Переяславські угоди з‘їли миші! Ніякого об‘єднання України і Росії не було!

м-дя.... шо тут скажешь....

С меня смеяться, пусть.... Я сам люблю посмеяться.... Но вы как-то уже третий пост перестали комментировать высер Белинского так и не сподобившись объяснить, почему автор решил что Моксель находится на севере от воронежа, куда исчезли все города Суздальского княжества....
Пшик.... Апломб сдулся? Атов, срака.ру, оригинал Повести временных лет.....

Далее я могу спросить, а почему белинский в своем высе... исследовании не использует труды альфреда рамбо - европейца, а немаскальского графа Дракулы с драконом в башне?

Поверьте результат дисскуссии будет не в вашу пользу - у вас уже остался последний научный аргумент - "з вас смияться"))))))

 

А что вы собрались исследовать в отсутствии оригинала.
К слову тут обильно цитировалось Ипатьевская летопись, котораяточно не фальшивка? Почему не провести радиоуглеродное исследование, и не доказать шо Киевская русь - то есть Украина?

 

Зречення присяги на вірність московському цареві – історична необхідність​

​

Ніколи українське козацтво стовідсотково в своїй масі не визнавало зверхности московського царя над собою. Навіть на Переяславському майдані в січні 1654 року козацького одноголосся з цього приводу не було, як не було його і в наступні роки. Але залишається факт – 8 січня того року більшістю присутніх, без митрополичого благословення, козаки дали згоду на присягу московському цареві.​

Хоча, як на мене, факт недоконаний, бо козаки і далі при нагоді «втирали носа» москалям. Гадяцька угода І. Виговського 16 вересня 1658 року давала можливість Україні ввійти у вигляді «Великого князівства Руського» у рівноправну федерацію з Литвою і Польщею. І, якщо ця угода не була реалізована, то зовсім не з-за Переяславських угод. Але за І. Виговським стояли козаки, які не зважали на присягу 1654 року, інакше б 7 липня 1659 року не розбили московське військо під Конотопом.​

Трішки пізніше, 21 жовтня 1661 року була підписана Чуднівська угода іншого гетьмана, Юрія Хмельницького, з Польщею. Я не особливий прихильник Польщі тих часів, але в цій угоді бачу важливий момент, який свідчить про факт «недоконаності» дії присяги 1654 року – цим документом скасовувалися Переяславські угоди з Московією, отже звільняли козаків від дії тієї присяги.​

А ось початок 20-го століття. Національно визвольний рух в Україні – період активного відродження українського козацтва. У перших лавах борців за волю України був козацький ватажок Данило Терпило, більш відомий як отаман Зелений. Це він у центрі України на території чотирьох губерній утворив «Трипільську республіку», з якою боролися більшовики з Москви, Києва і наймити з Угорщини. А в міжчассі і свої – Директорія УНР.​

Та ось головне. В липні 1919 року Дніпровська дивізія Зеленого звільнила від більшовиків Переяслав. 15 липня отаман зібрав там народне віче, де одностайно було прийнято рішення про скасування усіх статей Переяславського договору 1654 року між урядом Б. Хмельницького та московським царем.​

Хтось скаже: це окремий містечковий епізод, який не змінює тяглости козацької «традиції» кланятися Москві. Та крапку над таким міркуванням скептиків поставило сучасне Українське козацтво. В 1990 році відбулася перша Установча Велика Рада Українського козацтва під Нікополем, на місці колишньої Чортомлинської Січі, чим було офіційно відроджено козацтво на території незалежної України. А 21 червня 1992 року в Переяславі-Хмельницькому (тому самому!) була зібрана чергова Велика Рада Українського козацтва, на якій зібралися козаки з усіх куточків України. Тоді було затверджено текст присяги на вірність Україні і одноголосно проголосоване зречення присяги на вірність московському цареві. Ось повний текст зречення:​

- Люде український!​

Всі жителі сіл і міст великих і малих, і всіх земель єдиної й світлої Вітчизни нашої, славної України!​

З волі Божої зібралися ми, Українське Козацтво, і Гетьман, і Генеральна старшина, і отамани, і козаки звідусіль на Раду у славному місті Переяславі, разом з духовними отцями нашими і з православними мирянами на тому самому майдані, де в місяць січень 8-го дня року Божого 1654-го наші предки славні лицарі козаки українські дали згоду присягнути цареві московському і стати під його руку.​

А помисливши над тією старою присягою, яку ми, теперішні козаки, не можемо віддати у забуття, нібито її не було, бо як розумні й чесні діти мусимо брати всю козацьку спадщину, а уникати відповіді на дії батьків є гріх великий, то розумом, що нас їм наділив Господь Бог, дійшли такої згоди.​

Предки наші, славні козаки українські, люди лицарського духу, богобоязливі і всіляких чеснот сповнені, як самі даного слова трималися, так з чистою душею вірили чужим клятвам. А присягнувши московському цареві, повірили лукавим устам і лживим посулам, бо часто буває, що той, хто по правді живе, чужої кривди розгледіти не вміє. Не могло їм навіть на думку спасти, що Москва щедрі обіцянки давала, а віроломні думки плекала. То підтверджувалося не раз і не два, а скільки та давня присяга існує, стільки Україна терпіла від хитрощів і неправд московських. Московія поклялася надійною опорою Україні бути, а сама першою клятву поламала, домовляючись тайкома з українськими ворогами, і державу нашу зруйнувала, яку великими муками український народ виборов, а потім беззахисному люду почала всілякі шкоди робити.​

І землю нашу чужим країнам роздавала, і сама наші землі гарбала, і козацькими костьми болота гатила, і кров українську проливала заради власної величі, і мову, і звичаї наші, що батьки нам заповідали, гірше від орди витоптувала, і голод, і всілякі інші напасті на люд наш напускала, по каторгах його гноїла, та й саме ім’я наше і назву землі нашої мріяла витерти з пам’яті народної. А тепер, коли ми нову незалежну державу муруємо, знову наміряється роздерти Україну хижими кігтями дворогового орла на шматки.​

Помисливши над тим, вирішили ми, Українське Козацтво, щоби ті, хто на шию Україні нове ярмо хочуть повісити, не могли покликатися на стару козацьку присягу, то Українське Козацтво схвалює таке:​

Від сьогодні і допоки сонце світить над Україною, стара присяга цареві московському не діє, бо козацтво її зрікається, щоб дати клятву народу нашому вірно служити, тільки йому одному і нашій рідній Україні, і не пожаліти живота свого заради її свободи, честі і незалежності.​

На тому давньої присяги, даної козаками на цьому ж місці, зрікаємося, в чому хрест цілуємо Гетьман Українського Козацтва і вся Генеральна старшина і отамани.​

Оголошено у місті Переяславі-Хмельницькому року Божого 1992-го місяця червня дня 21-го, до чого руку доклали:​

Гетьман Українського Козацтва В’ячеслав Чорновіл​

Головний отаман Українського Козацтва Євген Петренко​

Духовний батько Українського Козацтва Іван Гончар​

Генеральний писар Українського Козацтва Віктор Стріха.​

​

Тричі перепитав Гетьман козаків: «Чи буде на те ваша згода?», на що тричі одноголосно пролунало: «Згода! Згода! Згода!». За тим бабахнула гармата, ніби поставила крапку на цій темі.​

На цій же Раді прийнята присяга на вірність Україні. Отож, буде в Москві цар, чи ні, а козаки відтепер служитимуть лише своїй неньці - Україні, на що й присяглися після зречення.​

«Перед Богом нашим Всевишнім, перед Святою Покровою, перед українським народом – ім’ям моєї матері і батька, святою землею нашою клянемось, що готові віддати життя, захищаючи споконвічну свободу народу нашого рідного, дідівські вікові порядки та звичаї, самостійну Україну!» - так починалася та присяга.​

Тоді, в червні 1992 року, Переяславська Рада нагадала українцям, що вони таки козацького роду. Ми не зайди і не гості на своїй українській землі, ми її діти, і мусимо дбати, аби жилося тут кожному вільно. Ніякі царі московські не подарують нам достатку і справжньої незалежності, бо свій дім господар облаштовує сам, своїми руками.​

Акт зречення присяги на вірність московському цареві – це історична необхідність, моральний обов’язок українських козаків та українців. Тоді, 20 років тому ця подія так і розглядалась. Але за два десятиліття з українського «Українського Козацтва» вичленились всілякі «мєждународниє», «вєрниє» і тому подібні «казакі».​

Отож, очевидно, що привид «вєрності» московському цареві та МЕНЬШОВАРТОСТІ, незважаючи на оголошення зречення давньої присяги 21 червня 1992 року, ще бродить по Україні. Та це вже окрема тема для розмови. ​

 

А присяге, которую в армии давали тоже будет отрекаться?
И от клятвы пионера?

«Я, гражданин Союза Советских Социалистических Республик, вступая в ряды Вооруженных Сил, принимаю присягу и торжественно клянусь быть честным, храбрым, дисциплинированным, бдительным Воином, строго хранить военную и государственную тайну, беспрекословно выполнять все воинские уставы и приказы командиров и начальников.

Я клянусь добросовестно изучать военное дело, всемерно беречь военное и народное имущество и до последнего дыхания быть преданным своему Народу, своей Советской Родине и Советскому Правительству.

Я всегда готов по приказу Советского Правительства выступить на защиту моей Родины — Союза Советских Социалистических Республик и, как воин Вооруженных Сил, я клянусь защищать её мужественно, умело, с достоинством и честью, не щадя своей крови и самой жизни для достижения полной победы над врагами.

Если же я нарушу эту мою торжественную присягу, то пусть меня постигнет суровая кара советского закона, всеобщая ненависть и презрение трудящихся»

 

після розвалу совєтської Ьімпєрії всякі накази, присяги та інше анулюються. так що знов пальцем в небо, тобто як завжди.

 

Может сначала разберемся, кто из знаменитых ученых-историков лично поставил под сомнения подлинность вышеуказанных в споре документов? А то так можно докатиться и до отрицания открытого космоса....

 

Как присяги царю не сдержали, так и на присягу СССР положили так и на Украину положат.
Предавший однажды, предаст и дважды и трижды и...

 

На жаль- Ви перетворились на елементарно троля!
Чому я щось повинен коментувати, коли ви не коментуєте нічого?
Чому Ви, щось перекрутивши, недочитавши, потім щось констатувавши, потім приписавши Вашу констатацію мені- починаєте над цим сміятись?
Сміх над собою- це добре! Але те, що робите Ви- чистої води тролізм!
Р.S. Якщо Ви подивитесь на всі мої пости- там не знайдете займенника "Ви" з маленької букви!

 

тема про що? про те що ніякої угоди про так звану злуку не було, а ви всьо про себе та про себе. відкрийте свою тему та пишіть там який ви цяця а всі інші то кака.

 

Це хибний шлях і нагадує полювання на відьом!
Так заведено в світі, що оригінальність будь якої речі офірує завжди той, хто її представляє!
Так і з документами! Та Росія перша повинна бути зацікавлена в тому, щоб провести їх експертизу і датування!!! Адже це документи, на яких базується її "словянскість"!
А раз цього не робить, зразу ж виникає питання- а кому це вигідно? Хто від цього програє!
Думаю, що така експертиза вже давно росіянами проведена! Ось тільки результати- вказують не на того батька! Тому і вирішили мовчати!

 

ну і де той совет ,де ви ,і де та присяга?
і що ж то за скоти були що зрадили веру царя і отечество?
вони до речі звезду носили , так би мовити символ зради!!

 

так як і царя і ссср зрадили комуняки ,то їх тепер треба як мінімум каструвати для власного спокою))
до речі хто там в нас репетує за язік ,чи тс ,чи ще якусь єрунду?

 

А як жити тим хто присяг царю, совку чи пЬІонерам не давав? Вони теж зрадять автоматично?

 

Интересная постановка ответа на вопрос. Есть о чем задуматься. То, что экспертиза рукописей проводилась, я думаю, это точно. Просто никого не интересовали ее результаты, посколько и сомнений в их достоверности небыло и фактически сейчас, в нынешнем споре они были выдвинуты. Может надо поискать информацию об этом, а не рубить сплеча...

 

Определили измерением черепов?

 

В общем возразить нечего. Объяснить выдумки Белинского вы не в состоянии (в основном потому что они не имеют научной основы и логической связи). Все переводится в иное русло - троллизм, трюизм, москализм, пху на них. а с каким апломбом все начиналось - Атов, хе-хе.... До Альфреда Рамбо дело не дошло. итог - дисскусси ясен - защитник Белинского номер два, узревший свет истины в выс.... высокопарном слоге Белинского, не смог ответить на простейшие вопросы на уровне истории 8-9 класса.

Вывод тот же - читай отзыв академика Толочко))))))

Кстате Р.S невежественное - вы мне письма пишете или думаете шо я царь? Правила орфографии подразумевают написание местоимения вы с большой буквы только в этих (и других) случаях) И шо?

 

да ну... С повестью временных лет начал работать Август людвиг Шлецер - немец, он с Татищевым собрал десяток вариантов повести временных лет, до нас не дошел ни один из оригиналов. Лингвистические исследования, лексикологические существуют и ни одно не указывает, что повесть временных лет фальшивка.
Постановка вопроса дурацкая - каким боком можно было произвести радиоуглеродный анализ в 18-19 веках? Документы датированы на уровне науки и техники 18-19 столетия.
тут уже (фейспалм) приводили статью из журнала "Оракул" (еще один фейспалм), что повесть временных лет написал Граф Дракула (фейспалм равен бесконечности).



И что любопытно борцы за правду требуют "экспертизы" Повести временных лет, одновременно не пытаясь логически объяснить бредовые теории Белинского.

 

историк Фоменко, пейсатель Бушков, .... колдун Синельников, моторостроитель Белинский))))))

 

Десяток вариантов? Так оказывается был не один экземпляр документа?

 

Шахматовым перечислен их порядок в редакциях - есть первая, есть третья. До нашего времени дошли как минимум три редакции "Повести временных лет" - в виде переписанных в разное время. Постановка вопроса о подлоге просто смешна)))))

 

Переписували всі кому нє лєнь, і добавляли кожен щось на своє усмотрєніє - в результаті вийшло щось на кшталт листа Дяді Фьодора з Простоквашино Батькам: "А здоровье у меня не очень, то лапы ломит, то хвост отваливается. А недавно у меня новая шерсть расти - мягкая и шелковистая"

 

Если не ошибаюсь то в Новгородской, Ипатьевской, Владимирской летописях повествование начинается от "Повести временных лет".

 

Кажуть: Рукописи не горять! Але вони, дивним чином, дуже добре горять в Московії!
В Московії не має ні одного автентичного рукопису!!!, який би підтвердив їхню "руськість". Все якісь "своди" і "пєрєпісі" не зрозуміло з чого, які датуються 17-18 ст.

Щоб писати про Шлецера- потрібно, як мінімум, прочитати щось про нього! Вікіпедія цього не дасть! Але тролю це й не потрібно! Наприклад те, що Шлецер не визнавав такого документа, як "Слова о полку Игореве" . Та й з Татіщевим він нічого не збирав! Він просто не знав таких "МІСЦЬ" , де це можна збирати! Він завжди був опонентом Татіщева! Він, до речі, пропонував систематизувати московські, так звані, рукописи! Але він не знав, що систематизовувати просто немає що!!! Рукописи були тільки на стадії складання, підтирання і переписування! Після того, як він зрозумів, що від нього хочуть- почались конфлікти з складачами, підтиральниками і переписувачами "Історії гасударства рассійскава"! І він змушений був повернутись на батьківщину, де жив дуже і дуже бідно! І тільки за дивним збігом обставин!!!, отримавши від Московії дворянський титул, н-ну суму грошей і "мендаль" він починає "серйозно" ставитись до "Слова..." і до московської історії! Його просто купили!

Це хто, коли і де ставив так питання?

На брудершафт ми з Вами не пили!
Це той Толочко, що з Пєтьою Сіманєнка доводить, що в Україні не було голоду 32-33 років? Ні! Читайте його самі! Зразу ж видно, що козачок Ваш!

Дуже смішно, особливо, коли врахувати, що не збереглось ні одного!!! оригіналу цього документу! Логіка просто залізобетонна! А якби до нашого часу дійшло не 3, а 100 редакцій- це було б 100% доказовою базою? Це ж смішно, коли папірці, написані в 17 ст. можуть довести існування пергаменту 12 ст.!!!

 

а навіщо доводити ,історію пішут победітелі

 

А Ви часом не знаєте датування цих літописів? Було б дуже цікаво почути!