Українське визвольне військо (УВВ) і інші Українські формування / Ukrainian Liberation Army

у … Харківській … областях, що перебували під німецьким військовим управлінням. Усі створені при арміях сухопутних військ в Україні національні військові підрозділи опинилися у підпорядкуванні вермахту без жодного права на них з боку німецьких окупаційних цивільних установ. Згідно з наказом начальника оперативного відділу ГА "Південь" від 14 листопада 1941 р., ці воєнізовані формування отримали статус "допоміжних сил з місцевих мешканців" … і поділялися на допоміжні охоронні команди (Hilfskommanden der Shutzmannschaften) та козацькі сотні… Будь-яка політична діяльність у цих загонах заборонялася. Досить часто вони створювалися на базі вже існуючих матеріальних засобів. Військовослужбовці таких формувань отримували на озброєння трофейні радянські уніформи без відзнак та зброю…". - с. 97.
"На поповнення батальйонів істотно впливали безпідставні репресії та виселення радянськими каральними органами цілих українських родин. Саме тому формування цих частин користувалося в Україні відчутною психологічною й матеріальною підтримкою органів самоуправління й населення, невдоволеного більшовицькою системою. Наприклад, в одному лише місцевому комітеті у Каховці (Херсонська область) від місцевих організацій, установ й окремих осіб до середини квітні 1943 р. зібрано понад 270 000 карбованців на українську панцирну (танкову) колону. Майже у кожному з районів східних, південних та центральних областей України до лав УВВ зголосилося по кілька сотень добровольців. Показово, що найбільший відсоток вояків УВВ у той час дала тимчасово зайнята з'єднаннями ЧА Харківщина, населення якої на власному досвіді переконалося у незмінній брутальності сталінського режиму. Спершу мешканці Харківщини вітали радянські війська як визволителів від радянської окупації. Однак дуже скоро багатьох із них піддано переслідуванням і репресіям з боку НКВС лише за тимчасове проживання під німецькою окупацією. Після відступу з Харкова радянських військ, котрі перебували в місті та околицях у лютому 1943 р. впродовж 25 днів, саме місцеві чоловіки дали один із найбільших відсотків вояків УВВ. Лише у Сахновщинському районі Харківської області тільки в першій половині травня 1943 р. до УВВ виявили бажання вступити 208 добровольців[Нова Доба. - 1 серпня 1943. - № 31 (103). - с. 1]. Подібна ситуація була і в інших містах Східної України. З одного тільки Лисичанська на Донеччині до лав УВВ зголосилося 300 добровольців, які відразу ж виїхали на вишкіл". - с.207.
Тепер конкретніше про Лозову. "29 червня 1942 р. перекладач у тиловій команді 17-ої армії О. Корчак-Городиський, описуючи у своєму щоденнику зустріч із однією з таких сотень (українських добровольців - В. Т.) в містечку Лозова на Харківщині, писав: "Перед полуднем зустрінув я на вулиці кінний відділ українських добровольців, які в шоломах з жовто-синіми відзнаками на них, з крісами на плечах, з українським прапором і українською піснею проїжджали кудись на Схід. Напереді їхало 2-ох старшин, на нараменниках мали синьо-жовті стяжки… Ті відділи були, мабуть, першими більшими з'єднаннями українських добровольців, створеними взимку 1941-42 при панцерній групі ген. Кляйста у Маріуполі, якого особистим перекладачем і організатором тих відділів був студент-технік з Бресляв (Бреслау - А. Б.) Михайло Головатий". - с. 117. З - Корчак-Городиський О. З щоденника воєнного перекладача // Вісті Комбатанта. - 1989. - Ч. 1. - с. 71.

Бiльше тут:
Лозова то Лозівщина в Другій світовій війні
http://ruthenos.org.ua/HTML/Lozova/2svitova.htm

 

Могила Кирила Дацька.Похований в Саут-Баунд-Брук, США.






Дацько Кирило Васильович(07.06.1905,с.Кирилівка Київської губ. - 30.12.1963,Нью-Йорк,США)-майор РСЧА, полковник Армії УНР, професор фізики Київського сільськогосподарського інституту, засновник і директор Військово-історичного інституту в США.

В роки 2-ї світової потрапив у полон до німців. Працював пропагандистом в СС-Штандарті "Курт Еггерс"Очолював вiддiл пропаганди при УВВ та був щефом штабу української пропаганди при Українському Національному Комітеті в Німеччині.По закінченню війни емігрував до США, де створив і очолив Військово-історичний інститут.

 

http://reibert.info/forum/album.php?albumid=1350&pictureid=138925
вже забув, звiдки я це фото витягнув - але це таки УВВ

 

Гарна свiтлина!
Ось вона ж.

 

- Tak tse ja jih poskanuvav i ranishe na forumi vykladuvav

 

А звiдки сканував?

 

Frantsuzs'kyj zhurnal "MIlitaria".

 

Там багато свiтлин по УВВ ще?

 

Щось трохи було ще, як що добре пам'ятаю.

 

Листівка УВВ яка називається :«Козаче! Розкуй мене!»

 

Чи не відомо кому подробніше про такого собі полковника Богуна котрий працював з Богатирчуком в КОНРі?

Зокрема Богатирчук згадував:"У нас на украинском горизонте [в] полку немного прибыло-появился снова полковник Богун.Пан атаман очень приличный человек,но здорово вперта людина и думает с одной дивизией разбить Сталина.Настроен он оптимистически,здорово недисциплинирован,но Украину любит,украинец до мозга костей.Проводил с ним два совещания,у Кольфа и Кригира по поводу формирования воинских частей..."

Потім він писав,як посилав його у Веймар та Берлін агітувати українців.Але:"..Как и следовало ожидать,от поездки Богуна проку вышло очень мало.В Веймаре его встретили в штыки.Он пошел сразу напролом-завел разговоры с солдатами галицкой дивизии.У наших украинцев он встретил сочувствие,у галичан-сплошную ненависть...В школе старшин куда он сунулся его вообще не пустили поговорить с солдатами.."

Мемуары Власовцев/Сост. А.В.Окороков.-М.: Вече,2011
Ф.П.Богатырчук.
Часть 6. Шандрук 270-271 стор.

 

не чув навіть про такого... полковником якої армії він був?

і де це він у Веймарі "солдат галицкой дивизии" зустрів? і що за "школа старшин"?

 

Сам розуміння не маю.Тому й питав. Цитував за спогадами Богатирчука .

 

Ost-Bau-Bataillon 559. Ab 1944 wurde daraus Ukrainisches-Bau-Pionier-Bataillon 559.
список пропавших без вести можно скачать тут http://www.mediafire.com/?w5qr9wwrh733vgo

а это солдат этого батальона - правда, чех http://www.hultschiner-soldaten.de/__de/mensch.php?id=5065

Всего входило 5 рот

 

Ще такі є
Im Winter 1943/44 erhielt das Bataillon eine 5. (Ukrainische) Kompanie - тут
http://www.lexikon-der-wehrmacht.de/Gliederungen/BauBatStr/BauBtlStr505-R.htm

Die 4. Kompanie vom Bataillon wurde am 7. Oktober 1944 durch eine 4. (Ukrainische) Kompanie aus der ukrainischen Wach-Kompanie 1/607 ersetzt. - тут http://www.lexikon-der-wehrmacht.de/Gliederungen/NachschubBat/NachschubBat23-R.htm

 

Strassenbau Btl. 559 сформирован в 1943 году (5-я рота азербайджанская). С 15.3.1943 года - Ost. Bau. Btl. 559, основной состав сформирован из бывших военнопленных. С 26.3.1943 года - Ost. Bau. Btl. des Befehlshaber Heeresgebiet Sud. С 19.08.1943 года - Ost. Bau. Pionier Btl. в подчинении Pz. AOK 4. Нне позднее октября 1944 года преобразован в 559-й украинский строительный батальон при группе Армий Центр.
Отдельное спасибо Александру (HELD) за информацию и жетон.

 

Знайшов на просторах мережі таку пісню,наче б то була підписана як "Пісня українських добровольців Вермахту". В кого які думки? Чи це все ж таки сучасний так званий "новодєл"?



Кохана моя Україно,
Як довго була ти у сні!
Зробили із тебе руїни
Кремлівські кати навісні.

В Москві у найбільшого ката
Вино і розкоші були,
А наші змарнілі дівчата
Під тюрмами долю кляли.

Гей, слухай недолюдок Сталін,
Потонеш ти в морі пожеж!
Ти мрієш нас нищити й далі?
Собако, від нас не втечеш!

За чорні години розпуки,
Сльозу що у неньки сія,
За всі катування і муки
Відплатить країна моя!

І не допоможуть чужинці-
Англієць проклятий і жид.
До помсти, брати українці,
До помсти, великий нарід

 

це автентична пісня, автор - І. Гордієвський; в книжці А. Боляновського вона є (з "Українського Добровольця", ніби-то)...

 

Дійсно! Певно я її в Боляновського вже й зустрічав,бо знайомий текст.

Хто такий?

 

не знаю, так підписано... я переглядав свого часу в архіві листи, які надходили до редакції "Українського Добровольця" - там в основному прохання про допомогу в зарахуванні до УВВ, а також тексти віршів та пісень... можливо, що і автор один із таких дописувачів...

 

див. пост № 148 - http://reibert.info/forum/showthread.php?p=2451980&posted=1#post2451980

просто бомба!

 

Получается, вот она, нашивка эта? Первое фото с ней?

 

да, она самая... точно первое, которое я увидел...
но где он ее носит!

 

На сердце вроде как. Или задумка такова была.
Ну на то он и УПА-шник. Как я помню, нашивка ведь предназначалась для солдат, которые из 14 ДСС превратились в 1-ю дивизию УНА, так?
Китель тоже немецкий, похож на М36. Хотя не уверен: воротник хоть и тёмный, но это может так отсвечивать просто.

 

очень сомнительно, что это фото сделано во время его пребывания в УПА...

"У лютому 1945 р. у Німеччині для службового користування була віддрукована таблиця з новими зразками відзнак на комір та рукави для всіх національних формувань Зброї СС. Для українських частин пропонувалась петлиця із зображенням Тризуба та нарукавний щиток з Тризубом та написом "UKRAINE" (мал. 18). Ймовірно, така відзнака ніколи так і не використовувалася, хоча існують твердження, що вона належала українським відділам німецької "Організації Тодт"..." - http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/AuxHistSci/Znak/znak33/UkrSymbolsWW2.html

самой таблицы не помню...