новатэк», «Роснефть» и «Рособоронэкспорт». Корпоративные санкции, определенные законом, включают «руководителей высшего звена уровня членов правления, генеральных директоров, заместителей директоров, финансовых директоров, исполнительных секретарей, главных бухгалтеров, главных юрисконсультов, директоров по информационным технологиям или их функциональных эквивалентов».
Данный закон также угрожает ряду должностных лиц из европейских стран, тесно сотрудничающих с российскими корпорациями, в том числе – из Германии и Нидерландов. Например, бывшему канцлеру Германии Герхарду Шредеру санкции грозят в полной мере, так как он является председателем в совете директоров NordStream AG («Северный поток»), 51 процент которого принадлежит Газпрому: ему будет запрещен въезд в США, его активы будут заморожены.
Есть и другие немцы, которые могут столкнуться с замораживанием активов и запретами на въезд. Это член правления NordStreamи заместитель председателя правления BASF AG Эггерт Фошерау, председатель правления немецкой газовой компании Wintershall AG Райнер Свитсерлоот, председатель правления E. ON AG Буркхард Бергманн и председатель правления E. ON Ruhrgas AG Ханс-Петер Флорен. Марсел, голландский председатель правления Н. В. Gasunie Nederlandse, член правления NordStream AG и главный исполнительный директор проекта «Газпрома» «Южный поток» также окажется под американскими санкциями. Корпоративные служащие «Южного потока», которым также могут запретить въезд и заморозить активы – должностные лица из Италии, Франции, Болгарии, Словении, Греции, Германии, Болгарии и Венгрии (все эти страны – члены НАТО), а также из Австрии, Сербии, Боснии и Герцеговины.
Тем не менее, санкции являются лишь частью республиканского законопроекта о «профилактике агрессии». Если Акт будет утвержден президентом Обамой, США выделит $ 100 млн. на поставки в Украину военной техники, в том числе летального действия – противотанкового оружия и боеприпасов, зенитных систем и боеприпасов, стрелкового оружия и боеприпасов (в том числе пистолетов; пистолетов-пулеметов, штурмовых винтовок, гранатометов, пулеметов, снайперских винтовок), бронетранспортёров, внедорожников, надувных лодок, бронежилетов, систем управления огнем, дальномеров, прицелов и другого оборудования, отправка которого будет сочтена целесообразной.
Законопроект Сената также разрешил бы передачу американских разведданых Украине – в частности, данных, касающихся «расположения сил и возможностей военных разведывательных структур Российской Федерации, находящихся у восточной границы Украины и в пределах территориальных границ страны, в том числе – в Крыму». Соединенные Штаты также получат право активизировать свою пропагандистскую войну против России. Речь идет о расширении вещания на русском языке при использовании возможностей «Голоса Америки» в странах бывшего Советского Союза, в том числе в Украине, Грузии, Молдавии и в самой России.
Законопроект также призывает к остановке дальнейшего сокращения ядерных вооружений в рамках договора СНВ–2.
В соответствии с предлагаемыми законодательными инициативами, Польша, Эстония, Литва, Латвия и другие страны получили бы существенное увеличение военной помощи США.
Кроме того, что существенно, в случае принятия законопроекта статус Украины, Молдовы и Грузии будет поднят до положения «основных союзников США, не входящих в НАТО». Это статус, которыми пользуются только 15 стран, в том числе некоторые из ближайших союзников США, не являющихся членами НАТО. Среди этих не входящих в НАТО союзников – Израиль, Австралия, Япония, Южная Корея, Новая Зеландия, Филиппины, Таиланд, Иордания и Бахрейн.
На территории вышеперечисленных стран размещены американские военные базы, государства-союзники получают большие объемы военных поставок из США.
Помимо этого, законопроект, принятый Сенатом в двух чтениях, призывает к финансовому и организационному содействию делу укрепления «демократических институтов и политических организаций гражданского общества в странах бывшего Советского Союза», в том числе и самой России.
В настоящий момент, закон ожидает третью, финальную стадию утверждения и, вероятнее всего, что этот закон в третьем чтении будет принят. Однако последнее слово остается за Сенатом и президентом США, Бараком Обамой и, это также очевидно, что с подписанием данного закона Белый дом какое то время повременит, чтобы заставить Кремль и его союзников, ощущать, висящий над их головами дамоклов меч.
Судя по всему, Кремль воспринимает угрозу санкций такого уровня крайне серьезно, давая понять западным «визави», что введение санкций равносильно объявлению войны. Сначала войны между Россией и Украиной. То, что в конечном итоге прямое вторжение российских войск в Украину, послужит прологом для большой европейской войны, также не оставляет сомнений.

В частности СМИ цитируют депутата немецкого Бундестага Марилуиз Бек, которая говорит, что информированные источники рассказывают об угрозах со стороны России прямо вторгнуться в Украину в случае введения санкций со стороны ЕС.

oleg-leusenko.livejo

 

Кремль все больше дистанцируется от террориста Гиркина. http://rus952.blogspot.ru/2014/07/blog-post_670.html Возвращаясь к Гиркину, который Стрелков. До недавнего времени у меня к нему было отношение сдержанное, сдержанно выражаясь. Позиция у него есть, она вполне очерчена и он готов за неё умереть; или, точнее, положить любое количество любых людей - военнослужащих карикатурной армии Украины, своих подчиненных, да и и просто мирных жителей: ему очевидно безразлично, кого за эту позицию класть. Но я - доверенное лицо Путина, а не Гиркина. И я никогда не буду положительно относиться к человеку, который пытается подставить Путина откровенными провокациями или провокационными же заявлениями. Меня вообще дико бесит это хамство. Гиркин воюет там не за Россию, а за себя. Или за ДНР, или за ЛДПР, или хрен еще знает - за что, но никак не за Россию. А для меня Россия первичнее Донбасса: я вообще считаю, что Донбасс это не наш русский Крым, и России ни при каком раскладе на хрен не нужен, и воевать там мы совершенно точно никак не обязаны. За что там воевать, объясните мне? За что класть наших солдат? За амбиции, простите, Гиркина? Для украинских русских границы всегда открыты - приезжайте на здоровье, уже практически целые госпрограммы действуют для помощи беженцам оттуда, да и безо всяких программ мы своим всегда поможем. Но Гиркин мне своим отнюдь не кажется. У России есть руководитель, он же Верховный главнокомандующий: это президент страны Владимир Путин. И никакой Гиркин не смеет указывать ему, или провоцировать на решение своих местечковых проблем. Россия больше Донбасса и гораздо важнее, причём для всех без исключения россиян. Поэтому Гиркин либо следует рекомендациям из Москвы, либо довольно скоро разделит участь Саши Музычко: киевская хунта уничтожит его как блоху, даже вякнуть не успеет. И никто о нем даже не пожалеет. В истории таких прецедентов масса.

 

Шлюхи Сатаны. Кто такие боевые подруги террористов (+фото)

http://crime.in.ua/statti/20140627/podrugi-terroristov

 

http://ic.pics.livejournal.com/saracinua/9998517/783007/783007_1000.jpg
Маленькая утечка из Погранслужбы ФСБ России: Смысл - некоторым гражданам Украины запрещен въезд в Россию на 5 лет, а некоторых граждан России будут тщательно шмонать.

 

Гарна статья, яка посяснює чому деякі країни в Европі вимагають від України перестати воювати з терором:

Французская любовь

http://world.lb.ua/news/2014/06/28/271295_frantsuzskaya_lyubov.html

 

Каха Бендукидзе сказал, что если в течение месяца правительство не приступит к реальным действиям (реформам) , а не "разговоры разговаривать" ( языком болтать и в КМУ и в ВР), то он покинет Украину и заберет свою команду , которая делала реформы в Грузии и сегодня консультирует и помогает правительству Украины.

Порох, у тебя билет в Ростов с открытой датой. Помни это.

 

Пойдет ли из Донецка Игорь Гиркин-Стрелков с Войском Донским на Москву?
http://www.62.ua/article/570096 рекомендую почитать, интересная статья.

 

Не поленился, пересмотрел весь митинг который сегодня проходил в Донецке. Можно сказать что сделано в ракурсе митингов/лозунгов СССР, и того что сказано : 1) Гиркин не предал Славянск, он отступил, 2) Молодых солдат посылают в бой чтобы у них потом органы забрать в Европу 3) вступайте в ряды "ополчения" 4) Россия помоги. Самое интересное как на меня было в конце когда ведущий сказал что нужно чтобы нас поддерживали молодые и люди среднего возраса , в принципе это и было видно кто там собрался с видео.

 

что за ситуация сегодня ночью была на майдане? драка, перестрелка какая-то ?! вот видео нашел

 

может и было,(прошу простить) но мысли гуляют похожие, раз начали озвучивать.

 

Депутат Немцов: Россия скоро очнется от крымской эйфории

28.06.2014, 14:29
| Просмотров: 105

Поделиться


В России скоро закончится эйфория от аннексии Крыма, и президент Владимир Путин столкнется с рядом внутренних проблем. Об этом "Радио Свобода" заявил сопредседатель Партии народной свободы и депутат Ярославской думы Борис Немцов.

"Как любое опьянение, даже очень сильное, крымское действует ограниченное время. Я думаю, что осенью постепенно мы вернемся к нашим тяжелым российским проблемам. Моя версия: это такая имперская наркотическая эйфория от аннексии Крыма, когда "Крымнаш" затмил все на свете. Это результат, безусловно, пропаганды. Это отсутствие обсуждения на российских каналах вообще какой бы то ни было российской повестки дня", – заявил Немцов.

На вопрос "понимает ли Путин, что он войдет в историю как лидер, организовавший бойню двух славянских народов", Немцов заявил, что "Путин догадывается об этом, но до конца не понимает".

"Потому что ему же в уши льют, что он собиратель русских земель и воссоздатель "Русского мира". Хотя по-честному если сказать, так поссориться, причем на долгие годы, с украинским народом, так ссориться регулярно с белорусским народом, так восстановить против себя балтийские народы, так восстановить против себя Азербайджан и Грузию, я про Армению промолчу, так в конфликте находиться перманентном с Туркменией, то есть это надо умудриться все сделать. Любая страна стремится к тому, чтобы рядом, по крайней мере, в масштабах границ были дружественные страны. Ведь из-за того, что он исполняет, его все ненавидят", – заявил политик.

По словам Немцова, российские сенаторы "единодушно проголосовали за ввод войск, потом единодушно, правда, при одном против, проголосовали за недопущение ввода войск".

"Они единодушно поддержали аннексию Крыма, потом также единодушно они, по всей видимости, поддержат возвращение Крыма назад опять под крыло Киева", – заявил Немцов.

"Путин не будет, в отличие от Крыма, аннексировать Донбасс и не будет забирать Луганск. Когда я вижу заявления лидера боевого крыла сепаратистов Стрелкова, который, обращаясь к Путину, говорит: давайте немедленно вводите войска, то сейчас он уже таких заявлений делать не будет. Кроме того, оболваненные пропагандой жители Донбасса и Луганска, которые надеялись, что он повысит пенсии, повысит зарплаты и решит их социально-экономические проблемы, они этот сигнал тоже однозначно считали. Поэтому правильное, но абсолютно недостаточное решение", – отметил политик.

Немцов заявил, что "крымчане тоже подвержены эйфории: наконец мы вернулись к родине-матери, все будет хорошо, Путин нам даст денег и так далее".

Немцов напомнил, что сотни тысяч людей в Крыму живут не за счет бюджета.



Крым.Реалии