Новоград-Волынский УР

Вийщли до старого залізничного мосту. Він був взірваний ще в роки 2 світової. Тут вже починаеться дялянка 8 БРО і ми пішли в ліс шукати нові ДОТИ. По лісу повно траншей та вогневих позицій.

 

Вийшли через ліс до села Колодяжне. Тут знову почались високі пагорби і ДОТи стоять на їх вершинах. Довелось йти вниз/вгору але воно того варте. Краевиди навколо тішили око. В цих місцях колись проходив кордон між замлями козаків та Речі Посполитої у 1649 році. Є навіть пам'ятний знак. Але не було часу переходити на лівий берег та шукати його.

 

Біля села Колодяжне починаються по правому беругу реальні гори. Тут колись кордон проходив у 1648 році.. А ми йдемо далі на південь..

 

Нарешті ми знайшли останній АПК в укріпрайоні про який не було в нас тоді інформації. Це був №225 схований за зворотнім схилом пагорбу північніше Чарторії. Неподалік нього ми і поставили наш табір з останньою ночівлею. Наступний день був останнім (5м) днем нашої єкспедиції.

 

https://www.google.com/maps/d/u/0/edit?mid=1lnwdWzOfRYC6PODRa3UO0FbLd_M08_I&usp=sharing
Моя карта Новоград-Волинського укріпрайону

 

Там далеко не всі споруди і доволі багато помилок з розміщенням.

 

Знаю що не усі споруди багато в лісах
і тих які не видно на карті помилки знаю що є

 

Ранком ми вийшли за Чорторію в пошуках ДОТ типу МС. Взагалі вони тут усі розбиті але МС просто знищені . Один камінець лишився а другого нема взагалі бо там якесь АТП зараз. Тому ми пообідали і розвернулись на вокзал у Мирополь. Цим наша єкседиція і завершилась. Ми знайшли і подивились 36 споруд, зробили 2 креслення і багато фото.

 

Наша осіння єкспедиція 2009 року. Поїхали закривати передній обвод у 2 батрайоні на північ від Новоград-Волинського. Я, Олег та Рома. Погода спияла і час був.

 

Додав номери ДОТів але не усіх

 

Погода була спекотна. Як зараз. Але ми не спішили. Відзначили у полях День Незалежності та знайшли ще два ДОТи про які раніше не знали.

 

Другий день ми повернулись у Новоград. Дослідили залізничний міст (Зроблена його схема) та зробил план ДОТУ з потерною під залізною дорогою Він унікальний.!! Протитанкова позиція на вїщзді в містот теж не була обділена нашою увагою))

 

Закінчивши з мостом переїхали в район с. Кикова. Там на великому пагорбі э група з 4 споруд яку ми хотіли нарешті знайти та зробити обміри. Поставили табір біля озера, де на нас наступним ранком наїхав якийсь підар, ніби ми тут рибу крадемо. Смішно )) Довелось пояснити в жорсткій формі "по чім риба в Одесі" і конфлікт було вичерпано.
Споруди тут усі цілі і мають сліди від пошкодження ворожою артилерією.

 

Єкспедиція в південну частину Укріпрайона. Я там до того часу ще не бував. А тут з появою нових карт все стало на свої місця. Виїхали через Житомир та Високу Піч а далі вже через Чуднів добрались до села Липно. Там самий кінець укріпрайону був.

 

Шукали ми ДОТи без карти, по примітним на полях групам кущів. І всі вдалось знайти, хоч вони практично всі розбиті на цій ділянці.

 

Добрались до села Коростки. Тут дуже гарні краевиди, річка Случ та артилерійський ДОТ на березі. Але все взірвано та місце для ночівлі знайти не просто.

 

Нарешті по вбитим шялах ми дістались до села Стара Чорторія. Дуже унікальне село в якому багато різних цікавих місьц.

 

Сама по собі Стара Чарторія просто велике село, але в ньому багато чого цікавого. Наприклад Старий млин який дуже великий за розмірами та стоїть біля річки Случ.

 

Пане Олександр, я так думаю, що захистнику Батьківщищи - "АКАЮ" - ця світлина буде приємною... або як завжди... "Я... Я... Я" - за рахунок кожного "Я",
в кожному десятєлітності на теренах сучасної КИУРщини виростають свої "Я", про які потім гидко згадувати, але мізки... про минулу співпрацю на основі "ІДЕЇ", яку прийшлось ковтнути ... як підйобку з інформацією.
Панє "АКАЙ" - більш-меньш не треба мати таке... "Я"( бо не "ХО"... про все ВСЕ для всіх!)



Панцерцуг № 17 НКВД в районі с. Курне Житомирської області:
"... Бронепоезд № 17 9.7.41 г. в 12.00 вел бой с танками, мотоциклистами и пехотой противника на переезде восточнее Курне; прямым артиллерийским попаданием была подбита бронеплощадка.
Одновременно на пути в тыл группой мотоциклистов были взорваны линии. В таком положении бронепоезд продолжал бой в течение одного часа, уничтожив 7 танков и до 200 человек пехоты, был разбит артиллерией противника.
Из команды возвратилось 12 человек и 48 человек погибло. О месте нахождения командира бронепоезда и его заместителя ничего неизвестно".
А що маємо на світлині... синеголові дризнили геть... бо на артзалізяці слідів пошкоджень, окрім пожежі, немає.

 

Йо!!
Ну цеж не так все було. 17 БеПО не був НКВД -ним. Він армійський. По друге -він реально воював і є підтвердження. Почитай Панцермайера (командира розвідбату ЛССАХ) Їм дісталось від нього. Німці його класично заблокували і взяли під обстріл. Про це я написав в книзі про НОВУР. Артилерія 13 тд (10.5 см) вразила один вагон і потяг кинули на перегоні біля Мартинівки.
Вс. цю історію я потроху копав ще з 2010 року. І АКАЙ тут причому взагалі?

 

В Чарторії також знаходиться старовинний маєток і він в ганому стані. Біля нього старовинний сад та ставочок є. Все доглянуте. Тут зараз якийсь коледж але в середину попасти не змогли - була неділя!

 

В Чарторії теж є споруди і ми змогли їх знайти. Особиливо цікавим був ДОТ на центральній вулиці зі слідами обстрілів.

 

Подивившись споруди у Чарторії - попрямували на північ. По дорозі набрали води у такій автентичній криничці. Вона певно була побудована ще тоді, коли будувався УР і можливо саме з неї брали воду для кулеметів.

 

Потім дібрались до с. Колодяжне. Тут знаходиться артилерийський ДОТ 214 і дуже гарна місцевість. Пам'ятний хрест поставлений подіям 1920-років.

 

За селом проходить відома "сталінська рокада". ЇЇ не сплутати ні з чим - вона пряма як стріла. Ми тільки сфотографували її. Знашли також ДОТ № 215 біля залізниці - він є на старих німецьких фото часів війни. Але нажаль підірваний. Ну а далі наш маршрут до Мирополя.