Особистий секретар П. Скоропадського та член Ради Присяжних. Походив зі старовинного шляхетського роду. Закінчив Технологічний Інститут у Петербурзі, де очолював Українську студентську громаду . У 1900 році заснував культурне товариство "Родина". З 1902 року - провідний діяч Української Народної Партії. 1917 року був одним з організаторів Української партії Хліборобів-Демократів. У квітні 1918-го належав до ініціаторів скликання Хліборобського конгресу, на якому було проголошено Гетьманом України Павла Скоропадського. У період Гетьманату виступав за українізацію гетьманського уряду, та не підтримував ідеї збройного повстання проти Павла Скоропадського. 1919 року Сергій Шемет знаходився в еміграції в Австрії. У 1920 разом з В.Липинським заснував Об’єднання українських монархістів-гетьманців - Український Союз хліборобів-державників, належав до провідних діячів гетьманського руху. У 1920-1925 рр. Сергій Шемет працює співредактором журналу „Хліборобська Україна”. Під час перебування в еміграції був особистим секретарем Гетьмана Павла Скоропадського. Згодом жив у Австралії. Був одним із засновників Союзу українських організацій Австралії.
нашел упоминание, чо он присутствовал на панихиде по генералу Врангелю, причем белые были удивлены, что гетман не прибыл, а Шеремет был
Хм.Загадочно.Если там был Шемет. Гетман мог бы по такому случаю отправить кого то более лояльного к белой русской эмиграции.
Ось повна світлина,де Шемет серед засновників Українського союзу хліборобів-державників в 1921 році. Сидять: В.Липинський,П.Скоропадський,С.Шемет. Стоять: О.Скоропис-Йолтухівський,С.Крилач,А.Монтрезор,К.Лоський.
монумент у пам'ять Скоропадського і Лизогуба на цвинтарі Саунт-Баунд-Брук (США) - http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=8905
Маю досить цікавий календар-альманах гетьманців за 1942 рік,що видавався у Берліні.Декілька світлин.Перелік різних пам"ятних дат і т.д. Статті А.Кущинського зокрема в дусі вдячності Німецькій Армії у визволенні від большевизму,статті Липинського,програма СГД ,статут Трудової Монархії.
ось ще до купи можна в і-неті "Націю в поході" завантажити: http://www.ukrcenter.com/Література/Різне/53103/Нація-в-поході-1940-13-14-30-31 http://www.ukrcenter.com/Література/Різне/53102/Нація-в-поході-1940-01-02-18-19
Цікавий документ!!!! Значить можна припустити що той самий Дядюра про кого мова був гетьманцем. Також цікаві роки їх еміграції,Кучеренко 1925 р.,а Дядюра аж 1935 рік! І ще чому на виписці позначено місто Старобільськ,а мова йде про Новомосковський р-н?
ну, чи може унакорівець якийсь... очевидно, оперативна група УШПР перейшла фронт і в Старобільску складала звіти про перебування в нім. тилу, тому й така локалізація...
Гетман Украины о Галиции " ...Узкое украинство - исключительно продукт, привезенный нам из Галиции, культуру каковой целиком пересаживать нам не имеет никакого смысла: никаких данных на успех нет и это является просто преступлением, так как там, собственно, и культуры нет. Ведь галичане живут объедками от немецкого и польского стола. Уже один язык их ясно это отражает, где на пять слов - 4 польского или немецкого происхождения...""Великороссы и наши украинцы создали общими усилиями русскую науку, русскую литературу, музыку и художество, и отказываться от этого своего высокого и хорошего для того, чтобы взять то убожество, которое нам, украинцам, так любезно предлагают галичане, просто смешно и немыслимо..." "Нельзя упрекнуть Шевченко, что он не любил Украины, но пусть мне галичане или кто-нибудь из наших украинских шовинистов скажет по совести, что, если бы он был теперь жив, отказался бы от русской культуры, от Пушкина, Гоголя и тому подобных и признал бы лишь галицийскую культуру; несомненно, что он, ни минуты не задумываясь, сказал бы, что он никогда от русской культуры отказаться не может и не желает, чтобы украинцы от нее отказались. Но одновременно с этим он бы работал над развитием своей собственной, украинской, если бы условия давали бы ему возможность это делать.Насколько я считаю необходимым, чтобы дети дома и в школе говорили на том же самом языке, на котором мать их учила, знали бы подробно историю своей Украины, ее географию, насколько я полагаю необходимым, чтобы украинцы работали над созданием своей собственной культуры, настолько же я считаю бессмысленным и гибельным для Украины оторваться от России, особенно в культурном отношении. При существовании у нас и свободном развитии русской и украинской культуры мы можем расцвести, если же мы теперь откажемся от первой культуры, мы будем лишь подстилкой для других наций и никогда ничего великого создать не сумеем". Скоропадський П. СПОГАДИ, кiнець 1917-грудень 1918р. 1995, с.233- 234
1.Гетьман зі своїми прихильниками 1918 р. 2.Родина Скоропадських – дочки Олена, Єлизавета, мати Олександра Петрівна, гетьманич Данило, гетьман Павло Петрович, дочка Марія, чоловік Марії Адам Монтрезор. 3.Батько гетьмана Петро Іванович Скоропадський. / Мати Марія Андріївна Миклашевська. / Сестра Єлизавета Петрівна. / Брат Михайло Петрович Скоропадський. (фото з експозиції Музею гетьманства).
1. Гості дня народження гетьмана Скоропадського у Ванзее (Німеччина), 1933 р. У центрі – Павло Петрович із дружиною Олександрою Петрівною. 2.Гетьман Скоропадський із дочками Оленою (фото ліворуч) та Єлизаветою, своєю секретаркою (праворуч). 3.Олександра Скоропадська. / Із чоловіком на еміграції.
Побачив цікаве - присяга на вірність Гетьману Кому цікаво - продають http://aukro.ua/prisyaga-na-vernost-getmanu-skoropadskomu-1918-i3538284000.html
Візит П.Скоропадського до Німеччини в вересні 1918 р. Як, коли і для чого український гетьман їздив до німецького кайзера http://incognita.day.kiev.ua/vizit-skoropadskogo-do-nimechchini-v-veresni-1918-r.html
