Мужики, не по-ділу пана Олександра шаткуєте, треба дякувати йому в ніжки... за такий гігантський збір ІНФОРМАЦІЇ, а мова... трохи згодом.
Може згодиться... якщо, а шо якщо... можливо ви це вже перетравили - пане Олександр. Мапа /в першоджерелі/ дає змогу знизитися до... бриючого польоту, тобто... низенько-низенько. Але, але є одне але... якщо цю красу ви вже давно перетравили та ИЛАРСИВ.
Все це є в 2-у томі книги про ЛеУР. І не тільки це. Все ж я в Подольску недаремно побував в свій час ))
... Soldaten mit zerstörte Bunker der STALINLINIE Grenze 1941 А осьо-сьо... пане Олександр... спочатку подумалось, що хлопці рядочком спорожнитись сіли на більшовицьку "обманку". А нижній споглядає... як суддя... чи орбітр цієї події чи глумління.
Це давно прив1зана точка. Маскета 531 (так точно номер не скажу) Вона знищена чи то німцями чи то вже "вдячними потомками". Але на фото вона попала німцям не один раз і біля неї був пункт збору поранених з 98 полку 1 гірськострілецької 15 липня. ПС. До речі це найбільш якісне фото де видно внітрощі ціє "потужної" споруди що імітувала бойову ОТ.
Хрен ноги зламає в уяві... це голова хвоста, чи може - хвіст голови, а без жартів... а схема є цих "імітаторів"?
Так осьо ж !! Саме така там і була. "Скворешнік" без птахів. До речі, а в КИУР теж рахувались якісь "ложние" сооружения. Може це було щось на зразок цього? В 4 бро на полі є купа бетонного хламу в кущах який ми бачили у 2003-2005 з Кузяокм.
На горі до р. Ірпінь в районі Білогородки, нібито показово на виду, бовваніють декілька БАРБЕТІВ, може це теж - "імітатори", та й в добавок вони занадто "тонкошкірі" і всередині тіснява не для розрахунку станкача.
Здається, що не помилився... гєбіт дайне муті!... ну гебірстняки його і погризли в захваті звитяги. Виходячи з рознесеної в хлам амбразури накладними зарядами, щось він якийсь тонкошкірий по товщині стін. Чи що... і який вигляд він має в сьогоденні???
Приблизно на 2023 рік було ось так. ЦЕ ДОТ 1457 типу М-3. У нього стіни 90 см. Він в тилу стояв але на пагорбі. Тому йому і дісталось.
Зробив невеличкий доп-наклад книги про Летичівський УР. (треба гроші на видання Новоград-Волинського) Видано 20 примірників. Це останне видання цієї книги - більше воно не друкуватиметься. Видання мало великий успіх і було розпродано за 2 місяці ще в 2021 році. Звертайтесь, кому цікаво. Ціна 1650 гр. 420 сторінок. Купа креслень та фото. Повний опис укріпрайону по ділянках .
Відома споруда. Вже фото за десяток перевалило. Але, нажаль вона знищена війною і зараз тільки купка грунту на її місці. Більше її фото можна подтивтись (і не тільки її) в книзі про бої за ЛеУР. Залишилась остання книга тому раджу глянути її в аукціоні на цьому сайті бо тепер вона скоро стане раритетом!!
В пошуках... відновлення історичної справедливості... "... Це фото мною визначено 5 років тому. Це ЛеУР ДОТ № 1134 з 18-го БРО. На фото егеря 101-ї лпд . Сидячий німець носить егерське кепі (мютце). ДОТ цілий, тільки побитий з боку півночі - просто за руїни була прийнята сітка маскувального каркасу. В лорнети німець дивиться на південь туди де пішли штурмові групи зачистки у напрямку села. Справа річка Лядова видна в долині". БРАВО, пане Олександр!
Доповнення до цього фото з документів 101 лпд, яка брала ці бункери: «В 16.45 пришло сообщение, что к 14 часам Пилипы Чемериские все еще в руках противника, но после соответствующей артподготовке 2-го артдивизиона 85-го ап, 1-й батальон захватывают этот нп; после этого, правый фланг 229-го пп в быстром темпе выдвигается к высоте 336. 500-й батальон ОН, решая следующую боевую задачу, выявляет на высоте два бункера противника, прикрывающие дороги от Пилипы Чемериские на юго-запад, но ранее должны быть уничтожены боевые сооружения с фланкирующим огнем, западнее Лядовы. Батальон испытывает большие трудности в атаке, а также при уничтожении, занятых противником, бункеров. Только использование в этом батальоне 88-мм зенитных орудий дало возможность захватить высоту 309 еще вечером и около были 19.30 возобновлены атаки к реке. Противник с высоты (1 км западнее отметки 309) из бункера, расположенного у каскада прудов продолжает вести активный обстрел из тяжелых пулеметов. Батальон овладевает Пилипы Чемериские, затем продвигается на Буцни и в ходе боя к 21-у часу захватывает восточную окраину населенного пункта. К 21 часу атаки достигает восточной окраины Буцни, примерно в полутора километрах восточнее первой цели сегодняшнего дня наступления[A1] ».218 «Бои 16 июля были тяжелыми. Захват и уничтожение бункеров, (их число к вечеру увеличилось до 20-ти), особенно некоторых, далось с большими трудностями, гарнизоны оказали жесткое сопротивление, вероятно, им было приказано проявить самопожертвование ("Стоять на смерть"). Один из бункеров пал только спустя 6 часов осады – саперы его взорвали, гарнизон сдаться отказался и не покинул ДОТ добровольно. Неоднократные подрывы сдвоенных 5-ти кг зарядов взрывчатки успеха не принесли, дважды в вентиляционную шахту (перископную трубу – прим. автора) заливался бензин (около 5 литров), затем 15-20 литров, воспламенение вызвалось ручной гранатой, брошенной в шахту, хотя взрывы вызвали значительные разрушения, но гарнизон не сдался. Через амбразуры было видно, гарнизон одел противогазы. Только позже подрывом 11-ти кг заряда взрывчатки удалось взломать вход/дверь в бункер, после чего гарнизон был взят в плен, в бункере под командованием комиссара находилась русская рота. Еще одним затруднением в ходе боевых действий было то, что, часть русских во время боя покидала бункеры и размещалась в полевых позициях (окопах, траншеях), находящихся рядом с бункером, те были мало заметны и отлично замаскированы, тем самым усиливая оборону сооружения[A1] ».219 [A1]W.Weinmann. Die 101 Jäg.Division in Dokumenten, Berichten und Bilden.s.86,87
