То не для надійності, а від скрути - якщо нормального клина вставити немає можливості. Звісно нормальний клиновидний пропил на дві третини всаду з якісним дерев'яним клином тримає міцніше. Колись на барахолці купив "ЗИК" саперний з саморобним руків'ям і дерев'яним клином - з 2012 року користуюсь, все норм.
Та ні , читав я і про москву и про зік , ще на москальских форумах дуже давно . Та і різне там писали . Та не тільки читав , мав , да маю декілька . Але ціну все одно не розумію .
Доброго! Дайте коцаному фіскарю шанс на друге життя. Або так як я робив, або як на цих фотках з нету.
Поки що слава богу тримається. Спочатку думав підперезати його стропою по мордяці але й так норм. Я його "епоксидував" у два підходи: 1. Головешка+топорище - заповнював всі пустоти епоксидкою з опилками. 2. зверху й знизу топорища намотав на головешку змащену в епоксидці нитку - трошки підсилив конструкцію.
Мабуть були, але скоріш за все для ремонту інструмента. Доречи, може в когось в колекції є така достовірно ГУЛАГІВСЬКА сокира?
Я маю на увазі виковану в Гулагу, як що такі взагалі існують. Цікавий момент. Мільони з/к ввикористовували безліч сокир. Ламали, може ремонтували у майстернях. Якісь майстер може і клеймо з номером лагеря чи особистий знак ставив. Щось повинно зберегтися?
Навіщо? Хто і коли ставив клеймо при ремонті звичайної сокири . Знайомий робив в часи срср на лісозаготівлі . Зламалася сокира , підійшов до майстра . Повели в сарай , там вони на полу під стіною , як дрова складені , сотні штук. Вибрав , та пішов .
