Та нам би до Москви встигнути, а там зазимуємо, з москалями горілки поп'ємо під бородінський хліб та квашену капусту. Сало беремо з собою - у москалів не таке. Ну а до літа підемо додому. Москалів можна в гості взяти, щоб було з ким у дорозі пальне дудлити. Наступну зиму зимуємо у межигір'ї, і знову на Москву. Здається мені, років з п'ять так повоюємо і жоден писака такої дурні, як Мамонтов, більше не писатиме!
Ага - таки з москалями будете піть горькую? Так то можна. Бачіте - вже москалі - і не такі ж вжеж і вороги. Головне - до п"янки зброю поховати усім. Мало лі что. А от Межигір"я - то - так. Зазимував би й я. Подивився, куди гроші йдуть. І войовати - не хочеться. Шашка і так кров бачіла. Може - не треба? Але, "єслі партія скажєт - надо - комсомол отвєтіт - єсть!"
Так, вчера всю ночь ждал вас всех с хлебом салом (подкрепится, до Москвы от меня ещё далеко). Никого. На мосту через Оку на дороге Крым. Под проливным дождем. С раннего утра решил уже (расстроили вы меня), с Замесом на том же мосту встретить вас в шашки. А Замеса нет. Так я не понял, идете вы или нет? Так написали бы, что на свадьбе все гуляете.
Тутачки я! Ща памажу! Хух - захекался... Игде вражина?! В шашки? Можно и в шашки на мосту - расставляй Эх - свадьба... И когда я на своей погуляю? А вот ждать на мосту под проливным дождём с шашкой наголо - читаете мои мысли. Всё вышеперечисленное я люблю. И дождь люблю, и всё остальное... Фу!-сдуваю капли с ресниц...
Ну, раз такое дело, то погнали. По мосту: широк, вдвоём удержать трудно, но можно (это если по встречке не пойдут), высота над водой, скажем так: страшновато (это к отступу, если их больше одного). И что самое главное: пока бесплатный проезд (30 руб сэкономили). По водке - опять не купил, на работе замотался. Забыл короче. Что ещё?
Я думал для храбрости... Ну раз так, то ещё возьму табельное, пусть будет. И ещё один (для Вас). Не помешает. Только вот мы с Вами раздухарились, а воевать то с камрадами не будем? Может просто. Салютом встретим? И шашки на плечо?
Не. Не берите табельное. Табельное - не наган - гильзы руками будете ловить? Так и я о чём. Лучше уж салют. А шашка - она - "барометр" стабильности, что ли. Чем меньше она показывает свою сталь из ножен, тем лучше живёт народ.
Малость не дошли - встретили по дороге замаскированный склад вражеского горючего под условным наименованием "вино-водка". Приступили к уничтожению. С противоположной стороны подтянулось ополчение защитников Руси и тоже начали уничтожать запасы, чтобы врагу не достались. Встретились примерно в центре. Разделили последний ящик. Тут появились журналисты во главе с Мамонтовым снимать репортаж о зверствах агрессивных хохлов. На проверку Мамонтов оказался Мамонтовичем. Устроили товарищеский футбольный матч с ополченцами. Играли Мамонтовичем. Вот и опоздали к мосту на тржественную встречу, не обессудьте
Ага - натрапили таки на склад з бухлом! Плян працює. Легше таких складів побільше на шляхах понаставити, ніж на зброю кошти переводить. Уявляю, як п"яні у футбола ганяли! Хоч пам"ятаєте, який счёт? Чі то матч не закінчівся - готові на полі так і поснули? До Мацкви не дойдете - печінка не витримає
Рахунок не пам'ятає ніхто, але він був розгромним для Мамонтовича! Далі пішли разом з ополченцями - так ефективніше знищувати ворожі склади, разом з тим не залишаючи їх супротивникам. Після третього складу ополченці довго допитувалися, кого ми йдемо воювати "Рассєю ілі Маскву". Довго згадували. Вирішили, що "Маскву". Ополченці заявили, що підуть разом з нами. Тепер проблема, що робити зі складами. Довго думали, вирішили знищувати тільки половину. Але разом. Іншу половину залишаємо на зворотній шлях. Але не впевнені, що зможемо повернутися. Можливо, усі тут героїчно і поляжемо - російсткого ополчення все більше і більше. У кожного бідон браги і рюкзак закусі... Ми стількти не вип'ємо! Пам'ятайте нас, як героїв! Слава Україні!
От вжеж вояки. Повикидували з рюкзаків все потрібне, та напхали горілки та закусі. Пляшки не викидуйте - будете майстрювати "коктейлі Молотова". Та не пийте хоч це! Та хоч мутними мізками згадали, куди йдете. Вже непагано. А навіщо? Хоч пам"ятаєте, чого пхаєтесь туди? Головне - не похмеляйтеся - бо знову у п"янку перейде ваша "атака"
Довго думали, чого туди йдемо. Випили іще. Не згадали. Випили разом з ополченцями. Знову думали, вже разом. Вирішили - треба спитиати у Мамонтова. То ж він нас спочатку у Конотоп передислокував, щоб, наче б то, іти на Москву. Хотіли спитати у Мамонтова, не знайшли. Кажуть, хтось бачив, як ополченці продовжили футбольний матч, пасуючи ним у напрямку Смоленська. Ось, згадали. Йдемо на Москву. Довго радилися, навіщо. Згадали. Шукати життя, бо ніде "за МКАД-м жізні нєт". Так що ми тепер дослідники. Разом з російськими ополченцями. Довго думали, що робитимемо, коли знайдемо там життя. Ополченці запропонували план дій "раз жівоє, значит шєвєлітся, раз шєвелится - єб..ть". Погодилися. Озвучили рішення. Ополченців стає усе більше. Думаємо, чи не повернутися додому - вони вже й без нас до Москви дійдуть...
Ви у Мамонтова того і не питайте - він вам збреше, і оком не моргне. Так ви шукати життя вирішили у Мацквє? Там ведмеді ходють по Червоній площі з балалайками,кажуть. Воно вам потрібно - чуже та москальське? Вдома ж і ставок,і млинок,і вишневенький садок. А в Мацкве - одні бєрєзкі, та хачі-трюкачі. І до Смолєнска не дійдете, треба буде массово під капєльніцу лягати - печінка так може луснути - бо в вашому спирту крові нє обнаружено.Чі то навпаки? Не ходіть туди - не треба. Вертайтеся додому. Бо надають ведмеді балалайками по пиці,та позабирають останнє у рюкзаках
Покы штурмбатальон штурмуэ генделыкы в районе Белгорода отдельный маскальско-жыдивськый ордена Святаго Духа и Масковского пархату дивизион, вже кажуть Конотоп с ходу взяв, и маршуэ на Кыив.
Та нехай собі йдуть, там за Батурином втомляться і попадають. А то й взагалі на Умань за звичкою повернуть. До Цхадика, новий рік святкувати.
Ото біда... Треба на межигірря повертати, супостатів воювати. Зараз допиваємо і додому, а на Москву ополченці вже самі підуть, бо дуже на москвичів лихі.
Песню вам надо сочинить - "Воны шли в Калугу, а вышли на Умань, В засаду попався отряд, Горилкой та салом, врагу по мусалам, Бо им видступати нияк."
Отличная машинка кстати Evoque. Недавно ее тестил Если б не политика дилеров ЛР, присмотрелся бы к ней.
в мене нанашко (футбульний фанат і великий "шанувальник" мамонтовича) побачивши таку фразу дуже зацікавився - а як почували себе воротарі після матчу? адже їм довелося ловити гімно голими руками, що мабудь не дуже приємно...
