Наші сни. Паралельна реальність

Так,це бумажний онанізм з сублимацією в манію.
А треба ходити в тіатр,книжки розумні читати,та сповідать три стадії духа. Бо як у Ніцше написано,- якщо довго дивитися в калабаню,калабаня починає дивитись на тебе)

 

Респект

 

Дякую! Ви, як нонконформіст потішили єретика

 

Колись я це зрозумів що став пустий лише оболонка. Так і почав вивчати психіатрію. І моє життя наладилося. Пам'ятаю як мене хаяли плюшкіни що я барига і як можна речі не зберігати, а лише гроші мене цікавлять і я продаю це все. Так на те і треба мені гроші щоб в театри ходити, на книжки, для підтримки свого зовнішнього вигляду і ТД, а не квартиру у склад перетворювати. Колись один мені скинув відео якогось колекціонера взяли наче в раші. А в квартирі там писец. Інший є на ютубі багатий рашист плюшкін. Грошей кури не клюють, а зуби вставити не може

 

Знакомый зав отделения Одесского областного медицинского центра психического здоровья (по старому просто дурка) на Канатной, 27 (бывшая Свердлова) как-то отметил, что психические заболевания передаются воздушно-капельным путём. И про не обследованных, наверняка, все знают. А у них есть шутка: кто первый одел халат - тот и доктор.

 

Знав такого..ходив реально в зашмарканих шмотках,штани 5 років одні і тіж.. жер в синагозі,бо сам жид. Як здох то в хаті барахла купа і грошей купа. Баби не мав бо жалко грошей. Тобто жив і для себе було шкода. То поживилися чужі..тій таке

 

Погоджуюся з твердженням, що предмети і гроші повинні працювати на людину. Ти маєш використовувати їх з максимальною користю для себе і оточуючих, дещо поліпшувати умови життя та збагачувати свій духовний внутрішній світ. І так, до цього висновку треба прийти самому чи за допомогою розумних порад сторонніх осіб. Не кожному то дається, а точніше, не всякий захоче.

 

Я и сейчас два таких знаю .

 

Страшне життя!)

 

Було це у ніч на 29 вересня 2023 року. Ну тобто снився сам сон, а передісторія до нього наступна.
Мій хороший товариш жив у сусідньому селі. Любив жити-гуляти (не пив, не курив) і заробити гроші чи не з усього, до чого прикладав руки. Та прийшов час (і ТЦК) і з весни 23-го року він пішов до війська. Попав у частину, яка вела запеклі бої біля Бахмута. Воював до осені з перемінним успіхом, був місяць вдома після перелому ніг. Коли я сказав йому про наш аукціон, завалений різним барахлом і не тільки, він почав брати з собою на позиції картату сумку і виносити всілякі трофеї. Нормально ми торгували тоді місяців 2-3. Аж раптом 30.09.2023 року пообіді телефонує мені його батько і каже, мов не відправляй йому на карту гроші, бо Саша пропав без вісти. І дійсно, 28 числа в ніч він мені відписався в тєлєгу, що пішов на завдання і кілька днів вже був не на зв'язку. Таке гнітюче відчуття було після батькового дзвінка, нічого хорошого не чекалося якось.

І тоді я згадую про свій вчорашній неприємний і незрозумілий сон, коли ще нічого не знав. Спав погано, крутився, але це не новина. Бородянський район, подвір'я бабусі, яка була евакуйована з-під Чорнобиля у 1986-му. Я начебто захожу у двір через відкриту хвіртку, як робив це багато разів наяву. Невеличкі парканчики обабіч бетонованої доріжки, що веде через городики до мурованого ганку і входу в будинок. Півколом біля сходинок стоять якісь незнайомі люди, пристойно вдягнені та суворі обличчям.
- Ну заходь, прощайся, - каже хтось із них.
Я поволі піднімаюся сходами і захожу в хату, вже розуміючи, що когось ховають. У кімнатах все саме так, як воно колись і було. Йду в найбільшу, там де справді прощалися з дідом, а потім і бабою. Там сидять, схиливши голови коло труни, дві мої бабусі, а виявляється, що ховаєм прабабусю (всі давно покійні). Підійшовши ближче для прощання, я бачу в труні під білою напівпрозорою накидкою щось незрозуміле, ніби якийсь безформенний шмат м'яса, якийсь кусок здорового бройлера, чи що... Поклав на нього руку, попрощався з бабою в думках, а через накидку відчув, що той "бройлер" холодний-холодний...
Наче в мареві розвернувся і пішов на вихід. А як вийшов на ганок до людей, в мене раптом промайнула думка: "Стоп, ми ж бабу нормальною ховали, хіба я не пам'ятаю? А чого ж вона тоді така?"
Все, більше нічого не згадаю.

У військовій частині тоді сказали, що не повернувся із СП ще з одним хлопцем після мінометного обстрілу, третій, що йшов позаду, прийшов назад поранений. Він бачив як вони упали. Тіл потім ніхто не знайшов, а може й не шукав сильно, бо там така срака настала, що і не до того було.
Не снився Сашко майже нікому протягом цього часу, одиничні випадки. Батькам екстрасенси сказали, що живий, поранений, у полоні, не скоро повернеться і треба вам буде багато грошей. Мені якось згадався разок епізодично, а це ось в середині грудня сниться коротко, що наче зустрічаю його у себе в селищі біля шкільного стадіончику для мініфутболу. Кажу: - Саня, це ти? Ти живий?
А він посміхається і відповідає: - Ну, як бачиш!
І справді, об'явився товариш невдовзі. Зателефонував його батько, і сказав, що знайшли його серед тіл загиблих, які кацапи повернули по обміну ще в лютому 25-го. Співпало 4 ДНК експертизи. Самі кістки майже і зітліла форма, весь в осколках, 2 турнікети на ногах. Хлопцю, що загинув разом з ним, відірвало ноги, його теж повернули.
Так ось і думаю, що він через сутки дав мені зрозуміти за допомогою сну і померлих родичів, що сталося непоправне. Чого мені? Ну можливо, справи в нас були незакінчені, аукціон і т.п., та і як він колись казав, що я відрізняюся від інших друзів, наче більш людяніший та чесний типу. Не скажу однозначно, скоріше відчуваю це все.

 

Для того щоб сни були приємні - перед сном зайдіть на помаранчевий хаб!

 

Третій рік як звільнивсь, ввечері випиваю бренді до півлітри, в надії не бачити снів, не чути голосів...

 

Доброго!
Питання до ТС, безсоння чи как?
Що тобі наснилося, друже?
Или отчёт о сновидениях будет не каждый день?

 

Даремно..заведе в яму ще більше..і сни вже будуть гірше чим в стані диллерія

 

Без алкоголю важко заснути і сон тривожний та нетривалий: 3-4 години. За його зміст взагалі мовчу...

 

Вірю... а тепер без алкоголю три місяці..і спатимете.. інакше з алкоголем ще кілька років,і або тюрьма або суіцид..це вже як вам зручніше буде.

 

За два роки дози не збільшую, чортів не ловлю, за добавкою не бігаю) все під контролем, дякую!

 

Стіни стискають? Було таке відчуття? А ще пустоти?
Було,можете й неказати. А ще від поту ліжко мокре ніби піввідра хто виляв...

 

У вас ще є шанс пережити це без алкоголю та іншого непотребу. Усі страхи потрібно зустрічати трезвим. Тож одумайтесь поки не пізно.
Алкоголь для здорових людей!!!

 

...пот холодний і все так реалістично, що знов не заснеш.

 

це не страхи, це втома.

 

Це не втома... це психосоматика працює як Сирена до моряка... Простіше,- робить з піськи молоток!