Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями

Володимир Федорович Біланюк. Народився в 1920 р.н. в с. Підгтилип'я Борщівського повіту (нині Тернопільщина), член Похідних груп ОУН(б). Провідник Дунаєвецького надрайону (нині - Хмельницька обл.). Розстріляний гестапо в 1943 р. в Кам'янці-Подільському.




Яків Заверуха. Лейтенант Червоної Армії . Член ОУН, родом з Летичева, закатований німцями в 1943 р. в тюрмі у Старокостянтинові.



Олена Сергіївна Матвєєва (1924 р.н), член ОУН, родом з м. Летичіва (нині - Хмельниччина). Розстріляна німцями в 1943 р. в Старокостянтинівській тюрмі.



Іван Михайлович Яворський, член ОУН, рожом з с. Головчинці (нині -
Хмельниччина), розстріляний гестапо в 1943 р. в Старокостянтинівській тюрмі.



Василь Мазур (1925 р.н) , Член ОУН , розстріляний гестапо в 1943 р. в Старокостянтинівській тюрмі.




Семен Іванович Стадник "Стах" - провідник Орининського районного проводу ОУН. Родом із с. Кадиївці (нині - Хмельниччина). Розстріляний гестапо в 1943 р. в Кам'янці-Подільському.



Олександр Чикерда - родом із с. Красносілка Старокостянтинівського р-ну. Член антигітлерівського підпілля ОУН. Закатований гестапо в 1942 р.

 

Йосиф Сацевич
Василь Пархотік




Харитя Кононенко - див пост #124
Ольга Бродяк

 

Зиновій Гойсак


Дмитро Штендера - брат сотника УПА, одного із засновників торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА» Євгена Штендери ("Прірва", "Зоряний", "Нерв"). http://uk.wikipedia.org/wiki/Штендера_Євген



Дмитро Скряга



Петро Стефанів




Микола Загайкало

 

Михайло Стефаник (1918 - 1943).

 

"Варвар"

 

У власних свідченнях Харківа, які він писав для СБ, це псевдо подане як "Варва". Це був Гордій Вротновський - курінний "Гордієнко" з Волині, який уславився своїми рейдами на Схід і запеклими боями з німцями. Він тоді у Львові на поч. квітня 1944 р. потрапив у полон і німцями був розстріляний.

 

Лук`ян Крук- "Пилип"
Юрій Маляр -"Чорнота"
Степан Костів - "Омелько"
Павло "Іскра"
Іван Попов
К.Кирик
Григорій Гель
Микола Болецький
Д.Чабан
Стахурський

 

Сторжук Михайло

 

"Лев"

 

Петерзіль Євгенія (18.12.1909, м. Тернопіль - кін. 1942, м. Суми).

Член Пласту - 32 курінь ім. Олени Пчілки (Тернопіль). Член ОУН, в'язень польської тюрми в Тарнові, учасник похідних груп. Начальник "суспільної опіки" м. Вінниці (07.1941 -08.1942).
Член обласного проводу ОУН Вінниччини, провідниця жіночої сітки у м. Вінниці. Влітку 1942 переходить на Сумщину, де арештована і розстріляна гестапо в тюрмі.

Гривул Т., Мороз В., Муравський В., Окаринський В. Матеріали до пластового мартиролога. - Львів, 2003 - С.82

 

Спливла фотка:

 

"Антон"

 

Імовірно це Кость Білик

 

Стрілецькі вісті, рік 1, ч.25, 4.9.1944:
ВПАЛИ НА ПОЛІ БОЮ
17.7.44 в сутичці з німцями канд[идат] підстарш[инської] школи Левко - Мороз Ярослав.
18.7.44 у бою з німецькими займанцями під Ликошином сот.виховник Івасик - Білоган Роман.
19.7.1944 у бою з німецькими займанцями чот.Климчук - Яцун Михайло.
Виховник відділу Івасик, нар.1925 р.у Львові. ... Згинув на передовому місці в бою під Ликошином (Холмщина) чим засвідчив сою вірність ідеям, якаі поширював серед вояцтва, та закріпив за собою славу воїна-героя. Смерть його дорого сплатили гітлерівські загарбники в тому ж таки бою. Із дцмкою про свого хороброго друга-виховника відділ розгромив переважаючі сили гітлерівського ворга та продовжує боротьбу із сталінським окупантом.
Чот. Климчук - родом із Кам'янки Пиратин, бойовик з часів першої більшовицької окупації. Згинув при преїзді шосейної дороги Львів-Рава, успішно протиатакуючи засідку німецьких злочинців.
Канд[идат] підстарш[инської] школи Левко - родом з Варяжа, виконуючи окреме доручення, наткнувся на розположення німців, які грабили с.Дениска. Сміло вдарив на ворога і вбив гавпмана, кількох ранив. Згинув від куль гітлерівських посіпаків хоробро, як годиться воінові УПА.
Джерело: Літопис УПА (нова серія), т.13. Воєнна округа "Буг". Документи і матеріали. 1943-1952, С. 503-504

 

Шкітак Антін (1917, в с. Бориня Турківського р-ну Львівської області - 30 листопада 1943 к. с. Недільна Старосамбірського р-ну тієї таки обл.) - командир куреня. Псевдо: «Омелян».

В 1939-41 за кордоном, від квітня 1941 до грудня 1942 підстаршина в 3-ій сотні легону, добре володів німецькою. Від літа 1943 організатор і командир вишкільного куреня УНС "імені Кривоноса" в околицях сс. Бусовиська-Недільна в Карпатах. Надзвичайно енергійний командир, кмітливий, дисциплінований, рішучий.

29 листопада 1943 року ввечері виїхало дрогобицьке Гестапо і шуцполіція в район села Недільна на Старосамбірщині для ліквідації куреня УНС. Сили німців нараховували приблизно півтори-дві тисячі солдатів, якими керував, за повідомленнями підпільних звітів, майор шуцполіції.

Командування УНС підозрівало, що німці знають місце перебування куреня. а тому дало наказ перенести табір. Був підготовлений новий постій, частина стрільців перед облогою вийшла на інше місце докінчувати його облаштування. Майно табору було спаковане на фіри і приготовлене до від'їзду. В таборі залишилися 85 стрільців, один старшина, двоє підстаршин і командир куреня «Омелян».

Оточивши табір УНС з усіх боків, вранці наступного дня. О шостій годині, німці розпочали наступ. Спочатку вони висилали вперед шуцполіцаїв (фольксдойчів), які йшли в бій без особливого бажання, унсаки їх переважно пропускали і роззброювали.

Генеральний наступ розпочався о 13 годині, перша хвиля захлинулася від вогню кулеметів і легких гармат повстанців. Розгорівся запеклий бій, що тривав понад чотири години. Відважними діями тоді особливо відзначився стрілець «Карий», кулеметник "Романчук" і Будулич Петро Гнатович, пс. "Довбуш", уродженець села Недільної Старосамбірського району, які загинули у цьому бою.

Коли вороги підступили під самі укріплення, вояки самооборони прорвали оточення й організовано відступили, хоча частина з них розбіглася одинцем по лісу. В бою загинуло 26 вояків самооборони, в тому числі майже весь штаб, серед убитих - командир куреня «Омелян» і сотенний «Бистрий». Ще 12 стрільців були поранені. З боку облавників загинули, за деякими відомостями, близько 90 вояків.

Хоча офіційно вони повідомили про смерть одного гестапівця - обер-шарфюрера СС Лауфманна, трьох шуцполіцаїв та важкі поранення ще 18 «шуцаків». Іван Бутковський і Володимир Косик пишуть, що німці втратили в бою в Недільній 160 осіб убитими, а вояки УНС - 34. Частину повстанців (17 осіб) поховали в спільній могилі, високо насипаній місцевими селянами, з високим березовим хрестом.

Німці арештували також сімох селян зі Сторонньої, Сприні та довколишніх сіл (це були Гаврило Жентичка. Михайло Петрів, Степан Копач. Гринь Макар. Василь Цимбаляк, Осип Фім'як, Дмитро Брик) і взяли в полон ще перед боєм трьох підпільників (Івана Хом'яка-«Лиса» - командира повітової боївки ОУН, Василя Якиміва та Михайла Дмитришина - стрільців УНС із куреня «Омеляна»), яких доставлено в Дрогобич і 2 грудня прилюдно повішено на Ринку.


Л-ра:
1.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина та Східна Україна – Рівне, 2008. – С. 74—75
2.Мороз В. Українська Народна Самооборона (УНС) на теренах Дрогобицької области (1943 рік) // Визвольний шлях - Вип. 6, 2000. - С. 70
3.Содоль П. Українська Повстанча Армія 1943—1949. Довідник другий. – Нью-Йорк, 1995. – С.111.


Братська могила вояків УПА, що загинули, зокрема, в бою з німцями 29-30 листопада 1943р. Гора Виділок біля с.Недільна Старосамбірського р-ну Львівської обл.



Німецьке оголошення про повішення 10 полонених повстанців у відповідь на убивство повстанцями обер-шарфюрера СС Лауфманна - працівника СД у Дрогобичі:





Страта повстанців захоплених у полон під с. Недільною, Дрогобич, 2 грудня 1943 р.

 

А кого то розстрілюють? 10 хлопців, які стоять біля стіни, всі потім повішені. Може ростріл не з ціє страти? Та й шуцмани вдягнутів на фотці з розстрілом по літньому, а на іншіх - в шинелях.

 

Хз. Ті фотки теж підписують "Дрогобич, 2 грудня 1943". Тут ми цей бій розбирали http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=8&t=16994&start=105

 

Ось іще:

 

Василь Іванчук - член Вінницького обласного проводу

(Фрагмент із протоколу Степана Янишевського - "Далекого")

 

насправді він не загинув, ще й досі живий...

 

Дуже цікаво, розкажіть детальніше.

 

детальніше буде після зустрічі із ним, думаю, що прояснить, чому так вийшло...

 

схоже таки цей розстріл із іншої страти націоналістів у Дрогобичі , ось ще фотографія того ж розстрілу зроблена трохи раніше - стоть особи , які на попередній фотографії вже лежать мертві ...

 

мені видається, що це два різні розстріли. Інша стіна, німці на одній фотці і шуцмани із нім офіцером на іншій.

 

із книги С. Мечника "Під трьома окупантами" :

Івашко
Крук
Січенко
Роман Михалюк
Володимир Коханчук
Максим Кантор - "Максим"
Володимир Мандрик - "Твердий"
Іван Климчук - "Забіяка"








Переглянути вкладення 2705253