Вітаю, пишуть все куди крутіше. Креативно доречі. Прямий текст. Как ChatGPT отправил мужчину в дурку с болезнью XIX века Американец-вегетарианец решил оздоровиться и спросил у ChatGPT, чем заменить соль. Нейросеть «посоветовала» белый порошок без запаха — бромид натрия. Он послушался. Три месяца питался так каждый день. В итоге началась жажда, появились странные мысли: будто соседи следят через розетки, а родные хотят отобрать у него овощи. Мужчина заперся дома и перестал пускать даже семью. Скорую вызвали родственники. В больнице он уверял, что врачи подсыпают яд в еду, а медсёстры тайком едят мясо за его спиной. Анализы показали бромизм — редкое отравление, о котором врачи читали разве что в старых книгах. Лечили его капельницами и клизмами три недели. Сейчас с ним всё в порядке.
Пів дня не міг зрозуміти, які оце словосполучення викликає асоціації.))))) Нарешті пазли склалися))) Пс. Доречі, здивований тим, що АІ протуканив запропонувати вживати замість хлориду натрію нітріт натрію. Той також білий та трохи солоний, але є нюанс. Спойлер Американці - вегетаріанці діляться технологією виробництва протеїну з рослин. Отой що справа, він ще й таємний марксіст.
Дня парні. хотів як краще - вийшло як всігда...сьогодні електрик один на зміні бо сантехнік у відпустці а слюсар вихідний, тож думав каплю допомогти: пекарня мила керхером шпильки (стелажики в піч для випічки) і закінчили роботу...ну думаю поки електрик побіг на КНС відкачувати каналізацію відключити від води і електрики мийку...тільки тронувся до шлангу щоб закрити кран як зриває конектор і струя води валить мені прямо в ...причине місце...від колін до грудей я весь мокрий...пішов вкинув штани і футболку в прачці в сушилку і сиджу в кібінеті в трусах тільки всівся - за вікном завівся генератор - вибило ввод...через декілька хвилин телефонує електрик - не може ввімкнути ввідний автомат...вже зняв всю нагрузку - всерівно не вмикається... вискакую з кібінету і біжу на підстанцію... біля входу в будівлю сидять дівчата з сусідньої фірми і квадратними очима дивляться як я в одних трусах біжу на підстанцію... прибіг і з 1го разу включив автомат...електрик клянеться що раз 10 пробував і він не включався...йшов назад з підстанції в кібінет то дівчата тактовно повідвертались...сцука капець...нарошно не придумаєш...
Часи нині взагалі дикунські. Я закінчував висаджувати виноград на постійні місця. Узяв тачку, трошки насипав 5 см землі, додав водички. Укладаю саджанці, присипаю коріння. Везу до місця висадки та висаджую. Ну от залишається 6 саджанців, я втомився та пішов відпочити. Кориння прикрите, земля волога, сонце сідає, умови прийнятні. Повернувся опівночі, і що я бачу? Якась їпуча потвора, залізла мені на тачку і... насрала там визерунками. Поруч з тачкою купа свіжокопаної землі. М'якенької як пух. Ні, воно виперлось на тацю, та сидячі як на троні серло з видом на місцину. Лайно я зарив в якості добрива, але почав вираховувати потвору. Мій три котаж сидів у повному складі вдома. Вочевидь судідский)))
симпатишні Продовження історії: прибіг з підстанції і сиджу в кібінеті...заходить зам керуючого і квадратними очима дивиться на мене ...розповів історію - поржали... через деякий час підходить до мене колишній мій працівник (зараз його забрали в мене на склад) і рже падає...розповідає: коли я біг до ТП то біля приймальних рамп були всі дівки зі складу і дивились картину репіна: мужик в одних трусах пробіг по задньому двору в один бік і потім вернувся назад...вони мене не впізнали бо був далеченько а він косив траву і був на пів дорозі до них тож він мене впізнав но їм не сказав хто то в трусах бігав...передчуваю сьогодні-завра ще буде купа пліток
Кажуть дєрьмаку сьогодні повну пащу прутнів напхали. А потім ще й шкандаль з його табуреткою - милоуїбановим ся трапив.
Абсолютно не згоден - ця гнида має відповісти за все що вірн зробив і не зробив, починаючи від 2019 року! Доброго ранку і гарного усім дня!!!
А наші генії тільки крадуть і брешуть потужно. Навіть нарід не можуть підняти, а не те що ВПК. Орбан, дурень, і той снаряди мільйонами планує. Може Закарпаття хоче приєднати ?
Була зустріч дєрьмака зі студнями, дєрьмак почав пускати пил, сцяти в очі, та тереьонькати zeленсько-трикольоровим, але студнів на дрисні не проведеш. Спроба табуретки висвітити у змі це у світі вигідному zeмлерийським ся закінчила шкандалєм, бо єдин з журналістів опублікував стенограму зустрічі. Для дєрьмака там суцільний зашквар та фіаско. Доречі zeмельська підарасня не вигадала нічого кращого, ніж почати пресовати журналіста. Такі справи))
О! Точно! Колись довелося мені працювати інженером на будівництві в одній приватній фірмі. Власником був колишній бухгалтер великої мережі підприємств. Ще при совку. І от в «буремні 90» начальство цієї мережі спритно обанкрутувало її і «приватизувало» всі найкращі шматочки власності. Бухгалтеру дісталися кілька працюючих точок і приміщень в «смачному» районі. За символічну ціну. Типу як зараз отримати за одну гривню котедж з басейном і за дві гривні працюючу СТО і супермаркет із складом.Тобто із грязі в князі. Тупо вкрали. Ну система була десь така - «збанкрутіле» підприємство оцінювали у тисячу карбованців і «змовники» купували його за цю тисячу. При реальній ціні у мільйони. Переклали папери з однієї купки в іншу, і державна власність в один момент стала вже приватною. Тупо вкрали і поділили між собою. Нову власність бухгалтер записав на свою дружину і здав все в оренду під торгові точки. Дрібні підприємці платили оренду готівкою в доларах. В ті часи. Не знаю, може і зараз платять. Бугалтер із плюгавого і нікчемного чоловічка, миттєво став «успішним бізнесменом» і «поважною людиною». Ну алкоголіком він і раніше був. Але тепер , оточивши себе челяддю і сраколизами, почувався намісником Бога. Пити він починав зранку і до обіда був уже готовий. Він надягав чорні окуляри, щоб не було видно його посоловілих очей, і «обходив дозором» свою бізнес імперію. Добирався і на будову(дурні гроші дозволяли будувати більярдну чи стриптиз клуб. Всі ці прожекти прогорали, але бугалтер не спинявся і знову щось там будував і перебудовував в міру своєї фантазії) На будові завжди було багато людей. Ну така специфіка роботи. А для «новоспеченого нуворіша» конче потрібна була аудиторія, щоб похвалитися своїм успіхом і багатством. Бо для чого гроші, якщо нема перед ким похизуватися і вивищитися? До речі золоті унітази із тої ж серії. І от, бухий в зюзю , колишній бугалтер-злодій, зупиняв роботу і починав нас «вчити життю» і розказувати як стати успішним підприємцем і передовим бізнесменом. Так, ніби ми не знали, з чого взявся і функціонував його «бізнес». Звичайна крадіжка, «чорний нал» і хабарі в податкову і міліцію. Він був переконаний , що несе світло істини і є пророком бізнесу. Як Карл Маркс, чи шось таке. Також полюбляв просторікувати про «понятія», ухиляння від податків, і як правильно зняти проститутку. Це вже йшло бонусом до його «повчань». Супроводжуючі сраколизи із обслуги кивали і показово захоплювались черговими «перлами» свого хазяїна. А нам було противно. Всі чекали , коли воно вже піде собі бухати в якийсь ресторан чи казіно, забере челядників і позбавить нас своєї огидної присутності. Запамʼятався момент, коли , після чергового застілля, він прийшов на будову «проповідувати», а зʼїдене і випите почало бурхливу реакцію. І серед промови чувак голосно і протяжно перднув. Зупинився , оглянувся на свої штани, повернувся до аудиторії, підняв палець і сказав: «О! Точно!» А сраколизи радісно заплескали в долоні. Цей «новітній Лі Кван Ю» потім вставив золоті зуби, на місце тих, які вибила йому дружина, коли впіймала з коханкою, і виїхав в Крим у куплений маєточок. Я вже забув про цього «бізнесмена» і його «фірму», але тут раптом виліз Єрмак із своєю зустріччю із студентами. Сашко Лірник
Скиздив у ФБ: - Ну і задовбали ті студенти! - роздратовано кинувши папку на стіл в президентському кабінеті, гаркнув Андрій Єрмак. - Що знову таке? - напружено запитав Зеленський, відриваючись від замилуваного споглядання дедалі більшого стосу непідписаних законів, - Знову на якісь протести збираються? Єрмак швидко зняв краватку, розстебнув верхній ґудзик сорочки, важко опустився на крісло і видихнув: - Гірше. Ти б чув, як вони зі мною щойно говорили на зустрічі в Київській школі економіки. Зеленський мовчки спостерігав за своїм віце-президентом, чекаючи продовження. - Я намагаюся їм розповісти, який ти в нас найвеличніший, а вони мені - НАБУ, САП, НАБУ, САП... Президент відкинувся у кріслі і очевидно замислився. На його обличчі можна було спостерігати початок народження нової ідеї. - Уявляєш, вони мене навіть про Татарова питали. Ну скільки вже можна питати про Татарова?! Я мало не зірвався і, як ото ти, про чеченців не сказав. Але зупинився на автоматі... Нова ідея стрімко оформлювалася в рисах обличчя Зеленського. Вже за мить він промовив: - Андрій, а давай їх просто випустимо? Ну, відкриємо для них кордони. Може, вони просто виїдуть? І будемо мати чистий спокій, без картонок отих, без дурних запитань... Гнів миттєво зник із очей Єрмака. Вони знову запалали звичним захопленням його президентом. - Ох, це - потужно, мій президенте! Зеленський тільки усміхнувся. Президент і віце-президент синхронно замріялися, уявляючи собі потоки студентства на пункті пропуску Краківець...
