Родич каже на Оріхів кацапідари знову скинули каби. Я йому - це ваші бюлетені нарешті долетіли. Гучний дупоголовий вибух.
Другий з моїх родичів, з Преображенки, що у 14 році кричав "я не буду стріляти москалів, що вони мені зробили поганого, я кину афтомат на землю, що ти мені зробиш" Втік до Запоріжжя, барижить на Космосі з донькою овочами, кавун йому поперек горла. Без оформлення ФОПом. Також як не за януковище, так за zeленого піструна голосував. Каб йому на хату. Амен.
Мастурбаційне для совкодрочерів. Згадайте свою першу полюцію під букет та післясмак цієї амброзії та нектара створенної до чергового плєнуму цк кпсс і лічна дарагога лєаніда ілліча брєжнєга... (с) Пс. Я як пізній совконенавистик, вже шпокався під портвейн "Масандра"))
Стадіон то є просо ширма для розпила бабла з відкатом zeленому піструну та дерьмаку. Ані хоть чтота дєлают (с) Кожен з них прєзідєнт))
Часто так буває, що з поміж зроблених спільних з кимось світлин, якась тобі не подобається. І ти її ховаєш, не постиш в мережі або і зовсім видаляєш. А потім минає час, змінюються обставини і ти натикаєшся на світлину з людиною, якої вже немає. Загинула на війні. В той момент коли ти робиш це фото, ти не думаєш про це - так може статись, що тобі вже буде неважливо чи вдало вийшло твоє обличчя. Важливим стає лише те, що та людина залишилась на тій світлині. Як от це фото. Воно зроблене 14 жовтня, я точно це пам’ятаю, ми їхали в Київ на подію, присвячену цьому дню. Всупереч всім передчуттям майбутнього, це був щасливий день у великому натовпі найкращих людей країни. На світлині мої близькі друзі і Владислав Бувалкін. Дорогою ми спілкувались, жартували, зупинялися на каву. Цитую: «Бувалкін не був професійним снайпером, але вирішив обрати для себе саме снайперську справу. Передусім тому, що з ворожого боку часто велася снайперська стрільба по наших позиціях. І згодом Лєший став справжньою легендою серед побратимів. Під час виконання завдань у зоні АТО, він, як то кажуть, «пересидів» та вирахував і знищив кількох ворожих снайперів. Одного разу навіть ліквідував снайперську пару. Бувало, що ще й забирав їхню зброю у якості трофеїв. На одній з таких снайперських «дуелей» Влад вночі «зняв» російського снайпера саме з трофейної гвинтівки. «Це справжній цимес – знищити ворога з його ж зброї», – казав Владислав після того вдалого «полювання». Знешкоджуючи ворожих снайперів, Лєший іноді діяв настільки зухвало, що навіть брав опонента, так би мовити, на живця – давав себе виявити і випереджав ворога буквально на мить» (с) лінк на повну історію залишу в коментарях. Зазначу лише, що друзі знали його за позивним Туман. Владислав загинув під час повномасштабного вторгнення у 2022. Тепер колишня вулиця Бочарова носить його ім’я. Не видаляйте фото, які вам одразу не сподобались. Бо може так статись, що одного дня вони стануть не маленькою приватною історією, а частиною великої історії, в якій назавжди вписане імʼя людини, з якою ви в тому моменті поруч. (с)
кАжуть - ...на Піщу підправляли контролерів з "Ягодина", які "залетІли".... З.ЬІ. ...парадокс - прикродон.-авто.-перехід "ягодин" існує, а такого населеного пункту - НЕМАЄ !
можливо ВЖЕ нема а колись був...там по карті де був Jagodzin є хатки (якраз навпроти Римачі перед написом Shell а не там де виділено червоним)...можливо залишки того Jagodzinа ...або то колись була місцева назва а потім зникла...
...назва якраз збереглась - містечко зникло... там тільки зарослі лісом фундаменти будинків. а "хати" - то залишки бараків військової частини (ліквідованої у 93-му році)...
От з того часу у нас стабільний попит на солодкі/напівсолодкі вина, хоча уся Європа споживає переважно сухі.
Панове, є така потреба, зробити невеличний басейн. Умовно 3х0,6х0,5 метри. Дуже не хочу класти з цегли. Якось можна начебто з плівки. Може є в кого досвід?
особисто нема, в двох знайомих відповідно розкладний зовнішній і корито вкопане, яких купа продають, любих розмірів. Розкладний краще, бо....краще. З купи міркувань. Прибирати, хімія, чистка і т.д. Ну дуже швидко там дінозаврики заводяться.
