Брехня.в мене кум працював в Знамянці на вокзалі.возив пошту на Т-25.На труни набрали по місцевих лавках більше 200 подушок.
Все залежало від того, чи в конкретній місцевості була велика кількість загиблих під час катастрофи. Скажемо, я в той час служив в Челябінську. В трагедії загинули багато жителів міста, в тому числі (якщо не помиляюся) велика група дітей, яка їхала відпочивати в Артек. Тому в газетах було повідомлення про аварію.Солдатів із нашої частини брали усувати наслідки аварії. Сам я там не було, але розказували про страшну картину розкиданих на велику відстань людських останків.
Да, были там дети (и преподаватели) из Челябинска. Из 54 человек выжили 9. http://web.archive.org/web/20100127...m.ru/1710-y-proklyatyy-kilometr-46536434.html
В той час ходили легенди про тих хто залишився живим при дивних обставинах. Памятаю дві розповіді: 1. На останній станції перед катастрофою із вагони раптово вибігла маленька дівчинка і почала тікати геть від поїзда. Мати вискочила за нею, а поїзд тим часом відправився. 2. Солдат їхав у відпуск і поконфліктував з дембелями, а ті перед самою відправкою поїзда із станції викинули його з вагона. Правда це була чи легенди, але очевидно, що кому судилося втопитися, той не згорить...
Мы городские огородов тогда не имели(на счет лука)но и всякие уловки не проходили родители не курили.
то дивлячись яке місто. мого друга батьки взагалі свиней тримали а це практично у центрі міста))))))))) до центральної площі 10 хвилин пішки.
Во а мы с лавочки заказывали дип 1970 дитя во времени (обещали выслать плакат) мы же понимали тогда что не пройдет письмо а прошло а плакат нет(Сергей а песня случайно не дом восходящего солнца?)
Якi там зiрочка або цибуля? Гiлочками цигарку тримали,щоб руки не воняли.А потiм загризеш кислицями i усьо.А вже як знайдуть крихти табака у кишенi,тодi гаплик
то велике місто, а я про маленькі кажу. хоча і у Київі можна відшукати свою хату з невеличким городом біля неї практично у центрі.
Я в той час знав про кiлькiсть загиблих бiльше 160-ти душ. Був дуже здивований, коли у вiкi побачив - 44 .........
пробачте. але ту пачку цигарок, цілу, я знайшов. то вже після пішли опал, стюардеса, фєнікс та інша болгарія.
Шкільна форма. У нас була така: У москалів- була краща, з пагонами, шевроном. У нас в такій не дозволяли ходити, тільки російські школи... Але ми в основному ходили в синіх байкових китайських спортивних костюмах фабрики "Дружба". Старались брати на 2 розміри більше, щоб все висіло. На такий костюм не потрібно було вдягати піонерський галстук і пришивати білий комірець. А ще, нам давали такі кеди:
