Доброго дня спільнот. Таке питання, виготовив самостійно з напільника, часів СРСР, ніж. Але коли цим ножем ріжеш капусту, чи інші кислотні фрукти та овочі, то на поверхні ножа з'являються іржаві плями. В чому причина? Що не так, та що не було зроблено під час виготовлення, і як цього не допустити в майбутньому? Дякую.
Виготовляти ножі з нержавіючої сталі. Кажуть що вороніння сталі допомогає від корозії, але воно допомогає легованим сталям з середніми антикорозійними властивостями, як на мене. Напильник просто для інших цілей виготовляється одразу)
Ну я думав що це загальновідомо: напилок часів срср це сталь У8, У10 чи навіть У12, ржавіє від одного погляду на неї, і майже нічого не поробиш. Проте при правильній термічці ножі вийдуть добрі. В часи раннього середньовіччя за таку сталь багато б грошей дали (ріжучі крайки на лезах мечів каролінгського типу робили з подібної сталі). Але люди нашого часу дуже бояться іржі на ножах, їм, бачиш, присмак не подобається. Дивишся огляди на ножі - всі як помішані: ржавіє, не ржавіє, ой, ой, ой пітинг на сталі, що робити, кінець світу!!!! Як наші пращури вижили - геть не розумію. А Вам правильно порадили: не хочете іржі на ножах, робіть їх з нержавійки (умовно нержавіючих, якщо правильно)
Мити і витирати після використання. Всеодно іржавітиме при наявності провокуючих факторів. Єдине, можна зменшити їхній вплив пасивацією поверхні - протравити у щавелевій кислоті. Вона знімає іржу, а чистий метал не травить, на чистому створює матову сіру (до чорної - залежить від марки сталі) захисну плівку. Другий спосіб - прокип'ятити у солоній ропі, начебто створює щось на кшалт вороніння - але цей спосіб особисто не випробував. А з кислотою - робочий метод.
Сік лимона добре справляється. Миєте з фейрі, ріжете лимон і пальцем сік рівномірно розвозите по клінку, через кілька хвилин, всю процедуру повторюєте кілька разів. На свій смак.
Перше. Якщо сталь ржавіє, це значить що Ви все правильно зробили, ніж гарний і різати буде добре. Багато відомих брендових ковалів , ножі яких купують і за кордон (наприклад, Д.Шевченко) роблять ножі з вуглецевих (в перекладі на просту мову, ржавіючих сталей), наприклад, в мене від Д Шевченко кілька ножів з У-8 і ШХ-15. І на кухні в мене є кухонні ножі ШХ, ДІ-90, Р6М5 і жоден не ржавіє, тому що правильно оброблені. Друге. Тут вище Вам написали голімий брєд про лимони, ропу, поміняти сталь... Народ, що ви верзете?! Третє. Є багато способів догляду за ржавіючими ножами. Особисто я вважаю більш робочими три. 1) Для лінивих або для блондинок. Після кожного використання вимити, витерти насухо, змазати маслом (можно просто салом, олією...) Так один кований ніж від Д.Шевченко з У-8 працює у мого товариша на кухні як основний ніж вже років 15. 2) Не дуже довговічний, але на пару місяців вистачить. а) Хлорне залізо. б) Вороніння в лузі або кислоті. в) вороніння в магазинних воронілках що продають в мисливських (наприклад, Клєвєр) - пролсто і дешево. 3) Особисто в мене ножі оброблені ржавим лаком. Це якщо робити для себе і на роки. І тягаються на полювання і рибалку. Саме цим способом оброблені стволи дорогих мисливських рушниць, яким багато десятків років і вони з дня в день на полюваннях під дощем, снігом, росою... Мої кухонники працююьть як всі ножі без всякого догляду.
Вітаю. Все правильно. Але ріжуча крайка все одно не буде покрита захисною плівкою. Навіть, коли ваш "ржавіючий" ніж оброблений, все одно, після використання, помив, протер, змастив. Мисливські, туристичні, тобто ножі які використовуються не часто, така процедура не проблема. Для кухонника х12мф, D2, і тп. ще піде, вони самі в процесі "протравляться". Хоча для кухні рекомендую нерж., n690 наприклад, самий раз. Є гроші М390. Чому за кордоном не бояться вуглецевої сталі і не хромували стволи, та тому, що є культура користування зброєю.
Ніяк, я про такі навіть і не чув, а якщо і є, то в нього ціна буде як за бланк для ножа із гарної нержавіючої сталі
, вони не ржавіють, не тому що правильно оброблені, а тому, що Один із варіантів покриття, це хромування, але ріжуча кромка все одно ржавіє.
