Уважаемые форумчане. Помогите определить марку, год, и всё что можно по данному велосипеду. За ранние благодарен.
Добрый день. Вот есть аналогичный, того же производителя, только женский..https://www.kleinanzeigen.de/s-anzeige/damenfahrrad-oldtimer-marke-standard/3094490408-217-17346
Сколько искал по бренду "Standard" так и нечего не нашел. Пишут что такого бренда не существует. Может подскажете что это за бренд велосипеда.
Ну чому не було?Як що Опель та NSU випускали ровери,то чому б автомобільна фірма Стандарт,не могла зробити так саме.
Вечір добрий. Що вдалось нарити: велосипеди «Standard» родом з Німеччини, а саме з міста Білефельд. Заключення від ШІ по шильдику і номеру рами: Тож можна припустити що велосипед випущено в період 1952–1958 рр. Ну і кому цікаво - під спойлером трохи про Білефельд і велосипеди. Спойлер Білефельд. Білефельд вийшов з кризи швейних машин наприкінці 19 століття як «місто велосипеда». Ціла галузь виникла завдяки тому, що підприємці Білефельда, такі як Ніколаус Дюркопп, розпізнали ознаки часу. Сьогодні від цього немає й сліду. Історик Себастьян Кнаке (30) проаналізував причини злету та падіння «білефельдського велосипеда» у своїй магістерській дисертації, і тепер його робота була відзначена нагородою. «Пан Кнаке успішно створив інноваційну роботу на важливому етапі економічної історії Білефельда», – високо оцінив Йоганнес Альтенберенд, голова Історичного товариства графства Равенсберг. У суботу товариство нагородило Кнаке премією Густава Енгеля за його видатний економіко-історичний аналіз (під назвою «Велосипедний кластер Білефельда – виникнення, розвиток та занепад регіональної інтегрованої економіки»). Уродженець Білефельда, який зараз завершує навчання в докторантурі, має намір використати призові 2000 євро переважно на новий робочий пристрій (ноутбук для архіву) та книги. «Гарний історик інвестує переважно в книги», – каже 30-річний історик зі сміхом. Мабуть, йому довелося переглянути безліч книг і файлів, перш ніж 30-річний чоловік зміг отримати такий вичерпний огляд велосипедної промисловості Білефельда. Він хотів зобразити історію, в якій «не обов'язково є сяючий переможець». «Тут ціла галузь повністю зникла. Я хотів пояснити, що насправді сталося». За словами університетського рецензента Альтенберенда та Кнаке, професора Вернера Абельсхаузера, цього було досягнуто переконливо. Перед аудиторією близько 150 осіб у Великій залі Нової ратуші молодий історик переконливо пояснив феномен «білефельдського велосипеда»: «Коли велосипед з’явився як засіб пересування, білефельдські підприємці вирішили відмовитися від масового виробництва. Білефельдським рішенням став цільний велосипед». Вони зосередилися на якості, яку виробники швейних машин ще більше підкріпили своєю доброю репутацією в маркетингових цілях, пояснив лауреат премії. На заводах було потрібне обладнання та кваліфіковані працівники. Все більше й більше з них оселялися в Білефельді. Місцеві постачальники виробляли гнучко та відповідно до високих стандартів виробників велосипедів Білефельда. «Велосипед Білефельда» став успішним продуктом. Майже всі деталі вироблялися тут – виникла мережева економіка. Кнаке називає це «кластером», який не міг існувати паралельно в Гютерсло, наприклад: «Коли Miele хотіла увійти у велосипедний бізнес, кваліфіковані робітники відмовилися їхати до Гютерсло. Тож велосипеди Miele також вироблялися в Білефельді». Але з економічним бумом 1950-х і 60-х років автомобіль витіснив велосипед. Велосипедна індустрія була змушена приєднатися до фітнес-хвилі або створювати постійно нові тренди, такі як складні та розкладні велосипеди. «Вертикальна інтеграція велосипедів Білефельда не забезпечувала такої гнучкості. Перевага часу стала недоліком», — каже Кнейк. Численні компанії з Білефельда припинили виробництво велосипедів (Anker у 1954 році, Wittler and Dürkopp у 1956 році, Miele у 1961 році, Rabeneick у 1964 році) або переїхали в сільську місцевість (Göricke, Baronia, Karl Goebel та Paul F. Mengen), оскільки там виробництво було дешевшим. «Сьогодні майже нічого не залишилося, окрім спогадів про найкращу велосипедну промисловість свого часу», — каже Кнейк. «Навіть сьогодні старі велосипеди Білефельда все ще мають надзвичайно високу ціну — ознаку якості»