Вибачте друже,дійсно ялина - національно правильне дерево,зробив помилку.То я вже від мосьпана Консерватора набрався букви путати
Як то при чому?А хто нас останнім часом заставив вивчити всі військові шифри через свою клавіатуру,га?
Та Ви б же сфотатли усе помешкання.Ато я грішним ділом подумав,що Пан Парторг мешкає на даху,чи мо в нього гніздо на ялинах.За гіллям не видно
Вічна пам"ять Герою ! ................................. У нашій пам'яті Ви назавжди лишились, Історія одна, і Ви - її частина. Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились, І молимось: за Вами - ненька Україна! Вже не повернеться додому той хлопчина, Що його вчора тільки мати відпустила, Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино, За щастя України, бо вона - єдина". Казала мати берегти себе. Але даремно, Бо хлопець був готовий йти безстрашно, Аби лише країна, котру так кохав страшенно, Не стала на коліна, а боролася відважно. Хлопчина вірив, що колись, одного ранку, Відкривши очі, він відчує повну волю. Але та куля, в день зимовий, на світанку, Перехопила подих та змінила долю. Хлопчина вірив, що колись, одного дня, Розкаже син йому, як любить Батьківщину. Хіба він знав, що борючись за це щодня, Все доведеться відпустити в мить єдину. Так. Той хлопчина, він не знав тоді, Що нелюд пострілом прицільним забере життя. І браття хлопця, українці, у біді, Заплачуть, відпустивши тіло в небуття. Але ж душа! Душа Героя - вічно лине! До тебе наші сльози, молитви, зізнання! Повір, хлопчина, наша пам'ять не загине, Як і омріяні тобою - воля та кохання. Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка. І сльози - бо ти, хлопче, словом вже не з нами. Але в думках - ти поруч, і не згасне свічка, І линуть буде: "Слава Україні!", - над ланами.
герои долго не живут. но ярко. ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ! если у него 4 группа крови . то мой друг ему кровь в БСМП Киева сдавала. несколько дней назад. его отец попросил.редкая группа.срочно. рядом. она сдала(хотя нельзя. прошло 3 недели всего от нашей предыдущей сдачи). отказалась от денег. потом отец позвонил. сказал. что всё.
