Про полтергейст!

...ненромережі не "застарІли", просто ними (нейромережами) не охоплено ще дстатньо людства.
ще ИМХО : нейромережі - удосконалюються, ШІ - працює над собою...
просто ми цього не бачимо (не можемо бачити),
ми можемо тільки відчувати (...передчувати ... недобре)

 

Яку інформацію скормили йому, таку інформацію і видасть. Кажуть саме ШІ обіцяв контрнаступ на Токмак без Мелітополю під час моделювання. І де той Токмак? Так само як і червоні лінії. Треба просто знати людей що про них говорять і їх цінності, а не їх закони і доктрини. Поки ШІ не навчиться читати людей нічого не буде окрім примітивної реклами і висновків на основі Вікіпедії. Можливо і неординарних висновків, але все таки на основі Вікіпедії.

 

Так, іноді факти бувають навіть ще більш очевидними, ніж звичана муха в компоті, як казав Генрі Д. Торо.
Зі мною теж щось подібне дивним чином періодично відбувається .
Як вам таке - іноді буває, що коли я читаю якийсь текст, неважливо, на комп'ютері чи в книзі, моя увага на долю секунди висмикує якесь слово із речення, і саме в цей же момент саме це слово я чую з динаміка радіоприймача. Або це ж саме слово промовляє хтось, хто знаходиться поруч, і веде свою бесіду із кимось, по телефону чи особисто.
Саме цікаве, що це відбувається синхронно - я бачу якесь слово, читаючи якийсь текст і його ж в цю саму мить хтось теж одночасно відтворює. Радіо, або людина поруч, це неважливо.
Важливо, що це відбувається синхронно. І неодноразово.
Можливо це теж якійсь ''маячок'', або сигнал із потойбіччя, на який варто звернути увагу?
Спробувати якимось чином розшифрувати цей сигнал? Можливо це слово є якась підказка до наших наступних дій чи вчинків ?? А можливо це просто дивний збіг. Але ж він буває неодноразово.
...''Совпадение?! Не думаю..."
Навіть звичайна теория вероятности скаже, що таких збігів вже дещо забагато.
Нажаль, ми майже нічого не знаємо про ''тонкий'' світ, щоб отак запросто щось стверджувати.
Але такі моменти бувають.
Можливо, хтось теж таке помічав?

 

Можу сказати лише, що все дуже суб'єктивно і єдиних правил тлумачення таких сигналів нема. В мене, припустимо, є свої. Ба більше, я не те, що вірю, я ЗНАЮ про деякі речі і вони в мене не викликають сумніву. Та це, як то кажуть, шлях саморозвитку. Якщо воно людині треба, вона цим займається. Якщо не треба - то все пусті балачки. Пізнавайте себе.

 

Свого часу були в пошані твори Карлоса Кастанеди, який писав на такі теми як ''тонкий світ''. Як Ви вважаєте, чи актуальні вони зараз?
Такий процес, як пізнання себе і відносини із ''тонкими'' матеріями не можливо проводити по дилетантськи. Бо це майже те саме, що бавитися з вогнем
Потрібні авторитетні провідники, можливо спеціальна література. Бо тут завжди криється дуже крихка грань, де можна зірватися в звичайне шарлатанство. Тобто, зробити ''поворот не туди''.

 

Так, можна влізти добре, і шарлатанство ще не найбільша біда. Ну, в гіршому випадку у вас нічого не вийде і ви даремно згаєте час. У Кастанеди є цікаві моменти, але це все ''учєніє дона Хуана'' особисто для мене більше художній твір з елементами робочих практик. Це не та література, від якої можна відштовхнутись, хоча і цікава. До того ж, у індіанців свої методики, у магів Вуду - свої, в наших регіонах - свої. Як правило, людина, у якої є якісь здібності, в якийсь момент їх відчуває і починає працювати в цьому напрямку. Або лякається їх, всіляко відхрещується від цього і намагається жити звичайним життям. Але це не завжди виходить. Подібні здібності - це точно не благо, швидше умовність і тягар.

 

Але дуже цікаво

 

Мой случай помню как сейчас.Отец умер, лет 15 назад. Похоронили и на следующий день поехали на кладбище что то там доделывать. Вернулись домой, а дверь открыть не можем, замок до этого не клинил и тд. Короче выломали нахрен замок с мясом. Совпадение? Х.з.

 

Утром встали,настенные часы сорвались и лежат на полу - через несколько дней умер мой дедушка,он жил с нами.Ни до ни после не падали.Несколько раз сон с вытягиванием или выпадением зуба заканчивалось смертью кого то из родственников.

 

я категорически не верил во всяких духов"

Зубы сто раз во сне выпалали и с кровью и без. Слава богу без последствий

 

Я категорически не верил во всяких духов, гадалок, целителей, экстрасенсов и прочих шарлатанов . До недавнего времени.
По работе судьба с кумом нас занела в дом к одному человеку, современный котедж за городом в лесочке которых тысячи. Сразу обратили внимание что много всяких необычных книжек, свечей и прочих атрибутов для "магии'… заказчик оказался приятным человеком средних лет. Потом разговорились и он сказал что немного занимается белой магией. Сделали свою работу и уехали. Потом кум каждые примерно пол года приезжал на сервис в этот дом и стал в хороших приятельских отношения с хозяином.
Эпизод 1- подевалась куда то отвертка в небольшой котельной, обыскали все что можно нет отвертки. Пришол хозяин дома и говорит- духи, поигрались отдавайте. Хлоп …отвертка лежит на самом видном месте)).
Эпизод 2-- потерял мой товарищь ключи от машины в доме на соверщенно другом объекте . Облазили там все. От отчаяния звонит "колдуну"… тот ему говорит , прочитай шепотом какое то заклинание. Хлоп, ключи находятся на бильярдном столе под бортиком.
Эпизод 3. Приехал мой товарищ к нему на очередной сервис, и он ему поведал про его близких и семью вещи которые никак угадать или придумать было невозможно. И предсказал то что в недалеком будущем и произошло в его семье.
Про войну еще в самом начале сказал что лет на 7 это все (надеюсь ошибся)
Предсказал поход вагнеровцев на москву за пол года до произошедших событий.
После этих случаев я верю что есть что такое что дано видеть не всем и т д.

 

Я того же мнения, но на все времена.Простая логика - на Земле до нас уже жило около 90 миллиардов людей.Можно представить сколько среди них было экстрасенсов и прочих ясновидящих.Уже бы давно были найдены все клады,разгаданы все загадки природы,сняты все джекпоты в лотереях.Если бы мне продемонстрировали такой опыт, я бы первый поверил.Однако этого нет - значит и людей таких нет.Все находится и угадывается случайно. А вот что существуют не познанные наукой явления и возможно мы не одни на Земле и есть другие формы жизни - в это я верю. PS.По поводу явления,когда что то ищещь и не можещь найти,а потом раз,а оно под носом лежало,но ты его не видел а потом внезапно увидел - так это каждый день такое.

 

Оно так не работает, это не пылесос, включаешь и пользуешься для личных нужд.))

 

PS.По поводу явления,когда что то ищещь и не можещь найти,а потом раз,а оно под носом лежало,но ты его не видел а потом внезапно увидел - так это каждый день такое.[/QUOTE]
Я как то сам потерял ключи на даче в темноте. Облазили вдвоем нифига не можем найти. Вспомнил как "колдун" говорил и ради прикола громко говорю- духи, поигрались, отдавайте. И через пару мин ключи нашлись в кустах))). Совпадение)). Посмеялись от души тогда.

 

Как это работает я знаю.Ярчайший пример - Кашпировский.Воздействие на психику внушаемых людей посредством гипноза.Кто жил в лихие 90-е,тот помнит как газеты пестрели рекламой всяких ясновидящих - откуда то повылезали потомственные матушки,госпожи и тд.Полный набор услуг - лечение всех болезней,предсказывание будущего,привороты,заговоры,гадание...Потом по мере налаживания жизни все это мракобесие сошло на нет и сейчас даже не верится,что такое могло быть в развитой когда то стране.

 

И сейчас есть. И в нулевые битвы экстрасенсов. Сейчас полно на Ютубе и Тик Ток и даже на Телемарафоне. Средневековье не заканчивалось...

⚠️ Українці вимагають заборонити трансляцію екстрасенсів у новинах, — петиція

У зверненні йдеться, що телемарафон «Єдині новини», який фінансується з держбюджету, не повинен включати псевдонауковий контент.

Телеграмна служба новин | Підписатися

 

Нашли касательно чего создавать петицию... Лучше бы марафон запретили, вот там мозги точно крепко полощут.

 

Запретить пропаганду - это да,а запрещать явление бесполезно.Коммуняки каленым железом выжигали религию,храмы повзрывали,попов расстреливали,ну и что...Все возвращается,особенно в смутные времена.Не убирается главная причина -"Разруха не в клозетах,а в головах".К сожалению так устроен этот мир,что умных людей с нормальной психикой меньшинство.Глупых и внушаемых большинство,но они это не могут осознать."Дурак не знает что он дурак, потому что он дурак",И ничего с этим не поделать...

 

А что такое "нормальная" психика, каковы ее критерии? Умные люди, как показывает практика, часто не являются такими. Быть умным и казаться им - это не одно и то же. Из за неумения отличить одно от другого мир, в частности наша страна и страдает.

 

Мы тут не врачи и не обсуждаем тему Психологии в плане психических заболеваний и отклонений.Какая нормальная психика может быть при шизофрении или Альцгеймере.Мы говорим в общем то о нормальных членах общества(тут очень кстати выражение - "Нет здоровых,есть недообследованные") и в этой плоскости человек с нормальной психикой - это человек отдающий отчет своим действиям и их последствиям,иными словами вменяемый.Ну например идет так называемый крестный ход,толпа в несколько тысяч человек,в основном женщины,И вот проходя возле какого то креста начинают падать на колени прямо на асфальте и биться лбом в асфальт.Вроде придраться не к чему - официальная,разрешенная религия,им не поставлен диагноз и они не состоят на учете в психбольнице,они работают или на пенсии,они не нарушают закон,но сказать что у них нормальная здоровая психика язык не поворачивается. По поводу умных,к сожалению очень часто они оказываются бессовестными мерзавцами,использующими свой ум и талант в личных неблаговидных целях в ущерб обществу.Что касается страданий нашего народа,мы ничем не хуже других народов и даже превосходим многие развитые страны по интеллектуальному потенциалу.Но у нас есть родовая травма которая не позволит нам нормально жить и развиваться.Появилась она тогда,когда слово вор стало синонимом выражения "человек умеет жить" и общество с этим согласилось.Дырявое ведро всегда будет пустым,сколько не лей в него воды.

 

Для убежденного материалиста все, что нельзя пощупать руками или положить в карман, не существует, а люди, считающие иначе, являются сумасшедшими или, на худой конец, шарлатанами. Это все происходит из-за человеческого эго отдельного человека, мол, "есть мое мнение и неправильное". Люди называют магические ритуалы "средневековьем", апеллируют при этом к науке. Но именно наука даёт все новые факты, подтверждающие существование сверхъестественного. Как зародилась жизнь на земле, например? Сама собой, мухи из грязи, а мыши из отбросов? Вот как раз это средневековье, ибо тогда именно так и считали. Мы просто слишком мало знаем об окружающем мире и ещё меньше можем объяснить.

 

Мабуть більш доречною була б назва теми "Паранормальні явища на копі".тому що полтергейст це конкретний і лише один з багатьох проявів паранормалу. І конкретно про полтергейст тут практично ніхто не писав.Тому із за відсутності загальної теми люди пишуть тут.

 

Що ж, бувають не менш цікаві дива і на копі.
На мою думку, саме на копі такі випадки проявляються навіть частіше, ніж у звичайному житті.
За це ми мабуть і любимо наше цікаве ремесло!

Ось лише тільки двійко прикладів, які відбулися безпосередньо зі мною.
Перший має довгу історію в часі, уходячи своїм початком аж у 1978 рік. Були ми тоді ще юними піонерами, які кожного дня бігали з піонерського табору шукати пригод і знахідок на територію (як це виявилося дещо пізніше) колишнього військового табору ркка по 20-30-м рокам.
По щасливому збігу обставин він був розташований майже неподалік від нашого піонерського, в 10 хвилинах ходьби.
Це була розчищена піщана пустош, поділена на кілька полів, на яких почали висаджувати молодий сосновий ліс. Кількість знахідок там зашкалювала.
Був серед нас юний копарь на прізвисько ''Чингачбук'', якому вдача із знахідками посміхалася частіше, ніж іншим.
Серед його знахідок був дивний патрон Лебеля, зім'ятий, зігнутий , і своєю формою нагадував майже букву ''С''. Чому я згадав тут про цей патрон ви зрозумієте пізніше.
Свої найбільш цікаві знахідки цей ''Чингачбук'' складав в поліетиленовий кульок і ховав у чемодані.
І от десь під кінець лагерної зміни ми прознали, що буде шмон. Бо і вожаті, і адміністрація чудово знали, чим промишляли піонери в нашому таборі.
Всі ми кинулися ховати свої скарби і трофеї хто куди міг. Цей ''Чингачбук'' вже під сумерки майнув лісом на ті самі ''поля'', де відбувалися всі наші пошуки, і закопав свій кульок в одному з отвалів, які були нагорнуті бульдозерами вздовж полів при розчищені залишків того військового табору .
Через кілька днів, перед від'їздом, він пішов за своїм кульком.... і не знайшов його. Бо закопував поспіхом, в сумерках, і не зміг згадати орієнтіри.
Так і поїхав він горемичний додому, не знайшовши того кулька.
Наступного року ми знову приїхали у піонерський табір, знову бігали по знахідки, шукали в тому числі і той славетний кульок. Але все було марно. ''Поля'' не видавали цієї таємниці. "Чингачбук'' так і не зміг згадати, де саме він зарив свої скарби. Історія про ''скарби Чингачбука'' стала забуватися, і з роками навіть забулася остаточно.
Пройшли десятиліття.
І ось восени 2015 року , я знову, вже мабуть у двохсотий раз приїхав в ті місця покопати.
Там вже виріс справжній ліс, і ті відвали, що проходили тепер полосами через ліс стали цікаві для копарів.
Проходячи повз одного з них, я несподівано згадав про той легендарний кульок. Майнула навіть думка, "от би було цікаво знайти той кульок!"
Але, звісно, в мене на той день були інші плани, хотів піти покопати по колишніх стрільбіщах.
І я вже майже пішов туди, як тут відчув, що мене тягне трохи в іншому напрямку.
Це було дивне відчуття. Згадуючи тепер цю історію, я не можу згадати, чому я помимо волі відхилився від твердо наміченого раніше маршруту, чому я пішов саме цим іншим напрямком .
Були якісь провалля у пам'яті. Як будто мене щось вело і це ''щось'' як би нейтралізувало всі інші думки і попередні плани. Пройшов по діагоналі через ділянку лісу до наступного відвалу і пішов вдовж нього . Побачив з боку цього відвалу цілу низку чиїхось розкопів, власно це був майже один величезний розкоп, який тягнувся метрів на 10-15.
І тут в голові дивним чином посветлішало . Я ясно побачив перед собою цей розкоп, і це місце, куди я точно того дня не збирався приходити.
Як будто якась облуда спала з очей. Я вже хотів йти собі далі, туди, куди планував спочатку, але чомусь згадав про свій мобільний телефон. Начав хлопати себе по карманах, і похолодів. Його НЕ БУЛО!!. Хоча, пригадав, що зовсім недавно я діставав телефон із кишені і тримав його в руках.
Тепер я вже просто не міг піти з цього місця, не знайшовши телефона, бо в ньому було забито все життя. Це місце як би не відпускало мене.
Почав ходити по спіралі, оглядуючи траву під ногами. Через 10-15 хвилин телефон я таки знайшов у траві.
Не міг, та і досі не можу зрозуміти, яким чином я міг телефон загубити.
Ну не навмисно ж я залишив його у траві!?
Заспокоївшись, я вирішив вже нікуди не йти, а добивати цей чужий розкоп.
Трохи взявши правіше від краю розкопу став і собі шукати. Буквально через кілька хвилин і декількох копків лопатою наткнувся на залишки напівзотлілого поліетилену і цілий ком гільзачу, ''бочонків'' і ''макаронин'' артилерійського пороху , солдатських пуговиць і інших цікавинок.
Дуже дивно, що попередні копачі цей ''комок'' цвітнини ''не почули'' і кинули копати.
Але саме цікаве було попереду!
Як ви вже зрозуміли, серед всього цього був ТОЙ САМИЙ, зім'ятий і погнутий у вигляді літери ''С'' патрон Лебеля....
Жодного сумніву не було - це був той самий кульок ''Чингачбука'', про який свого часу вже починали ходити легенди.
АЛЕ Ж ЯК?? Яким чином? Чому саме в цей день? Адже пройшло на той момент майже 40 років...
До чого тут була ця несподівана втрата телефону?
І що це взагалі було....?
Відповіді в мене немає. Жодна ''теорія вероятности'' тут не пояснить і зайде в тупик.
Бо яка вероятність такої знахідки? Один на мільйон? Чи на мільярд? Її 100500 разів могли знайти ДО мене, але не знайшли. Вона залишилася для мене.
І що привело мене прямо до неї ?
Пам'ятаю лише, що того дня, в момент згадки про той давній клад, в голові промайнуло дуже концентрована візуалізація тієї події майже 40-річної давнини, атмосфера того моменту, шмона, що наближався до наших піонерських дуп... І разом з цим, дуже сильне бажання того кулька колись знайти, що на коротку мить мене тоді торкнуло.

Друга історія із цієї серії випадків, зовсім коротка.
Бо розумію, що трохи втомив слухачів довгою попередньою розповіддю.
Коротка преамбула. Я довгі роки збирав колекції гільз і гільзових клейм. І я довгі роки шукав Луганську мосінку за 1914 рік, якої мені не вистачало, щоб заповнити лінійку.
Це було в листопаді 2021 р., ще один сезон завершувався, надходили холода ...
Було відчуття, що це виїзд останній в цьому сезоні.
Якби я знав тоді, що можливо він і був дійсно ОСТАННІМ....
А тоді я просто йшов від електрічки через ліс, дихаючи осіннім холодним повітрям, і думав про знахідки, що можливо мене очікують.
І чомусь мені дуже чітко уявилася картинка, що саме сьогодні я нарешті знайду цю довгоочікувану гільзу із клеймом Л 914...
Вона просто стояла в мене перед очима.
Копав цілий день, змерз, а її не було.
Залишалося мабуть хвилин 20, після чого треба було вже поспішати на станцію.
Як раптом....! Так, вигулькнула саме вона, луганська, 1914.!!
Знову ж таки, яка була вероятність такої знахідки??
Майже "0" із багатьма нулями після крапки, що наближаються до нескінченності .
Обидва ці випадки чимось схожі. Як таке працює?
Немає жодного уявлення.
Одне можу сказати. В обох випадках цьому передувала концентрована візуалізація. Я чітко уявляв собі, як я знайду ці знахідки.
Доречі, дуже не часто це спрацьовувало і з іншими речами, але не одразу і не так показово і епічно, як у вище наведених прикладах.
І що після цього казати і думати про потойбічні явища ?
І чи мають вони до цього якісь стосунки?
Чи може це таки якійсь дивовижний збіг обставин, який відбувається по не зрозумілим для нас законам, таке собі закриття якогось дуже персонального гештальту із не до кінця зрозумілою для нас цілью?
Дарчики від долі, що вирішила нам трохи напіввідкрити свої нескінченні і величезні можливості?
Хто його знає...
Це вже на суд знавців.
А можливо у когось було щось подібне?

Вибачаюсь, що багато буков, але в двох словах я б про такі речі написати не зміг .