Да наших, бо переважно полонені в червні 41-го були набрані з місцевих, тому здавалися в полон охоче, бо вже відчули "суеровську гебню"....
багато з місцевих були відпущені. Інша справа, що і те- мерзота, і - те не краще. То копали на кірпічному на Кічкарівці?
Не вам судити хто ким був, а до війська мобілізують не питаючи чи є бажання. Багато упівців були мобілізовані в 44-му та лягли під Варшавою звільняючи "сотонатовців". Партбілет де ховаєте?
Невже ж - вам судити, яким був хорошим ваш Сралін? Щось зарано ви пащекуєте. Станете інвалідом - от хіба що тоді. До речі, як це вам вдалося - звільняти сотонатських поляків від сотонатських німців?
Взрослые люди, пенсионеры....Офигеть! Ну, у Суера понятно, слабоумие вызванное рядом факторов..но остальные. и это...знаю, шо из Собачьего сердца, но все равно.
Не наш, а ваш! (с) Ви діду зовсім з глузду з'їхали! Старість, альцгеймера, Хітлу від сраліна вже не відрізняєте, що під образами на стіні ховаєте..... Хоча на Волині гарні люди живуть. Зараз пью каву в барі та читаю приємні побажання...
Он переобувается в прыжке, но партбилет бережет и пенсию савеЦкую уважает. Копит и прячет за сливным бачком в сралинке.....
Але якщо ви невчоний - то ще не все втрачене.[/QUOTE] А якщо чоботом по вашій запльованой морді? Як швидко поміняйте орієнтацію?
Можете в рашу уехать как Украинский агент. Например якутский колорит. Рубль по-якутски будет не рубль, и даже не ожидаемое сум, а солкуобай. Это адаптированное русское слово "целковый", прямиком из 19-го века. Попробуйте в наше время расплатиться целковыми или уточнить цену в них же... приказчикъ обоссытся со смѣху. А в Якутии - пожалуйста, с вас 300 целковых. Помимо того, среди старшего поколения якутов ещё хватает Трофимов Петровичей, Матрен Ивановных, Фекл Акимовных, в общем, самых разнообразных Афанасиев Тимофеевичей, т.е. дореволюционные имена задержались сильно дольше, чем у остальных народов в России. "Фамилия" по-якутски - араспаанньа (прозванье). Так что и там невозможно закосить под местного. Хотя европейский тип внешности там тоже есть. И таких не мало.
Зачем мне это? Я сохранить решил воспоминания о своей юности. Там и мобильные телефоны тех лет, и джинсы, кофты, пиджаки и тд. Пусть лежат короче. Потом кто-то доносит. Телефон уже только для коллекции.
Да, днём дела есть. Только переписки порой оповещения приходят, надо проверять. Но писать не могу днём в эти дни. Занят.