Фляга - модель 1932 року. До війни випускалися в світлому склі. З 1942 - в зеленому та коричневому. Так що Ваш раритет - довійна. Вітаю!!!
В Керченських катакомбах - теж... Х.З. як вони робилися, але по факту - зелені та коричневі менше виблискують. Так що це норм. Знаю одне - алюмінієві були у Нквд, а скло тягали всі військові. Тому і трофейних ганс-фляг у нас більше ніж радянських зразка 1936р. А цю інфу брав з кацапських сайтів... Хоч воно, в принципі звучить логічно - до війни треба було задовбувати солдата всім чим можливо, впллтьтдо чистої фляги, а в темному скі не сильно побачиш бруд.
Побратим правий! Це на кшталт "лінінградськоє сірібро", "лінінградськоє золато"... Напилення для бідних...
Проводив до війни виставки в музеях, там розповідав свої дитячий спогади, про захисників Бреської фортеці. Мати читала раскази, а мені, дитині військового, було цікаво, чому наші бійці повзали до Буга з касками, а ні з фляга ми, що було б зручніше... Лише почавши колекціонувати та аналізувати дівайси, дійшов висновку..., невтішного для червоної армії - країна НЕ ТУРБУВАЛАСЬ за своїх військових... Звідти втрати...
Так в мене прадід фронтовик розповідав про війну,я зробив висновок для себе що солдати ркка бідували сильно.
що таке "голі-босі", ми побачили у 21 році, коли біля перших заборів хат одного села на Лютіжскому плацдармі дістали 11 бійців по ячейках, в яких були саперка, зроблена з поломаної радяньскої БСЛ і "котелки" з американських консервних банок з мідним дротом замість ручки. Вибачте за оффтоп.
В мого прадіда доречі цікава історія проходження війни,і є деякі моменти в яких я неможу до сьогодні розібратися,хочу створити тему на цей рахунок,підкажіть в якому розділі краще.
Во время обороны Одессы по 1941г., из-за недостатка штатных алюминиевых фляг, Одесский стекольный завод наладил выпуск стеклянных фляг, большинство пошло на нужды местного ополчения, но часть досталась и регулярным войскам, которые перебрасывались морем из Севастополя и Новороссийска для усиления и пополнения войск ООР(Одесского оборонительного района) Приморской армии. Они шли без клейм, некоторые потом оказались с отступающими войсками, которых вывезли морем под Севастополь. Точно так же и с одесскими гранатами, когда банку от РГД-33 заполняли смесью на основе аммиачноселитренного ВВ, дополнительная осколочная рубашка шла из стальной проволоки 2мм в диаметре.
Нет, в условиях дефицита металла, а именно алюминия, особенно в осажденных городах типа Одесса, Севастополь, искали возможности за счёт местных предприятий наладить производство вооружения, боеприпасов и вещевого довольствия. Отсюда под Одесской и стеклянные фляги ОСЗ, гранаты с аммиачной селитрой, и противопехотные мины в банке из-под черной осетровой икры, и легендарные танки НИ на базе тракторов артиллерийских тягачей, было пару бронепоездов на базе обычных дополнительно обшитых корабельной сталью, минометы из труб для нефтеперегонки, огнеметы на основе балконов очень похожих на кислородные заполненные смесью ДТ и отработки.
Алюмінієві фляги не є рідкістю чи привілеєм якихось певних родів військ. Комусь дістались, комусь - ні. Вони зустрічаються з тією ж частотою, як і скляні. Маю на увазі саме радянські довоєнні алюмінієві фляги з різьбовою кришкою - не царські і не ранньо-радянські з корком. Що було на складах в районі розташування і комплектування певного підрозділу, те й видавали: було царське - видавали царське, було скляне - видавали скляне. Просто склодувних заводів на території совєтів трохи було, а комбінат, що фляги, котелки та ложки люмінієві штампував, був один - Красний виборжєц.
