Не знаю, як воно краще має бути. Зараз в нас майже у кожному дворі є зграя прикормлених собак, які знають своїх, але якщо у двір заходить чужа людина, або дитина, починається справжнє "тирло". Частенько трапляються випадки з нападами цих самих дворових псів. В результаті винних не має, але факт зостається фактом!
Если что то виновным будет тот, кто их демонстративно подкармливает. А вообще с дворовыми собаками лучше дружить.
в 80і в мене так ранили мою собаку що сиділа біля нашого сарайчика...почув постріли і з вікна 4го поверху побачив як стріляють по моїй собаці...шкуродерів спасло то що я довго шукав ключ від сейфа батькової рушниці...коли добіг до сарайчика вони вже поїхали...а в стволах була вязана 8мм картеч на медведя- батько на сєвєр наготовив...якби застав - поклав би обох...
Вони по пів вантажівки накидали битих собак. Кудись здавали в заготконтору живодерам. Заробляли грубі гроші. Лайковий хром, дефіцит.
Сейчас затянется длинный спор- правильно или неправильно делали, что отстреливали собак. Причем про отстрелы я лично слышал, только в небольших населенных пунктах, в городах ловили . Думаю просто стерилизации как таковой на те времена не было, потому и стреляли- ловили, но...популяцию все равно надо было контролировать, люди дороже собак . Тот , кто попадал под стаю, спорить не будет.
Лично участвовал в таком мероприятии. Директор пионерлагеря обратилась по поводу стаи бродячих собак в лагере,что бы не было беды. Мы чел 6 охотколектива с рассветом перестреляли стаю пока детвора спала. И все. С ментами было согласовано.Трупы они закопали.
Еще было такое явление, как дикие собаки, это стая одичавших собак, уходивших жить за пределы населенного пункта, промышлявшая охотой на зверьков поменьше. На Д.Востоке частое явление, мог попасть и человек под раздачу. Как они зимовали не знаю, может и не выживали, может приходили на окраины и там терроризировали населенный пункт. Но были очень агрессивные.
Теж малим таке бачив як ловили собаку під сказом, вона пробігла майже через все місто і кого бачила кусала, ми малі бігли за нею і коли вона нас помічала то ховалися і так далі поки її не пристрелив мисливець.....
Ну да, собачек этим пионерам конечно жаль было, но в то же время вечерком поздним вполне могли эти пионеры забить какого-нибудь прохожего только за то что не в свой район зашёл.
Чув щось таке по Донецький області наприкінці 80. А в собачку влучити з рогатки тихим вечіром то було.
Когда я в детстве разбивал коленки и ревел ,взрослые говорили-на фронте людям ноги отрывало и они не плакали.Ну и я не плакал когда кому-то ноги отрывало,а вот разбитая коленка другое дело,больно было.
Це від темпераменту, а темперамент хз від чого, від фенотипу. Тому річ індивідуальна вважаю. Після пережитого хтось замикається, а хтось навпаки кожному зі сльозами виливає. Не про це тема. Давайте про рогатки. От я колись на озері з рогатки камінцем качку вальнув, випадково попав просто в голову. І втік. І вважаю себе досі непокараним.
шо навіть не забрали і не запекли/не з'їли?...неподобство! хвакт! ми навіть жаб яких стріляли скобками з рогаток запікали і віддавали собакам...деякі навіть самі пробували - казали нормуль...я не наважвся спробувати...потім шкодував...
будете сміятись але мені дуже подобався сірий хліб кірпічик що пік наш хлібзавод...більше ніде і ніколи не їв подібного...лише в Славуті (Хмельниччина) декілька років тому спробував точно такий хліб! так я 2 днів не міг їм наїстись...смак дитинства...казали що той хліб печуть на старому хлібзаводі по старій рецептурі і попит страшенний!