Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями

Василь Паливага - "Кремінь" (10.01.1913 - 28.04.1944)
Народився в с.Гумниська Теребовлянсього р-ну Тернопільської обл.

Командир чоти в сотні "Холодноярці" , поранений 14.03.1944 р. в бою із червоним партизанами , відправлений на лікування.

Загинув 28.04.1944 в с.Тростянець Бережанського р-ну Тернопільської обл. , коли німці виявили та атакували підпільний госпіталь

Л-ра : Літопис УПА. Том 20. ВОЄННА ОКРУГА УПА “Лисоня” 1943-1952 Документи і матеріали. с.700 , 724

"Орест" - "Еней" - "Топір" - командир боївки СБ

 

Бійці відділу "Чорноморця" (Євген Басюк, Острозький р-н Рівненської обл.), загиблі в боях з німцями й мадярами навесні - влітку 1943 р:

"Корній"
"Степовий"
"Лісовий"
"Бульба"
"Мур"
"Корінь"
"Бак"
"Пеньок"
"Заяць"

 

Пилипчак Ганна (1909-15.02.1944). Дружина члена ОУН Василя Пилипчака. Заарештована гітлерівцями 19.12.1943 року, жорстоко допитувана і страчена між Дрогобичем і Самбором. Шестеро її дітей залишилися сиротами.
Того ж дня німці заарештували в Митній і Росохачі 44 членів, симпатиків ОУН а їх друзів і родичів. З них вижило лише 14. Як свідчать Василь Левицький та Мирон Кузьмич, 6 було вивезено до Німеччини на підневільні роботи.
Романович Олекса (1904-1943) симпатик ОУН. Заарештований гітлерівцями за співпрацю з українськими повстанцями, вивезений до Дрогобича і після жорстоких допитів страчений.
Буняк Дмитро (05.10.1919-літо 1944) - член Юнацтва ОУН. У збройній сутичці з гітлерівцями був важко поранений і, очевидно, від втрати крові помер. Похований на цвинтарі в с. Н. Синьовидне.
Гадема Михайло (16.09.1902-1944) - брат симпатика ОУН. Арештований гітлерівцями весною 1944 р. зазнав важких тортур у Дрогобицькій тюрмі і потім був страчений.
Капало Василь (05.10.1907-1944) - брат члена ОУН Івана. Потрапив до рук гітлерівців, вони арештували його, мучили в тюрмі у Стрию і потім стратили.
Сколівщина - Львів, 1996. - С. 482, 483, 485, 486.

 

Лесько Осип (1920-1944) - прихильник ОУН. Убитий гестапівцями, які проводили облаву за членами ОУН, а під лісом біля цвинтаря в Н. Синьовидному влаштували засідку. На неї випадково вийшов О. Леско разом із Д. Попиком і їх постріляли. Похований на цвинтарі.
Попик Дмитро (04.11.1908 - 1944) - селянин, приятелював з націоналістами. Під час гестапівської облави на с. Нижнє Синьовидне вийшов на засідку і був убитий недалеко від цвинтаря під лісом.
Рінило Дмитро (24.10.1908-22.06.1944) - прихильник націоналістів-революціонерів. Убитий гестапівцями під час облави за вояками УПА та членами ОУН у Н. Синьовидному. Похований на сільському цвинтарі.
Василів Василь (1924-квітень 1943) симпатик ОУН. Арештований гестапівцями за належність до ОУН, завезений до тюрми Дрогобичі і там після жорстких тортур і допитів страчений.
Голодович Іван (04.07.1919-1943) активний прихильник ОУН і УНС. Арештований гестапівцями і розстріляний біля дороги в Довгівці. Похований на цвинтарі в Н. Рожанці.
Голодович Іван (1912-1943) симпатик ОУН. Заарештований гітлерівцями за належність до ОУН. Відправлений до тюрми в Дрогобичі і після жорстоких катувань страчений.
Голодович Михайло (18.11.1923-1943) - симпатик ОУН. За участь у бандерівському русі заарештований гестапівцями, відправлений до тюрми в Дрогобичі і після катувань страчений.
Ковалів Василь (?-1943) прихильник УПА. Загинув у м. Стрию, де потрапив до рук гестапівців під час продажу м'яса євреям біля гетто. Там його і стратили.
Сколівщина - Львів, 1996. - С. 488, 490, 492, 493, 494.

 

Короневич Василь (18.12.1907-1943) - член ОУН. Вся його родина брала участь у національно-визвольному русі. Два брати боролися в УПА. Василя за націоналізм арештували гестапівці, відправили до тюрми в Дрогобичі, тривалий час допитували й катували, потім стратили.
Любас Павло (01.04.1896-1944) - член ОУН, заарештований і замучений гестапівцями в Дрогобичі за допомогу УПА.
Микитич Іван (20.10.1923-1943) - стрілець УНС. Схоплений гестапівцями, відправлений до тюрми в Дрогобичі і там після жорстоких допитів і тортур страчений.
Рошко Теодор (18.08.1918-1943) - симпатик ОУН. Схоплений гестапівцями і розстріляний у Н. Рожанці за націоналізм та підтримку повстанського руху.
Іванків Федір (02.10.1917-1944) - член ОУН. Працював над підготовкою свого села та околиці до повстанської боротьби. Заарештований гестапівцями. Після жорстоких допитів та катувань страчений у Стрию.
Сколівщина - Львів, 1996. - С. 495, 497, 498, 508.

 

Химинець Єва (1902-10.06.1944) - щира і самовіддана прихильниця самостійницьких змагань українців. Родом із с. Тисівці. Загинула біля зимівки від куль угорських сателітів Гітлера. Похована на цвинтарі в Орявчику.
Жовнір Михайло (1918-1943) активний член товариства "Просвіта". Запідозрений гестапівцями в належності до ОУН, був зааретований і відправлений до тюрми в Стрию. Після тривалих допитів і тортур страчений.
Зозулинець Микола (25.02.1912-21.01.1944) симпатик ОУН. Заарештований гестапівцями і страчений у тюрмі в Стрию.
Кіндратишин Володимир (09.08.1912-21.01.1944) - член ОУН. Заарештований і після допитів і тортур страчений гітлерівцями у Стрию.
Савуляк Дмитро (1914-1943) - член ОУН. Заарештований гестапівцями за участь у повстанському русі, відправлений до тюрми в Дрогобичі і там закатований.
Сколівщина - Львів, 1996. - С. 533, 536, 537, 538, 542.

 

Сергійчук В. Український здвиг: Поділля. 1939-1955. – К.: Українська Видавнича Спілка, 2005. - С.269-271.

 

В даному списку немає поділу на тих хто загинув в боротьбі проти німців і більшовиків. Тому подаю тільки першу сторінку. Всіх 9 листків, 512 імен.
Сергійчук В. Український здвиг: Поділля. 1939-1955. – К.: Українська Видавнича Спілка, 2005. - С.480-497.

 

Про частину осіб уже було в темі.

скан оригіналного документа :

 

Загиблі низові члени ОУН і козаки УПА в боротьбі проти німемцьких окупантів на території ВО "Заграва" (північ Рівненської обл.) в 1943 р.

Глущик Іван (1904 - 20.04.1943)
Савтира Гриць - "Ніхто" (1920 - 1943)
Глущук Сак (1923 - 1943)
Нанох Данило - "Шкандиба" (1921 - 1943)
Гавула Степан (1920 - 1943)
Олійник Олексій - "Крук" (? - 1943)
Синиця Микола - "Голуб" (? - 1943)
Епік Зінько (? - 1943)
Забійда Андрій (1920 - 1943)
Забійда Іван (1922 - 1943)
Чирук Олександр - "Лоза" (1922 - 1943)
Грицюк Микола - "Чорноус" (1923 - 1943)
Третяк Степан - "Шуцман" (1920 - 1943)
Ляпинець Христофор (1920 - 1943)
Харкевич Михайло (1921 - 1943)
Панчук Гриць - "Чумак" (1924 - 1943)
Новак Гриць (1921 - 17.06.1943)
Ступницький Семен - "Русь" (1913 - 18.04.1943)
Стецюк Василь (1918 - 1943)
Стрільчук Давид (1919 - 1943)
Довкониця (?) Яків (1907 - 1943)
Захожий Корній - "Чапай" (1924 - 15.03.1943)
Романюк Нестор - "Яструб" (1912 - 10.06.1943)
Кухарчук Іван - "Кармелюк" (1921 - 10.06.1943)
Дудік Василь (1919 - 15.08.1943)

 

Костемський Степан Сергійович (1922 - 1944) - сотенний УПА. Псевдо: "Навісний" ("Невинний"?). Народився у с. Клевань-І Рівненського району Рівненської обл. Загинув у бою з німецько-фашистськими окупантами під час засідки на автошляху Рівне-Луцьк поблизу с. Дерев'яне Рівненського р-ну Рівненської області у січні 1944 р. По дорозі їхала колона німецьких автомашин, попереду яких, була танкетка. Повстанці колону обстріляли. Зав'язався жорстокий бій. Ворог поніс великі втрати, загинуло 34 солдати. У цьому бою загинуло два повстанці і, серед них, сотенний "Навісний". Один повстанець був поранений. Повстанці захопили багато зброї.

Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С. 126, 236.
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина і Східна Україна. - Рівне, 2008. - С.180.

Панасюк Іван Васильович (1912 - 1943) - сотенний. Псевдо: "Береза". Народився у с. Підвисоке Радивилівського р-ну Рівненської обл. Загинув у бою з німцями в с. Підвисоке Радивилівського р-ну Рівненської області у грудні 1943 р. Боївка "Черешні" (командир боївки - Рашко Олександр Васильович, 1913 р. н., уродженець села Рогізне Демидівського району на Рівненщині), сотня "Берези" і сотня "Шпали" (сотенний - Солонюк Пилип Михайлович, 1918 р. н., села Крупець Радивилівського району Рівненської області) напали на німецького ландвірта із охороною у с. Підвисоке. У результаті бою німці понесли великі втрати у живій силі. Серед повстанців загинув сотенний "Береза".

Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С. 201
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина і Східна Україна. - Рівне, 2008. - С.181.

Якщо хтось має більше інформації про згаданих осіб, прошу поділитися.

 

Купчишин Олексій Кирилович (1916, с. Городець Володимирецького р-ну Рівненської обл. - 15.12.1943, хут. Озірці поблизу с. Каноничі Володимирецького р-ну Рівненської обл.) - сотенний УПА. Псевдо: "Бедришко".

Сотня "Бедришка" з куреня "Кори" (Макар Мельник, точніше - загін ім. Коновальця, ВО "Заграва") зробила засідку на х. Озірці поблизу с. Каноничі на німців, які поверталися із села Новаки, цього ж району, після грабунку мирного населення. Німці (біля 60 осіб) їхали на фірманках із награбованим добром. Зав'язався жорстокий бій, у якому грабіжники майже всі були знищенні. Декілька німців втекло, а один потрапив у полон. Серед повстанців був поранений сотенний "Бедришко", який невдовзі помер.

Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.С.195-196.
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина і Східна Україна. - Рівне, 2008. - С.180.

Ніколайчук Никодим (?, с. Котлярівка, Шумський р-н ,Тернопільська обл. - 1943) - сотенний УПА. Псевдо: "Котляревський".

Загинув у бою з німцями в урочищі "Середня Пасіка" у Монастирському лісі Шумського р-ну Тернопільської області влітку 1943 р. Німецько - фашистські окупанти, що наїхали із Дедеркал і Кременця [Тернопільщина] оточили в Монастирському лісі, в урочищі "Середня Пасіка", сотню УПА під командою "Котляревського" і боївку "Гука" [Мельничук Федір, уродженець села Великі Загайці Шумського району]. Зав'язався жорстокий і кровопролитний бій, в якому повстанці втратили кількох чоловік і, серед них, сотенного "Котляревського". Решті повстанцям вдалося вийти з оточення (Боб'юк А. В шумських лісах,- Ланівці, 1992. -С. 25).

Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.379
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина і Східна Україна. - Рівне, 2008. - С.180.

Радюк Митрофан (? - листопад 1943) - сотенний УПА. Псевдо: "Буревій". Схоплений і розстріляний німцями, коли пішов на переговори, поблизу смт. Городниця Новоград-Волинського р-ну Житомирської обл. в листопаді 1943 р.

Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина і Східна Україна. - Рівне, 2008. - С.181.

Імовірно, це про нього йдеться в повідомленні: 3.11.1943 р. в Сторожівському лісі [поблизу села Сторожів Корецького району на Рівненщині] невдалий бій з німцями (німців було 126) наші втрати 7, командир "Буревій" не допоміг... (ДАРО: Ф. Р-30. - On. 2. - Спр. 15. -Арк. 11). (Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.170) - отже, "Буревій" загинув після 3 листопада 1943 р.

 

Гриць Максимчук-"Кайдаш" Окружний провідник ОУН, член Обласного поводу ОУН. Вбитий шуцполіцією в серпні 1942 р.
Сергійчук В. Український здвиг: Волинь. 1939-1955. – К.: Українська Видавнича Спілка, 2005. - С.126.

 

Вже був , див. пост #17

 

Савчук Павло (1922, с. Копитів Сокальського р-ну Львівської обл. - 9 (11). 05.1944, поблизу с. Радванці Радехівського р-ну Львівської обл.). Псевдо: "Довбуш". Командир сотні ім. Галайди (квітень - травень 1944 р.) ВО "Буг". Загинув у бою з підрозділом Вермахту в лісі поблизу с. Радванці Радехівського р-ну Львівської області весною 1944 р.


Із хроніки сотні «Кочовики»:

Так, отже, відділ Довбуша начислював вже до 60 стрільців. Першу чоту очолював к-р Похмурий зі Спасова. В її склад входило три рої, очолювані дд. Геньо - був[ший] СС, Кармелюк з Комарева - вермахтівець та Максим - був[ший] шуцполіцист з Радванець.

Другу чоту очолював чотовий середнього росту, русявий, був[ший] вермахтівець. В склад тої чоти входило рівно ж три рої, очолювані дд.: Гайдук - був[ший] СС з Дернова Кам'ян[к]о-Бузького району, гарний і бойовий командир, який дуже скоро вибився на чотового. З ним стрінемось ще нераз. Другим ройовим був Жук - теж був[ший] СС з околиць Бібрки (з цього самого села, що походила сл. п. д. Віра, окр. УЧХ). Третій рій очолював Вихор з Поториці.

…

В два тижні пізніше розвідка з Волиці Комарової донесла, що перед вечором приїхав до села кінний відділ большевицьких партизан в числі одної чоти, які граблять село і арештують людей. Заряджено негайно гостре поготівля і відмарш в напрямі села. В хвилині, коли відділ обходив село з північної сторони, щоб відтяти ворогові відворот,большевики, завваживши це, постріляли двох арештованих в селі хлопців і пустились втікати. Тоді к-р Довбуш пускає за ними кілька чергів з кулемета, чим приневолює ворога злізти з коней і втікати пішком. По хвилі ворог скрився за горбком і від'їхав в напрямі Волині, залишаючи по дорозі пограбовані речі. Відділ забрав обох постріляних хлопців, з яких один ще жив майже годину, відніс їх в село та, повечерявши, відійшов на свій постій. Була це друга неділя по Великодні.

З кінцем квітня відділ Довбуша перейшов на постій до с. Яструбині і закватерував на присілку Дворище. В міжчасі до с. Яструбичі прибула сотня "Сіроманців" під командуванням відомого к-ра Яструба і станула там постоєм. Стрільці розкватерувались по хатах. Другого дня, тільки починався день, ненадійно ввігнався до села кінний відділ большевицьких партизан в числі двох чот. Тут їх гідно привітали "Сіроманці", розбиваючи ворога на місці і пустились в погоню за розпорошеними большевиками, які втікали куди попало. Коли ж цей бій завважив відділ Довбуша, він розвинувся негайно в розстрільну і подався в напрямі села.

Тут вже було по бою, тільки в напрямі села Поздимир падали тут і там поодинокі стріли. Нагло завважили ми одного партизана, що з десятизарядкою, босий і і обволочений зближався до школи. Думаючи, що це большевицький партизан, ми залягли. Стій! Руки вгору - він підніс руки вгору кажучи "не стреляй, я свой УПА". Тут надбігла знакома дівчина і попередила нас, що це вірменин з відділу "Сіроманці". Тоді ми відпустили його, а він на пращання сказав: "я відігналя большевиков на друге село".

Це він дійсно вертав аж з Поздимира, де ще з кількома друзями загнав большевицьких недобитків, здобуваючи при тім автомат.

…

Цього ж дня к-рові Недолугому, що стояв у Волі Рад[ванецькій] донесли місцеві пастухи, що в лісі на "Кутилях" є большевицькі партизани. Тоді к-р Недолугий бере першу чоту і разом з чот. Недолею йдуть "шукати щастя", як про це опісля висловлювався чот. Недоля. Большевики, як лиш взріли наш відділ, рванули змісця, відрікаючись кухні і готової зупи та одної пари коней. А було їх до три сотки.

Наша чота забрала трофеї і бачучи, що ворог чисельно завеликий, вернула без жодних втрат на свій постій, щоб забезпечитись перед евентуальним реваншем зі сторони большевиків, к-р Недолугий шле зв'язківців до к-ра Довбуша, щоби той прибув негайно з одною чотою до Волі Радванецької.

Дня 11.5.44 р. к-р Довбуш з другою чотою і роєм кулеметчиків під командуванням Максима прийшов до Недолугого. Тут, на захід від Волі Рад[ванецької] оба відділи окопалися, очікуючи сов. партизан, коло год. 10-ої завважено групи озброєних людей, що посувалися з ліса в напрямі села. Наші відкрили по них вогонь. Тамті залягли, але ненадовго, бо, зорієнтувавшись в наших становищах, почали окрилювати нас. Щойно тепер ми побачили, що то не большевицькі партизани, а регулярні німецькі війська.

Почався наш відворот. Сотня к-ра Недолугого і частина чоти Довбуша подалась в напрямі села, а звідси непомітно в ліс, що простягається на північ від Волі Радванецької. Ця частина вийшла без жодних втрат. Натомість к-р Довбуш з частиною своєї чоти постановив відступати прямо на північ в ліс. Та тут від сторони Виткова Н[ового] появилась німецька танкетка і з кулемета почала обстрілювати нас. К-р Довбуш і рой. Максим хотіли рятувати ще свойого кулемета "Максима" і тягнули його зі собою. В тім моменті паде двох стрільців, що тягнули кулемет, його перебирають другі два, але й ці падуть. Тоді к-р Довбуш зрой. Максимом тягнуть кулемета самі. Та недалеко, бо ворог цільною серією кладе обох командирів, а решта стрільців, між якими був один ранений, добігають щасливо до ліса.

Але й тут були вже німці і почалась погоня. У висліді того бою ворог мав 2 чи 3 вбитими і одного раненого. По нашій стороні, кромі сотенного Довбуша і рой. Максима, було вбитими ще 4 стрільців з відділу Довбуша, в тім Вітер з Гоголева і К[рук] Гриць з Яструбич. Кромі цього, в полон до ворога попав майже цілий рій людей. Так, отже, того дня відділ к-ра Довбуша зістав майже зліквідований. Лишилась тільки частина другої чоти і частина першої з табором, яка кватерувала в с. Яструбичі. Тут теж була німецька облава за сов. партизанами. При тім зловили німці кількох наших стрільців, а між ними чот. Похмурого.

Слідуючого дня в с. Радванці відбулися похорони впавших Героїв. Тіла впавших друзів зложено до спільної могили коло церкви. За кілька днів тіло к-ра Довбуша перенесено до с. Яструбичі, де похоронено його спочатку коло церкви, а опісля перенесено на стрілецький цвинтар, що є в тому селі.


Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.379
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина і Східна Україна. - Рівне, 2008. - С.181.
3.Літопис УПА. Нова серія. – Т.12. Воєнна округа «Буг» 1943 – 1952. Книга 1. – Київ -Торонто, 2009 - С. 366 – 369, 645

 

Загалом, хочу відзначити, що дана тема, яку відкрили 8 січня 2013 р. за весь рік набрала 11.731 перегляд. Це рекорд - мало які теми можуть залишатися в центрі такої уваги протягом цілого року. Отже, цілком очевидно, що тема героїв національно-визвольної боротьби, які загинули в боях з нацистськими окупантами, вельми актуальна, тому потрібно й надалі її ретельно розробляти. Вітаю нас усіх із проробленою за рік успішною роботою, втаю з прийдешніми Новорічними і Різдвяними святами і бажаю нам подальшого натхненні в дослідженнях і нових відкриттів!

 

Білан Іван Федорович - сотенний УПА , псевдо: "Лев". Народився 1920 р. в с. Бугрин, Гощанського р-ну Рівненської обл. У 1943 р. командував сотнею на Рівненщині, рейдував у Житомирській обл. 25. 11. 1943 р. сотня "Лева" зорганізувала засідку на німців, які їхали із с. Іллін на с. Бугрин. В с. Пруски Гощанського району їх атакувала сотня. Зав'язався жорстокий бій, в якому загинув сотенний "Лев" (помер від ран) і Сахнюк Іван, із села Бугрин Гощанського району Рівненської області. Серед німців був один чоловік вбитий.

Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.173.
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина і Східна Україна. - Рівне, 2008. - С.179.

Данилюк Степан - сотенний УПА. Загинув у бою своєї сотні з німцями в с. Хром'яків Ківерцівського р-ну Волинської області в 1943 р.
Більше жодної інформації про цю особу немає немає.

Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.334
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина і Східна Україна. - Рівне, 2008. - С.179.


Галюда (вуличне прізвисько) Федір - сотенний (чотовий) УПА. Народився в с. Облапи Ковельського р-ну Волинської обл. Загинув у бою з німцями і поляками поблизу с. Грабове Любомльського р-ну Волинської області восени 1943 р.

У тому ж джерелі (Денищук) є повідомлення, що в кінці листопада 1943 р. сотня "Кубіка" (Тихін Зінчук) зробила засідку на німців поблизу села Облапи Ковельського р-ну Волинської обл., які поверталиися із села з награбованою худобою і майном до м. Ковеля. У результаті бою грабіжники були розбиті, а награбоване майно і худобу повстанці роздали по людях. У повстанців було вбито три чоловіки і один поранений. Тоді загиинули: повстанець "Липа", повстанець "Грізний" і повстанець "Яструб" - всі із чоти Галюди Федора (вуличне прізвисько). Серед грабіжників було 14 вбитих і двох поранених. (Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.324)

З цього можна зробити висновок, що Федір Галюда був чотовим у сотні "Кубіка" і в час, коли загинув, тимчасово заміняв сотенного.

Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.324-326.
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина і Східна Україна. - Рівне, 2008. - С.182.


"Лев" - командир відділу. Загинув у бою з німецькими окупантами в с. Розничі Маневицького р-ну Волинської обл. восени 1943 р.

Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.327.
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина і Східна Україна. - Рівне, 2008. - С.183.


"Однорог" - сотенний УПА. Під час запеклого бою з німцями поблизу с. Озеро Володимирецького р-ну Рівненської обл. невідомого числа 1943 р. потрапив у полон і доля невідома. Інших даних не виявлено.

Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.327.
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина і Східна Україна. - Рівне, 2008. - С.183.


"Черній" - сотенний УПА. Народився в с. Голибіси Ковельського р-ну Волинської обл. Загинув у бою з німецькими окупантами в с. Літогоща Рожищенського р-ну Волинської області восени 1943 р. Сотня "Чернія", яка була на постої в селі Літогоща Рожищенського р-ну Волинської обл., піддалася нападу німців. Запеклий бій тривав понад три години. Серед повстанців загинуло два чоловіки і, серед них, сотенний і ройовий. Два повстанці потрапили у полон, яких пізніше обміняли на полоненого німця. За жертви у німців невідомо.

Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.327.
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина і Східна Україна. - Рівне, 2008. - С.183.

 

Федькович Іван (1922-1944). Прихильник повстанського руху. Жив легально. Гітлерівці заарештували його за зберігання гранати, відправили до тюрми в Стрию і після жорстоких допитів стратили.
Загайкало Василь - "Зелений", "Жук" (11.01.1918 - 30.06.1944) - член ОУН з 1936 р. З похідною групою ОУН дійшов до Києва. В час німецької окупації - Окружний провідник ОУН. Очолював також Дрогобицький обласний Провід Юнацтва ОУН. Потрапив до рук гестапо, але в ході блискучої операції, проведеної ОУН за участю Р. Шухевича, К. Цмоця та інших, його і Олексу Гасина вдалося вирвати з Львівської тюрми. Загинув у Верхньому Синьовидному, обороняючись від гітлерівці. При цьому знищив 9 наїзників. Похований у с. Сопіт Сколівського району.
Загайкало Микола (1921 - грудень 1943) - член ОУН з 1939 р. Належав до районного Проводу ОУН Сколівщини. Один з організаторів УНС. Захоплений гестапівцями, підданий тортурам і страчений в Стрию.
Попович Яків (1880 - грудень 1943) - симпатик ОУН. Його син Павло був членом ОУН, виконував функції господарчого в кущі. Діяв під псевдом "Проворний". Якова Поповича стратили гітлерівці в Стрию.
Чоп Василь (12.01.1929 - 1944) симпатик ОУН. Гестапівці з власовцями заарештували його 13.03.1944 р., завезли до Дрогобича, після допитів і катувань розстріляли.
Чоп Федір (19.02.1922 - 1944) - член ОУН. Заарештований гестапівцями і власовцями, завезений до Дрогобича і там страчений разом з братом Василем і батьком.
Чоп Юрій (1898 - 1944) - прихильник націоналістичного руху. Гестапівці із власовцями 13.03.1944 р. заарештували його за підтримку ОУН і УПА, забрали до Дрогобича і там Стратили.
Шукатка Андрій - "Гліб", "Шрам" (23.09.1918 - 1943) - член ОУН з 1935 р., один із організаторів націоналістичних структур у районі. У1939-1942 рр. - Окружний провідник ОУН. Брав участь у роботі Похідних груп ОУН на Сході України і там страчений гітлерівцями.
Сколівщина - Львів, 1996. - С. 558, 559, 560, 562, 563.

 

Бабінець Лука (1910 - 19.12.1943). За співпрацю з ОУН гестапівці заарештували його й розстріляли між Завадкою і Росохачем. Похований в Росохачі.
Гран Микола (1921 - 19.12.1943). Німці заарештували його за співпрацю з бандерівцями і розстріляли між Завадкою і Росохачем. Похований в Росохачі.
Гурський Євстахій (1918 - 19.12.1943). За належнісь до ОУН(б) німці заарештували його і розстріляли між Завадкою і Росохачем. Похований в Росохачі.
Дриль Лука (1906 - 1943). Запідозрений в належності до ОУН(б) і заарештований гітлерівцями. Завезений до Дрогобича і там після жорстоких допитів був страчений, хоча членом ОУН(б) не був.
Дриль Онуфрій (1917 - 1943). Заарештований гестапівцями за націоналізм 19.12.1943 р., завезений до Дрогобича і там після нелюдських катувань страчений. Того дня німці в Росохачі і Миті заарештували 44 членів, симпатиків ОУН та їх друзів і родичів. Лише 14 з них потім залишилося живих. Під час затримування зав'язували колючим дротом по двох і босими в мороз по снігу гнали через село, - свідчать Параска Петрик із Росохача.
Купінець Іван (1909-1943). Заарештований 19.12.1943 р., за членство в ОУН. Страчений гітлерівцями в Дрогобичі.
Куруц Яків (? - 1943). Арештований гітлерівцями за належність до ОУН 19.12.1943 р. Завезений до Дрогобича. Після жорстоких допитів і катувань страчений.
Мих Микола (1921 - 1943). Арештований гітлерівцями за належність до ОУН 19.12.1943 р. Завезений до Дрогобича. Після жорстоких допитів і катувань страчений.
Пелюшкевич Іван (04.06.1901 - 15.02.944). За участь в націоналістичному русі гестапівці заарештували його 19 грудня 1943 р. в Росохачі, завезли до Дрогобича і тривалий час допитували. Страчений в Кранцбергу на Дрогобиччині.
Петрик Василь (1908 - 1944) - член ОУН. Заарештований гестапівцями 19.12.1943 р. в Росохачі, відправлений до тюрми в Дрогобичі і страчений німцями.
Пилипчак Любомир (1922 - 1944) член Юнацтва ОУН. Заарештований гестапівцями 19.12.1943 р. в Росохачі, відправлений до тюрми в Дрогобичі і страчений німцями.
Пилипчак Параска (1898 - 15.02.1944) - симпатик ОУН. Заарештована гестапівцями 19.12.1943 р. в Росохачі, відправлений до тюрми в Дрогобичі. Була страчена в Кранцбергу на Дрогобиччині.
Романович Микола (1910 - 19.12.1943) - член ОУН. Німці з румунами заарештували його, вивезли босого і зв'язаного колючим дротом між села Росохач і Завадку і там розстріляли. Похований в Росохачі.
Свідер Осип (1914 - 19.12.1943) - член ОУН. Німці з румунами заарештували його за участь в повстанському русі і вбили перед батьківською хатою. Похований в Росохачі.
Сивинський Лука (1917 - 1944) - симпатик ОУН. Німці з румунами заарештували його 19.12.1943 р. в Росохачі відправили до тюрми в Дрогобичі. Там тривалий час жорстоко допитували і потім стратили його.
Сович Василь (1916 - 19.12.1943) - симпатик ОУН. Гітлерівці заарештували його в Росохачі за участь в повстанському русі і стратили його.
Сович Василь (1906 - 1944) - член ОУН. Заарештований гітлерівцями відвезений до тюрми в Дрогобичі і там страчений.
Сколівщина - Львів, 1996. - С. 571, 572, 573, 574.

 

Фото є в пості #144

 

Михайло Гук і 9 невідомих

 

Билень Роман (19.05.1914 - 04.09.1943) - член ОУН. Убитий гестапівцями і власовцями під час спроби арештувати його.
Бутковський Євген (13.05.1923 - 1944) - член ОУН. Загинув у боротьбі з німецькими окупантами у м. Сколому.
Сколівщина - Львів, 1996. - С. 577, 578.

 

Вільшинський Корнель - "Корнило" (10.10.1924 - 17.08.1943) - член Юнацтва ОУН. Районний провідник Юнацтва Сколівщини. 17 серпня 1943 р. гітлерівці разом з власовцями заарештували його в Сколому і конвоювали до тюрми в Стрию. Він вискочив з потягу і втік, але між селами Грабівці і Завадів власовці його наздогнали і замордували.
Вітрук Роман (05.08.1926 - 16.10.1944) - повстанець. Воїн куреня УПА Михайла Гуштака - "Євгена", учасник наступу на м. Сколе 07.10.1944 р. Загинув, вийшовши на заміноване німцями поле під горою Парашкою.
Кащинець Омелян (1907 - 1944) - член ОУН. За належність до ОУН(б) в січні 1944 р. гестапівці заарештували його, завезли до тюрми в Дрогобичі і там розстріляли.
Сколівщина - Львів, 1996. - С. 580, 582, 583.

 

Винник Ганна (14.11.1925 - березень 1944) - прихильниця діяльності ОУН і УПА. Вбита німцями під час каральної акції проти ОУН(б) біля власної хати.
Гашпар Юрій (? - березень 1944) - член ОУН. Заарештований гестапівцями і відправлений до тюрми в Дрогобичі, там розстріляний.
Кіраль Федір (? - березень 1944) - член ОУН. Заарештований гестапівцями і відправлений до тюрми в Дрогобичі після тортур страчений.
Марцун Гриорій (? - 1944) - член ОУН. Заарештований гестапівцями і відправлений до тюрми в Дрогобичі після тортур страчений в тюрмі на Бригідках.
Пушкар Михайло (? - 1944) - член ОУН. Заарештований гестапівцями і після жорстоких тортур у тюрмі на Бригідках біля Дрогобича розстріляний.
Пушкар Петро (? - 1944) - член ОУН. Заарештований гестапівцями і після жорстоких тортур у тюрмі на Бригідках біля Дрогобича розстріляний.
Ріжнів Петро (? - 1944) - член ОУН. Заарештований гестапівцями і після жорстоких тортур у тюрмі на Бригідках біля Дрогобича страчений.
Шпак Ізидор (06.02.1910 - 1944) - член ОУН. Заарештований гестапівцями і після жорстоких тортур у тюрмі на Бригідках біля Дрогобича розстріляний.
Штанглявер Кароль (14.10.1916 - березень 1944) - член ОУН. Провідник ОУН Славського району. Під час спроби заарештувати його гестапівці автоматичними чергами прострелили йому руку і живіт. Від ран помер.
Бургій Василь (1896 - жовтень 1944) - член ОУН. Гестапівці заарештували його разом із швагром Миколою Бугрієм уже перед німецьким відступом і звинуватили в участі в повстанському русі, вивели на Збир біля с. Сможі і там обидвох розстріляли.
Бугрій Микола (1897 - жовтень 1944) заарештований гестапівцями разом із Василем Бугрієм за належність до ОУН(б), виведений на Збир біля с. Сможі і там обидвох розстріляли.
Сколівщина - Львів, 1996. - С. 606, 611, 618, 622, 626, 627.

 

Яремчак Олекса (1922 - літо 1944) - повстанець. Загинув разом з Іваном Гузієм (повстанець) на горі Парашці вийшовши на угорську міну.
Кундрик Павло (1918 - 1943) - член ОУН. Заарештований гестапівцями, тортурований і страчений в Стрию.
Максимів Григорій (11.01.1924 - 1943) готувався до вступу в Юнацтво ОУН. Утік з Баундінсту і його гітлерівці вистежили і вбили. Похований у Хітарі.
Максимів Карпо (12.04.1886 - 1943) - батько Григорія. Вбили гітлерівці за втечу з Баундінсту в рідному селі. Похований у Хітарі.
Максимів Михайло (16.06.1904 - 1943) - симпатик ОУН. У 1943 р. гітлерівці забрали його з хати і стратили невідомо де.
Орищак Василь (15.08.1926 - 1944) - симпатик ОУН. Вбили угорські фашисти в рідному селі. Похований у Хітарі.
Білинець Василь (09.08.1919 - 1943) Запідозрений у належності до ОУН був схоплений гестапівцями, пропав безвісті.
Кожан Михайло (30.10.1915 - 1943) - член ОУН. Заарештований і страчений гестапівцями.
Кожан Федір (01.03.1921 - 24.03.1943) - член ОУН. Готував захоплення і роззброєння угорських солдатів. Про це дізналися німці і на полонині в Омногах застрілили його і Миколу Савковича.
Мланивець Михайло (17.10.1926 - 1943) - член Юнацтва ОУН. Заарештований гестапівцями, пропав безвісті.
Сколівщина - Львів, 1996. - С. 685, 690, 692, 706, 713, 714, 716.