Поліцейські батальйони ОРПО "Шума"/ Schutzmannschaft Bataillone OrPo - "Schuma"

Мое недавнее приобретение.Как я понял,это Sipo?

 

Re: украинская служебная книжка

- K sozheleniju, vse chto popadalos' eto udostoverenije Ukr. militsii iz Kieva i Ukr. politseja iz GG.

 

В экспозиции гомельского музея находится солдатская книжка беларуской полицейского, но фотосъемка там запрещена.

И правильна ли датировка следующих событий?

ноябрь 41 - создание шуцманшафта
июнь 42 - кокарды и нарукавные щитки
август 42 - первый вариант знаков различия
ноябрь 42 - отменен
апрель 43 - второй вариант (погоны и петлицы) (не получил широкого распространения)

Информация взята с сайта http://www.germanmilitaria.com/

На фото присутствуют погоны, но знаки различия старые.

 

не встречалось, к сожалению...
вот только такое изображение есть в одной книге:

 

ще до купи: обвинувачувальний висновок та вирок у справі двох поліцеських із с. Кожухівка Коростенського р-ну Житомирської обл. - http://gans-gunner.livejournal.com/184547.html

 

Судьбы некоторых полицейских в последний период войны.

"Для некоторых подразделений местной полиции пути отхода удалось проследить. Например, известна судьба 16 шуцманов из 30-ти, служивших на маленьком посту в городе Гнивань. Трое было убито в бою с русскими при захвате ими города в марте 1944 г. Десять рядовых полицейских остались в Советском Союзе, были мобилизованы в Красную армию, а затем осуждены на срок от 15 до 25 лет, из которых отбыли не менее шести и вышли на свободу по амнистии в 1955 г. Трое старших украинских унтер-офицера отступили с немцами и в 1944-45 г. служили в ПВО (Luftschutzpolizei) Ганновера.

Обнаружен документальный след, позволяющий точно воспроизвести путь этих троих в Германию. В апреле 1944 г. на сборном пункте Каменка близ Львова большая группа шуцманов их Житомирского округа погрузилась в эшелоны вместе с другими украинскими полицейскими (всего 3.351 человек). Многие холостые полицейские были направлены в Эстонию, а остальных, в основном вместе с их женами и детьми, отвезли в крупные города Рейха, например, в Нюрнберг и Зальцбург. 175 человек отправили в Ганновер. Те, кто оказались в Германии, служили в ПВО и помогали устранять последствия тяжёлого ущерба, нанесённого этим городам бомбёжками авиации союзников.

Документы из архива Ганновера подтверждают, что персонал бывшего украинского шуцманства из Гнивани и других полицейских постов в районе Житомира был зарегистрирован там в 1945 г. В списке полицейских в Ганновере от августа 1944 г. значатся фамилии более 100 бывших шуцманов. Многие прибыли из округов Житомир, Полтава и Харьков. После войны из этих троих бывших унтер-офицеров из Гнивани один эмигрировал в Австралию [см. примечание], один - в США и ещё один - в Англию.

Аналогичный путь может быть реконструирован для украинских и немецких полицейских из местных постов кировоградского округа. Судя по протоколам советских судов, многие украинские полицейские во время отступления на запад дезертировали. Один сбежал всего в нескольких километрах от своего дома, другой - в районе Тирасполя севернее Одессы, а третий близ реки Днестр на румынской границе. Только один из шуцманов, представших перед советским судом, оставался в своём подразделении всю дорогу через Румынию в Венгрию. Оттуда его перевели в Кёнигсберг, где он рыл окопы и служил пожарником до тех пор, пока его не захватила Красная армия".

Примечание: если проследовать по ссылке в конце книги, то там есть следующая информация: "Подробнее см. материалы расследования в деле Николая Березовского, Аделаида (Австралия), 1992 г. Дело против Березовского о военных преступлениях было закрыто за недостаточностью улик. Защита признала, однако, что Березовский во время войны служил в украинском шуцманстве Гнивана".

Цит. по: Мартин Дин. Пособники Холокоста. Преступления местной полиции Белоруссии и Украины, 1941-44 - СПб.: Академический проект; Издательство ДНК, 2008. С. 185-186, 254.

В нагрузку ещё вот такое фото полицая в Норвегии (отдых за особые заслуги, вероятно). 2 апреля 1944 г. Обратку расшифровать сложно, время "съело" надпись. По всей видимости, текст на украинском, какие-то отдельные куски более-менее читаемы: "...на майданчику серед города против домов [неразборчиво] города Осло...".

 

Оце так сюрприз,цей шуцман виявляється в моєму місті служив

 

до речі, в Держархіві Київської обл. є цілий фонд під назвою "Білоцерківська українська охоронна поліція, 1941-1943 рр.", в якому зберігається аж 143 справи...

 

kirov
Та і у нас в музеї є щось,зокрема про 116 батальйон,але з екпозиції по 2-й світовій зняли,а в загашники мене просто так не пустять,там треба якось домовлятись

 

а яка причина того, що зняли з експозиції? кон'юктура змінилась?

до речі, є навіть спогади (це дуже рідкісний випадок) одного чоловіка, який згадує трошки про своє перебування в 116-му батальйоні "шума" в Білій Церкві - Головенко В. Батальйони 121 і 116 (До історії УВВ)// Вісті. Орган військово-політичної думки Крайової Управи Братства кол. Вояків 1 УД УНА в Німеччині. – 1953. – № 9-10. – С. 10-11.

 

А хто його знає.Років пять тому,як я був в музеї,то було трохи по 116 батальйону.На стенді було написано,що спочатку командиром батальйону був призначений хтось з українських націоналістів,а потім він вийшов з довіри у німецького командування і замість нього призначили козака з росіян(прізвищ не пам"ятаю).А останній раз був в музеї з місяць назад,так і згадки немає.А у Вас немає тих сторінок спогадів з "Вістей",а то в гуглі я нічого не знайшов.

 

шкода... а прізвища, певно, Пустовіт і Попов відповідно...

передрукував те, що торкається 116-го батальйону "шума" і Білої Церкви:
"За пару днів по цьому випадку дістали ми новий наказ: на Білу Церкву, на нове формування! А в Білій Церкві батальйон ч. 121 з'єднався з батальйоном ч. 116, який формувався був і перебував там. До батальйону прилучили також декількох донських козаків, що втекли з батальйону ч. 133, який складався виключно з колишніх совєтських військовополонених і, піддавшись совєтській пропаганді, перебив своїх німецьких старшин та, очолюваний росіянином-поручником (колишнім совєтським старшим лейтенантом), перейшов до совєтських партизанів. Ця подія викликала ретельну чистку в 116. батальйоні і у нас: старанно відібрано всіх, хто викликав підозру своїми протинімецькими настроями, і всіх їх заарештовано. До них попав і я. Вся процедура відбулась дуже просто й несподівано. Одного прекрасного дня - це був кінець травня [1943 р.] - батальйон поставлено в алярмовий стан і нікому не дозволено виходити з кошар. На брамі стали німці. По заготовленому списку викликали підозрілих, здіймали з них однострої і забирали від них зброю. Видали нам совєтські "гімнастьорки" й галіфе. Потім під сильним конвоєм відвели на станцію, де вже чекали товарові вагони. Розмістили нас, майже 50 чоловік, в двох вагонах і повезли в Київ..."

 

ну, і ще до купи інфа по 116-му батальйону "шума":
"У Білій Церкві на початку 1942 р. представник ОУН(м) Пустовіт за підтримки начальників міської і районної поліції галичан Томасевича і Сокальського почав організовувати український курінь. Імовірно, участь у його створенні взяли і члени Буковинського куреня з Києва, оскільки є інформація про їх виїзд до Білої Церкви для створення там національних органів влади. Проте вже навесні 1942 р. курінь був розформований німецькою поліцією, а натомість частково з того ж особового складу було створено 116-й шуцбатальйон. Його командирами, окрім німців, були призначені донські козаки на чолі з обер-лейтенантом Васілієм Поповим. Це було зроблено для унеможливлення впливу ОУН на цю частину"...
Дерейко І. Організаційне та матеріальне забезпечення поліційних структур і підрозділів у Райхскомісаріаті Україна// Український історичний журнал. 2009. - № 6. - С. 94.

 

зобов'язання на службу в шуцманшафті:

 

ще:

 

документ про нагородження, прохання про відпустку і дозвіл на відпустку (109-й і 110-й батальйони "шума"):

 

І. Дерейко пише про вірогідність участі буковинців у формуванні українського куреня в Білій Церкві на поч. 1942 р.:

це підтверджує публікація в одному із еміграційних журналів, де пишеться, що після розформування Буковинського куреня його залишки "було приділено до Київського, Білоцерківського і Вінницького куренів" (Жуковський А. Буковинський Курінь// Календар-альманах "Нового Шляху". - 1992. - С. 55)...

 

Сотник Степан Зинь

 

Войовничо сотник виглядає - просто плакат арійського воїна

П.С. Ту фотку з Українцем з Норвегії хотів придбати але хтось мене перебив. Якщо власник фото є на форумі, то хотів би з ним звязатися для публікації фото.

 

жаль фото обрезано сильно

 

Рубашку с галстуком видно, пагоны тоже (кстати пагоны не полицейские - может СС?), а вот какие мысли нащет петличек?

 

не видать их

 

Нажаль лише таке.

 

Думаю форма у него СС, потому так и обрезали фотку, коричневая рубашка тоже косвенно свидетельствует об этом

 

Теж так вважаю,що саме тому й обрізали.Бо світлина з видання еміграційного післявоєнного.