Повстанський рух в Українi 1919-1920-тi р.р.

Запись сообщения по прямому проводу № 54389
о массовых выступлениях, охвативших 16 округов Украины
(Бердичевский, Сумский, Проскуровский, Днепропетровский,
Изюмский и другие округа)

9 марта 1930 г. Получена в 18.45

Всего было охвачено массовыми выступлениями 16 округов: Шепетов-ский, Бердичевский, Сумский, Проскуровский, Днепропетровский, Изюм¬ский, Тульчинский, Волынский, Белоцерковский, Каменецкий, Могилев-ский, Кременчугский, Полтавский, Винницкий, Сталинский и АМССР. В 3 округах — в Днепропетровском, Изюмском и Сумском- выступления но¬сили серьезный характер, но благодаря принятым мерам имеется пере¬лом, успокоение непрочно. В частности, не совсем спокойно в Петриков-ском районе Днепропетровского округа. В 8 округах — Волынском, Бело-церковском, АМССР, Проскуровском, Могилевском, Тульчинском, Каме-нецком, Кременчугском — выступления не носили широких размеров. Приняты все меры недопущения дальнейших волынок. В Проскуровском округе попытки выступлений отмечены в районах Деражнянском, Михал-польском и Городокском. Руководители и зачинщики этих районов арес¬товываются.
В АМССР волынки ликвидированы оперативными мероприятиями. В перечисленных выше округах, отдельных селах происходят незначитель¬ные волынки на почве обобществления посевматериалов. В округах Каме-нецком, Могилевском, Кременчугском успокоение частичное. Полное ус¬покоение наступило в округах Полтавском, Винницком, Сталинском в ре¬зультате проведенных оперативных мероприятий и массовой политичес¬кой работы. Следует отметить, [что] волынки в Сталинском округе проис¬ходили в селах, граничащих с Таганрогским округом. В Бердичевском ок¬руге в результате решительных мероприятий намечается перелом.
Остается напряженным положение в Шепетовском округе в м. Лабунь Полонянского района. Антисоветский и уголовный элемент организовал группу в 40 чел., вооруженную обрезами, охотничьими ружьями, топора¬ми. Группа 8 марта двинулась в районный центр Грицев. Одновременно толпа в 400 чел. направилась к Грицевскому райисполкому, выступавшие производили выстрелы из обрезов, охотничьих ружей. Вооруженной груп¬пой убит один комсомолец, часть актива взята заложниками. Находив¬шийся к тому времени в Грицевском районе кавалерийский отряд толпу рассеял, не применяя оружия. Устанавливается связь вооруженных групп этого района с Бердичевским округом. В селах Гитково, Малые Мацевицы, колонии Дерманка и в ряде сел Судилковского района активисты избиваются, комсомолец был загнан в реку [и] утонул. Одного активиста толпа повесила. В ряде сел Аннопольского района выбрасывались лозунги против колхозов, за перевыборы сельских советов. В с. Нараевке назван¬ного района толпа женщин намеревалась 8 марта выступить демонстра¬цией с черным флагом. В с. Иришки Старо-Константиновского района толпа обратила в бегство местный актив. Один убит. Выступление прохо¬дило под лозунгом: «Нам такой Советской власти не нужно. Это не власть, а бандиты. Она нас ограбила и забрала все».
В целях быстрой решительной ликвидации выступлений в Шепетов-ском округе мною туда выслан Быстрых. По сведениям 10 округов, всего потерь в процессе массовых выступлений — 577. Из них: с нашей сторо-ны — 386, [с] противной стороны — 191. По округам и характеру разде-ляются: в Шепетовском округе с нашей стороны убито 17, ранено — 31, избито — 103; в Бердичевском округе с нашей стороны убито — 12, ране¬но — 3, с противной стороны убито — 4, ранено — 9; в Одесском округе с нашей стороны убито — 1, ранено — 4, избито — 27, с противной сторо¬ны убито — 2, ранено — 3; в Сумском округе с нашей стороны убито — 10, избито — 59, с противной стороны убито — 2, ранено — 18; в Старо-бельском округе с нашей стороны избито — 22, с противной стороны из¬бито — 2; в Полтавском округе с нашей стороны избито — 6; в Днепро¬петровском округе с нашей стороны избито — 11; в Харьковском округе с нашей стороны избито — 26; в Проскуровском округе с нашей стороны избито — 3. Всего убито с нашей стороны — 35, ранено — 37, избито — 314. Всего убито с противной стороны — 26, ранено — 62, избито — 103. Сведения о потерях, особенно с противной стороны, неполны. Условия об¬становки не всегда позволяют их учесть.
Балицкий
ЦА ФСБ РФ. Ф. 2. Оп. 8. Д. 232. Л. 101—101а

 

Запись сообщения по прямому проводу о массовых волнениях
и восстаниях в Тульчинском округе

16 марта 1930 г. 18 час.

Зам. пред. ОГПУ т. Ягоде, нач. СОУ ОГПУ т. Евдокимову

Вчера приехал в Тульчинский округ, весь округ охвачен волнениями и восстаниями, из 17 районов округа поражены 15 районов, на сегодняш-ний день волнения происходят в Г53 селах, совершенно изгнана Сов[етская] власть и актив из 50 сел, где вместо сельсоветов в большинстве изби¬раются старосты. Колхозы ликвидированы в большинстве сел округа. Причины выступлений, кроме отдельных извращений аппарата, безуслов¬но, антисоветская агитация со стороны петлюровских элементов, попов и кулаков, под лозунгами «Пам не надо власти, которая грабит крестьян. Долой коммунистов, которые ведут страну к гибели. Закрыть школы, воз¬вратить здания попам, ввести в школы изучение славянского языка, чтобы лучше понимать церковную службу, изгнать учителей, посаженных Советской властью. Закрыть кооперативы и дать свободную торговлю». В некоторых селах выступают под лозунгами «СВУ», заявляя, что Ефремова судят, а непонятно — поживает. Связь между выступившими селами поддерживается гонцами, во многих селах бьют в набат, нанимая для этой цели бедняков за 2—3 руб., избивают коммунистов, комсомольцев и актив, требуют, а кое-где и проводят высылку из села комнезамов, изде¬ваются над беднотой. Например, в с. Козинцах Ободовского района, где избрана женщина старостой, с музыкой вывели сельсовет и актив за село. Заставляют активистов на коленях стоять перед церковью; в с. Конаши Ободовского района отслужили панихиду по Советской власти. В некото¬рых селах — вооруженные выступления, вырыты окопы вокруг сел, кото¬рые заняты вооруженными, не пускающими в село. В отдельных селах поют «Ще не вмерла Украина». Должен напомнить, что некоторые райо¬ны округа были в прошлом районами формирования и деятельности банд Заболотного56. Усиленно распространяются провокационные слухи о близ¬ком падении соввласти и о предстоящем крестовом походе против комму¬нистов. В ряде сел отмечено распространение написанных от руки листо¬вок антисоветского характера. В Соболевском районе действует банда, ку¬лаки собирают пожертвования для повстанцев.
Вчера объехал с отрядом ряд сел, в частности был в с. Верховке Обо-довского района, где толпа под руководством попа стремилась громить агршколу, и где в течение 3 дней сельсовет не работал, оттуда был изгнан актив. На митинге были предъявлены следующие требования: ликвида¬ция агршколы, убрать активистов и комсомольцев, возвратить имущество кулакам, так как «кулаков у нас нет», разрешить самим выбрать сельсо¬вет, ликвидировать колхоз, убрать учителя, просить защиты у кулаков. Чувствуется обостренная классовая борьба S этом селе. Актив держится геройски. Конечно, власть там восстановлена, надлежащие оперативные меры приняты. В Мястковском районе при проведении операции было оказано у сел Горячковки и Олыпанка вооруженное сопротивление, пере¬стрелка продолжалась около 3 часов. Из с. Балановки Бершадского райо¬на после решительных мероприятий нашего отряда, по сведениям, ушло в лес 500 чел., вооруженных вилами и топорами. Весь округ разбит на опе¬ративные участки. К каждому оперативному сектору приданы вооружен¬ные отряды коммунистов и войсковые конные группы ГПУ. Отдан приказ о решительном подавлении выступлений. Я также остаюсь в этом округе для оперативного руководства на станции Тростянец.

Балицкий
ЦА ФСБ РФ. Ф. 2. Оп. 8. Д. 232. Л. 115—115об.

 

Хм интересно...
Эхо Махновщины?

 

Любопытную деталь отметили сотрудники ГПУ УССР в одном из отчетов за 1930 г.:
"Значительно усилились связи между к/р элементами города и деревни. Ряд организаций, развернувших свою деятельность в деревне, имел руководящие центры в городах и, наоборот, городские к/р элементы проникали в деревню, возглавляли и руководили там к/р подпольной повстанческой работой"
и как пример:
"К/р организацией, состоящей из кулаков, бежавших из различных районов Украины, руководили быв. белые офицеры, проживавшие в
г. Днепропетровске."

Вот уж воистину - единение города и деревни (+ союз белых и украинцев)

 

Вряд ли. Это Винницкая область. махновцы там были нечастыми гостями. Скорее просто знак протеста...

 

Это точно
А вообще ж так в "белых" украинцев был значительный процент.

 

Были да но еденичные случаи так закочевавшие отряды махновской ориентации вызнающих сверхнсоть Батькину.
Да я шутя собственно написал.Конечно скорее знак протеста.Хотя опять же черное знамя для Винницкой области как то не характерно.

 

"Літопис Червоної Калини'', Львів, річник 1929/30



ПРОТИБОЛЬШЕВИЦЬКІ ПОВСТАННЯ В УКРАЇНІ В 1921 Р.

(На основі офіціальних большевицьких звідомлень і інших непублікованих матеріялів подав сот. Н. П-па)




Доклад Особого Штабу по боротьбі з повстанчеським движенням в Українській Совітській Соціялістичній Республиці та оперативний звіт Штабу Красної Армії УССР.
Цілком довірочно!

Звідомлення: Про повстанський рух на Київщині, Чернигівщині, Волині, Поділлю, Херзоншині, Полтавщині, Харківщині, Катеринославщині в 1921 році.

Київщина.

Отаман Мордалевич, бувший сотник, народився в Радомисльському повіті. Склад відділу: 600 чоловіка піхоти, 50 чоловіка кінноти, 15 скорострілів, 2 гармати. Підчас великих операцій кількість піхоти в двоє збільшується. В складі відділу коло 100 чоловіка дезертирів з червоної армії. Підтримують селяне з Студенців, Кочерова, Воталівки, Рижова, Соловівки, Мотижина, Ходоркова, Сокольчого (?), Котельні, Іванців, Андрусівки, Ромендорфа, Малина, Вишневича та Ігнатівки. Військова діяльність відділу: напади на стацію Васильків, Молотівку, захоплення стації Хвастів і стації Бровки, з винищенням залог. Невдала спроба захопить стацію і місто Житомір, де розташовано штаб XIII совітської армії.

Отаман Сірко, бувший урядник української армії.

Склад відділу 200 чоловіка піхоти. Є скоростріли. Підчас виступу число доходить до 500 чоловіка. Повстанці ховаються в лісах і болотах між ріками Дніпром і Тетеревом. Підтримують селяне Чорнобиля, Хатного, Бобра, Василівки, Обухівки, Іванівки, Коровичів, Кухарів і Шибеного. Військова діяльність відділу : напади на стацію Бородянка, винищення членів Ч. К., знищення карного відділу в районі Шибеного.

Отаман Левченко, селянин. Склад відділу 100 чоловіка піхоти, з них половина з дезертирів червоної армії. 2 скоростріли. Підтримують селяне Злодіївки, Тарсовичів, Демидівки, Нової Петрівки і Гостомиля. Ховаються між ріками Дніпром і Навою.

Військова діяльність: напад на патрулі коло Святошина (?), вибух моста через ріку Наву, один напад на реквізійний відділ.

Отаман Волощенко, (Юрій), бувший сотник української армії з Полтавщини.

Склад відділу: 300 чоловіка піхоти, 10 скорострілів. Була одна легка гармата. Слад відділу постійний. Організація військова. Підтримують селяне з Сальних, Хмільного, Райгороду і Ланова та Холодківського. Військова діяльність: захоплення стації Козятин з винищенням членів Ч. К., спалення складів і залізничих валок, зруйновання залізничого шляху коло Бердичева (?). Знищення двох карних військових відділів, висланих з Бердичева.

Отаман Коленський. Склад відділу 100 чоловіка піхоти і 2 скоростріли.
Підтримують селяне з Карушівки, Самгорода, Прилук, Зожева та Вахнівки. Військова діяльність: виключно псовання залізничого шляху Козятин — Калинівка і Козятин — Умань. Підлягає отаманові Струкові.

Отаман Струк, бувший полковник. Народився на Київщині.

Склад відділу: 1,000 чоловіка піхоти зі скорострілами і 4 гарматами. Підчас великих виступів скількість повстанців доходить до 4,000 людей.

Піддержують селяне з повітів: Васильківського, Сквирського, частини Канівського і Білоцерківського (?) 120 сіл.

Військова діяльність: захоплення міста Василькова (?) і околиць Києва. Тимчасове захоплення міст Білої Церкви, Сквири, Канева, Брацлава, Умані. Сприяючі бої з трьома совітськими дивізіями зі складу XII і XIV армії. Відпустив мобілізованих до дому. Голова повстанчого руху на Київщині.

Отаман Кінський. Склад відділу 50 чоловіка піхоти. Підтримують селяне з Маріївки, Монастирища і Соколівки.

Військова діяльність: напади на дрібні продовольчі і реквізійні відділи (4). В лютім 1921 р. був розбитий і тимчасово скінчив своє істнування.

Отаман Богатиренко, селянин.

Склад відділу 200 чоловіка піхоти зі скорострілами. Підчас виступу збільшується в двоє. Підтримують селяне з Уманського повіту.

Військова діяльність: виступає завсіди з отаманом Струком.

Отаман Чехович, бувший старшина, степень і армія невідома.

Склад відділу 200 чоловіка і скоростріли. Скількість завсіди змінявся. В лютім 1921 було всього 50 чоловіка.

Підтримують селяне Звенигородського повіту.

Військова діяльність: в лютім 1921 захопив місто Златополь і стацію Ново-Миргород. Зареґістровано 10 випадків знищення залізничого тору і три напади на продовольчі реквізійні відділи.

Отаман Зеленчук, бувший старшина української армії з Черкас, правдиве назвиско Михайличенко.

Склад відділу 200 чоловіка кінноти, одна гармата. В складі відділу богато старшин. Кіннота вся з дезертирів української совітської кавалерії.

Користується широкою допомогою з боку населення повітів Канівського і Черкаського. Всі напади відзначаються добровільною підмогою. Відділ виявляє виключну жорстокість до комуністів і аґентів Ч. К., яких закопують живцем в землю.

Військова діяльність: захоплення на 2 день міста Черкас і стації Цвітково зі знищенням бронепотягу "Український Комуніст". Зареґістровано 9 нападів на карні та реквізиційні відділи. В квітні 1921 вів успішну боротьбу з большевицькою червоною бриґадою.

Отаман Матвієнко.

Склад відділу 400 чоловіка піхоти з 10 скорострілами і одною гарматою. Всі дезертири з української радянської червоної армії.

Підтримують селяне Смілої, Бобринської, Ломового, Медведівки, Прус, Янівки, Олександрівки і около 21 хуторів. Має багато співчуваючих червоноармейських залог міст Кремчуга і Чигирина. Доповняється дезертирами.

Військова діяльність: захопив на три дні Чигирин, нераз підходив до Кременчука, розбив два карні відділи.

Отаман Перенко, бувший старшина української армії (бувший полковник).

Склад відділу 300 чоловіка піхоти з одною гарматою. Виключно з місцевого елементу. Коло 40 чоловіка старшин. Підтримують селяне Канівського повіту, а по части і Золотоношського на Полтавщині.

Військова діяльність: виступає завсіди разом з отаманом Струком.

Чернигівщина.

Отаман Довгаленко, колишній старшина добровольчої армії.

Склад відділу: 300 чоловіка піхоти, є скоростріли. Більшість місцеві люди. Коло 20 старшин. Є перебіжчики з червоної армії. Підтримують селяне з повітів Остерського, Чернигівського, Козелецького і Ніжинського. Військова діяльність: завсіди добре зорганізовані виступи. Іноді відділ несподівано зникає. Зареґістровано в 4 місяцях напади на місто Козелець, Остер, Ніжин, ст. Бобрик і стацію Бересоч. Розбито два совєтські полки і відділ чернигівських курсантів.

Отаман Лошин, бувший хорунжий української армії.

Склад відділу 1,000 чоловіка піхоти з 30 скорострілами і 2 гарматами. Складаються з решток Української армії, решток червоної армії та місцевих селян.

Має величезну популярність серед селян Чернигівщини. Відхилив всякі переговори з совітською владою.

Військова діяльність: захоплення міста Чернигова і Ніжина, захоплення стації Бахмач і Конотоп, зареґістровано 14 випадків розгрому продовольчих відділів і знищення 3 карних відділів.

Волинь

Отаман Тютюник, молодший, був. старшина української армії.

Склад відділу: 400 чоловіка піхоти, 250 кінноти і 4 гармати. Виключно з решток української армії.

Підтримують селяне повітів Проскурівського, Летичівського і Староконстантинівського і має піддержку назовні.

Військова діяльність: Зареґістровано 12 випадків боротьби з продовольчинми відділами, 5 випадків знищення карних відділів і постійне руйнування залізничого шляху. В кінці лютого 1921 р. був оточений між Старо-Константиновом і Бердичевом і сильно розбитий. Рештки по части перейшли кордон, по части перейшли в північнім напрямі.

Поділля.

Отаман Подоляка, бувший старшина української армії.

Склад відділу 400 чоловіка піхоти з 8 скорострілами і одною гарматою. Рештки української армії.

Підтримують селяне повітів Винницького і Літинського і районів Жмеринки та Браїлова. Має підтримання назовні.

Військова діяльність: В лютім і марті 1921 вів успішний бій з 41 та 25 совітськими піхотними дивізіями, захопив стацію Жмеринка. Змусив штаб XIV совітської армії перейти в Умань.

 

Отаман Бабич.

Склад відділу 200 чоловіка піхоти з 6 скорострілами. Підтримують селяни повітів Могилівського і Ямпільського. За це совєтськими карними відділами були спалені хутори Джурак, Березівка і Чорнівці.

Військова діяльність: знищення до останнього чоловіка трьох карних відділів, спалення совітських складів на стації Вапнярка, 7 випадків руйнування залізничого тору.

Отаман Голуб, бувший старшина української армії, приїхав з Галичини в січні 1921 року в район Гайсина.

Склад відділу 700 чоловіка піхоти, 100 чоловіка кінноти, одна гармата. По части зі складу XI української армії. Більшість з місцевого селянського населення.

Підтримують селяни з повітів Гайсинського і Ольгопільського, за що спалені 3 хутори в районі Тульчина, має піддержку назовні.

Військова діяльність: захоплення Тульчина, Гайсина, стації Соколівки та стації Темнівки. Знищення 4 карних відділів і залізниці Ч. К. на стації Івангород. Напад на радіо-стацію південного фронту на стації Вапнярка. Має звязок з отаманом Струком.

Отаман Василенко, бувший урядник української армії, селянин Балтського повіту.

Склад відділу 150 чоловіка піхоти з двома скорострілами. При великих виступах збільшується до 500 чоловіка. Більшістю місцеві селяне.

Підтримують селяне з Писарівки, Оленівки, Буд, Лисничівки, Немирівки, Крут, Христова і Піщанки. За допомогу пережили екзекуцію Писарівка і Оленівка.

Військова діяльність: зареґістровано знищення совітського реквізіціного відділу коло стації Писарівка.

В кінці березня відділ перейшов до Херсонщини.

Херзоншина.

Отаман Сокіл, дезертир совітської червоної кінноти.

Склад відділу 300 чоловіка піхоти, більшість з місцевих селян, які здезертирували з червоної армії.

Піддержують селяни повітів, Ольгопільського, Ананіївського й Вознесенського.

Військова діяльність: в районі військової діяльности в селах зовсім не існує совітська адміністрація. Зареґістровано 12 нападів на урядовців совітської адміністрації і два напади на продовольчі реквізіційні відділи.

Отаман Павлов.

Склад відділу 200 чоловіка піхоти. Є скоростріли. Всі дезертири з української совітської армії. Перший прояв військової діяльности почався 15 марта 1921, коли відділ зробив напад на Веселий Кут і перебив комісарів ремонтної комісії третьої кінної совітської армії.

Отаман Кущ, бувший козак української армії з Нового Буга.

Склад відділу 200 чоловіка піхоти, Місцеві селяне. Підтримує населення Єлисаветградського повіту.

Військова діяльність: знищення залізниці Ч. К. на стації Долинській і знищення карного відділу.

Відділ був сильно розбитий коло Нового Бугу 14-16 квітня. Розстріляно 60 чоловіка полонених, серед яких був помічник отамана бувший Матрос Митаренко.

Полтавщина

Отаман Шуба, бувший підстаршина червоної совітської армії. Називає себе лівим соціял-революціонером.

Склад відділу 300 чоловіка піхоти, 200 чоловіка кінноти, 4 гармати. Підчас великих виступів відділ доходить до 2,500 чоловіка. Частина дезертири з червоної армії, частина місцеві селяне.

Підтримують селяне майже всіх повітів Полтавщини і тому відділ зявляється безкарно в різних частинах губернії.

Військова діяльність: зареґістровано напади на міста Полтаву, Лохвицю, Гадяч, Миргород, Кобиляки, 6 нападів на продовольчий відділ, 28 випадків руйнування залізничого шляху і розгромлення відділу червоних курсантів, висланих з Полтави.

Отаман Сокира (?).

Склад відділу 400 чоловіка піхоти, виключно селяне Переяславського повіту.

Військова діяльність: зареґістровано напад на стацію Яготин і 7 нападів на продовольчі відділи. 22 квітня відділ був окружений і до чиста знищений.

 

Харківщина.

Отаман Бурлака.

Склад відділу 400 чоловіка піхоти, дезертири з червоної армїі.

Підтримують селяни повітів Чугуївського, Волчанського та Купянського.

Військова діяльність: 5 нападів на продовольчі відділи. 8 випадків знищення совітської адміністрації. По звіту ч. 41, відділ тимчасово перейшов на Вороніжчину.

Отаман Сірошапка, колишній вахмістр, дезертир червоної армії.

Склад відділу 400 чоловіка піхоти, одна гармата. Основне ядро дезертири червоноармейці 80-90 чоловіка. Інші місцеві селяне.

Підтримують селяне Ізюмського повіту.

Військова діяльність: зареґістровано 3 напади на карні відділи.

Відділ був сильно розбитий на початку лютого і з того часу великих наступів не робить.

Отаман Литвиненко, колишній комісар п'ятого продовольчого відділу.

Склад відділу 50 чоловіка піхоти.

Оперує в районі Старобільського повіту, 7 нападів на дрібні відділи совітської армії.

Катеринославщина.

Отаман Махно, бувший учитель. Уродився в Гуляй-Полі.

Штаб: Начальник Штабу бувший сотник Василів, начальник розвідки бувший поручник Сидорів-Павлович, командант бувший матрос Кійко, начальник конвою "батька Махна" бувший матрос Лащенко. Командант піхотного ударного відділу бувший матрос Ґура, начальник кінноти бувший вахмістр Довженко.

Склад відділу: Головне ядро 2,000 чоловіка піхоти, 600 кавалєристів, коло 80 скорострілів, 10 гармат, 2 автоброневики "Смерть — комуністам!" і "Батько — Махно". При виступах число повстанців доходить до 12,000, з них 2,500 кінноти.

Підтримує все населення Катеринославщини.

В квітні вів боротьбу з кінною армією Буденного і частинами української совітської армії, винищено до ноги відділ червоних курсантів кількістю в 450 чоловіка коло стадії Грушино.

Отаман Гладченко, бувший осаул української армії.

Склад відділу 250 чоловіка піхоти і 9 скорострілів.

Підтримують селяне повітів Катеринославського і Верхнє-Дніпровського.

Військова діяльність: зареґістровано 18 руйнувань залізничого шляху, 4 напади на карні відділи та розброєння 6 продовольчих відділів. Тримає зв"язок з Махном.

Повстанча група отамана Ромашка.

Група та зістала розбита в боях під Київом, Житомиром, Черниговом і Єлисаветгородом.

Повстанці святого Михайла.

На Поділлю та Волині формував сотник Богданов повстанчий полк іменем святого Михайла. Орґанізація полку відбувалась під кличем "Спасати Україну від комуністів". До полку принимали козаків зі збруєю і кіньми. Богданов випустив відозву, в якій взивав усіх Українців по обох боках кордону та козаків з Кубані, вибирати старшину і ставати під прапор святого Михайла. На другім боці відозви була пісня, яка зачиналася словами :"3 огнем пожарів і крови невинних, до Тебе Боже голос наш гуде". Повстанці ті оперували на околицях Житомира, Бердичева і Київа.

Повстанча група Ангела.

Група та зістала розбита в боях під Київом, Житомиром, Черниговом, Єлиасаветгородом.

Повстанча група отамана Деревляного.

Групу цю частинно знищено в Гетьманських лісах, часть розбіглася

Повстанча група отамана Заболотного.

Оперував в Подільській губернії.

Повстанча група Марусі Соколовської.

Оперувала в Чернигівщині.

Повстанча група отамана Цвітковського.

5,000 узброєної кінноти і піхоти з кількома гарматами. В його відділі була сильна організація, дисципліна, а навіть форма. Відділ розбито на полки, навіть сотні. Клич його "Самостійна Українська Народня Республика і поворот української влади на чолі з Петлюрою".

Повстанча група отамана Голяка.

Оперувала в Чернигівщині.

Повстанча група отамана Голого.

Про себе каже цей отаман таке: "Я голісенький, маленький, а як прийду в Богуслав, то не залишу там ні одного комуніста". Його відділ числив 5,000 осіб. Клич його такий же як Цвітковського. Ловить і розстрілює комуністів-кацапів, Китайців та Мадярів і Українців, які служать російським окупантам большевикам. В селі Квітки коло Корсуня мав бій з червоарміцями. Розташованих в цьому селі повстанців його відділу окружили большевики і після недовгої бійки примусили уступати.

Захопивши село, певні своєї перемоги, большевики почали мститися на селянах, грабуючи, розстрілюючи та насилуючи жінок та дівчат. При кінці уладили п'яний бенкет і підпалили село. В той час Голий стягнув увесь свій відділ і при помочи селян з окружних сіл несподівано напав на село, захопив в полон всіх пяних червоноармійців і розстріляв їх.

Повстанча група отамана Трубича.

Група його розбита в боях під Київом, Жмеринкою, Черниговом і Єлисаветгородом.

Повстанча група отамана Савонов-Каменюка і повстанча група отамана Бондаренка.

Обі ті групи оперували на Слобожанщині. В квітні 1921 р. большевики розстріляли 50 селян за симпатії до повстанців. Повстанці відомстились в той спосіб, що на початку мая окружили карательний відділ червоноармійців і всіх вирізали до ноги.

Повстанча група отамана Дерещука.

За Директорії був комендантом міста Уманя, оперував на Правобережу.

Повстанча група отамана Хава.

Повстанча група отамана Гетьмана.

Повстанча група отамана Кучера.

Повстанча група отамана Штейненка.

Повстанча група отамана Болонського.

Повстанча група отамана Чорного Мусіна.

Всі ті групи оперували в районі Лебедина.

Повстанча група "Не журись".

Оперувала в Звенигородському повіті, селянський відділ, який скривався в лісі, мав досить численний склад. Стурбовані повстанською акцією большевики оголосили весь повіт на військовому стані і сконцентрували тут богато війська, а саме частини піхоти, цілу кінну дивізію і 20 гармат розташовано переважно в Кирилівській волости. Цей карательний відділ спалив 11 хат в селі Юрківка та перевів богато арештів і розправ як серед селянства та і учительства за участь і співчуття в повстанню за незалежну Україну.

З посеред учителів заарештовано в селі Кирилівці П. Штемпеля і Ганусу як жовтоблакитників і розстріляно учителя Гомолицького за те саме; в педаґоґічній школі арештовано Ушакевича і Музиченка.

Повстанча група Чорної Марусі.

Оперувала в Полтавщині.

Повстанча група отамана Антонова.

Оперувала в губернії Тамбовській і Саратівській.

Повстанча група отамана Вакумина на Дону.

Його клич були великі совіти без большевиків і свобода торговлі. На стації Михайлівській Усть-Медведецького округа арештовує комісарів, відтак розбитий переходить до тамбовської губернії до Антонова.

Повстанча група Махновци.

Оперувала на Дону. Група та визначалася тим, що приходила нечайно, убивала комісарів, комуністів і продовольственників. Нераз заходила до міста і озганяла власть. Виступала відділами 12, 15 і 50 душ.

Повстанча група Сави Чалого.

Покінчив винницький церковний семинар, який рівняється теперішному низшому степеневі народної школи з додатком деяких курсів, які давали такій людині можність бути учителем в школі грамоти (старий тип сільських шкіл при церкві, де займали посади учителів особи, які вміли лиш читати і писати).

Цей Сава Чалий організує повстання в Брацлавщині, відтак переходить до большевиків, де працює у них як комісар камянецького університету і як дійсний Сава Чалий переслідує студентів і професорів університету, заводячи неможливий режім шпигунства і трусу, рабуючи співробітників університету.

Повстанча група отамана Орлика.

Оперувала під Київом, Коростенем і Староконстантиновом. В липні 1921 червоноармійці розбили цю групу.

Повстанча група отамана Олексієнка. Оперувала під Київом, Коростенем і Староконстантиновом.

Повстанча група отамана Андрійчука.

Оперувала під Київом, Коростенем і Староконстантиновом.

Оперувала під Кременчуком. В липні 1921 червоноармійці мали цю повстанчу групу розбити і Загородного убити.

Повстанча група отамана Полтавця.

Оперувала під Кременчуком. В липні 1921 червоноармійці розбили цю групу.

 

2 Казак Голота
Молодец, дружище! хорошо потрудился. Так держать!!!
Я недавно из Киева книжечку заказал - http://www.reibert.info/forum/showthread.php?t=34513&page=60 (пост №1198). думаю там тоже что то интересное по теме будет...

 

Кто-то уже читал эту книгу Грицкевича? Хороша ли? Я видел её в продаже, листал немного. Так сразу вроде не очень чего в глаза бросается.

 

Я думаю в понедельник-вторник она уже будет у меня. отпишусь по впечатлениям...

 

Не слышал о такой.Если будет информируй.

Было бы хорошо!
И по фотографиям особо интересует.

 

Господа, повстанческое движению на Украине в 1918-1923 гг. освещено довольно неплохо, по 20-30 гг тоже кое что есть, а есть ли что то по повстанчеству в тех частях Украины, которые находились под Румынией и Польшей? и еще интересует вопрос об участии в повстанческом движении нацменьшинств болгар, немцев и др...

 

Я бы не был так оптимистичен,по поводу хорошего освещения повстанческого дивжения.Да в общих чертах освещено,но по персоналиям и и действиям определенных отрядов известно немногое.
По болгарам как то не интересовался этим вопросом.
А вот немцы.На Юге колонисты они конечно охотно деяли под флагом белых,еще самостийников.А в основном все же индивидуально выступали.

 

Вопрос вот ещё кто был в Мотронинском монастыре - там сейчас самостоятельно возможно определить примерное место захоронения И. Компанийца и разные другие "холодноярские" моменты? Сам был там несколько лет назад, но много чего проглядел.

 

Всмысле?
Я там бывал неоднократно,насколько знаю за Компанийца то есть люди которые этим вопросом конкретно занимаются но до сих пор насколько мне известно не установили его место захоронения.

 

По сравнению с повстанческим движением на украинских землях Польши и Румынии, а также участием в нем нацменшинств - вот что я имел ввиду....

 

Про него написали что "примерное место известно" - но где оно, это "примерное место"?

 

А В Польше против кого повстанческое движение имеется ввиду?

 

Планирую в апреле там быть,поинтересуюсь этим даст Бог.

Вот сам Компаниец-колоритная личность была.

 

Против властей естественно. Я сегодня нашел немного по этой теме. По данным польских спецслужб в 20-е годы в приграничных с СССР районах на бывших украинских и беларусских землях действовало 5-6 тысяч повстанцев самой разнообразной политической окраски: коммунисты, националисты, эсеры...до 1925 года военная разведка СССР (не ГПУ) всячески помагала партизанам-коммунистам и не только материально. С территории СССР в тыл к полякам на указанные территории уходили спецгруппы с задачами ведения "активной разведки" т.е. - проведение диверсий и организация повстанческого движения.

 

Re: Сили повстанцiв на кiнець 1920 року.

Да уж... СовеЦкая пропаганда в действии.
И ипритом крестьян советская власть не травила и голодом не морила, и землю раздала крестьянам и заводы рабочим. Ну-ну

 

крім загону Мельничука-Шеремети (це жовтень 1922 р.) більше нічого конкретного не пригадується... але і з ними не зовсім все зрозуміло...