14-й БРО КиУР - ДОТ № 101

Вітаю гарна важка залізяка була Теж маю таке фото з Мригів фаб 50 сч по 43 неподалік від Ил-2 , пішла на ммг фото завтра закину

 

Додаю фото шпикачки фаб 50 сч 1943

 

Невелика частина хомо-сапієнсів відчувала та розуміє, як у БОМБІСТА, під час процесу знайомства з В/П, персональні яйця не просто зволожуються...
а по них прямо-таки струмує потік... адреналіну.



Пара "крисячих" АО-25 скинутих... з занадто низької висоти по німецькій штурмовій групі, яка саме в той час догризала конаючий КК № 106.
Впали бомби метрів за 5-10 як раз позаду ведучих вогонь розрахунків 37-мм ПТО та МГ-34 та біля десятка піхотинців,
які в цей час займалися придушення вогню з амбразури захисту входу капоніру - це була заключна фаза оборони 106-го.

 

Знайомі світлини, на якомусь сайті пам'ятаю читав було підписано що Жуків Острів , все думав туди поїхати пошукати бімби Скільки був біля 106 не щастило на щось цікаве

 

Кажете, що "... не щастило на щось цікаве", а чи не траплялися вам часом за 15 років "дослідження" 14-го БРО...
залишки рам, чи шматки від каркасів більшовиків?

 

Максимум , що траплялось три літаки , але вони не по 41 одну раму бачив на болотах на Лісниках від полуторки , чи щось таке. Якщо Ви маєте на увазі каркаси і рами з техніки

 

Маю на увазі залишки від рами чи каркасу хомо сапієнса, який при житті був більшовиком...

 

Не зустрічав, єдині маленьки рештки кісток тільки біля Юнкерса були...

 

Дуже швидко летить час... останній більшовицький каркас вдалося виявити аж... 09.04.2006 року... "виліз" завдяки підсумку з патронами.
Верховик... 20-25 років... активний участник контратаки з 3 на 4 серпня 41-го... не добіг до окопів НФЗ метрів 150...
потрапив під шквал обстрілу 50-мм міномета... взуття знято після бою... голову вигорнули трактори в 50-ті, коли тут саджали молоду сосну...
розібрана 91/30, можливо його, була знайдена років за 10 до цього, метрах в 20 від рами.
Бланк медальйона струх... зараз рама лежить серед колекції 756-ти каркасів.

 

Десь читав неподалік 107 дота через дорогу більшовицький каркас підняли в роках 2011-2013

 

Цю раму, якщо мова йде про район 107-го та про траншею північніше ДОТа, зальотний "слідопит" передав туди... куди треба - в колекцію 756-ти каркасів.
Як кажуть... збіг обставин, коли необхідно бути там... де треба бути в потрібний час... "слідопит" раму перекуйбочив та й прикопав її на місці знахідки.
Передача рами здійсьнювалась "слідопитом" з великою радістю... без застосування будь якого фізичного насильства.

 

Зміна навколишнього середовища та 107-го за дуже незначний період часу існування цього району планети... 1941-2024.
"Сам тебя породил, сам тебя и убью"... напис зафарбований та забитий землею, бо нахіба він потребен.

 

Неодноразово в болотній та приболотній місцевості зустрічалися "десятки" - АО-10, які чомусь "сталінські соколи" скидали з дуже малої висоти...
низенько-низенько... на бриючому польоті.
Колись, часто зустрічалися хвостовики від авіаційних ересів, але, на жаль, тоді на них не звертали уваги... даремно... треба було фотографувати.

 

«Никто не хотел умирать»(с) .
Р.S. Вибачайте за флуд.

P.S. 2 - Бабцiни спомини про радянську авiацiю , бабцiними словами - наша авiацiя налiтала з лiвого берега, з боку Мриг або з Кончi - вилетить наш лiтак - над село чи поряд - тут його нiмцi i збивають зразу. Одного з пiлотiв - Вiктора? Боровкова збили над с. Пiдгiцi, над «Обiрком» - тодi - хутiр на болотi - на його честь назвали вулицю в Пiдгiрцях. Могила його була бiля центру села в парку, потiм ii перенесли на меморiал перед церквою.

 

Остання світлина з серії... ЖИТІЄ МОЄ БОМБЕЗНЄ... ЗАБ-50 В 14-МУ БРО КиУР... район на схід від 107-го.
Традиційно, ну дуже низенький скид з "криси" (винищувач И-16 тип 28) - на бриючому... як завжди нерозрив + поряд кучка запальничок,
колись вже пусту шкурку цієї ЗАБи сапери забирали на знищення в "скафандрі"+кліщі під ТВ "Інтер".
Взагалі виявлено всього три випадки ЗАБів, але від двох залишились лише рвані напівкорпуси з хвостиками...
на глибині до метра... там приболочено.

 

Знаходив таку ж в Мощуні всередині терміт і бензином налита Часом немає інформації по радянському літаку той що ближче до залізничної дороги ? Наче ДБ-3 чи ось з тої серії. Цікаво по 41 чи по тренуванням на полігоні завалився в 43 році трохи того що вилізло з залишків дюралі

 

Бомбардувальники... наврядчи тут падали, бо від них повинен залишитися великий розкид всілякого залізяччя...
колись дуже багато достойних шматків дюралі валялося за БРО на південь... десь в районі "Жовтня".
Від Вети-Литовської до хутора Мриги гепнулось, які мацав своїми руками, три ИЛ-2, ЛаГГ (?) та У-2.
ИЛ-2 всі по 43-му: два сіли на пузо, один з шматками двох каркасів по жовтню 43-го встромився, ЛаГГ (?) ковзнув з залишками каркасу по 41-му,
а от У-2... приблизне місце показали, але... можливо, по 43-му.

Біля Вети-Литовської в заплаві р. Вети в середині 70-х лісники витягли з води знятий ШКАС в ідеальному стані збереження...
з секторним прицілом... та солідним шматком стрічки... ми його виклянчали... за пляшку, щоб гратися в "війнушку".
Ця гробана залізяка трохи не стала причиною гібелі мого організму, бо щоб його тягати, а це 10 кг, ми прив'язали на нього "ремінь".
Під час одного з "боїв" я зі ШКАСом зайняв позицію на горищі сараю... в дверному отворі... і от, змінюючи та збільшуючи в "бою" сектор обстрілу,
прийшлося занадто висунутися з дверей... а ремінь кулемету був перекинутий через голову за плече по спині.
Під час напруги "бою" мій ворог сховався за кут сараю... я висунув кулемет з дверей повністю, бо гад не попадав в сектор... і...
в якийсь момент залізяка, ШКАСа-мать, потягла мене вниз, а висота була метра з чотири, але в той день мені пощастило...
ШКАС повільно з мене спав, а я повільно почав летіти вниз, незнаю навіть як, мабуть інстинктивно...
розхаращив ноги та зігнутими стопами обхопився за внутрішні края дверного отвору та затормозив падіння... бо двері на горище, на моє щастя, були вузькими - десь меньше метра.
Тоді сциканув конкретно... і після цього випадку більше кулеметником не був... шанс зламати шийні хребці був... але... пронесло в котрий раз ... але не діареєю.
Ось такий був випадок із циклу... ЖИТІЄ МОЄ КУЛЕМЬЙОТНОЄ.

 

Ще один кулемет ШКАС з погнутим стволом був знайдений пiонерами Ходосiвськоi школи десь у 88-90 роках в районi недобудованого вiадука у лiсi (не на позицiях). Слiди якого загубились в 90-х.

 

Так на проти санаторію Жовтень якраз був якийсь полігон спочатку німці там тренувалися по скиду SC250 beton, а потім і большевікі . Квадрата три лісу всіяно бетонними авіабомбами там ИЛ-2 і завалився. По сусідству в метрах 100 якраз Юнкерс 87 впав раніше (19 липня 1943року, угорських повітряних сил під час тренування, номер борту B6+35).
А ось третій якраз під коліями зд, розкид там дуже великий, звичайно здорові запчастини ростягали на брухт місцеві. Малих частин багато і зараз дзвенить все моцно, але щось толкове знайти дуже тяжкоТрохи світлин з квадрату навпроти Жовтня 50 кг бетонні, заб 2,5, sc250 beton хвіст( при падінні вони детонували і утворювалась пляма пилу)

 

Залишилося трохи світлин з 2012-2021 року по Ju-87 D3 Werknummer 110349 was handed over from luftflottenkommando 4to the Koniglich Ungarische luftwaffe on June 1943.Хоч там і вивозили причепом на тракторі чи фірою тай наш колега копач там добряче вкопувався напевне в пошуках гарних табличок з німецькими написами, одна запчастина таки допомогла визначити події -це лючок з номером літака. Борт B6+35 розбився під час тренування капрал- Міклос Арана і сержант Ференца Тарра загинули 19 липня 1943 року.

 

+ ще світлини по ю87

 

По Ил-2 напроти жовтня, картина та сама протоптана дорога роками для вивозу кольорових металів, але на глибині трохи було цікавого - частина броні, напис з відсіку бомболюка

 

... Foto-Russland-Ostfront-Bunker-Stalin-Linie-Wehrmacht-Soldaten-2.Weltkrieg-344
Якби не листяні дерева поза спорудою, а на скосі кручі росли сосни... тоді можна було зробити припущення, що на фото міг бути ДОТ... № 109.
Тут і розташування споруди поряд з кручею, ракурс на схід - ріка, як Дніпро з заплавами, островами та пласким лівобережжям.
Німець, зліва, веде спостереження через стереотрубу десь в напрямку більшовицької переправи в районі Жукова острова
(як раз на північний-схід!) та за дніпровським фарватером ПВФ.
Сидячий німець розташувався поруч з центральною амбразурою, місцевість поряд з спорудою не бита артою, як і у 109-го,
який був кинутий гарнізоном до захоплення саперами 51-го ШСБ.
Схоже на те, що права амбразура цієї споруди підірвана та засипана всяким мотлохом... площадка для спостерігача... але це, на жаль, не 109-й!

 

... розкид там дуже великий, звичайно здорові запчастини ростягали на брухт місцеві.
Малих частин багато і зараз дзвенить все моцно, але щось толкове знайти дуже тяжко



Ви прийшли до правильного висновку в своїх спостереженнях...
Передивився в ебеї десятки сотень світлин з місця падіння літаків зафіксованих німцями...
це типове місце падіння... на 99% "соколи" завжди ковзалися, а не вгрузали.