Був такий анигдот.Прийшла комиссия у дитсадок та питаэ -Де лучшиэ игрушки-В савэтском союзэ.-Крича дити .А гдэ лучшие педагоги?-В савэтском саюзе.-А гдэ лучшая Эда? А Вовочка сидит и плачет.Вовочка ты чево?-Хачу в Савецкий саюз.
По медицине плюс был в том что если попал на карандаш к врачам то фиг спрыгнешь,будут постоянно следить и ложить в больницу для профилактики.К сожалению у нас сейчас всем все по барабану да и детские врачи дубы редкостные.
...а мені гланди так і не відчикрижили... (правда - пробували пару разів... безуспІшно) Дільнична пєдіатр (зі звичайним Київським прізвищем Ланзбєрг) каже мамі : "- Мамочка, єслі ви не сделаєте операцію, ви потеряєтє ребенка !"
Я теж мав задоволення лікувати зуби в армії. Майор -стоматолог перехилив чарчину не розведенного і покликав до кабінету. Видалялв нерв . Шприц з новокаїном так і пролежав на столику. Незадіяний. Вже пізніше я дізнався , що в медчастині під час другої світової була кімната для допитів.
А як вам спомини про жахалки биля кастрика?Тетичка без ручки,черный гробик,ногти у пирожках которыми ппригощала добрая бабка,дядя заманивающий канфетами на погост,танши страшилки нашого двору.
Це так, фіг зіскочишь, клеймо на усе життя. Приходиш до технікуму, а там з таким болячком неберуть! Верстати, усе крутить, голова обертом ! Коротше перестрахувались! Проте у війскоматі усі здорові. А потім в 30 років з'ясовується що нічого небуло. Але доцент став професором. Пам'ятаю про гроб на колесиках
