Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями

Рачок Ілько ("Вільха", "Липей"; бл. 1917 - 19.07.1944, біля с. Старі Стрілища Жидачівського р-ну Львівської обл.)

Вояк ДУН. Організатор і к-р сотні "Льви" (03-04.1944) та куреня "Льви" (04-07.1944). Хорунжий, поручник (з датою смерті). Загинув у німецькій облаві.

Літопис УПА. Нова серія. - Т.12. Воєнна округа "Буг". Документи і матеріали. 1943-1952.Книга 1 - Київ - Торонто, 2009 - С.643

 

Перепрошую, в Денищука є трохи інфи. Сотенний родом з Галичини. Загинув у бою з німецькими окупантами в с. Розничі Маневицького р-ну Волинської області восени 1943 р.

Денищук О. Боротьба УПА з німецькими окупантами. Хронологія подій. - Т.2. Галичина і Східна Україна - Рівне, 2009 - С.183

 

Микита Дмитро Андрійович (?, с. Коровники Перемиського пов., тепер Польща - весна 1945, концтабір Аушвіц, Польща*). Псевдо: "Казьо".

Закінчив Перемиську гімназію (1934). Член ОУН (1931), політв'язень табору в Березі Картузькій (07-11.1934). Організаційний референт Перемиського повіту і Перемиської округи (1935 - 10.1938), заарештований польською поліцією в кін. 10.1938, засуджений окружним судом в Перемишлі 04.1939 до 10 років ув'язнення, вийшов на волю 12.09.1939. Заарештований гестапо восени 1940, загинув в німецькому концтаборі в Аушвіц.

Дарованець О., Мороз В., Муравський В. Націоналістичний рух 1920-х—1930-х років (матеріали до біографічного довідника)//Мірчук П. Нарис історії ОУН. – Київ, 2007. – С.757

*так у вказаному виданні. Очевидно, ідеться про концтабір Маутхаузен, куди в січні 1945 р. евакуювали Аушвіц.

Кравс Микола Тимотейович (Васильович) (2(25). 12.1912, м. Любачів, Польща - 1942).

Закінчив Перемиську гімназію (1935). Член ОУН (поч. 1930-х). Студент юридичного факультету Львівського університету, член "Правничої громади" Член обласною проводу ОУН(б) Житомирщини. Розстріляний німцями.

Дарованець О., Мороз В., Муравський В. Націоналістичний рух 1920-х—1930-х років (матеріали до біографічного довідника)//Мірчук П. Нарис історії ОУН. – Київ, 2007. – С.718

 

Климчук Іван Васильович (27.01.1912, с. Поздимир Радехівського р-ну Львівської обл. - 01.1942. м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.). Псевдо: "Забіяка".
Муж довір'я ОУН в с. Поздимир, політв'язень польських тюрем (1932, 14.12.1937-?). Учасник Похідних груп, заарештований та страчений гестапо.

Дарованець О., Мороз В., Муравський В. Націоналістичний рух 1920-х—1930-х років (матеріали до біографічного довідника)//Мірчук П. Нарис історії ОУН. – Київ, 2007. – С.703.


Шиш Теодор Дмитрович (22.08.1911, с. Яструбині Радехівського р-ну Львівської обл. - ?). Псевдо: "Стек".

Випускник семінарії, мав магазин галантереї у Сокалі. Член повітового проводу ОУН Сокальщини (1934-1936), повітовий провідник Сокальщини (1936-1937), окружний провідник Сокальщини (1937-1938). Заарештований польською поліцією 27.04.1938, був засту пником старости політв'язнів у тюрмі "Бригідки" у Львові. Учасник Похідних груп ОУН (1941). Заарештований гестапо, політв'язень концтабору Майданек.

Дарованець О., Мороз В., Муравський В. Націоналістичний рух 1920-х—1930-х років (матеріали до біографічного довідника)//Мірчук П. Нарис історії ОУН. – Київ, 2007. – С.846


Яворів Василь Петрович (31.03.1912, с. Стрілків Стрийського р-ну Львівської обл. - кін. 1942, м. Суми). Псевдо: "Бойко", "Зелений".

Активний член ОУН (поч. 1930-х), політв'язень польських тюрем (1933,08.1936-01.1937), голова студентської громади в Стрию (1937). Учасник Похідних груп ОУН (1941), провідник ОУН Вінницької області (07.1941-08.1942), згодом на Полтавщині і Сумщині, обласний провідник ОУН(б) Сумської області*. Розстріляний гестапо в тюрмі. Брат Григорія Яворіва, члена ОУН(б), в'язня Аушвіца, який там загинув: http://reibert.info/threads/Діячі-ОУН-та-УПА-загиблі-в-боротьбі-з-німцями.333893/page-3#post-3821710.

Дарованець О., Мороз В., Муравський В. Націоналістичний рух 1920-х—1930-х років (матеріали до біографічного довідника)//Мірчук П. Нарис історії ОУН. – Київ, 2007. – С.851
*Так у джерелі. Провідником Сумської обл. був С.Сапун: http://reibert.info/threads/Діячі-ОУН-та-УПА-загиблі-в-боротьбі-з-німцями.333893/page-7#post-4124006
Василь Яворів у списку розшукуваних німецькою поліцією http://obd-memorial.ru:82/Memorial/Z/014/1323-1-062/00000091.jpg

 

Повідомлення про загибель В.Яворіва і заразом Євгенії Петерзіль:



Книга фактів терору німецьких і большевицьких окупантів та боротьби проти них Організації українських націоналістів і Української повстанської армії, як теж інших зв'язаних з цим подій. Частина 1, 1941-1943 рр. Видання Української повстанської армії, 1947 - С.19//ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 84. http://avr.org.ua/getPDFasFile.php/arhupa/hdasbu-13-376-84-062.pdf

 

Інша версія загибелі: 15 червня 1942 р.:



Книга фактів терору німецьких і большевицьких окупантів та боротьби проти них Організації українських націоналістів і Української повстанської армії, як теж інших зв'язаних з цим подій. Частина 1, 1941-1943 рр. Видання Української повстанської армії, 1947 - С.17//ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 84. http://avr.org.ua/getPDFasFile.php/arhupa/hdasbu-13-376-84-062.pdf

 

Петречко Ярослав ("Граб"), крайовий СБ. Життєпис, особисті дані невідомі; мабуть, уродженець Львова. Провідний член ОУН, у 1942-43 член Крайового проводу ОУН ПівдСУЗ у Дніпропетровську, крайовий референт СБ. 14 жовтня 1943 під час подорожі до Холодного Яру, де організували відділи УПА, його заарештували нацисти в Олександрівці (Кіровоградська область), замордували.

Содоль П. Українська Повстанча Армія 1943-1949. Довідник другий – Нью-Йорк, 1995. – С.76.

 

21 березня 1944 р. - Боївка сільської Самооборони обстріляла в околицях Бучача (Тернопільська область-О. Д.) мадярські війська. Сили були нерівні і боївка відступила до лісу. У цьому бою загинув Василик Максим, уродженець с. Сороки Бучацького р-ну Тернопільської області, підрайоновий зверхник, пс. "Смола", "Дніпро" (Літопис УПА. - Т. 12. - Торонто, 1989. - С. 279).

Цит. за: Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.2. Галичина та Східна Україна – Рівне, 2008. – С. 139

 

Стахів Є. Крізь тюрми, підпілля і кордони. - Київ, 1995 - С.152

 

Винників Наталя ("Талька"; 1920, м. Львів – 05.1943, м. Київ). Член Юнацтва ОУН (1939–1940), заарештована НКВС у Львові 4.09.1940, засуджена на процесі 59-х 15–18.01.1941 до розстрілу, був замінений до 10 років ув'язнення,
втекла з групою в'язнів з Бердичівської тюрми 6.07.1941, зв'язкова крайового проводу ОУН ОСУЗ (1942–1943).

Літопис УПА. Нова серія. - Т.19. Діяльність ОУН і УПА на території Центрально-Східної і Південної України - Київ - Торонто, 2011 - С.653

 

Ще про дівчат-героїнь, загиблих від рук фашистів







Г.Столяр проходила допити з тортурами в садиста гауптштурмфюрера СС В.Вірзінга - "спеца" Гестапо з українських націоналістів. Вона за однією версією вмерла від катувань, за іншою - наклала на себе руки, щоб не видати організаційних секретів під тортурами (як це зробив зв"язковий Ю.Кравчук, чим спричинив повний провал зв"язкової лінії Берлін - Львів, що призвело до арешту І.Климіва, Я.Старуха, Д.Грицая і ще багатьох оунівців)

 

Верниволя
Крук
Зірка
Музика
Сян
Друкар
Вязівський Андрій
Залізняк
Богданка
Байда

 

Знається повстанці вживали "німці", але ніколи не вживали "фашисти". Може було б правильніше вживати або так як тоді повстанці, або як зараз, більш точно - "нацисти"?

 

Chill, вживали вони цей термін. Можу проілюстувати прикладами.

 

В бойових звітах чи в закликах? Я особливо не звертав увагу раніше, просто таке враження склалося. Тільки й бачу поляків, німців, козаків та інших.

 

У листівках, відозвах:

"Смерть московським більшовикам і німецьким фашистам"



"фашистської гітлерівської Німеччини", 2-й абзац

 

Дякую. В бойових звітах цього нема схоже.

 

Нема, то й нема. Ще одним прикладом використання слова "фашизм" є праця крайового провідника Закерзоння Я.Старуха "Фашистівське страшило" ("Упир фашизму"), написана в 1946 р.

 

Курчаба Олександр («Недоля»). Член ОУН(б); співробітник УДП у 1941 р. і керівник відновленого Українського Червоного Хреста; заарештований німцями, загинув у неволі в 1941 р.



Длугош Іван. Член ОУН(б) і кооператор зі Сяніччини, Лемківщини. Убитий німцями в 1943 р.

 

Ганна Максимець (1913 - 1942)

Іван Климчук ( ? - 1942) - псевдо - Забіяка.





Народилась в с. Щуровичі, пов. Лопатин (нині - Радехівського району Львівської області). Після семінарійної матури працювала кравчинею. Була активною учасницею „Просвіти”, членом Союзу Українок. Брала участь в роботі драматичного гуртка. Вперше польська поліція арештувала члена ОУН Ганну Максимець у 1932 році. Її засудили на 3 роки ув’язнення, яке вона відбувала у Золочівській тюрмі. Вийшовши з тюрми, її арештовують вдруге. Втретє поляки її арештовують разом з лікарем Антоном Жуковським і відсилають у концтабір Березу Картузьку, з якої вона вийшла аж у вересні 1939 року. Ганна Максимець працює референтом крайового Проводу ОУН. Була активною в праці ОУН за більшовицької окупації Галичини. В 1941 з Похідною Групою ОУН пішла на схід і стала членом Окружного Проводу ОУН Криворіжчини. Розстріляна Гестапо у Кривому Розі у квітні 1942 р. разом із Сергієм Шерстюком та Іваном Климчуком (псевдо - Забіяка), який був родом з с.Поздимира.


До 100-річчя Ганни Максимець http://rrda.lviv.ua/novyny-radechiv/566-do-100-rchchya-ganni-maksimec.html

 

Кліщ Іван ( "Галянтний" , "Галь" , "Ясько" ) - Учасник Похідних груп, член ОУН (б) м.Харків, заарештований німцями в серпні 1942 р., розстріляний.

 

Народився 28 жовтня 1905 року у Львові. 1934 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. Працював у Тернополі, на Коломийщині, Львові. Активіст українського руху, зокрема Пласту. З кінця 1940 року перебував на Донеччині. З 1942 (за ін. даними, з 1941 р.) працював в одному з районних бургомістратів м. Харкова. У серпні 1942 р. він та ще 4 активісти ОУН(б) Харкова були заарештовані німцями за доносом агента гестапо священика Олександра Кривомаза. За даними окупантів, «вони планували проведення диверсійних та терористичних актів». Розстріляний.

Труш В. Діяльність ОУН(б) на Харківщині // Діяльність ОУН на Сході України. Збірник статей / упор. П.Хобот - Дніпропетровськ, 2010 - С.111-112, 116

Оригінал: ВА (Bundesarchiv/Федеральний архів, Кобленц, ФРН) R58\699.

Прохання до адмінів: якщо можна, об"єднайте це повідомлення з попереднім про Івана Кліща.

 

Революційний Провід ОУН (лютий 1940):
Степан Бандера – провідник (арештований німцями, звільнений із Заксенхаузена у грудні 1944)
Дмитро Мирон – крайовий провідник західних українських земель (вбитий агентами СД у липні 1942)
Роман Шухевич – референт зв'язку
Микола Лебідь – організаційний референт
Степан Ленкавський – референт пропаганди фінансів (арештований німцями у липні 1943, звільнений з Освенціма у грудні 1944)
Дмитро Грицай – військовий референт (арештований німцями у березні 1943, звільнений боївкою СБ)
Олекса Гасин – військовий референт (арештований німцями у березні 1943, звільнений боївкою СБ)
Микола Климишин – референт фінансів (арештований німцями у вересні 1943, звільнений з Освенціма у грудні 1944)
Іван Равлик – референт служби безпеки (арештований німцями у грудні 1941, розстріляний у Львові на початку 1942)
Іван Габрусевич – політичний референт (арештований німцями у вересні 1941, помер у Заксенхаузені у травні 1944)
Ярослав Стецько – ідеологічний референт (арештований німцями, звільнений із Заксенхаузена у грудні 1944)
Зеновій Матла – провідник в Австрії (арештований німцями у липні 1943, звільнений із Заксенхаузені у грудні 1944)
Осип Тюшка – провідник в Німеччині (арештований німцями у липні 1943, звільнений із Заксенхаузені у грудні 1944)

 

саце-belli, щось у вас дуже багато помилок, як на один пост.

Ленкавський - арештований 29 липня 1941 у Львові, звільненеий 19 грудня 1944 р.

Грицай - 4 грудня 1942 р. у Львові.

Заарештований у вересні 1941 р. в Житомирі, звільнений 19 грудня 1944 р.

Про нього вже тут ми говорили:

http://reibert.info/threads/Діячі-ОУН-та-УПА-загиблі-в-боротьбі-з-німцями.333893/page-6#post-3986752

http://reibert.info/threads/Діячі-ОУН-та-УПА-загиблі-в-боротьбі-з-німцями.333893/page-6#post-4019236

http://reibert.info/threads/Діячі-ОУН-та-УПА-загиблі-в-боротьбі-з-німцями.333893/page-6#post-4058504

Равлик помер у в"язниці у вересні 1942 р. Варіанти дат: 1 або 25 число.

Заарештований 9 липня 1941 р., звільнений у 27 вересня 1944 р.

Заарештований 10 серпня 1943 р. у Львові.