Сумні звістки про ветеранів. Мартиролог / In Memoriam

..............................................

 

R.I.P.

 

......................................

 

....................................................

 

R.I.P.

 

……………………

 

Фото від автора книг про дивізію Михайла Мельника. Дивізійні ветерани в Торонто, 1999. Нажаль їх всіх вже не має, але я багато кого впізнаю. Сірський - мешкав в домі мого вуйка (дивізійник Стефан Ждан), сидить перший - офіцер Я. Куницький - я з ним випадково познайомився на літаку в Україну, сидить другий - офіцер А. Коморовськки, 5-тий офіцер Р. Колісник, 6-тий офіцер В. Верига - вони всі мешкали хв. 10 - 15 від мене і я час від часу їх відвідував. Куницький мені розповідав що зберіг свій зольдбух і також мав петличку з тризубом, Вериха мені розповідав як бачив українця з Верхмахту з нарукавною лентою "Гросс Дойчлянд". Коморовський розказав як в американському полоні обмніяв свій Заліхний Хрест на мясо коня щоб було чим кормитися. Я йому придбав новий ЕК2 в заміну. Найближчі стосунки мав з паном Романом Колісником - я його дуже часто відвідував і приносив йому книжки на укр. військову тематику. Колісник в бою стратив частину пальця і здається ніколи нагороди не отримав (я не памятаю точно), але придбав для нього Срібний Знак за поранення. Пан з білою борідкою що стоїть в третьому ряді - наймолодший з них, бувший Юнак.