ті самі нові стойки перевірити, є ше такий прикол, буває не затягуються, тобто гайки закручені до упора а воно рухається. Треба шайби підкладати або інші гайки ставити. Про відпускання гайки що тягнеться 20 кг.см. вперше чую, але досить мало стикався з тим чудом. Ну ще би перевірив тормозні щитки, може де чіпляють.
гайка ступицы на гранате отпускается. клац-клац делает при троганьи. а тяжки? четыре шайбы, четыре резинки, да трубочка с ботом и гайкой. там ток производитель полное г может быть, да шайбочки не так поставили. но шуркать при движении не должно
Пока существует такая вещь, как политика, может случиться всё, что угодно. Даже то, что совсем не ожидаешь. Потому, что этого не может быть вообще... но вполне возможно.
Привітався.)) От так завжди. Працював до 2х ночі, тільки но заснув, почало прилітати, аж здригалась хата. Кажуть знову гатили Камишуваху С300. Потім працювали кулемети та вибухали шахуіди. Ніч була цікавою. Дивно, що у капітальному будинку ці пригоди тиснуть яйця сильніше, ніж у халупці на винограднику. Отакої.)) Трохи збираю замовлень та їду сьогодні у місто.)))
Только что приезжал знакомый только вчера вернулся возил в под Марганец родителям воду,там теперь после взрыва дамбы с ней проблема.
- накат має бути нормуль...не гірши ніж такого класу возиків...тра дивитись підшипники ступиць, тормоза (мо приклинюють) - тра шукать...то не норма - сходження робиться...має тримати курс нормально - світло - болячка...чуть підрегулювати, можна замінити лампи на 50+, 90+ але вони скоро вмирають...можна трохи підняти напругу на лампах замінивши провода (на тонких сильна просадка до 1-2 вольт) або кинувши нові товсті через релюшки - торсіон - болячка...забити...або ставити газові аморти...
Я на Гольфике-2 тоже мучился с светом и фары поменял а потом посоветовали купить жигулевские реле -"стульчики" и кум подсоединил систему напрямую к фарам и проблема с светом закончилась.
часта проблема у жигулів, світло як від парафінових свічок, а все від гнилого кузова і самих фар, контакту нема з масою, окремі дроти і світить добре, до прийомки легше доїхать.
Про аморти зрозумів. Подумаю. Світло то що погане пів біди, воно світить високо. Треба якось приспустити фари. У хонді для цього треба витрахатись ойой.. Сьогодні міняю колеса та на наступному тижні погоню на розвал, якщо військомат не вхопить..
Раз уж меняешь колеса, то обработай все, до чего сможешь дотянуться (что не обработано антикором) старой олифой. Через сутки она начнет полимеризоваться и на долго избавишься от коррозии. По поводу релюшек. Поставь реле паузы дворников. Можно задать цикличность от 1 до 45 сек. Под любые погодные условия. Очень удобно.
Регулювання фар на Ланосі то фигня-питаня. Хрестовою викруткою зверху, там є отвори. Те, що над коректором - верх низ, те, що поруч - ліво право. Але краще це робити на стенді.
в ланосі воно вже є: в 2му положенні смикнути немов включити омивайку, відрахувати потрібний час і смикнути ще раз...ця фіча ніде в інструкції не описана
Що Розповім)))) Трохи зранку спакував замовлень та виїхав у місто. Планував отримати колеса, але вони ще не доїхали... От лихо... Поїхав з подругою за місто дивитися проходження Землі крізь метеорний потік космічного сміття з Персеїд. Красиво, цікаво. Бачив купу супутників. Я щось раніше вважав, що вони літають з заходу на схід, або навпаки. Ці ж літали як заманецця.)))) Бачив купу БПЛА. Перші йшли з інтервалом у 10..15 хвилин (22..23 години ночі) світла цятка дрейфує по небу крізь зоряне небо з окупованого півдня на північ. Але у деякий час повертає праворуч, на схід, та летить на місто. Вибухів та спалахів не бачив та не чув. Орлани? Другий тип не видно зовсім до певного часу. Просто на чорному небі починає трохи жевріти цятка, яка набирає яркість за декілька секунд, спалахує та згасає. Через декілька секунд починає жевріти знову, і так циклічно до 10 разів, щоб потім згаснути на пів години та почати знову блимати за десятки кілометрів на іншому боці небосхила. Поки подруга видивлялась персіїди, я видивлявся БПЛА. Потім 55' айвовиця&медовиця перемогли, та ми пішли спати. Спали доречі у чудовому будиночку, створеному накшалт сот. Щось я собі забажав таке зробити. Вранці повернулись у місто, на трасі придбали трохи маленьких надзвичайно ароматних динь. 50 грн/кг, дорожче за банани, доречі. Це ж треба так в'їбати економіку країни, щоб місцева бахча коштувала дорожче за імпорт з пальми. Ну от такі справи))) Доїхав до цивілізації, з'явився стільниковий інтернет, начитався новин... Нда. Отож. Ну то таке.
Доброго дня,кстати самые лучшие диски ланоса после опелевских это родные корейские они шли на ланосах польской сборки и их легко отличить по отсутствию двух отверстий напротив друг друга.
Доброго дня! Как я понял, так регулируется пауза между махами дворников. Сам автоэлектрик майже 30 рокив , но этого прикола не знал. Надо попробовать PS вот даже видео нашел https://www.google.com/search?q=рег...&ie=UTF-8#kpvalbx=_p5nYZNy-EqO-i-gP_daI4AQ_39
це замість колечка що регулює інтервал роботи двірників...привикнеш і буде нормуль я практично завжди ставлю в 2 положення і роблю інтервал від самого швидкого до затримки десь в пів звилини...1 раз смикнув в 2 положенні і більше не смикаєш - воно поставить самий великий інтервал...
Багато букв. Але цікаво шопетсдетць))) Spoiler #дитинство_цинічного_снайпера Історії з ненаписаної книги життя))) Про Дитинство... Або як Ураган навчилася козу доїти))). Взагалі, як каже один мій друг: у тебе дохера різних талантів, які в армії і нафіг не нужні))). Більшість моїх "талантів" родом із дитинства: ловити жаб і надувати їх через трубочку, робити кльові рогатки, купати котів бабкиним пахучим милом "ландиш" з подальшим нехилим шансом бути тою ж таки бабкою відпиженою, збирати колорадських жуків у баночку з картоплі, різати дідові нові камери на велосипед, щоб зробити резинки для волосся, годувати свиней свіжим кисілем бо їм теж солодкого хочется, тирити кавуни з колгоспного баштану, лазити по всім єбеням навколо села і будувати халабуди із бур'янів, накриваючи їх спиженим у бабки новим покривалом, яке вона по великому блату купила в сільмагу)))). А ще доїти козу))) Як ви вже зрозуміли, моє дитинство пройшло в селі))). Бо батьки бідні спали і бачили, коли їх нещастя буде збагрене старшому поколінню, і можна буде видихнути і не очкувати кожен раз коли в кімнаті де сиділа я, раптом ставало тихо)) Бабця з дідом мене любили, але піздюлєй всипали регулярно)). Бо було за що)))). Уявіть собі породження пекла років шести, яке від чортиняти відрізняється лише відсутність ріг і хвостика))). Ото була я))) Мабуть у мене ще тоді почали проявлятися всі мої протестантскі якості, і паталогічна жага до пригод, за які прилітали регулярні піздюлі))). А ще любов до котів)). Теж майже патологічна))). Бо всіх нещасних хвостатих безхатьків я тягла додому))). А з дому це щастя їхало жити до бабки в село))). І от одного літа, у нас в соломі за козятником приблудна кішка народила трьох котинят))). Бабка сказала що ще і це кодло вона не потягне, що коти її по світу скоро пустять. Сказала раз кішка є, то сама їх і вигодує. І вона годувала. А для цього крала і їла сусідських курчат. Я ще тоді говорила, що її тре просто годувати, але хто мене малу буде слухати. Одним словом, через пару тижнів кішку застрелив сусід(((. Я звичайно відомстила: вночі випустила їм всих курей, і ті від радості ковиляли по всьому селу ще довго))). Але котинят треба було чимось годувати. Розуміючи що бабка молока не дасть, а свою пайку молока я не стирю ніяк, бо випити я її мала при бабці, я мала приступити до радикальних дій))). У нас була коза))). Марта))). От чорт його знає, чого в селах більшість кіз звуть мартами))) Марта була ще те стерво))). Бодалася. В руки давалася лише бабці, і була брезглива як сука))). Пиздила навіть нашого пса Байкала, а він між іншим був не робкого десятку, здоровий, і гоняв всіх місцевих кобелів аж до крайнього кутка))) Та варіантів у мене не було. Тре було добути молока любим образом, бо котинята були голодні((( Перший раз Марта лигнула мене так, що мало не показалось. Чи то може тому що я їй не подобалася, чи може тому що таскала я її за вим'я так, як через два десятки років деяких аватарів за патли по окопах))). Тре було щось думать. І тут я вспомнила, що сусідка баба катя, колись казала, що коли в неї коза лигалася, то вона їй задні ноги м'якою мотузкою зв'язувала))). Подумано - зроблено))). Пішла я значить мотузку шукать. Сарай закритий, кухня теж. Задибало значить я в хату, і давай по гардіропах шаритись))) І тут мені на очі попалася цвітна упаковочка, а в ній чулки))). Тільки не такі як у бабці, товсті і коричневі, а тоненькі, м'які, прозорі))). То дядько, моряк загранплавання, маман на подарок привіз - згадала я))) ну думаю маман якось без них проживе, на крайняк у бабки коричневі візме ( ну хіба ж я тоді знала, в 90х, яка ж то цінність ті чулки капронові)))). Одним словом, спиздила я їх без зазрєнія совісті))). Ще прихватила конфетів ірисок у бабки з нички, які вона чи то на гробки, чи на паску збирала, і почелепала до кози)))). Значить зв'язала я одним чулком Марті задні ноги, а в рот іриску впхала)). Вона мекать пробувала, поки іриску не розпробувала))). Потім Марта жувала іриску, а я дьоргала їй цицьки, наманаючись видоїти молока. Хвилин через п'ять я вдуплила як то робить, і пів мисочки молока я таки надоїла))). Чулок зняла, дала ще одну іриску, і поперла в сінник, той шо за козятником, годувать котинят)))) Через три тижні чулки вже були ненужні, а Марта дивилась на іриски як на іду богів))). І волойобила шо дурна, якщо я їй їх не давала після дойки як бонус))). З часом котинята підросли, молока треба було більше, а бабка бідкалася що Марта видно заболіла, бо молока менше дає))). Попалили мене через місяць))). В той момент коли марта з умілєнієм на морді жувала іриску, я її доїла, а уже ухуйкані капронові чулки воробництва італії прідатільські висіли на заборі козятника. На новенькому опелі, який пригнав з германії дядько, тихенько під двір прирулила моя маман.... І щось зіграло в ній, толі материнські чувства, толі інтуітивне передчуття того, шо небачить їй своїх чулок, як папі звання генерала, але вони з бабкою не знайшовши мене в хаті, ломанулися на той двір, де жило хозяйство, думаючи що я опять у Байкала у будці тусую... І тут вони узріли чулки, мене і Марту в козятнику)))). Таких криків і децебелів мабуть не було навіть тоді, коли сусідка тітка галька розбила бултю з самогоном, на очах у сусіда дяді толі))). Я поняла що тре уходить поки вони в шоці і оруть як різані))). Швиденько через забір козятнику на кришу свининця, звідти на кришу байкалової будки, а звідти через двір і на горіх, що ріс біля хати))). На самий вершечок, де в мене було імпровізоване гнізно, з запасом бубликів, які над'їли муравки))). Амазонки безчулочні за мною не ломонулися, але справно несли вахту разом з лозиною, аж до вечора, поки дідо не прийшов))). Дід мене любив і жалів. Бо хотів онука, а получилась я))). Вислухавши крики баби і маман, він заліз на горіх, і спитав, на який ляд мені тре були чулки і молоко))). Я розповіла що котинята би з голоду подохли, бо бабка молока зажидила)). Дід спустився, довго щось розказував, а потім відправив їх у хату, сказавши що якщо хто "мале чортиня" троне, буде мати діло з ним))). На небі вже були розсипані зірки повним ходом, коли я таки злізла))) Злізла, і ми з дідом пішли годувати котинят))). До дідо завжди говорив, що душу людими завши можна прочитати, подивившись на те, як вона ставиться до тих, хто слабший))) ПиСи: котинята виросли і ще багато років вірою і правдою ловили мишей і щурів на нашому подвір'ї))). А я... Я навчилася доїти козу)))))) Друзі, вибачте за суржик, іноді матюки, і сумбур написання. Цю історію я вже колись публікувала, як і ряд інших. Тепер спробую поки є короткий перепочинок їх знову опублікувати, і якщо буде сили, написати інші)))).
Привітався. Сьогодні прилітало у сусіднє село ((( Зруйнувало домівки та вбило людей. Дякаю, дуже дякаю zeленому підару за припинення виробництва систем ППО у 20.. 21 роках.
а шо таке? Привіт пісятники. день почався не дуже...козломорді вгатили по нашому гіперу в Одесі...є потерпіли...добре що хоч без жертв...гіпера більше нема...
