Кілька днів назад збулася ще одна моя мрія - знайти щось конкретне з часів ЗУНР-УГА. Маю в цьому особисте зацікавлення - дід воював в УГА, його брат загинув в її рядах. Окрім того маю інформацію, що в травні 1919 року якась частина УГА, що складалася в основному з місцевих жителів, залишилась відрізаною румунськими військами в горах (не змогли чи не захотіли відступити на Схід). Очевидно з румунами була якась домовленість, оскільки боїв з ними (румунами) не було, але група протягом літа 1919 року здійснювала напади з території підконтрольної румунам на територію зайняту поляками - за 10-20 кілометрів від місць дислокації. І от кілька днів назад вже смеркалося тому вирішив протестувати АСЕ-250(ніяк не можу розібратися) на сусідських землях. Метрів за 300 від дому на полі чіткий сигнал і з глибини 20 см - якийсь круглий предмет. Спочатку (враховуючи на дотик деяку опуклість) вирішив що це гудзик. Протер його в руках і в густих сутінках зявилися обриси Тризуба. Мозок почав працювати - оскільки предмет явно не ручного витвору то часи УПА були відкинуті, залишалося вияснити : предмету до 20 років, чи понад 90? Коли при промиванні біля Тризуба зявилися букви "У Р" - все було зрозуміло. Вияснив, що це - один із типів кокарди УГА (з емаллю). На жаль фото такої знайти не зміг - тільки малюнки (напевне погано шукав). В результаті злегка промив водою - крім жовтої почала проглядатися і синя емаль. Досвіду очистки таких предметів не маю, а зіпсувати не хочеться. Тому прохання допомогти в цьому. Ну і нарешті фото
Нашол вашу кокарду (Галыцька Армия 1918-1920 Мыкола Чмыр,Евген Пинак ,Сергий Музычук).УР-Украйнська Республика.Вова.
Дякую. Прочитав трохи інформації по різних форумах. Дехто стверджує, що це не кокарда, а значок. Цікавим було б фото того періоду...
Виставте в темі на оцінку: http://reibert.info/forums/skolko-stoit.32/ Свою не виставляв, бо продавати не збираюся. На Віоліті в набагато гіршому стані ніж у нас було продано за понад 600 гривень.
Набагато кращим зовнішній вигляд цієї кокарди Ви вже не зробите. Емаль потріскала і тепер головне, щоб вона не посипалась. Якогось майстер-класу я не запропоную. У цьому конкретному випадку я б просто поклав у мильний розчин на 3-4 дні і періодично б прочищав зубною щіткою, але з довгим ворсом, а не з коротким, щоб не повідлущувати осколки емалі. Потім голкою дуже обережно повичищати бруд у важкодоступних місцях. Далі законсервувати. Пропонують різні способи. Мені подобається просто окунути у розтоплений чистий бджолиний віск і відразу ж акуратно протерти фланелевою тряпкою. Так декілька разів. Потім голкою забрати залишки воску. В результаті кольори емалей трохи проявляться і стануть насиченішими.
