Порадьте що з 22 lr до 800 $ можна придбати .

Обіцяти це ще не женитись. Цей апарат давно по форуму гуляє.

 

Мають всі, 2 зняти, "які відкрутились", спробував, і те саме. З першою камерою плюс 3 модулі без решти глушника - летить точно, решту розкрутити рукою не вийшло. Наступного разу поїдемо з співробітником і його Нільсеном, гратись. Хоча ВЖЕ подумую про купівлю назад Вейва від А-ТЕК.

 

То не треба їх затягувати. Їх ставоять або на початку, або на кінці.

 

Ну так, не треба було, тепер шкодую, але певно затягнутими були вони одразу, і поставив туди, де руками розібралось. Радує одне - гвинтівка та приціл в чудовому стані. Доречі хто знає, де ще хоча б один 5-зарядний магазин купити можна - в продажу лише 10-ки, а 5-ка мені значно зручніша (стріляю серіями по 5, полювання не цікавить), та й споряджається якось легше навіть. Сьогодні все крім одного разу стрілялося з "комплектної" 5-ки, дуже вже там в 10-ку останні 2 набої важко пальцем запихнути, а раз і таке враження було, що не хотів перший в ствол потрапити через зусилля пружини.

 

Раніше не бачив, зовні вигляд нормальний.

З повагою, Сергій!

 

Якщо не помиляюсь магазини сумісні з CZ-455.

 

Казали таке, в магазині в такий же Хатсан не зафіксувався ЧЗ металевий при мені, на жаль. А от навпаки в Чізу - бачив як Хатсанівську значно дешевшу 10-ку ставлять.

 

ССІ Standart Velocity, Hatsan Escort 22 LR, 100 метрів, не сильно стараючись (нижній "відрив" - то якраз від легкого пофігізму і розважального характеру виїзду, плюс від радості, що не приціл і не гвинтівка таки винні в тому, що перестав влучати).

 

В мене з Хатсана ці набої також чудово летіли.

 

Зрештою і гвинтівка при всій своїй бюджетності - ДУЖЕ гарна, якщо вибрати в магазині апріорі "рівний і гарний" ствол. З Savage 64 Precision товариша я так не можу, навіть при тому, що стріляю вдумливо і не валю "серією" (правда у нього таки приціл 3-9, а у мене - 6-24 зі зручною відбудовою паралаксу і усіма з того витікаючими наслідками), з Марк 2 (теж не мого) десь біля того виходило колись. Аж задумався таки про замовлення кастомного ложа зручнішого і з щокою та іншими регулюваннями (воно навіть є, тільки не в Україні, в цілій ПАР, але там за 300 баксів АЛЮМІНІЄВЕ шасі, і от біда таки в тому, що з ПАР поки ніхто зі знайомих не згодився таке замовити і приперти).

 

а можно узнать высоту колец на оптику?
бо мне прицел подарили, понимаю шо не прям проффи, а так Вектор-оптикс.
но как есть.

так вот при установке прицела с кольцами, приходится снимать родную прицельную планку. тогда прицел становится.
не хватает буквально 2-4 мм по высоте шоб плану не трогать
как у вас с этим дела обстоят?
да и сама винтовочка в стоке, или колечки выше ставить, или переходничок на пикатини ставить.
глушитель тоже подарили, тоже шот бюджетное.

но так за свои деньги довольно достойная мелкашка, как мне кажется

 

Вектор Оптік бюджетні але не погані приціли.

Якщо кольца низькі, ставте середні або високі.
Дайте фото своїх.

 

на днях сделаю фото, сегодня уже леньки если честно

 

В мене Діскавері, і кільця якраз такі підібрані, щоб не рухати рідні відкриті прицільні. З перехідником під Пікатіні - весело у нас все, від ЧЗ, з якої дана гвинтівка скопійована - не підходить, так що виключно кастом під замовлення, а то від 2-3 тис. грн. Приціл на ластівчиному хвості при "віддачі" 22 LR не пливе взагалі, особливо коли кільця сталеві, в мене - Warne, дорогі і сталеві. А при бажанні, принаймні мій екземпляр того Хатсана, "робить" схоже навіть радянську знамениту біатлонку, десь там навіть проскакувала чутка в американців (які теж дивувались влучності того чуда), що стволи у них - таки Walther, а не рідні, власного виробництва - на 308 калібрі точно - ERX в руках тримав і ствол його в бороскоп бачив, після чого перехотів собі купити при усіх плюшках включно з щокою і планкою Пікатіні з заводу, ціною та гарним виглядом, і ніби як взаємозаміною УСМ і ложі з РЕМ700. От там - краще назбирати на АТА Туркуа 2 або таки РЕМ.

 

Ситуація насправді класична для модульних систем, хоча відхилення у "понад метр" на 50–100 метрах — це дуже багато. Це вже не просто зміна СТВ через вагу приладу, а серйозна технічна проблема.
У чому головна проблема?
Коли ви додали два нових модулі, ви подовжили «коридор», через який летить куля. Навіть якщо на око «на просвіт» усе здається рівним, на такій довжині вмикається мікроскопічна похибка геометрії.
Газовий стусанець: Куля може не торкатися стінок глушника (баффлів), але проходити настільки близько до краю одного з них, що порохові гази, які обганяють кулю, б'ють її в бік. Це називається ефектом реактивного струменя.
Мікроторкання: На швидкості куля може ледь-ледь чиркати край модуля. Оскільки свинець м'який, явних слідів на сталі чи алюмінії може не залишитися або їх видно лише під сильним збільшенням як наліт свинцю чи міді, але траєкторія ламається миттєво.
Чому відхилення таке велике (понад метр)?
Такий сильний відвід кулі (на 100 метрів це величезна відстань) свідчить про те, що останні модулі стоять криво відносно осі ствола.
У модульних глушниках типу Nielsen (Sonic) кожен модуль тримається на різьбі. Якщо хоча б одна різьба прослаблена або торцева площина модуля має перекіс у кілька мікрон, то на виході з 5–7 модулів цей перекіс перетворюється на міліметри. Куля виходить з глушника вже під кутом.
Як знайти причину?
Без мікроскопа, метод виключення працює краще:
Тест «Крок за кроком»: Накрутіть глушник у базовому стані (як було раніше, коли все працювало). Стрільніть.
Додайте один новий модуль. Стрільніть.
Додайте другий модуль. Стрільніть.
Так ви точно побачите, на якому етапі «сіє» або куди веде.
Змініть послідовності:
Спробуйте поміняти модулі місцями. Якщо один із них має криву площину, його положення в «черзі» може змінювати кут відхилення.
Огляд «на срібло»:
Візьміть ватну паличку, змочену в розчиннику, і протріть краї отворів всередині нових модулів. Якщо десь з’явиться характерний металевий блиск або сірий наліт — там куля цілує баффл.
Чому без глушника все ідеально?
Ваш Хатсан — молодець і ствол стабільний. Це підтверджує, що проблема не в гвинтівці, не в прицілі і не в патроні, а саме в порушенні співвісності після нарощування башти з модулів.
Скоріш за все, один із двох нових модулів має дефект торцевої площини (фланця) або різьби. При накручуванні він дає мікроперекіс, який на довжині всього глушника перетворюється на криву траєкторію.

 

Не погано для ССІ на сто метрів.

 

Ціна супер. Але легше буде знайти люффу під 452-455 і спробувати перекластись, ніж притягнути щось сюди самому.

 

про переходник, так были в магазине, вроде подходило.
это больше была идея не столько универсальности, а сколько приподнять прицел.

да и планка легко снимается, но вот неохота ее снимать, значит чуток выше кольца глянем.

сфоткаю на днях, так проще будет понять об чем речь.

 

Проблема в тому, що я вже не знаю, які докрутив, а розібрати зараз немає чим - "рідні" ключики я так і не придбав, бо їх не було в продажу у нас, а руками зараз уже не можу кілька модулів скрутити... Буду купувати Стіл якийсь, або позичати у товариша для дослідів його А-ТЕС, і пробувати стрільнути, на 99,999% впевнений, що все буде Ок - з саморобним модером, взятим у знайомого, я впевнено та з першого разу збив на дачі гільзу, поставлену на цеглину навпроти пенька і бетонного блоку за 50 метрів, але довші "дослідження" там неможливі, треба стрільбище, з чим ТУГО, бо майже завжди воно у нас зайняте нацгвардією і іншими вояками - на дачі поруч траса і залізниця, їздять копи, шастають залізничники, купа сусідів, і то добре, що одному я сказав "пневматика", і той повірив (дозвук робить дива). За пораду - дякую, розберу як прикуплю ключі, і буду видивлятись з ватними палками і хімією, я навіть цілий бінокулярний мікроскоп як у криміналістів маю, і об'єктив з малим збільшенням під нього (паяю інколи ноути). Шкода просто так "списати" Нільсена - все ж файна залізячка. Але без модера Хатсан мене реально ВРАЗИВ, попри те, що і раніше я на нього не скаржився (то був другий "повномасштабний" виїзд на стрільбище і перший в реально гарну безвітряну погоду, ще й з 9 ранку пуляв до 5 вечора, настрілявся по повній, до того були короткі сесії по 20-30-50 пострілів і все, "по партизанськи" в кар'єрі) - ТОЗ-8, Саваж і Чиза знайомих стріляють гірше (тут нюанс - я зі своєю "регулярною" практикою і купою роботи інколи і в вихідні стріляти таки вмію і маю дикий довгий стаж, але роблю то гірше, ніж моя гвинтівка через нерегулярність тренувань, а з CZ я просто певно не звик стріляти, плюс власник таки гірше стріляє, ніж я)... Особливий кайф, що гвинтівка суцільно стальна, крім магазинів, єдиний мінус - Пікатіні немає і щоки в пластиковій версії (хоча на мегабюджетному ERX щока на ложі у них таки є, а "тканинна" мені не зайшла, буду свердлити таки приклад і робити "сам пан склепав" регульовану з товстого кайдексу, а дерево мені не сподобалось відсутністю планки знизу під сошки, ну і досвідом з Чезеткою пневматичною в дереві, яка ДИКО боялась найменшого і найлегшого удару об щось тверде).

 

Це дійсно приємне відчуття, коли «бюджетник» у правильних руках обстрілює іменитих брендів. Хатсани в .22-му калібрі часто недооцінюють, але їхні стволи бувають напрочуд вдалими. Те, що гвинтівка суцільно сталева — величезний плюс до ресурсу та відчуття «справжньої речі».
Ось кілька думок щодо ситуації та подальших «танців з бубном»:
Епопея з Нільсеном (Sonic)
Якщо модулі «прикипіли» так, що руками не розкрутити — це нормальна історія після великого настрілу. Нагар працює як клей.
Метод розмочування: Перед тим як купувати чи позичати ключі, спробуйте замочити весь модер у гасі (керосині) або WD-40 на добу. Часто після цього вони розкручуються від руки через шкіряну прокладку чи гумову рукавичку.
Мікроскоп — це сила: Під бінокуляром ви точно побачите «місяць» (слід від кулі) або наклеп на баффлах. Навіть мікроскопічна зміна геометрії останнього модуля через нагар чи дефект різьби може дати такий дикий відвід.
Вибір нового модера: Steel чи A-TEC
Steel: Наш виробник, роблять добротно і під набої з великою енергією. Для «мілкашки» їхні вироби часто важкуваті, але це дає плюс — працюють як важкий «тюнер» ствола, що може ще покращити купу.
A-TEC чи SubSonic: Якщо бюджет дозволяє, вони легші, що менше зміщує СТВ (середню точку влучання) вниз. Але якщо Нільсен тихіший, то є сенс за нього поборотися.
Щока з кайдексу та сошки
Кайдекс: Це правильний шлях. «Тканинні» накладки завжди соваються, а жорстка щока — це стабільна вкладка. Оскільки приціл без пікатіні зазвичай стоїть на «ластівчиному хвості», він часто виходить зависоко, і щока там просто життєво необхідна.
Планка під сошки: Якщо пластик приклада порожнистий, при встановленні планки знизу обов'язково використовуйте великі шайби або внутрішню пластину, щоб не вирвало «м'ясо» під час стрільби з упору.
Про «партизанські» умови та полігони
Ситуація зі стрільбищами зараз у всіх однакова — вони або закриті, або під зав'язку забиті. Тому «дозвук» і перевірені затишні місця — це наше все. Головне, що Хатсан показав свій потенціал. Те, що він кладе кулю в кулю на 100 метрів — це показник рівня топових болтовиків.
Порада на майбутнє: Коли розберете Нільсена, спробуй змащувати різьби модулів графітовою змазкою або хоча б звичайним силіконом. Потім подякуєте, коли треба буде знову розібрати для чистки.

До речі, які саме набої CCI так гарно пішли? Standard Velocity чи щось швидше типу Mini-Mag? Це допоможе зрозуміти «смаки» ствола.

Всім влучних пострілів!

 

Біда бюджетних гвинтівок в тому, що їх якість може суттєво плавати. Комусь попадеться купний ствол, а комусь не дуже.
Мілкан сам по собі доволі ресурсний. Його легше вбити неправильним обслуговуванням ніж великим настрілом. Вже понад пів сторіччя виготовляють ресівера з алюмінію та легких сплавів і все працює чудово. Зараз по троху переходять на пластик. Я впевнений, що навідь пластикова гвинтівка витримає що найменше кілька десятків тисяч пострілів.
Що до глушників, стіл не пробував, тримав в руках важкий капець. Як тюнер він не працює бо немає налаштувань. А Тек це топчик. компактніший і до того ж тихіший за Нільсен.

 

Цілком згоден. Бюджетні стволи — це завжди лотерея. Тому камраду з його Хатсаном реально пощастило витягнути «джекпот» — стабільне залізо, яке може в одну дірку.
А от з Нільсеном у нього класика жанру: чим більше модулів, тим вища ймовірність, що десь на п'ятій-шостій різьбі «набіжить» мікроскопічний перекіс. На метрі дистанції це міліметри, а на сотні — якраз той самий метр відхилення, про який він пише.
Так, убити «мілкашку» настрілом — це треба постаратися, а от кривим чищенням — раз плюнути.
Я прихильник сталевих ресіверів (люблю відчуття запасу міцності), але погоджуся, що сучасний алюміній у тій же CZ працює без нарікань десятиліттями. Хоча Хатсану за «суцільну сталь» таки плюсик у карму.
Про Steel згоден, вони важкі, як гантелі. Щодо «тюнера» — будь-яка маса на зрізі ствола змінює його гармонійні коливання (вузли вібрації). Навіть якщо там немає регулювальних кілець, важкий модер працює як пасивний тягарець, що може «стиснути» групу... або розкидати її в хлам, якщо не вгадав з масою. Да для ходової стрільби така «гиря» на носі — сумнівне задоволення.
A-TEC у цьому плані дійсно «топчик», особливо для .22 калібру, де вага і баланс вирішують все.

 

Чищу я свою гвинтівку виключно "по науці" без всяких протяжок і йоржів, які молотком через ствол пропихати треба, хай вона і бюджетна, але УЛЮБЛЕНА, такого кайфу я ні від АР-ки, ні від .308 не отримую, ні від "левера" в .357, з якого таки вже встиг постріляти, переставивши туди свій приціл для експериментів - так, він достатньо точний, і віддача так собі, але 0,5 МОА і менше на 100 таки не вміє... Настрілу, щоб убити - немає, під тисячу. А от Нільсен - таки треба міняти, на жаль (вірилось, що від такого титулованого виробника буде якість), з А-ТЕК товариша і ще одним позиченим Стілом купа куля в кулю, а звук - аналогічно відсутній. Вага Стіла для мене НЕ мінус - після Рема в .308 і моєї помпи з обвісом Хатсан всеодно як іграшка легенький, та й навіть після РСР з балоном за спиною - теж. За суцільну сталь туркам реально респект, як і за чудове покриття, яке вже 2 роки витримує мої потрапляння під дощ (в дорогому і якісному чохлі, в дощ навмисно не стріляв) і вологу в дачному будинку, коли там ночував по 2 дні в паскудну погоду.

 

Standard Velocity полетіли, які на жаль у нас знову аж в червні-липні будуть, але запас у мене такий, що знайди його дозвільник - терористом оголосить. До SubSonic Segmented руки не дійшли поки, і не думаю, що воно буде краще (маю одну пачку, 800+ грн воно у нас). Ще летять АБСОЛЮТНО так само Hornady Varmint Express з тими ж повністю характеристиками, і тією ж кулею (звичайна LRN), їх я теж маю досить (і вони так само, як і ССІ стандарти - дозвук, по хрону 325-327 м/с). Блиск на одній з камер я таки знайшов, буду розбирати, до хімії поки не звертався - неохота покриття спаскудити. Доречі, який би то зараз напівавтомат в .22 LR взяти? Виключно Ругер 10/22?

 

Та взяти можна будьякий , але який буде кращим за 10/22 і його клони? Питання риторичне. Спитайте в гугла чи у ШІ який найращий напіватомат у 22 лр)))) відповідь ну дуууже прогнозована))