Эх, нравится мне... как народ не имеющий понятия о тыле ВС (прод.,вещ.,ГСМ...) рассказывает как оно должно быть это вы , что имеете ввиду?
Имею ввиду то..., что я бывший кадровый офицер одной из тыловых служб (но не прод. и не вещ.) с соотв.образованием и опытом, бывший начальник такой службы в части, а затем соединении (ракетной бригаде). Но я не буду "раскрывать тему" о продовольственном обеспечении..., т.к. надеюсь , что на форуме есть всё-же реальный "нач.прод" закончивший Вольское училище тыла, вот он пусть и "раскроет", скажу только (в курсе потому что)..., что мясо в Армии было (я про СА и ВМФ). Ну а сало всегда росло на нём (на мясе)
та я не спорю мясо где то было в СА и ВМФ,но тушу 20-ти летней заморозки мясом назвать язык не поворачиваться
Эх молодёжь! В ЗабВО, где довелось совсем немного послужить (Борзя,Шерловая Гора) солдат в начале 80-х кормили мясом замороженным в 40-х годах..., но его ели с большим удовольствием т.к. "бойцам" в принципе там было пофиг что есть, они всегда были голодными и грязными (мылись пару раз за зиму... которая была по полгода и более). Я про "голубую дивизию"(и учебный танковый полк в частности)...
так и мы жрали с большим удовольствием наша родная армия отличается особым "любовным" отношением к простому солдату . офицеры солдат любовно называют махрой ,а солдаты офицеров шакалами
Мені теж пощастило споживати під час служби в Сари-Шагані (ГНИИП №10 МО СССР) в кінці 80-х м'ясо "динозаврів" середини 50-х і консерви тих же років, а також сухарі 63-64-го років випуску. Сміявся - мене ще на світі не було, а "государство" вже подбало, що я буду їсти під час служби.
Да, кто в дырах прослужил срочную тот знает .Байконур одна из них.Что еда, что екология(радиация).болезни (дизентирия ,гепатит) переболеет каждый ,воды нормальной нет ,чай верблюжья колючка заваривается,жара в тени за +45 ,солдаты на выживание.Хотя в те годы обепечение на космодроме было московское,только не для солдат.
У нас за літній період на жовтуху і дизентерію хворів кожен сьомий. Чай з колючки мені подобався. В казармі стояв бак десь на 20 літрів, який ми випивали за ніч. А ще навесні нам варили "супчег" з лопухів. Коли топився сніг і до настання літньої спеки пустеля Бетпак-Дала зацвітала пустельним тюльпаном і лопухами. Потім все вигорало і залишалася тільки верблюжа колючка. Ну а з настанням зими до нас на "поселення" приходили воші. Травили їх дустом - ніколи не забуду того "аромату".
Целиком и полностью поддерживаю Adi,лично у нас в 85-м году применялись в пищу туши 1943 года заморозки
Киев-училище.Вторая половина 80-х.Тоже питались свежаной 50-х годов.Гораздо ужаснее было-это когда в наряде по столовой выпадал картофельный день(в супе картофель,на второе тушеный картофель) и надо было начистить этой картошки на все училище.А это 4-5 ванн.Картофелечистка была всегда поломана,ножи тупые.
ВСЕМ ДОБРОГО ДНЯ.БЫЛ В 94 В УЧЕБКЕ .ПЕЧИ.БЕЛАРУСЬ.ТАК ПОЛУЧАЛИ В НАРЯДЕ ПО СТОЛОВОЙ ТИПА ГОВЯДИНУ ГОВЯДИНУ 60КАКОГО ТО.ГОДА ВЫПУСКА.ТАК ПОЛ ТУШИ РАЗМЕРОМ.СО СЛОНА.А СЛУЖИЛ Я САН.ИНСТРУКТОРОМ РОТЫ.ДАЖЕ СТЫДНОВАТО ПЕРЕД КОМРАТАМИ .ВОН КАКИЕ ВСЕ БОЕВЫЕ ПОЧТИ.НЕ ПОЛЕНИЛСЯ ПРОЧЕЛ ВСЕ 45 СТРАНИЦ
Нарешті на 46-й сторінці знайшовся ще чоловік з "Камбали". Чоловіче, я на 7-й був 88-89 рік, транспортний полк, ТЕЧ. Наша велика казарма була скраю плаца біля паркана, за яким вже жила "мазута".
Транспортный полк!!! Соседи!!! Наверняка и встречались даже! Я крутил фильмы в ГДО и там же художником был! А вообще, много ребят там с лужило с Украины!
Меня потом перевели Хозроту к Власюку, на втором этаже были, первый рота охраны , на втором мы, напротив ,через плац столовка! В санчасти у меня дружок с Украины дружил, Коля Чепурной!, да , были времена!!!!!
Я в хозроті провів незабутнє літо 88-го. Тоді дизентерія і жовтуха косила служивих. Командування дивізії вирішило сформувати постійні наряди в столовку. Нас зібрали з транспортного халявщиків-черпаків чоловік може 5-7, потім ще з гвардії бригада, з РАТО не можу згадати чи були, - коротше ходили місяця три в наряди через день. Я у варочному був. Весело. Вільного часу уйма, - день відпахав на кухні і день гуляєш куди хочеш, - біля ферми озеро було - купалися. На складах знав усіх прапорів і на фермі. На складах "настягував" чаю, цукру, сухарів, киш-мишу, - потім до дембеля в травні 89-го чаювали з компанією на аеродромі в лабораторіях, навіть лишилося після мене пацанам.
Я как раз в 88 как только пришел молодым сразу с дизентерией слег!((( Желтуха мне была не страшна, я ей уже переболел на том момент, а так да половина личного состава или желтуха или дизентерия! Ездили ребята на встречу лет пять назад на семерку , блин, одни развалины!!! Но Ленин перед руинами Дома Офицеров стоит!!!)))) я тебе сейчас в личку скину ссылку с моим альбомом по семерке, посмотри, может кого узнаешь.