от нетреба. я законослухяний громадянин та статечний член суспільстав. а те що я намагаюсь мати ваш кавалок масла на свою скибку хліба так то законом незабороняється, то зара зветься предприніматільством та бізнесом і під карний кодекс непідпадає. отакоєот. а ви кажете
Привітався. Купив замок запалювання на вбитого рашистами гену, підключив а він не в право запалює а в ліво як на виключення, таки якась неправильна розпіновка знов до електрика.
а я усю ніч працював, верніш пів ночі а іншу половину вирішив почекати чи дійсно буде те що казали чи ні. десь о пів на пяту в новинах почалось, а потім у ранковому небі отой гул і таке як дуже далека громовиця. вийшов на двір, послухав та зрозумів де саме. після обіду був в воєнкоматі а ранком на зборному пункті ТРО, звідки мене відправили додому як непідходящого. що правда вже без шкандалю, матюків з обох боків та іншого рейваху як у 14 було з тим військовим камісаром))) якось так.
Поміняв таки розпіновка сам, з'явилась друга проблема великий бах і чорний дим з вихлопної, хлопці там мабуть бензин з гвоздями заливали..взавтра вже карбуратора розберу..
Так. Потім вже почались дзвінки дружині, вона в батьків гостювала, брату, матері. Добре, що почав пропадати звязок і я вже того всього плачу не чув... Що ще запамяталось, 7 ранку, я думаю, дозбираю рюкзак потім, зараз піду сьорбну кави, саме магазин відкрився. Заходжу, продавчиня - що таке? Що, що, війна, кажу. В сльозах пішла робити каву. Забігає якась жіночка з сумкою, похапцем набирає консервів, ковбаси, горілки пляшок 15, і з тим всім вибігає з магазину. Хоча вона і українською говорила, але я зрозумів, що вона з бамбасу і що вона має досвід Потім вже після, тої кави, я по дорозі у военкомат, завернув до матері. Звідти мене відіслали додому - ми подзвонимо. А там вже закрутилось і без них...
памятаю тоді по місту бігав, справи вирішував бо що та як далі буде було невідомо, теж трохи харчів прикупив про всяк випадок бо ще до 24 було відчутя що щось тай буде. то місто наче вимерло, наче стало якесь низеньке, вжало голову у плечі, присіло. ще і те низьке, свинцове небо як перед громовицею. коротше відчуття що це якесь старе чорно-біле кіно і ти дивишся на все якось з екрану а не сам там перебуваєш
Точно. Як кіно Перша зустріч, певно, була - привезли хлопцям на блок дещо, стою біля бусіка, і тут видно, як летить ракета. Дуже добре видно) Там тільки окопи розбудовувались, всі щось почали розбигатись по тим недокопаним шанцям, я стою дивлюсь, водій до мене - ти ідіот, ляж! Відчуття, правда, дивне, я кажу - чого, не по нам же. Він мовчки мимо мене стрибнув в кювет. Потім вже катався де хоч, і на грім арти недалеко лише вусом поводив
...4-45 - дві КР пролетІли (- було таке враження, що через двІр, між нашим і сусіднім будинком) ...у маркет не попав, бо черга поза дверІ була 2 дні (був деякий запасик різного-всякого) ...десь у 7-15 пішов на маршрутку, (щоб значить до комісаріату), тут два рази як влУпить (прильоти по ракетній частині, яку (наче) звідти забрАли кілька років тому..., побачив маршрутку, котра похапцем відчалювала на Київ... ...Спрінтер, ...білий, ...і - все..., до травня більше не бачив... 25-го наливали молотова, накидували пісок, будували Блок-пост... з 26-го - на блоці, кожну ніч, до 10 травня... ...бомбардування, наводчік, кац.бпла, перший збитий кацольот, стОянка (2 тижні безперервної канонади), збиті ракЄти, пакети градів по сусідству, "ретовіль", "візар", наші "урагани" (кудись далі за Гостомель), наші "точки"...... ...всяке було... (...і зрадники - теж...)
згадав: ранком зробив дзвінки дітям: молодша в той день мала повертатись з Кам-Подольська від родичів чоловіка - сказав не вертатись як і старшій з Кривого Рогу і ще назначив день в який після перемоги кожного місяця можна буде зустрітись в домі чи на його місці якщо нас розкидає і втратимо зв'язок... на роботі зробив закупки невеликого запасу продуктів...резервний запас тримав вже тоді десь з пів року...перебрав оружейку і наробив закладок...готувався до найгіршого...
в той час що ви всі описуєте над головою літали снаряди, в обидва боки, з нашого вчетверо рідше, пройшли дві ракети на столицю. Це що точно бачив, крім звуку. В кільці опинився моментально, нікуди не виїхати, особливо поки старше покоління чухалось і думало. Але то вже в минулому, треба далі рухатись.
...ну - звісно, рухаємося далі... Але отЕ дивне відчуття, коли треба іти на блок... ...виключаєш все, зачиняєш двері... ...і гостро відчуваєш що ранком можеш сюди вже не повернутися... ...нікОли...
на кабачках багато незаробиш. тим більш на отих його мутантах. тож буде він ходити поночі у комендантську годину, щоб ніхто не побачив та не побив та підкидати ті кабачки людям
