Голос краины.

Ловите.

 

Что то у вас с арифметикой не сложилось.

 

Регистрируют брак (слово то какое!) , а мати зброю - це невідємне право людини в цивілізованому суспільстві. Наявність реєстрації зброї - це ознака страху перед народом.

 

Якщо Галич кельтського походження, то що ж виходить, що навіть в Росії де я місто Галич була земля кельтів?
А з приводу мови: підкажіть де логіка - в Росії державна мова російська, в Польщі - польська, в Швеції - швецька, а в Україні чомусь має бути не українська?
На рахунок "шмайсерів" - Ви частково праві їх "толкають" щоб поміняти на більш сучасну і дешевшу зброю. Тобто ми вам "шмайсер", а нам за те 10 АК.

 

А хто каже покидати рідні місця? При нагоді і можливості приїдьте в Карпати, подивіться на те як живуть люди, спробуйте зрозуміти їх.

Це вже може не конкретно до вас, але Ви теж любити про полонізми в українській мові. А я підняв би тему русизмів. Так от до Вашого відома в моєму селі до початку 20 століття не знали "матерних" слів в сучасному їх використанні. І от коли на початку 20 століття австро-угорські піддані почали виїздити на заробітки до Росії, один односельчанин "привіз" із заробітків зараз загальновідоме слово на три букви (починається на Х), а оскільки його значення ніхто не розумів, то він мусів кожному пояснювати його значення. В результаті його прозвали Х..., і всі нащадки його до цього часу носять це прізвисько. Тобто вклад російської мови в мій діалект (та і напевне в українську мову взагалі) важко переоцінити, адже в деяких місцях це одне із найбільш вживаних слів.

 

27 причин "почему кирпич является идеальным оружием" [pikabu.ru]
50 Комментариев; пришло от jetFire1604 125 дней назад Общество


1) Кирпич дешев.
2) Кирпич доступен.
3) Hа кирпич не нужно разрешение.
4) Для хранения кирпича не нужно специальных условий.
5) Кирпич не нуждается в апгрейде.
6) К кирпичу не нужны ни пульки, ни баллоны, ни патроны, ни батарейки.
7) Кирпич не только выглядит как настоящий, но и является таковым.
8) Кирпич всегда выглядит внушительно.
9) У кирпича очень хорошее останавливающее действие.
10) Кирпичом не обязательно попадать точно в глаз, горло или колено.
11) Кирпич привязанный к веревке становится оружием массового поражения.
12) Вы не можете надышаться кирпичом при его применении.
13) К кирпичу не придерутся ППСники. Даже если вы будете нести его в руке.
14) Ваш ребенок не застрелит друга, если вы случайно оставите кирпич на столе.
15) Кирпич можно разломить - достаточно и половины дозы.
16) Из двух десятков кирпичей можно сделать бронежилет.
17) Hа кирпиче можно сидеть.
18) Hа двух кирпичах можно жарить шашлыки.
19) Из трех кирпичей получается отличная ловушка для грузинской мыши.
20) Кирпич бесшумен.
21) Кирпич имеет неограниченный боезапас.
22) Кирпич можно использовать как средство общей анестезии.
23) Кирпич не нуждается в обслуживании и не ломается.
24) Кирпич никогда не дает осечек.
25) Применение кирпича возможно без всякого обучения и чтения нудных инструкций.
26) При виде кирпича у вас никогда не возникнут мысли о суициде.
27) Кирпич не регистрируется метало-детекторами

материалы аккуратно заимствованны с сайта http://ekabu.ru хотя и они это откуда то стыбзили ВОТ ВЫХОД ИЗ СИТУАЦИИ И НЕКАКИХ РЕГИСТРАЦИЙ,

 

А где оно у вас хранится, это в гараже, как заходишь, сразу направо?

 

В довоєнні часи мої предки зберігали зброю так, щоб її завжди можна мати під руками (в горах всяке бувало). Хоча поляки після повстань на Гуцульщині в 1920-х роках і вимагали отримувати дозвіл, але на практиці це було проблематичним для влади. Ще раніше (в часи Австро-Угорщини) зброя була звичним атрибутом кожного чоловіка в горах.
В післявоєнні часи звичайно зброю ховають по криївках. Час від часу її знаходили - когось судили, але це сприймалося як "издержки производства".

 

В деревнях многие и не прятали оружие в послевоенное время. У многих фронтовиков пистолеты хранились.

 

Не забувайте, що у нас війна фактично продовжувалася до середини 1950 років. І збоєю цікавилися всі - від НКВД і до боївок УПА.

 

Ваші євреї завжди косили під вас «гусских», а у нас Галичині євреїв ніколи не було – вони до Львова прибули із совітсько-комунятською окупацією. А наші Галицькі юдеї з давніх давен називали себе «ЖИДАМИ» і не соромилися цієї самоназви, ба навіть більше, коли Хрущов спробував їх переіменувати на «євреїв» - вони сильно цьому обурилися. Нажаль наших жидів винистили нацисти, а тих хто нацистів пережив – добили ваші євреї-комісари після «освобождения», щоб відібрати їхні квартири для себе. Тому зараз у Львові одні ваші «євреї», які стогнуть за Сталіном і совітським срачем, їм не потрібна ні ТОРА, ні СИНАГОГО. Та й ви бачу пробуєте розвести срач пропагуючи нам тут якусь видуману історію Галичини і пробуючи «вирахувати» наш генетичний код. Українцем є той, хто розмовляє українською мовою, є носієм українських традицій і культури, вважає себе українцем і пишається цим! А особа, яка забула материнську мову і спілкується «краденою мовою», яка соромиться свого українського походження, або ховається за терміном «советский народ» - з давніх давен таких в Україні називали – ЯНИЧАРАМИ, а зараз придумали нове «продвинуте» слово – МАНКУРТ.
А ви, шановний щось сильно бризгаєте слюною, якщо ви не ФАШИСТ, то чому така ненависть до поляків, угорців, євреїв, галичан та інших національностей, чим вони гірші від вашої персональної національності? Хоча ви так і не розкрили своєї національності, зате не забули натякнути про мою. Я не жид і не єврей – заспокойтеся і дихайте рівно! Я ГАЛИЧАНИН, Я УКРАЇНЕЦЬ, Я БАНДЕРІВЕЦЬ і НАЦІОНАЛІСТ! А ось ваші слова на захист під….та сталіна схиляють мене думати, що ви прихильник «червоної зарази» - комісар-комуніст, а комуністи нації не мають – це всесвітні покидьки, яничари і манкурти!
Мені щиро шкода вас і ваших приблудних ідей у вашій голові.
Моє шанування!

А «ШМАЙСЕР» у душі повинен бути, тоді ніхто не зробить із вас РАБА!

 

Вообще многие слова в русский или украинский (кроме бытовых) пришли с латинского или греческого языков. В них нужно искать корень транскрипции, а не сочинять детсадовские варианты технического языка.

 

Мені як і всім тим хто живе поряд не довподоби вчити ті чужі для мого слуху слова які з.явилися на території вашого проживання внаслідок історичних обставин не пов.язаних з територією мойого місця проживання. А тим паче чути нові слова, як теж саме слово "гелікоптер" французького походження та полонізми(як писав вище) "спортовець" замість спортсмен, "поліціянт" замість поліцейський, "агенція" замість агентство, "наклад" замість тираж, "уболівати" замість спортивного боліти, "розвой" вместо розвиток ну й інші. Чому великій території нав.язуються чужі їй слова які більше рідні меншій території? А ненавпаки?

 

Настоящий "казак" саблю на стене всегда держит, чтобы под рукой всегда была!

 

"геликоптер"(от греч. helix - винт и pteron - крыло) это устаревшее название вертолёта. Это как вместо "генератор" говорить "динамо-машина". Хотя во многих странах оно употребляется.

 

"Прокофий раскидал шестерых казаков и, вломившись в горницу, сорвал со стены шашку. Давя друг друга, казаки шарахнулись из сенцев. Кружа над головой мерцающую, взвизгивающую шашку, Прокофий сбежал с крыльца. Толпа дрогнула и рассыпалась по двору.
У амбара Прокофий настиг тяжелого в беге батарейца Люшню и сзади, с левого плеча наискось, развалил его до пояса. Казаки, выламывавшие из
плетня колья, сыпанули через гумно в степь."
М. Шолохов, "Тихий Дон".

 

А ось камрад chejen в сусідній темі доказувавши що голодомор зробили москалі а не євреї, стверджував(приводжу редакцію його посту)
адреса http://reibert.info/threads/Історик...ик-для-замовчування-Голодомору.371871/page-16

chejen
Oberfeldwebel
На форуме с:
2 окт 2009

Он сравнивает еврейское население Украины 30-х годов и 41 года))) Это за восемь лет жидов стало больше почти в шесть раз? Они клонировались,не иначе! Великий знаток истории Покровский просто не в курсе,что в 1939 году к Украине присоединили Галичину(13% населения которой составляли евреи) ,а в 1940-м году -Буковину(12% -евреи).
Настоящему индейцу завсегда везде ништяк!
chejen, 7 май 2013
Пожаловаться
#384
Больше не нравится
Ответить
Это нравится Вам и Teodor Paul
Від двух захисників Галичини різна інформація. Кому з вас більше вірити?

 

Кому вірити? Дозвольте Вам нагадати, що сучасні галичани знають про справжніх галицьких жидів тільки з розповідей старшого покоління і з історичних документів. Тому питання євреїв і жидів для нас теж не просте.
Коли в 1939 році радянські комуністи-євреї прийшли в Галичину, то для місцевого населення вони спочатку асоціювалися з тими ж місцевими жидами. І коли євреї почали займатися масовими арештами, депортаціями, а врешті-решт і просто винищенням місцевого населення, то для галичан це було справжнім шоком, вони вважали що жиди просто НЕ МОЖУТЬ творити такі звірства. Це в свою чергу використали німці, привязавши звірства євреїв-нквдистів до місцевих жидів.

 

Камрады, да какая разница, "гелікоптер" чи "вертоліт"? У английского знаете сколькоь диалектов? Я общался с выходцами из ЮАР - они слова произносят совсем не так как это написано в словаре... фриндз... стоорз. Прямо азировский какой-то в их исполнении. Кто угадает что это значит? Но существование английского никто не ставит под сомнение. Как и Великобритании. Язык - это техническая сторона вопроса существования нации. Если нация состоит в большинстве своём из адекватных людей, способных к принятию конструктивных решений, этот вопрос будет решён, как в Канаде, например (я не предлагаю двуязычие, я привожу пример нормального решения языкового вопроса!). Если будет построено мощное государство, основанное на верховенстве права и общественной морали - не будет никакого языкового вопроса. А государство состоит из ГРАЖДАН, чья воля представлена ВЫБОРНЫМИ органами власти. Пока всё идёт так, как должно идти. Кстати, для разрядки обстановки - приехав в Ивано-Франковск, долго переваривал значение термина "відокрасти"..., хоча мову на той час вже знав непогано...
А насчёт евреев, или, боюсь повторить, как их там ещё назвали пару постов назад... Древних синагог по Западной Украине - не счесть! В определённый период были вытеснены или существенно ограничены армянские сообщества, занимавшиеся ремёслами и торговлей и на их место пришли... эти самые. Начиная с 41-го их количество неуклонно сокращалось.

 

Заради цікавості: а хто заставляє Вас вчити чужі для слуху слова? Правляча в даний історичний момент ПР?
На рахунок "чути" - Ви не уявляєте, як ріжуть мені слух "матерні" слова, які є теж чужими для мене і що ж мені робити?

 

Щодо вірмен, то тут краще було б вжити термін "асиміляція". Вірмени активно асимілювалися, особливу в польську общину.

 

Любов поляків та євреїв відома здавна.(я коли в школі читав Тараса Бульбу, не розумів чому збираючись в похід на поляків Бульба говорив що "жидів бити та мед жидівський пити". Пізніше доскональніше вивчивши історію стало зрозуміло)

Ще в 1264 р. калишський князь Болеслав Благочестивий своїм статутом гарантував підданим-євреям особисті права й майнові привілеї; цей документ мав стимулювати приплив єврейських переселенців у спустошені Батиєм польські землі. Століттям пізніше Казимир III Великий поширив дію Калишського статуту на всю територію Польщі, до якої на той час увійшли й Галичина та частина Волині. Це перетворило часи його правління на "золотий вік" єврейства. Сучасники пояснювали цей феномен любов'ю короля до дочки єврея-кравця красуні Естерки, однак, за словами одного з Казимирових привілеїв, він дбав, головно, про інтереси своєї скарбниці, яку суттєво поповнювали євреї, надаючи королю кредити, беручи на відкуп митні та корчемні збори, видобуток солі тощо.
Вважається, що наприкінці XIV ст. було регламентовано й права євреїв, які мешкали на теренах Литовського князівства. При цьому мають на увазі Вітовтові привілеї, адресовані єврейським громадам Трок, Гродна та Берестя (останній може бути й загальноземським). Ці акти також ґрунтуються на нормах Калишського статуту. Ними євреям надавалася, зокрема, повна свобода віросповідання, гарантією якої були суворі покарання за порушення іудейського богослужіння, осквернення єврейських кладовищ і синагог. Заборонялося звинувачувати євреїв у ритуальних вбивствах немовлят заради отримання християнської крові. Євреї могли вільно займатися торгівлею, шинкарством, ґуральництвом, ремеслами та землеробством, сплачуючи однакові з християнами податки; надавати позики під заставу будь-яких речей, крім культових і закривавлених, а також під нерухомість. Згаданими привілеями забезпечувались не лише збереження євреями їхньої культурно-національної ідентичності, а й економічні засади їхнього існування.
У 1539 р. Сигізмунд І дозволив євреям, які доти перебували в безпосередній залежності від держави, переходити під юрисдикцію приватних осіб. Відтак, володарі приватних міст і містечок отримали надійне джерело прибутків. Різними пільгами вони заохочували євреїв до переселення в свої маєтності, де їм надавалися всі можливості для реалізації підприємницьких здібностей. Така ситуація викликала роздратування серед місцевого міщанства; сприятливим ґрунтом для цих настроїв була негатив- /237/ на громадська реакція на широку міграцію в межі Польщі й Литви євреїв Центральної Європи, спричинену гоніннями, яких вони зазнавали в Германії, Австрії, Чехії та Угорщині. З кінця XV ст. держава Ягеллонів, за висловом М. Грушевського, "стає помалу збірником жидівства з цілого світу, і жиди дійсно починають заливати міста й містечка".
Юдофобія охопила й Литву. Це унаочнюють скарги Михалона Литвина на те, що "в цю землю посходився з усіх усюд наймерзенніший з-поміж народів – іудейський, котрий вже розселився в усіх містах Поділля, Волині та інших родючих областей; народ підступний, хитрий, брехливий, який псує наші товари, підробляє гроші, розписки, печатки, на всіх ринках позбавляє християн засобів до існування й не знає іншого ремесла, крім брехні та наклепу; як вчить Святе Письмо, це найзліший народ з роду халдеїв, розпусний, гріховний, невірний, підлий і порочний".
Бували випадки, коли юдофобія набувала характеру психічної епідемії. Так, у 1540-х рр. у Польщі поширилась поголоска, що "люди вєры христианской к закону жидовскому приступили (перейшли в іудаїзм – авт.) и обрєзаниє приняли", після чого втекли до своїх одновірців у Литву.

Тобто з усієї європи жидву гнали а в Польші приймали. Деякі дослідники стверджують що завдяки цьому позитивному відношенню до жидів що почалося з 13ст, Польшу в наш час до 50% засиляють жиди. А якщо врахувати що Західна Україна довгий час була в окупації під Польшею, то я мабуть більше повірю камраду chejen. Тому й вплив на галіційський діалект української мови, думаю такий значний зі сторони сімітської Польші.

 

Але ж матерні слова не пропагандують по новинам, телебаченню та в шкільних книгах?

 

".... И помалу стал Григорий проникаться злобой к большевикам. Они вторглись в его жизнь врагами и отняли от земли. Он видел: такое чувство овладело и другими казаками. Всем им казалось, что только по вине большевиков, напиравших на Область, идёт эта война.

"Под Глубокой бой помнишь? Помнишь, как офицеров стреляли... По твоему приказу стреляли! А? Теперича тебе отрыгивается! Ну, не тужи! Не одному тебе чужие шкуры дубить! Отходился ты, председатель московского совнаркома! Ты, поганка, казаков жидам продал!"

".... В следующий момент надо было уклоняться от удара и рубить самому. В 5-ти саженях от всадника Григорий качнулся влево. Услышал рерущий посвист шашки над головой и рывком выровнившись в седле, только кончиком шашки достал уже минувшего его красноармейца по голове. Рука Григория почти не ощутила силы удара, но, оглянувшись назад, он увидел поникшего, медленно сползающего с седла красноармейца и густую полосу крови по спине жёлтой дублёнки...."

Григорий Мелехов участвовал в атаке, вёл в бой сотню. Зарубил одного матроса, Прохор Зыков зарубил второго, Григорий доскакал до хутора. ".... В непостижимо короткий миг он зарубил 4-х матросов и поскакал за пятым, скрывшимся за поворотом проулка...."
".... Григорий приметил одного всадника, скакавшего впереди эскадрона. Всадник шевелил в воздухе офицерской саблей. Григорий узнал всадника - это был каргинский коммунист Пётр Семиглазов.

Этот Семиглазов и скакал сейчас на Григория, уверенно правя конём и картинно потрясая отобранной при обыске ГОДНОЙ ЛИШЬ ДЛЯ ПАРАДОВ офицерской саблей. Был у Григория один, лишь ему свойственный, манёвр, который он применял в атаке. С детства Григорий был левшой. В атаке он пользовался этим преимуществом с неизменным успехом. Он крутым, но мягким поворотом заходил справа, перебрасывая шашку в левую руку. Многое постиг Григорий в технике рубки, многое знал из той науки, что учит умерщвлять людей холодным оружием. Так и калмыковатый красивый Семиглазов опустился под вздыбившегося коня, тихо сполз с седла, зажимая лодонями наискось разрубленную грудь. Смертным холодом оделось тело.
Григорий в ту же минуту выпрямился в седле, привстал на стременах. На него слепо летел второй. Изо всей силы дёрнул повод, принял и отвёл удар. Забирая правый повод, рубанул по склоненной подбритой красной шее...."

М. Шолохов, "Тихий Дон"

 

Очень нравится творчество Шолохова, один из моих любимых авторов. И "Поднятая целина", и "Тихий Дон", и "Они сражались за Родину".