27 січня 1995 року Міжнародний Телекомунікаційний Союз присвоїв Україні телефонний код +380. Весь час з моменту отримання Україною власного міжнародного коду «380» більшість фізичних та юридичних осіб в Україні використовує «югославське» написання номерів, вважаючи, ніби код України — «38», а потім пишуться коди міст чи мобільних операторів, що починаються з цифри «0», тобто: +38 (067) 1234567. Також в середині країни громадяни діляться між собою мобільними номерами з 10 цифр наприклад 098-123-123-8 тощо Однак, згідно із Національним планом нумерації України коди ідентифікації мереж призначення є виключно двозначними, до того ж першою цифрою абонентського номера в мережах фіксованого та рухомого (мобільного) зв'язку не можуть використовуватися цифри «0» та «1». Відповідно до Плану нумерації «0» використовується як національний (міжміський) префікс, а «1» використовується для формування скорочених номерів виходу до служб екстреного виклику, замовних та інформаційно-довідкових послуг. Отже, жоден з кодів міст чи мобільних операторів не має і не може мати на початку цифри «0», бо «0» є загальноукраїнським технічним префіксом. Проблема давно набула загальнонаціонального масштабу. У міжлюдському спілкуванні, а також на телебаченні, радіо, у пресі, зовнішній рекламі, медицині, на офіційних сайтах органів державної влади тощо — використовуються номери телефонів держави, що не існує, країни-примари — Югославії. Навіть уповноважені представники мобільних операторів відповідають в соцмережах, що «+38 — це код України» ------ Звичка - страшна сила? Що тут сказати Чи може вчені чи психологи могли б на основі цього феномену щось сказати про наш менталітет? Із серії - ось фактична правда але суспільство хоче її ігнорувати що тоді казати про речі більш значущі камради - а ви знаєте та використовуєте справжній код України?
Вы плохо изучили курилку и не знаете НАСТОЯШЕЙ правды - https://reibert.info/threads/pochemu-nemeckie-tankisty-ne-imeli-zaschitnyx-shlemov.1156444/ никакой Югославии на самом деле не было вообще никогда. С ув.
Я, наприклад, чекав цієї інформації роками. Ще з тих років, коли всцикався під столом. І тут на тобі, я більше не буду всцикатися
Ні в сон, ні в чох, ні в пташиний грай. Я в курсі. Не думав, що мій примітивний сарказм настільки тонкий.
