2-3 лютого в урочищі Гурби Рівненської області відбулася трьохстороння тактика УПА-РККА/НКВД-Німці. Організатором виступило тов. Память. Дякуємо всім друзям які відгукунлись та непобоялись далекої і важкої дороги, клубу Захід-Схід м.Нетішин, камрадам з Луцька, Нетішина, Кузнєцовська, Львова, Жидачова, Жовкви, Рівного (пробачте якщо когось забув). Навоювались, наповзались в снігу, вимокли і змерзли але всі завдання виконали
За легендою події відбувались в лютому 1944-го. Фронт проходить через Здолбунівський район в якому перебувають великі з*єднання УПА. Для оперативної роботи та протистояння упівцям в розташування військ РККА прибувають додаткові підрозділи НКВД. В тилу червоної армії знаходиться група німецьких парашутистів завданням яких було перейти лінію фронту. На жаль мій фотоапарат швидко скляк, але ось моїх пару фото, сподіваюсь учасники тактики доповнять.
Я от не розумію на віщо займатись реконструкцією таких дорогих по шмотках та елітних парашутистів люфтвафе і ходити на рекон з СКСом? Немає грошей на автентичну зброю СХП? Іди в УПА або РККА, там набагато простіше з цим та дешевше! Бо якщо ППШ ще можна за трофейняк видавати, то СКС та РПД використовувати, ну все одно що калаши тягати!.....
Переходи таки були важкі, але найбільше відзначились парашутисти які ще й мали гарний польовий вихід і марш перш ніж вступити в бій
Доброго вечора кемеради!!! Був і мій рій в неповному складі в урочищі Гурби на Волині. Красиві краї з великими лісами. Гарна атмосфера в урочищі Гурби на відстані від цивілізації стоїть Свято-Воскресенський чоловічий монастир на території монастиря стоїть Пантеон слави УПА і там поховані, а точніше перепоховані 30 повстанців з околишніх сіл і хуторів, які загинули в боротьбі за УССД в 1943-46 років їхні поховання наше пошукове товариство "Память" ще в далекому 2007 році познаходило в лісах біля довколишніх сіл та хуторів, деякі з тих поховань були зроблені нашвиткоруч на глубині 30 см. війна є війна. Також на території чоловічого монастися є побудована криївка, яка дуже гарно зроблена і додає того неповторного бойового духу 40-х років і всі хто приїжджає до монастиря може побачити, як вояки з Української Повстанської Армії жили і воювали. Ой від вражень щось мене потягнуло на роздуми .... Зараз виставлю фото.
Справді вразила мене криївка і тому спершу я виставлю її фото, бо вище вже згадував про неї. Ось гляньте -
ЩО до трьох сторонньої тактики в урочищі Гурби , то нам сподобалось, бо вдалося повоювати із двома сторонами НКВД/РККА і Люфтвафе. Задум добрий і вражень багато. Ще фото із табору УПА
О-ооо, є перші зацікавлення темою. Мені цікава ваша думка. Це означає ,що треба додати ще фото ))))))))))
1. Шинель блакитно -сіра - це Польська залізнодорожна шинель 1936 року(оригінал). 2. У вишиванці, ну ми теж ))))))))), але для нього це свято. 3.Бинти- наш рій пройшов за лінію фронту РККА, по дорозі попадало в наші руки всяке і медикаменти в тому числі.Також стежі наші були в РККАшній формі,щоб менше кидатися в очі РККА,хоча через це і почався наш бій з німецьким десантом.А так могло обійтись,можливо вони нас би не чіпали.
прикольно) при нагоді роздивлюся) це не зовсім правельно( ну переодягнута стежа це респект, але все інше це не джерело((, бо наступного разу можна танк пригнати)))
Додам що коли моя стежа вийшла на десантників то вдалося уникнути бою, бо ми були одягнуті в упівські однострої. Водночас в лісі мимо нас в 20 метрах пройшла розстрільна червоноармійців, дивно як вони нас не побачили. Скориставшись тим що значна сила відійшла з позицій РККА нам вдалося застати зненацька тиловиків НКВД-ів, підійти до хати і кинути в середину гостинця.
Дуже приємно було взяти участь в такому заході. Місцевість супер!!! погода тріки підвела! Приємно було знову повоювати з хлопцями з Рівного , Березного, Жидачива !!!
Для більшої цікавості рій УПА розділився на дві частини, щоб можна було краще маневрувати. Перша група на чолі з др.Вороном вишла із криївки і пішла в глиб лісу в напрямку де люди підказали,що бачили німецьких парашутистів та щей РККА передові загони почали в тому районі появлятися..В глибині лісу зробили малу схованку (табір) там залишили всіх новобранців (новаків) і пішли шукати німецький десант, але вийшло так,що наш передній розвідник попав на німецького снайпера і загинув ми завязали нерівний бій, бо парашутистів було більше і вони були в засідці, а ми переходили.Хлопці з Люфтваффе вам респект за бій. Після повернення в нашу схованку ми виявили,що наша схованка виявлена і зліквідована. Далі буде ....
А в чому прикол, що снайпер обмотав свій кріс білими бинтами для маскування, а при цьому сам не є в білих шмотках? В чому сенс?